Шановні відвідувачі сайту!!!

На даному сайті розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

Твір-відгук Як три грибочки... (за оповіданням Степана Васильченка «Дощ»)
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 5-03-2013, 16:57

Твір-відгук

Як три грибочки...

(за оповіданням Степана Васильченка «Дощ»)

Я хочу поділитися думками, які з'явилися в мене після прочитання твору С. Васильченка «Дощ». Це оповідання викликало в моїй душі велике співчуття до нещасних дітей. Мабуть, постійно троє маленьких дітей «старша дівчинка і троє малих хлопчиків» залишалися на самоті вдома. Мати заробляла гроші в панських горницях. Так і цього разу, коли бушувала злива з грозою, матері не було. Діти залишилися самі. Маленькі хлопці хотіли їсти, а старша сестра заспокоювала їх, як могла. Що вона могла їм дати ще? Вже з'їдено все. А на іншу їжу мати поки не заробила. Так і перебули грозу. Вийшло сонце, світиться проти нього весь у золотих краплях гай. Потяглися з базару люди. І діти, бажаючи ще більше їсти, вийшли на битий шлях просити «гостинці». Хтось їх не помічав, але помітила одна бабуся, яка йшла, спираючись на костур, за возами.

Бабуся, як їй не було жаль діточок, їсти не дала не несла з собою. Але гарно розпитала, хто вони, де їхня мама. А на прощання погладила всіх, особливо маленьких, по голівках. І так від цього дітям стало радісно, що на деякий час забули вони і голод, і відсутність мами, а згадували добру бабусю.

Мене особливо вразив цей епізод, де письменник дуже влучно змалю­вав тонкі, вразливі і чисті душі дітей, для яких звичайні приємні слова і ласкавість бабусі значили більше, ніж вгамування гострого голоду. Вони відчули, що у світі є добрі люди. А, отже, усе закінчиться добре: повернеться мама, нагодує їх, приголубить, і стане всім весело і гарно.

Так і залишилося троє дітей під своєю землянкою, «як три прив'ялі квітки», чекати на прихід щастя в їхнє життя мами.

 

Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика





загрузка...