Виснажливий шлях пошуків

4 жовтня 1957 року ракета вивела на орбіту штучний су­путник Землі. Це стало першим необхідним кроком в освоєн­ні космічного простору. Без ракети-носія не могло бути й мови про космічні польоти.

На чолі великої справи стояв керівник, який вірив у реаль­ність таких польотів у той час, коли багато хто вважав їх фан­тастикою. Цим керівником був Головний конструктор у галу­зі ракетобудування й космонавтики, академік, українець за походженням Сергій Корольов.

Працювати з Корольовим було важко, але цікаво. Підви­щена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, но­визна, яка приховувала не лише приємні несподіванки, - усе це змушувало тих, хто з ним працював, постійно перебувати в стані нервового напруження.

Проте всі ці труднощі, незручності, а інколи й серйозні не­приємності видавалися мізерними порівняно із захоплююче цікавою роботою. Однією з причин постійного інтересу до ро­боти була її новизна. Корольов не любив спокійного життя, не любив повторюватися. Розробляючи якусь нову конструкцію, пройшовши виснажливий шлях пошуків, надавши конструк­ції потрібного ступеня завершеності, він начебто втрачав ін­терес до теми. Часто свої досягнення «дарував» спорідненому колективу, притому навіть переводив своїх колег у нову гру­пу конструкторів. Це свідчило про масштабність його погля­дів, правильне розуміння державних завдань і невичерпну творчість.

Попри велику щедрість Сергій Корольов нікому не переда­вав тематики,  пов'язаної з  пілотуванням польотів.  Мабуть, неабияка роль у цьому належала його юнацькій мрії - літати на планерах, а потім на ракетному апараті. Тому й не дивно, що всю інформацію про космонавтів він відстежував сам і контролював дуже ретельно.

Відбір і підготовка перших космонавтів проводилися пара­лельно з удосконаленням кораблів. Так само, як не було ні­якого досвіду створення космічних кораблів, був відсутній і досвід підготовки космонавтів. Що очікувало на людину в космічному просторі? Достеменно було відомо, що вона опи­ниться в невагомості, що під час підйому та спуску на неї будуть впливати великі перевантаження, що корабель пере­буватиме під дією космічного випромінювання. Як вплине космічний політ на психіку людини? На ці запитання ніхто не міг відповісти.

Перший космонавт Юрій Гагарін зумів зробити все, на що здатна людина. Раніше подібне відбувалося лише в казках.

Перший космічний політ був дуже коротким. Він тривав усього сто вісім хвилин. Але саме ці хвилини ввійшли в істо­рію людства як початок нової ери - проникнення людини в космос.

Було приємно відчувати, що наші космічні рейси перекрес­лили песимістичні прогнози деяких учених, згідно з якими людина більше доби не зможе існувати в космосі, а тривала невагомість може стати бар'єром для його освоєння.

Космонавтика розширила обрії наших знань, стимулювала розвиток багатьох галузей науки й техніки. Земляни завжди будуть з вдячністю пам'ятати імена людей, які відкрили нову сферу людської діяльності.

У цьому сузір'ї імен одне з найяскравіших - ім'я нашого співвітчизника - Головного конструктора, академіка Сергія Корольова, який відкрив дорогу людству до космосу і став «батьком» цілої галузі.