ДИТИНСТВО ЧIПКИ — ОСНОВА ЙОГО БУНТАРСТВА

(За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»)

Споконвiчно точиться на землi боротьба мiж добром i злом, якiй не видно кiнця. Панас Мирний у романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?» яскраво показує борсання сильної людини мiж цими двома протилежни­ми началами.

Батька свого Чiпка не знав, нiколи не бачив. Його мати — убога се­лянка. Мотря жила iз своєю матiр’ю, ледве перебивалася випадковими заробiтками у багатших сусiдiв. У холодi, у постiйному недоїданнi зрос­тав малий Чiпка. Ще з раннього дитинства, часто битий долею, ровесни­ками i матiр’ю, хлопець рiс вiдлюдькуватим. Єдиною вiдрадою у його сирiтствi була баба Оришка. Дитяче товариство його не приймало: без­батченко, злидень. Мав вiн вiд ровесникiв тiльки стусани та образи. Не злюбив вiн це товариство, похмуро дивився на дiтей i тiкав вiд них до баби — у свiт казки i життєвої мудростi. Вiн цiкавився всiм: i птахами, i землею, i Богом. Дiставав наївнi пояснення, що вiдповiдали знанням i світогляду баби Оришки, та не приймав їх на вiру, а ставився до них критично. Це свiдчило про глибокий природний розум хлопця.

Усе, що Чiпка бачив i чув, примушувало його задуматися, викликало часом зовсім не дитячi запитання. Злиднi погнали дванадцятирiчного хлопця в найми до куркуля Бородая. Коли ж той побив його за непослух, Чiпка ледь не спалив господарство. Це був перший вияв протесту, який потiм перейшов у стихiйне бунтарство. Вiдтодi вiн i «понiс у серцi гiрке почуття ненавистi на долю, що подiлили людей на хазяїна й робiтника». Закипiла в дитячому серцi злiсть до жорстоких людей. Недоля та неволя, у якiй зростав Чiпка i жили близькi йому люди, почали пробуджувати в його серцi тi давнi зерна ненавистi.

Наруга над улюбленим дiдом Уласом, якого на старiсть зробили пансь­ким попихачем, та розповiдь про батькове безталання пошматували на клаптi те всепрощення, яке намагалася прищепити Чiпцi баба Оришка, знищили й без того його слабку вiру в божу справедливiсть. Вiн все бiльше почав нагадувати людям свого батька, бо виростав впертим, непокiрним, швидким на розправу, не визнавав нiяких заборон.

Як вiдомо, все, що закладено в людську душу у дитинствi, залишається назавжди. Ненависть до людей, яка вкорiнилася в серцi Чiпки з малих лiт, штовхнула його на шлях злодiя i вбивцi, витiснивши свiтлi думки, мрiї, сподiвання.