Шановні відвідувачі сайту!!!

На даному сайті розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

Гроші як міра випробування людини (моя оцінка образу Герасима Калитки у п'єсі Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»)
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 5-02-2013, 17:47
Гроші як міра випробування людини (моя оцінка образу Герасима Калитки у п'єсі Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»)
П'єсу Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» було написано наприкінці вісімдесятих років XIX століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. У ній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через три десятиліття після скасування кріпацтва. Щоб охарактеризувати їх найбільш стисло, я б використала слова головного персонажа комедії Герасима Калитки: «Гроші — всьому голова». Саме викриттю, і засудженню цієї життєвої настанови, цього гасла і присвятив Карпенко-Карий свою неперевершену п'єсу.
Новий час у пореформеній Україні змінив обличчя суспільства: важко пристосовувались до нових умов поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, занепадаючи і розорюючись. На їхнє місце приходили хазяйновиті «мужики» з їх безмежним прагненням всіма правдами й неправдами накопичити багатство: «Жолудь — десять тисяч десятин, Чобіт — п'ять тисяч десятин, Пузир — три тисячі».
За ними тягнеться й Герасим Калитка, що має вже двісті десятин. Цей образ викликає у мене неоднозначні почуття. Мені завжди хочеться бачити в людині його кращі риси і через них будувати своє ставлення до неї. Тому і в Калитці як особистості я виділила хоч і нечисленні, але позитивні якості характеру.
Він — діяльна і цілеспрямована людина, в якій пробудився «хазяїн» своєї землі, що до цього не мав на неї права. Не народився ж Калитка (і йому подібні) таким спотвореним грошима нелюдом! Мабуть, колись, мріючи про добробут родини, він плекав у душі мрію мати якнайбільше землі. До цього часу зберіг Герасим перейняте від прадідів шанобливе і вдячне ставлення до неї: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!» Він — не шахрай, як деякі інші персонажі, а набуває своє багатство важкою працею: «Тут недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш...» Але ніяк не може він дотягнутися до більш заможних «хазяїв». Так зароджується у Калитки план шахрайського злочину.
І ось Карпенко-Карий подає нам іншого Герасима — хижака, який проголошує: «Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю». Звідки це? Що спотворило характер простого селянина? Гроші! Саме ті гроші, які «всьому голова». І вже роботу він перетворює на знущання над наймитами, яких, на відміну від коней, тримає напівголодними. І земля, до якої він так трепетно ставиться, порівнюється ним із купчою на зеленому папері. І, нарешті, — злочин задля власного збагачення. Але і на цьому він не спиниться! Карпенко-Карий нам доводить це, малюючи сцену, коли Герасим цілує мішок із грошима, а на Параску кричить: «...Я ...я тебе уб'ю». Чи не є це найвищим рівнем падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом? '
Мій розум диктує слова осуду і огиди до Калитки, але серце підказує: моральне падіння його не є випадковим, бо воно спричинене суспільно-економічними умовами. Ці умови потворно перетворювали моральні настанови людини, калічили їх душі й долі.
Наш час, висунувши перед суспільством нові економічні умови, теж породив новий тип власника, більш обізнаного, впевненого в собі, для якого знову — «гроші — всьому голова». Та на те і називаємо ми «Сто тисяч» шедевром драматургії, що актуальність не втратила свого значення і в наш час, застерігаючи «нових хазяїв» від небезпеки «брудних грошей», що спотворюють мораль як особистості, так і всієї нації.
Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика





загрузка...