Шановні відвідувачі сайту!!!

На даному сайті розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

Полемічність творів Івана Вишенського
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 31-01-2014, 21:59

Полемічність творів Івана Вишенського

Іван Вишенський — трохи загадкова і незвичайна особистість у літературі не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому, що він хоча сам належав до церковників, так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, де віра в Бога була другорядною. Він у своїх творах розмежував такі речі як віру, Церкву Божу та церковні храми та служителів. Він виступив проти тих, хто взяв на себе тлумачення Слова Божого як єдино правильного, хто судив людей і засуджував їхні вчинки всупереч Божим настановам.

Мені дуже близькі переживання і часом обурення з приводу багатьох проблем, пов'язаних з вірою, що простежуються у творах Вишенського. Чому? Тому, що я інколи спостерігаю нинішні процеси, про які писав Вишенський ще в ті часи. Приміром, тобі у деяких соборах виконають будь-який обряд: хрещення, вінчання, поминок, аби... аби були гроші. І нікого із священиків не цікавить, чи вірять ці люди в Бога, чи це лише данина моді. Мабуть, це ще пов'язано і з тим, що мене хрестили в церкві, коли я була вже великою дівчинкою. Отець Віктор із церкви Іоана Богослова запорошував мене на бесіду кілька разів, ми говорили про віру, про Бога, про стосунки між людьми, про живі прояви Божого ставлення до людини, про добро і милосердя, про добрі й негарні вчинки, про каяття і ще багато іншого. І тільки після того був здійснений обряд хрещення. Наша сім'я тоді зовсім не мала грошей заплатити за це. Та отець Віктор пояснив, що це, по-перше, не плата за обряд, а пожертвування на відновлення храму, а, по-друге, коли немає грошей, — це не може бути перешкодою для хрещення. Якщо мої батьки вважатимуть за можливе колись зробити цю пожертву, то вони це зроблять, а якщо ні, — то це їхня справа (адже різні бувають у житті обставини).

Саме таке ставлення до віри мене вразило і глибоко запало в душу. Тому так близькі мені твори Івана Вишенського. Адже віра — це не товар, який можна купити і таким чином «забронювати» собі місце в райських хащах. Віра, як я собі її уявляю, — це тяжкий шлях боротьби із самим собою, із тим негарним, що інколи прокидається десь у глибині душі й штовхає на недобрі вчинки.

Проти лицемірства у вірі написав свої твори Іван Вишенський, коли людина лицемірить перед Богом і людьми: і посту дотримується, і молитви читає, але у вчинках своїх аж ніяк не наслідує християнської моралі. Так і постають зримими «подушкоспали» та «гускоїди», коли думаєш про лицемірство священиків. А ця проблема і сьогодні лишається гострою.

Немає зараз таких подвижників і захисників віри, яким був мало знаний нами як людина, але широко відомий як письменник Іван Вишенський. Є чого повчитися сучасним оборонцям віри і служителям цієї віри, бо ж людина завжди прагнула знайти прихисток своїй душі, прагнула словом віри навести лад у її сум'яттях, словом Божим вилікуватись і відшукати стежку, знайти сили, щоб вистояти в життєвих незгодах.

 

Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика





загрузка...