«Дорога у 5 клас: особливості, труднощі, проблеми у наступності»

 

     Традиційною в школах є педагогічна рада з проблем наступ­ності навчання при переході учнів з мо­лодшої школи у середню. Змістовно така педагогічна рада передбачає:

•   глибокий психолого-педагогічний ана­ліз труднощів та проблем, які виника­ють у період адаптації учнів 5-х кла­сів;

•   координацію дій всього педагогічного колективу;

•   обмін досвідом;

•   підведення підсумків педагогічних успіхів  вчителів початкової школи, покращен­ня, оновлення, раціоналізацію діяль­ності класних керівників п'ятих кла­сів, вчителів-предметників, психолога школи.            

     Принцип наступності в навчанні, вихо­ванні та розвитку дитини має велике значення,  це одна з найважливіших складових  систематичності і послідовності. Актуальність проблеми наступності підтверджується результатами психолого-педагогічноі діагностики, яка свідчить про зниження  загальної успішності учнів, наявність прикмет дезадаптації у деяких школярів, зниження емоційного благополуччя учнів та їх батьків.

     Про що необхідно пам'ятати на перехід­ному етапі?

•   Про вікові та індивідуальні особливості учнів;

•   гуманізацію відносин з учнями;

•   вдосконалення самого педагога у про­цесі роботи;

•   те, що порушення гігієнічних вимог до уроку погіршує здоров'я учнів та педа­гогів;

•   необхідність підтримання тісного кон­такту з родиною учня.

     Головна мета педагогічної ради - об'єднання педагогічного колективу для підвищення ефективності його роботи, використання передового досвіду, психолого-педагогічних досягнень практичної і психологіч­ної науки у діяльності вчителів початко­вих класів, вчителів-предметників, класних керівників, вироблення системи спільних поглядів на використання принципу на­ступності у навчально-виховному процесі, вирішення проблеми збереження здо­ров'я та емоційного благополуччя учнів, вчителів та батьків.

     Особливістю педради з наступності є об­мін досвідом педагогів початкової школи й основної школи, їх взаємодія та співпра­ця, що дозволить успішно пережити складний період адаптації, пов'язаний з новими умовами навчання, з іншим педагогічним стилем, вимогами вчителів основної школи, з навчальним навантаженням.   

     Основними функціями педагогічної ради є:

•   методична;

•   виховна;

•   соціально-педагогічна;

•   психологічна.

Особливою функцією є психологічна. Вона характеризується:                      

1) створенням банку даних (психолого-педагогічних карт розвитку учнів; кар­ти ведуться з 1 -го класу);

2)  діагностикою готовності  учнів початко­вої школи до переходу в основну шко­лу (рівень навчання і розвиток соціаль­них навичок);

3)  діагностикою труднощів адаптаційного періоду п'ятикласників (програма «Адаптація-5»);

4)  консультативним супроводженням п'ятикласників (як класу в цілому, так і кожної дитини окремо);

5)  консультативно-коригуючою підтрим­кою класного керівника 5-го класу, учнів та їх батьків з проблем адаптації.

      Педагогічна рада з питань наступнос­ті традиційно проводиться у листопаді. Оскільки діти за семестр атестуються у грудні, мова йде про підсумки первин­ної адаптації. Педагогічну раду можна провести як в традиційній формі, так і в нетрадиційній. Можливе об'єднання  елементів конференції, дискусії, консиліуму, «круглого столу», на важливих етапах обговорення можна використати інтерактивні методи та прийоми. Форма проведення педагогічної ради залежить від мети та задач, які вирішує педагогіч­ний колектив, від складу учасників. Го­ловне, щоб педагогічна рада активізувала роботу спеціалізації всіх рівнів навчально – виховного на цьому склад­ному перехідному етапі.

     Згідно з річним планом школи, де зазна­чені строки та тема педради, визначаються задачі та мета, основні заходи щодо підго­товки до засідання педради. Розподіляються обов'язки між членами педколективу.

     Адміністрація:

•    розробка плану і форми проведення пе­дради;

•    відвідування уроків та виховних заходів 4-х та 5-х класів.

    Вчителі початкової школи та класний керівник 5-го класу:

•    підготовка листа-портфоліо для клас­ного керівника 5-го класу;

•   проведення самоаналізу уроків, скла­дання анкет, рекомендацій;

•    проведення батьківських зборів.

   Практичний психолог школи:

 • спостереження, тестування, анкету­вання;

•            діагностика;

•            первинний аналіз програми «Адаптація - 5»;

•            консультативно-коригуюча робота на перехідному етапі;

•       спільна робота з методичними об'єднаннями щодо складання рекоменда­цій для вчителів-предметників, клас­ного керівника 5-го класу та їх батьків.

     Керівники МО з основних предметів:

•            відвідування та аналіз відкритих уро­ків;

•            творча робота з п'ятикласниками;

•            підготовка до обговорення проблеми, складання моделі ідеального п’ятикласника;

•             розробка рекомендацій щодо оптимізації навчально – виховного процесу з метою здійснення наступності.

Порядок проведення педагогічної ради

1. Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи

         З початкової школи виростає вся осві­та. Зміст самої назви «початкова школа», «школа І ступеня» визначає роль цієї лан­ки й особливу відповідальність вчителів за якість результатів. Перш за все це пов'я­зано з тим, що саме в цьому віці поступо­во провідною формою діяльності стає на­вчальна. Важливим є й те, що початкова школа — це вік шкільної освіти, багатий на свої ресурси, які треба своєчасно вияви­ти і розвинути. Розвитку сприяє пластич­ність психіки молодших школярів, їх го­товність до сприйняття нового, природна допитливість, емоційність.

     Все це створює унікальні можливості для повноцінного виховання, навчання і роз­витку дітей цього віку. Отже, початкова школа — це базис освіти. Фундаментом якісної освіти є перш за все багатокомпо­нентний зміст початкової освіти та мето­дичне забезпечення.

       Гострою залишається проблема наступнос­ті. Недостатня увага до реалізації принципу наступності на перехідному етапі впливає на якість знань, рефлексію, може призвес­ти до погіршення здоров'я, бо нові умови навчання у 5-му класі пов'язані з високими вимогами до інтелектуального й особистісного розвитку, ступеня сформованості вмінь і навчальних дій.

        Рівень розвитку п'ятикласників різний: у одних він відповідає умовам успішнос­ті їх подальшого навчання; у інших ледве сягає допустимої межі. Тому цей перехід­ний період може супроводжуватися різного роду труднощами, які виникають не тільки у школярів, але й у вчителів. Для попере­дження можливих негативних явищ психо­логам необхідно провести спеціальну робо­ту з виявлення потенційної «групи ризику» дітей, чиє подальше навчання і виховання пов'язані з суттєвими труднощами.

        У цей період відбуваються зміни психіки дитини. Засвоєння нових знань, нових уявлень дитини про навколишній світ пере­будовує життєві уявлення дітей, які скла­лися раніше, а шкільне навчання сприяє розвитку теоретичного мислення у доступ­них дітям цього віку формах.

       Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається трансформація всіх інших психічних процесів (за словами Ельконіна, «пам'ять починає мислити, а сприйняття -  думати»).

       Тому саме ця перебудова разом з розвитком теоретичного мислення складає основний зміст розумового розвитку у молод­шому шкільному віці, тобто мислення у поняттях сприяє виникненню по завер­шенні молодшого шкільного віку рефлек­сії, яка є новоутворенням, перетворює не тільки пізнавальну діяльність школярів, а й характер їхнього ставлення до оточуючих і до самих себе.

         Слід зазначити, що якщо молодший шкіль­ний вік - це вік початкового «ознайомлен­ня» з навчальною діяльністю та її основними структурними компонентами, то наступ­ний етап — це оволодіння самостійними формами роботи, етап розвитку інтелек­туальної, пізнавальної активності учнів, яка стимулюється відповідною навчально-пізнавальною мотивацією.

        Від того, як відбувається початковий етап навчання у 5-му класі, залежать успішність переходу до якісно іншої навчальної моти­вації, яка спрямована не тільки на отримання  нової інформації, нових знань,  але й на пошук спільних закономірностей, а голов­не,— на засвоєння самостійних способів здобуття цих нових знань. Тому вже з початку навчання у середній школі розши­рюється саме поняття «навчання» (воно не лімітовано навчальними програмами, ви­конанням завдань тощо, а стає самостій­ним та цілеспрямованим).

     На жаль, пізнавальна активність школярів розвинена слабко, а оцінка виступає як го­ловний стимул і основний «кінцевий ре­зультат» навчання. Навчальна діяльність перетворюється у формальну і не виконує своєї головної функції у розвитку дитини. Це характеризується зниженням зацікав­леності до навчання в школі, поширюють­ся такі симптоми, як «розчарування», небажання виконувати навчальні завдання на уроках і вдома, конфлікти з учителя­ми, порушення поведінки.

     Найважливішою сферою, яка характери­зує рівень готовності дитини до навчання в основній школі, є соціальний розвиток, тобто ті якісні зміни, від яких залежить можливість жити в суспільстві, взаємоді­яти з іншими людьми, дітьми і дорослими. Соціальний розвиток насамперед характе­ризується рівнем засвоєння дитиною різ­них норм і правил поведінки.

     Подолання дезадаптації школярів в умо­вах переходу з початкової ланки до серед­ньої—одна з головних проблем у навчаль­но-виховному процесі. Саме дезадаптація може бути наслідком порушення принци­пу наступності.

     Особлива увага приділяється дезадаптації та соціально-психологічному розвиткові дітей. Навчальна дезадаптація виявляєть­ся в інтелектуальних процесах як усклад­нення  в оволодінні навчальною діяльністю. Соціально-психологічна, як правило, має вияв у порушеннях особистісного харак­теру (труднощів спілкуванні та взаємодії з оточуючими). Відомо, що перехід дити­ни від початкової школи до п'ятого класу нерідко «тягне» за собою зниження її на­вчальних успіхів, погіршення психічного самопочуття, втрату інтересу до навчання. У таких випадках вчителі початкової школи схильні  перекладати провину на на предметників, у яких досить благополучні діти стали «проблемними». У свою чергу, педагоги середньої ланки мають претензії до почат­кової школи. Насправдіж п'ятикласники та їхні нові вчителі переживають складний період адаптації.  Таким чином, наступність у навчально-виховному процесі в цілому виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної й особис­тісної життєдіяльності дитини, її творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб.

 

      2.  Виступ шкільного психолога про пси­хологічні особливості адаптаційного періоду, результати особистісно коригуючої роботи з п'ятикласниками на перехідному етапі; результати тестуван­ня та анкетування учнів; результати ді­агностики.

     П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у навчанні. Було цікаво вчитися, пізнавати нове!

     На час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей перехідний пе­ріод можна говорити про кризу самооцін­ки). Незадоволення собою поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.

     В результаті виникає психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повно­цінного формування особистості.

     Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується часто конфліктами, взаємним незадоволенням. Авторитет­ний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться,і, і якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.

     Тому для класного керівника необхідними  є м’якість, увага, переживання за дитину, не допускається покарання. Перебудова існуючого стереотипу -- справа нелегка, яка потребує багато зусиль  і часу.  Процес, протягом якого йде становлення особистості п’ятикласника, залежить від того, наскільки успішно буде проходити перехідний етап.  Як може проявлятися дезадаптація? У вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм  у відносинах, напруженість, роздратованість); у вигляді  пасивного протесту (депресія, наявність страху,  відсутність інтересу до навчання,  шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).

       З метою визначення ефективності взаємодії «педагог — учень» проводиться тестування та анкетування учнів, пропонується написання незакінченого твору першій  вчительці.

     Проводиться також робота з батьками (батьківські збори, анкетування батьків).

   Здійснюючи дослідження,  ми переконалися в тому, що для вирішення проблеми дезадаптації необхідна спільна робо­та з батьками.

3. Інтерактивна робота  

    Узагальнююча практична робота проводиться за схемою «Міст успіху»:

 

 

 

 

 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Вчитель початкової школи

Психолог

Керівники                                          методичних                                               об’єднань

Класний                                                                                             керівник                                                                                                5-го класу

Вчителі – предметники

 

 

Обговорення питань:

• координація компетентностей випускника початкової школи та п'ятикласника;

•   складання «моделі» ідеального  п'яти­класника;

•   аналіз незакінчених творів учнів 5-го класу

•   розробка рекомендацій

•   розробка індивідуальних планів;

•   аналіз відкритих уроків;      

•   створення необхідних умов для вико­нання рішень педради.

        Що допоможе п'ятикласникам вчитися успішно?

•   Збереження існуючого запасу здоров'я школярів в процесі здобуття освіти;

 •  психолого-педагогічна підтримка кож­ного вчителя;

•   вибір особистісно орієнтованих освіт­ніх технологій;

•   набуття учнями стійких знань з мож­ливістю їх використання у нових ситуаціях;

•   формування ключових компетентностей.

Таким чином, зміст педради з проблем наступності передбачає:

•    поліпшення, оновлення, раціоналіза­цію діяльності класного керівника 5-го класу, вчителів-предметників, психо­лога;

•   розширення та обговорення «суміж­них» проблем психолого-педагогічного змісту;                                     

•   глибокий психолого-педагогічний ана­ліз труднощів періоду адаптації;

•   координацію дій педагогічного колек­тиву в процесі прямого діалогу спеці­алістів, які працюють у початковій та основній школах.

 

      Педагогічна рада з проблем наступності розглядається нами як форма підвищен­ня компетентності вчителя. Педрада під­биває підсумки адаптації п'ятикласників. Для вчителів початкової школи стає реальним виявити свої успіхи і недоліки у роботі, запланували подальшу роботу з урахуван­ням прийнятих рішень, внести елементи самокорекції в подальшу діяльність.

      Головне — робота педради дозволить узгодити дії вчителів-предметників, класних керівників, батьків щодо пошуку і вико­нання конкретних кроків у вирішенні ак­туальних проблем. Реалізація принципу  наступності у роботі початкової та основ­ної шкіл є засобом зміни внутрішньої по­зиції педагога щодо розуміння, сприй­няття учня.

      По завершенні педагогічної ради прийма­ється проект рішення. Він може бути та­ким:  

•    класному керівнику 5-го класу спільно з психологом  школи, враховуючи психолого-педагогічний аналіз причин труд­нощів, які виникають у період адаптації п'ятикласників, продовжити програму супроводження «Адаптація-5»;

•   керівникам методичних об'єднань з основних предметів разом з учителя­ми початкових класів підготувати реко­мендації щодо оптимізації навчально­го процесу з метою реалізації принципу наступності;

•    вчителю 4-го класу запросити на уро­ки спеціалістів основної школи з метою вивчення рівня готовності перехо­ду до основної школи, індивідуальних особливостей учнів і класу в цілому;

•   запросити 4 клас на «День відкритих дверей» до основної школи;

•    підбити підсумки адаптаційного періоду п'ятикласників, розробити методич­ні рекомендації.

 

 

Анкета для батьків

 

       Шановні батьки! У нашій школі буде проходити педагогічна рада на тему: «Проблема наступності при пере­ході учнів з початкової школи до основної». Ця тема не нова. Ми її опрацьовуємо щорічно по-різному з урахуванням нових сучасних методик навчання, виховання  та розвитку.

Головна мета педради – о6’єднати зусилля педагогічного колективу для підвищення ефективності роботи, обміну досвідом педагогів, психолога шко­ли, вчителів початкової та основної шкіл, що дозволить зменшити труднощі п'ятикласників у складний пе­ріод адаптації.

Просимо Вас відповісти на наші пи­тання!

(Відповіді «так» позначати «+», «ні» позначати «-».)

1.   Ваша дитина продовжила навчання у 5-му класі нашої школи тому, що:

•    ви довіряєте рідній школі____;

•    середня ланка продовжує тради­ції початкової школи ____;

•   Ви не замислювалися над цим питанням _____.

2.   Ваша дитина пройшла первинну адаптацію у 5-му класі.

•    Процес адаптації пройшов успіш­но ___;                                        

•    при переході на новий етап на­вчання спостерігається зниження емоційного комфорту дитини____;

•   спостерігаються ознаки дезадап­тації до нових вимог і нових умов навчання___.

3.   Ви помітили зниження загальної успішності Вашої дитини у 5-му класі.

Якщо «так», то в чому причина?

•   Зниження інтересу до навчання ___;

•    навчальні труднощі ___;

•    велике навантаження ___;

•    погіршення здоров'я дитини ___.

4.   Ви помітили успіхи своєї дитини. У разі відповіді «ні» пропустіть це питання.

•   Дитина із задоволенням йде до школи ___;

•   з'явилися улюблені предмети, улю­блені вчителі ___;

•   дитина подорослішала, стала більш самостійною ___.

5.   У Вас:

•   налагоджено контакт з новим клас­ним керівником ___;

•   є складності у відносинах з учи­телями ___;

•   виникла необхідність отримати допомогу психолога ___.

6.   Ваші побажання:

•    вчителеві початкових класів____________________________________

_______________________________________________________________;

•    новому класному керівникові____________________________________

_______________________________________________________________;

•    адміністрації школи____________________________________________

_______________________________________________________________.

Дякуємо за співпрацю і бажаємо успі­хів Вам і Вашій дитині!

 

Анкета для учнів «Ставлення до школи»

 

1.   Що найбільше приваблює тебе у старшій школі?

 

2.   Які проблеми та труднощі вини­кли у тебе в цьому році?

 

3.   Що допомагає і що заважає добре вчитися?

 

4.   Який предмет найцікавіший? Чо­му?

 

5.   Який предмет тобі вважається най­більш важким? Чому?

 

6.   Яким би ти хотів бачити свій клас?

 

7.   Кого з однокласників ти міг би назвати лідером?

 

8.   Як ти ставишся до хлопців (дівчат) свого класу?

 

9.   Як ти ставишся до себе?  

 

10. Що доброго ти міг би сказати про себе?

 

11. Що поганого ти міг би сказати про себе?

 

12. Тобі більше подобається бути самому чи з друзями?

 

13. Який настрій у тебе буває частіше?

 

14. Що тебе тривожить?

 

15. Чим ти займаєшся у вільний час?

 

16. Найголовніша проблема для мене зараз це …

 

17. Якщо мої батьки мною незадоволені,то …

 

18. У своєму таткові я більш за все ці­ную...

 

19. У своїй мамі я більш за все ці­ную...                               

 

20.  Найголовніше в сім'ї — це...

 

21.  В людях я більш за все ціную...

 

 

 

 

Тести для учнів

Тест « Незакінчений твір»

Як написати п'ятикласнику лист - твір першій вчительці?

 

(Проводить класний керівник або вчитель-предметник.)

Вчитель звертається до дітей з пропозицією написати листа першій вчи­тельці про 5-й клас.

 

    — Діти! Зараз ви навчаєтесь у 5-му класі. Сьогодні у вас є можливість по­ділитися своїми враженнями, почут­тями, переживаннями, проблемами з вашою першою вчителькою.

Ваш лист може розпочатися слова­ми:

Дорога моя вчителько! Ось я вже учень (учениця) 5-го класу...

     Листи-твори віддаються вчителеві по­чаткових класів. Краще, якщо це буде класна робота. Тоді твори будуть дій­сно відвертими. До педагогічної ради вчителі початкових класів разом з но­вими класними керівниками аналізу­ють та обговорюють листи,  роблять ви­сновки, готують їх до педради.

 

Тест «Самоставлення»

 

Інструкція: прочитайте нижченаведені твердження. На листі для від­повідей запишіть номер питання і букву варіанта відповіді,  який вам найбільше підходить: а) «так», згоден; б) «ні», не згоден.

1.   Я відчуваю, що я достойна люди­на, не гірша за інших.

2.   Я дуже часто відчуваю себе невда­лим.

3.   На мою думку, у мене багато гарних якостей.

4.   Я можу багато чого робити не гірше, ніж більшість моїх одноклас­ників.

5.   Іноді вважається, що мені немає чим пишатися.

6.   Мені здається, що інші люди до мене частіше ставляться добре.

7.   В цілому, я задоволений тим, що маю  в житті.

8.   Мені часто буває соромно

9.   Іноді я відчуваю свою непотрібність.

10. Іноді я думаю, що я в усьому не­вдалий.

11. Зазвичай  я досягаю здійснення своїх бажань.

12. Мені не вистачає сміливості й рішучості, щоб впоратися з небезпечними і важкими ситуаціями.

 

Тест «Мотивація навчання»

Інструкція: добре поміркуй, що тобі допомагає і заважає вчитися по-справжньому. Знайди і напиши но­мери речень, які характеризують твоє ставлення до навчання. Їх не пови­нно бути більше п'яти.

 

1.   Прагнення принести користь лю­дям зараз і потім.

2.   Бажання стати гарним спеціаліс­том.

3.   Бажання вступити до інституту, технікуму, працювати на заводі, в офісі.

4.   Почуття гідності людини.

5.   Використання знань у побуті, на роботі, вдома, в школі.

6.   Виконання завдань вчителів.

7.   Виконання вимог батьків, близь­ких.

8.   Страх покарання з боку батьків або вчителів.

9.   Осуд з боку товаришів.

10. Прагнення отримати похвалу з бо­ку дорослих і друзів.

11. Бажання отримати нагороду з бо­ку батьків або школи.

12. Прагнення виділитися, стати ви­ще за товаришів.

13. Бажання добре засвоїти матеріал, отримати високу оцінку.

14. Вчитися, пізнавати нове дуже при­ємно та цікаво.

1З. Вчитися нецікаво, неприємно, нудно.

16. Погано вчитися — соромно.

17. Приємно долати труднощі у на­вчанні.

18. Неприємно долати труднощі у на­вчанні.

19. Добре бути у колективі.

20. Погано бути у колективі.

21. Просто звик вчитися.

22. Бажання отримати оцінку за будь-яку ціну.

23. Навчання для мене — улюблена робота.

24. Навчання для мене — важкий обов'язок,

25. Боюся підвести свій клас, своїх вчителів.

 

Тест шкільної тривожності

     Інструкція: ці питання про те, як Ви себе почуваєте у школі. Нама­гайтеся відповідати щиро. На листі відповідей біля номера ставте «+», якщо згодні з питанням, або «—», йкщо не згодні.

1.   Чи важко тобі перебувати на одному рівні з усім класом?

2.  Чи хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається переві­рити, наскільки ти знаєш мате­ріал?

3.   Чи важко тобі перебувати в класі так, як цього бажає вчитель?

4.   Чи сняться тобі страшні сни про вчителя, коли ти не знаєш уроку?

5.   Чи траплялось, щоб хто-небудь з твого класу тебе ображав?

6.   Чи часто тобі хочеться, щоб учи­тель не поспішав при поясненні нового матеріалу?

7.   Чи сильно ти хвилюєшся, коли відповідаєш або виконуєш зав­дання?

8.   Чи трапляється з тобою так, що ти уникаєш висловлюватися на уро­ці, тому що боїшся зробити гру­бу помилку?

9.   Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однолітки сміються з тебе, коли ви граєте?

11. Чи траплялось, що тобі ставлять оцінку нижче, ніж та, якої ти спо­дівався?

12. Чи хвилює тебе питання, що тебе можуть вигнати зі школи за неу­спішність?

13. Чи намагаєшся ти уникати ігор, в яких робиться вибір, тому що те­бе, як правило, не  вибирають?

14. Чи буває так, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповіда­ти?  

15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як розпочати виконувати за­вдання?

17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких сподіваються від те­бе батьки?

18.  Чи боїшся ти, що тобі стане пога­но у класі?                          

19. Чи будуть твої однокласни­ки сміятися над тобою, як­що ти припустишся помилки у відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх одноклас­ників?

21. Виконавши завдання, чи хвилю­єшся ти про те, наскільки добре ти з ним впорався?

22. Коли ти працюєш у класі, чи впев­нений ти в тому, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сниться тобі іноді, що ти в шко­лі не можеш відповісти на питан­ня вчителя?

24. Чи справедливо те, що більшість дітей ставляться до тебе по-товариськи?

25. Чи працюєш ти більш ретельно якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватись у класі з результатами твоїх одно­класників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб мен­ше хвилюватися, коли тебе опи­тують?

27. Чи боїшся ти вступати в супе­речку?

28. Чи відчуваєш ти, що твоє сер­це починає сильно битися, коли вчитель говорить, що збираєть­ся перевірити твою готовність де уроку?

29. Коли ти отримуєш оцінки, чи ду­має хтось з твоїх друзів, що ти хо­чеш вислужитися?

30. Чи добре ти себе почуваєш з тими з твоїх однокласників, до кого діти ставляться з особливою увагою?

З1. Чи буває, що деякі діти в класі го­ворять щось таке, що тебе обра­жає?

32. Як ти гадаєш, чи втрачають поваг у ті з учнів, яким не дається нав­чання?

33. Чи схоже на правду те, що біль­шість твоїх однокласників це звер­тають на тебе уваги?

34. Чи часто ти боїшся мати дурний   вигляд?

35. Чи задоволений ти ставленням вчителя до тебе?  

36. Чи допомагає твоя мама в орга­нізації заходів, як інші мами тво­їх однокласників?

37. Чи хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?

38. Чи сподіваєшся ти у майбутньо­му вчитися краще, ніж раніше?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся так само добре, як і твої однокласники?

40. Чи часто ти замислюєшся, відпо­відаючи на уроці, що думають про тебе в цей час інші?

41. Чи володіють здібні учні якимись особливими правами, яких немає в інших?

42. Чи сердяться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бу­ти кращим?

43. Чи задоволений ти тим, як до те­бе ставляться однокласники?

44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся з учителем віч-на-віч?

45. Чи висміюють часом однолітки твою зовнішність та поведінку?

46. Чи вважаєш ти, що про шкільні справи турбуєшся більше, ніж ін­ші діти?

47. Якщо ти відповідаєш, чи відчуваєш ти, що ось-ось почнеш пла­кати?

48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти з тривогою про те, що буде завтра в школі?     

49. Працюючи над складний завдан­ням, чи відчуваєш ти іноді, що зо­всім забув речі,  які добре знав ра­ніше?

50. Чи тремтить у тебе рука, коли ти працюєш  біля дошки?

51. Чи нервуєшся ти, коли вчитель збирається давати завдання кла­су?      

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?

53.  Коли вчитель збирається давати завдання класу, чи відчуваєш ти страх, що не упораєшся з ним?

54. Чи сниться тобі часом, що твої од­нокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?

55. При поясненні матеріалу вчите­лем чи здається тобі, що діти ро­зуміють його краще, ніж ти?

56. Чи хвилюєшся  ти по дорозі до школи, що сьогодні вчитель дасть контрольну роботу?

57. При виконанні завдання чи відчуваєш ти, що робиш це погано?

58. Чи тремтить твоя рука, коли вчи­тель просить виконати завдання перед комісією?

 

Рекомендації

вчителям – предметникам у роботі з п'ятикласниками

 

1. Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п'ятикласників при виборі термінології, доборі методичних прийомів.

2.  Не перевантажуйте учнів надмір­ними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

3.   Стежте за темпом уроку — висо­кий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.

4.   Налагоджуйте емоційний контакт з класом.            

5.   На засіданнях методичних об'єд­нань, класних та шкільних нара­дах відпрацюйте єдині вимоги до  учнів (дотримуйтесь єдиного орфо­графічного режиму, критеріїв оці­нювання).

6.  Продовжуйте розвиток та форму­вання ключових компетентностей дітей.

7.  Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.

8.   Ніколи не використовуйте оцін­ку як засіб покарання учня. Оцін­ка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.

9.   Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порів­нюйте Катерину і Миколу, а порів­нюйте Миколу сьогодні і вчора).

10. Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою ро­боту й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постій­но аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.

11. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

12. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не фор­мально, а з урахуванням особис­тісних досягнень кожного учня.

Бажаємо успіху!