Використання елементів гри на уроках літератури
Принцип варіативності освіти дає змогу педагогам вибирати і конструювати навчальний процес на основі нових ідей і технологій. У своїй роботі я намагаюсь проводити уроки з використанням елементів гри. На мою думку такі уроки залучають учня до діяльного розв’язання завдань, проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній випускник виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення навчального матеріалу.
Ігри допомагають опрацьовувати матеріал так, щоб учні набули практичних умінь та навичок. А це важливо тоді, коли вони вчаться вирішувати ситуаційні завдання на уроках історії.
Рольові ігри дозволяють мені ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи їх у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати свою точку зору, вести конструктивну й обґрунтовану дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.
На рольових уроках учні можуть одержати додаткові знання, отримати відповіді на невисвітлені у навчальному курсі питання; учні можуть показати вміння застосовувати отримані знання під час розв’язування практичних завдань.
Ігри-змагання можна застосовувати на всіх етапах уроку: під час актуалізації знань учнів, закріплення нового матеріалу, вивчення нової теми, при підведенні підсумків вивченої теми, підтеми. Використання таких ігрових форм підвищує в учнів інтерес до предмету і сприяє отриманню ними навичок застосування набутих знань у повсякденному житті.
Серед таких ігор цікаво проходять вікторини, ігри «Темна конячка», «Вірю - не вірю», «Дешифрувальник». Ці ігри не займають багато часу на уроці, але цікаві для учнів, спонукають їх читати додаткову літературу, а вчителю допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів.
Гра «Вірю - не вірю». Учням пропонується дати відповіді на запитання, що починаються зі слів «Чи вірите ви, що...» Гра може бути проведена з усією групою або між парою учнів, в залежності від резерву часу учні дають короткі відповіді, або короткі обґрунтовані пояснення. Перемагає група (учень), яка правильно відповість на більшу кількість запитань у найкоротший час.
«Дешифрувальник» - це гра, яка використовується для розвитку фантазії та швидкого мислення. Суть: слово записане не буквами, а цифрами і його потрібно розшифрувати, співставивши цифри з алфавітом. Таку гру можна використовувати при повторенні попередньої теми, закріпленні нового матеріалу.
Гра «Темна конячка». У картонний ящик вкладаються скручені в трубочку папірці із запитаннями. Учні по черзі підходять до ящика, витягують аркуші із запитаннями і дають відповіді на них.

Заняття №1
Особливості шкільного аналізу художнього твору.
Аналіз «слідом за автором»
1. Я - вчитель літератури, тому робота з текстом є обов’язковим елементом на кожному уроці. Вважаю, що тема тренінгу дуже актуальна і важлива. Прагнутиму оволодіти різними типами аналізу художнього тексту. Для мене – це участь вже у другому тренінгу. Бачу, що завдання стали складнішими, отже, ми ростемо професійно. Бажаю удачі нам всім.
2. Розвивальний аспект цілком реалізований у конспекті уроку з вивчення оповідання А. П. Чехова «Хамелеон». Складання «Семантичної карти», використання методів «Мозковий штурм», «Спрямоване читання», «Обміркуйте. Об’єднайтеся в пари. Обміняйтеся думками» дають можливість на даному уроці розвивати в учнів навички мислення високого рівня, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення. Використовуючи прийом «Коло думок», вправ «Незакінчене речення», «Мікрофон» з правильною постановкою запитань і завдань учитель проведе цікавий і корисний урок у виховному значенні, зможе сприяти формуванню моральних якостей учнів.
3. У конспекті уроку з вивчення оповідання Б. Лепкого вдало реалізований емоційний аспект. Використання методу «Припущення на основі запропонованих слів», запитання під час аналізу твору спрямовані на емоції учнів, тому викликають інтерес до оповідання, бажання зрозуміти, зробити важливі висновки. Цей урок важливий для дітей і в пізнавальному значенні. Під час складання «Семантичної карти», в процесі аналізу діти мали змогу більше дізнатися про війну, трагізм людей, які жили в той час.