Переказ на тему Українське бойове мистецтво
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 20-08-2013, 11:39

Українське бойове мистецтво

Раніше я думав, що термін «бойове мистецтво» стосується лише азіатських країн, зокрема таких, як Китай, Японія, Ко­рея, В'єтнам. Однак не так давно мені до рук потрапила книга В. Пилата «Бойовий гопак». Автор доводить, що в Україні існувала своя бойова техніка, яка нічим не поступалася про­відним стилям одноборств.

Багато дослідників вважають, що знаменитий український танець гопак є системою складних силових рухів, які були елементами рукопашного бою наших предків і за своєю склад­ністю навіть перевищували арсенал східних бойових мис­тецтв. Гопак - це досконала техніка, блискавична швидкість, потужні удари рук та ніг, сталева стійка, а головне - такти­ка, яка спантеличує супротивника, не залишаючи йому нія­кої можливості на адекватну відповідь. Якщо додати до цього фізичні дані серед ньостатис тич ного бійця системи «бойовий гопак», то мимоволі стане шкода людину, яка може стати його суперником. Адже ті люди, які досконало відпрацювали бойовий гопак, загартовані як фізично, так і духовно, тому є практично непереможними. Зазирнемо глибше в розмаїття прийомів бойового гопака, щоб уявити собі, як відбувався бій. Гопак в основному застосовували козаки під час воєнних дій, тому тактика була або оборонною, або атакувальною. Оборон­на тактика полягала в тому, щоб віртуозними рухами рук і ніг захистити себе та блокувати дії нападника. Атакувальна тактика - це блискавичний напад на супротивника і його швидке знешкодження.

Кожен прийом мав свою назву й потребував доброї муш­три. Особливою родзинкою серед ударів була гопаківська «розніжка». Цей знаменитий елемент українського танцю є унікальним - він не зустрічається ніде в світі. Суть його по­лягає в тому, що танцівник присідає, потім стрибає і в повітрі робить шпагат. Цінність такого бойового прийому виявлялася в тому, що він давав змогу уразити двох супротивників одно­часно. Своєрідну техніку ведення двобою передають такі еле­менти гопака, як «повзунці» й «присядки», які виконуються в багатьох українських танцях. Така танцювальна манера пе­ресування була характерною рисою козацького бойового мис­тецтва і давала змогу бути в бою динамічним, рухливим, менш уразливим для ворога. Рухаючись легко, ніби танцюю­чи, козаки мали значні переваги над супротивником і могли наносити удар з найнесподіванішого боку.

Усесвітньо відомий танець гопак зберіг, на думку фахівців, основні елементи давнього бойового мистецтва українців, яке сучасною мовою називають «стрибкова система віддаленого бою». Як зазначають знавці бойових одноборств, па україн­ського танцю - це доведені до досконалості акробатичні рухи, які переважають своєю складністю відомі східні техніки. Успішне оволодіння різними прийомами бойового мистецтва, відомого під назвою гопак, давало змогу нашим пращурам ви­являти чудеса майстерності.

Відродження бойового гопака почалося з 1985 року. Воло­димир Пилат систематизував знання, які йому вдалося зібра­ти від українців - майстрів поєдинку. Він зазначав, що значну частину техніки бою розшифрував завдяки дослідженню укра­їнських народних танців, насичених багатством бойових ру­хів. Знаний фахівець східних одноборств Анатолій Попович підкреслює, що бойове мистецтво є елементом культури будь-якої нації, втіленням її національного духу, бо ґрунтується на рідних для воїна традиціях, відчуттях, світосприйманні.

Сьогодні український танець «Гопак» викликає захоплен­ня у глядачів усього світу.

(451 слово)  За С. Айрапстовим
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали