Шановні відвідувачі сайту!!!

Цей сайт створено для підготовки до уроків для вчителів та учнів. На даному ресурсі розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

План конспект І. КАЛИНЕЦЬ «ПИСАНКИ», «ХЛОПЧИК-ФІГУРКА, ЯКИЙ ЗАДОВОЛЕНИЙ СОБОЮ»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 4-03-2013, 11:11
Переглядів: 1722

І. КАЛИНЕЦЬ «ПИСАНКИ», «ХЛОПЧИК-ФІГУРКА, ЯКИЙ ЗАДОВОЛЕНИЙ СОБОЮ»

Мета:  продовжити знайомити школярів із творчістю І. Калинця, проаналізувати його програмові поезії; з'ясувати ідейно-тематичне спрямування, пояснити особливості назви; ви­значити реальне і уявне, охарактеризувати образи (мама, хлопчик-фігурка); розвивати творче мислення, культуру зв'язного мовлення, грамотно висловлювати власні дум­ки, почуття, спостереження, враження; вміння самостій­но осмислювати прочитане; формувати естетичні смаки школярів; виховувати любов до поетичного слова, мами — найціннішої людини для кожного; повагу, пошану до твор­чості І. Калинця, народного мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Калинця, бібліотечка його творів для дітей, зраз­ки українського писанкарства, дидактичний матеріал (тес­тові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чим близькі нам поетичні твори І. Калинця з циклу «Дивосвіт»?

З якою метою І. Калинець у своїх творах поєднує уявне, фантастич­не і реальне?

Які види мистецтва вам відомі? Якому з них ви віддаєте перевагу?

Чому?

Як пов'язані між собою поняття Батьківщина, рідна оселя, матінка?

У чому важливість цих понять для кожної людини?

Чому І. Калинця можна вважати творцем національної культури, іс­торії, виховання майбутнього?

Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Писати для дітей — це насолода, а найвдячніший читач — це діти.

І. Калинець

Все дороги й дороги, А до матері — стежечка...

В. Коломієць

Поезія І. Калинця — пахощі чарівного євшан-зілля, що навертає нас до рідної

землі, до неньки України.

Н. Кир'ян

Вступне слово вчителя про особливості творчого методу і. Калинця (Висловлювання м. Ільницького)

«...Тут владарює гра уяви, спроби персоніфікації явищ природи і різ­них речей, що нас оточують. Тут зустрічаємо тонку спостережливість і точність психологічних характеристик... Конкретність деталей поєдна­на з історичними асоціаціями, фольклорною символікою, і все разом тво­рить яскраву мозаїку олюдненої природи. Поет демонструє майстерність не тільки психологізації явищ навколишнього світу, а й творення казко­вих сюжетів, розрахованих і на дитяче сприйняття, і водночас закорінених у глибини народного життя, і розрахованих на глибше прочитання...»

Аналізування поезії І. Калинця «писанки»

Виразне читання твору.

Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за допо­могою «дивного писачка».

Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, праг­нення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.

Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.

Обговорення змісту вірша за питаннями:

Чи відомо вам що-небудь про писанку?

Що необхідно людині для того, щоб творити писанки? (Хист, та­лант, уміння, творчу уяву, бажання, настрій)

Чому І. Калинець обрав автором писанок свою матір?

За допомогою чого мати розмальовує речі?

Чи можна вважати її чародійкою?

Яким же уявляє світ дитина за допомогою маминих писанок? (Диво- вижний)

У чому дивовижність світу, який відкрила мати для своєї дитини? Прочитайте, як про це сказано у творі.

Що ми уявляємо, читаючи поезію?

Яке значення надається у вірші сонцю і долоням матері?

Які фарби переважають у маминих писанках?

Розкажіть, які ви бачили писанки? Що на них було відображено?

Чого вчить нас ця поезія?

А чи пробував хтось із вас творити писанки?

Яке значення мають писанки для ліричного героя твору і кожного з нас?

Художні особливості поезії:

епітети: «дивний писачок», «золотий узвар», «стилізовані сади», «ясні сонця».

метафори: «мандрує писанка», «писанка оранжево горить», «буяють квіти», «олені бродять», «сади сплітаються», «мереживом мерехтить», «полив у світ ... мрій», «сонце котилось».

порівняння: «...як дивовижний світ», «...як згусток сонця».

Орієнтовний план характеристики образу мами.

Мати — творець дивосвіту:

а) уміння оживити мрію; б) художня майстерність; в) гармонійний зв'язок з природою; г) багата на фантазію.

Риси материнського характеру:

а) працьовитість; б) доброта; в) щирість; г) уважність; д) відкритість.

Мати — святиня кожної людини.

Додатковий матеріал. 2.8.1. Загадка:

Підійшла одна людина до другої і каже: «Ти мені син, а я тобі не батько». Хто вона? (Мати) 2.8.3. Народні прислів'я:

Нема того краму, щоб купити маму.

Мама — вірна порадниця.

Все купиш, лише тата й маму — ні.

Мами ні купиш, ні заслужиш.

Все є купити, тільки мами нема.

Нема у світі квіту, квітнішого над маківочки; нема ж і роду, ріднішо­го над матіночки.

Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

Материна молитва із дна моря виймає.

Мати з малятами, як ластівка з ластів'ятами.

Сліпе щеня і те до метрі лізе.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

2.8.3. Писанкарство як елемент народознавства.

Чисте гладко фарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християн­ства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає дже­релом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують та­кож численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пояснюють виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

Зважаючи на фізичні особливості шкарлупи яйця, середньовіч­ні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У ХІХ столітті писанкарство в різних художніх варіантах побутувало на всій території України. Про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін.

Найдавніші писанки зберігаються у фондах Музею етнографії та ху­дожнього промислу Інституту народознавства НАН України і походять із сіл Острів (1882 р., Львівщина), Слобідка (1981, Поділля) та ін.

Своєрідні місцеві відміни писанок існували і на початку ХХ століт­тя. Розрізняють писанки Подніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Поділ­ля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини тощо. На Слобожанщині й Покутті поширені крашанки, на Бойківщині й Лемківщині — так звані шпилькові й крашанки. Найбільша філігранність орнаментальних мо­тивів притаманна гуцульським писанкам, виконаним писачком з кону­соподібною трубочкою.

Писанки виготовляли навесні, перед Пасхою, сільські дівчата і жін­ки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування різнилася. На селі яйця фарбували в один колір. Інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували в кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів: наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо.

Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

Колись із писанками чинили магічні дії. Для забезпечення урожаю їх на весняного Юрія котили по зеленій пшениці й закопували у зем­лю. Великоднього ранку молодь вмивалася водою, в яку перед тим кла­ли крашанки та срібні монети, що мали надавати сили й краси. Свячені писанки були оберегом житла від грому й вогню, а людей і тварин — від «лихого ока», їх використовували як ліки від деяких захворювань. Пи­санки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними влашто­вували ігри «невбитки», «навкатки» та ін. З випорожнених писанок, додаючи до них з кольорового паперу хвіст, крила та голівку, з тіста ви­готовляли так звані голуби. Їх, а також писанки, нанизані на шнурочок (здебільшого по три), підвішували поблизу ікон, прикрашаючи таким чином житло.

У 60-х роках у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва й національної культури відновилося й писанкарство.

У Косові, Коломиї та Вижниці навесні, перед Великодніми святами, народні майстри продавали писанки на ярмарках. Так стихійно виник писанкарський промисел, проте спочатку він не сягав далі Прикарпаття. У 70-80-х роках писанки як твори народного мистецтва експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок.

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і при­роди, єднає з традицією минулого. Українська писанка у світі є симво­лом нашого народу.

3. Опрацювання твору І. Калинця «Хлопчик-фігурка,

який задоволений собою»

3.1. Вступне слово вчителя.

І. Калинець належить до шістдесятників. З 1972 по 1981 років був ре­пресований і перебував в ув'язнені на Уралі та на засланні в Забайкал­лі. Саме в ув'язненні почав писати для дітей і своєї неповнолітньої до­чки Звенислави, малих небожів Маркіяна та Назара і дітей своїх друзів («Книжечка для Дзвінки», «Дівчинка і квіти», «Пан Ніхто»). Книжечки для дітей присвячені внучці Ганнусі, написані вже у 90-х у Львові. («Таке собі», «Дурні казки», «Майже казки» та ін.)

Виразне читання та переказування цікавих епізодів з твору.

Тема: зображення фантастичної істоти — хлопчика-фігурки (Ха-еФ), який намагається самоствердитися серед людського оточення і довес­ти свою зверхність над ним.

Ідея: засудження хвалькуватості, надмірної впевненості в собі, легко­важності, уславлення правдивості, віри у вільне, незалежне життя.

Основна думка:

прагнення самоствердитися в житті, бути незалежним;

людина повинна завжди покладатися на власні сили, розум, а не спо­діватися на щось фантастичне, казкове.

Сюжет.

Ганнуся намалювала на запотілому склі вікна трамваю людину-фі- гурку, яка оживає. Ця істота живе спочатку у Ганнусі, потім у Соломій- ки, Богданка; кожному з них вона написала свій життєпис. Ха-еФ, таке коротке ім'я фігурки, хоче, щоб його хвалили, поруч з його зображенням ставили знаки ?, !, обводили різнокольоровими олівцями.

Так у житті школярів з'являється фантастична істота — хлопчик-фі- гурка, який повсякчас намагається бути задоволений собою.

Композиція.

Експозиція: Ганнуся намалювала на запотілому склі вікна трамваю «людинку» — хлопчика-фігурку, якому дозволила потрапити до власно­го учнівського ранця.

Зав'язка: Ха-еФ виконує завдання замість Ганусі, Соломійки, Бог- данка.

Кульмінація: Ганнуся, Соломійка, Богданка розповідають усім у кла­сі про існування Ха-еФ.

Розв'язка: Ха-еФ обіцяє написати кожному учневі свою біографію («Тільки істота, що задоволена собою, може це зробити» — запевнив він на цілий клас»)

Жанр: «трохи казка» (І. Калинець).

Елементи фантастики у творі:

наявність хлопчика-фігурки;

походження Ха-еФ з планети Хвигурія;

фігурка пише твори таким почерком, який відповідав тому чи іншо­му школяру;

розмова героя, поведінка, риси характеру, як у людини;

«живе» в альбомі, шкільному ранці, зошитах;

хлопець «обмацав» пальцем фігурку — ця фігурка «перейшла» до хлопця.

Словникова робота.

Автобіографія — «це слово складається із трьох іншомовних частин, що означають: авто — сам, біо — життя, графія — опис, тобто сам описую життя. А по-нашому — мій життєпис».

Атмосфера — «це повітря. Яке огортає планету Земля».

Ясир — «це по-татарськи полон».

Каліграфія — «це дуже гарне, акуратне писання»

Опрацювання змісту твору за питаннями:

Опишіть, застосовуючи текст твору, яку фігурку намалювала Ганнуся на запотілому склі вікна трамваю? Чи малюєте ви такі фігурки?

Чим була здивована дівчина?

Чому Ганнуся дозволила Ха-еФ перебувати в її альбомі? Як це харак­теризує дівчинку?

Про що і для чого попросила Ганнуся хлопчика-фігурку наприкін­ці дня?

Чи був задоволений собою хлопчик-фігурка на початку твору?

Як зреагувала вчителька малювання, побачивши в альбомі Ганнусі хлопчика-фігурку? Які пояснення з цього приводу дала дівчина?

Що означав для Ха-еФ червоний знак питання в альбомі Ганнусі?

Яке незадоволення висловила дівчина хлопчику-фігурці після шко­ли? Чим виправдовувався фантастичний герой?

Для чого дівчина попросила Ха-еФ написати свою біографію?

Про який діловий папір ви дізналися з цього твору? (Автобіографію)

Що цікавого написав Ха-еФ про своє походження?

Чому хлопчик-фігурка та інші мешканці фантастичної планети ви­рішили її покинути?

Що означає географічне поняття «атмосфера»?

Якою була реакція вчительки української мови, коли та прочитала твір Ха-еФ у зошиті Ганнусі?

Яким чином дівчинка пояснила вчительці оригінальність власного твору?

На які помилки Ганни звернула увагу вчителька? Поясніть їх осо­бливості.

Як і чому дражнив Богданко Ганнусю на перерві?

Чому Ганнуся не отримала почуття задоволення, радості, коли її хва­лили за написаний життєпис?

Яким чином Ха-еФ опинився у Соломійки?

З приводу чого Соломійка хотіла порадитися з хлопчиком-фігуркою? Чим фігурка здивував дівчину?

Про що був другий життєпис Ха-еФ?

Через що Івась із другого життєпису виріс розумним і богобоязним?

Як фігурка «перейшов» у хлопця, коли той торкнувся його під час екскурсії в печері?

Чим закінчився другий життєпис фігурки?

Чому діти мали різні думки стосовно визначення жанру другого жит­тєпису Ха-еФ?

Чим пояснити те, що Ганнуся і Соломійка після отримання гарних оцінок не раділи, а сумували?

Чому дівчата боялися зізнатися про причину успішного навчання?

Для чого Ганнуся й Соломійка вирішили покласти малюнок з Ха-еФ до ранця Богданка?

Як Богданко ставився до навчання? Що про це свідчить?

За що фігурка дорікав Богданові? Що Ха-еФ розповів хлопцю про каліграфію?

Як Ха-еФ і Богданко вирішили позмагатися? Які умови були у цьо­му змаганні? Хто ж був переможцем?

Що наказав Богданко написати Ха-еФ?

Які відчуття були у фігурки, коли він перебував у коморі-пам'яті комп'ютера?

Чим змістовно відрізнявся третій життєпис від попередніх?

Над чим розмірковує Ха-еФ у третьому життєписі?

Чому Богданко перейнявся жалем до фігурки? Про що він попро­сив тата?

Чим пояснити те, що Богданко, а потім і Ганнуся з Соломійкою зі­знаються вчительці та всьому класу про існування хлопчика-фігур- ки? Як клас сприйняв цю новину?

Чим пов'язані три життєписи хлопчика-фігурки? Для чого він їх створив?

Що ви розумієте під словом «воля»? Чи маєте ви її? Як користувати­ся нею?

Чому для фігурки найголовнішим була воля?

Чи хотіли б, щоб у вас теж був такий хлопчик-фігурка? Свої мірку­вання аргументуйте.

Як І. Калинець пояснив причину появи цієї цікавої пригоди?

Орієнтовний план казки.

Ганнуся на запотілому склі вікна трамваю намалювала хлопчика-фі- гурку, який ожив.

Ха-еФ живе у ранці Ганнусі.

Вчителька малювання побачила Ха-еФ в альбомі дівчини.

Ха-еФ із знаком питання.

Життєпис Ха-еФ для Ганнусі.

Вчителька української мови схвально оцінила твір Ганнусі, який на­писав Ха-еФ.

Перебування фігурки у Соломійки.

Обговорення змісту першого життєпису Ха-еФ на уроці української мови.

Фігурка пише життєпис за Соломійку, який теж був позитивно оці­нений учителькою.

Ха-еФ гостює у Богданка. Комп'ютерна гра.

Третій життєпис фігурки для Богданка. Мрія Ха-еФ про вільне життя.

Весь клас дізнався про існування Ха-еФ.

Хлопчик-фігурка обіцяє написати свій життєпис усім учням класу.

Завдання. Заповніть таблицю, спостерігаючи за фантастичним ге­роєм твору. Будьте уважні!

Чому Ха-еФ був задоволений собою?

Тим, як його намалювала Ганнуся.

Поруч із зображенням фігурки в альбомі малювання Ганнусі вчителька поставила знак питання (Це надає герою таємничості)

Хотів мати, окрім знака питання, ще й знак оклику і теж червоним ко­льором.

Оцінка «гарно» за життєпис у зошиті Ганнусі з української мови.

На прохання фігурки Соломійка намалювала знак оклику поруч із знаком питання.

Оцінка «гарно» за другий життєпис у зошиті Соломійки.

Богданко обвів фігурку кольоровим олівцем.

...

Примітка. Записи можна доповнити.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань І. Калинець «Писанки»

Писачок, яким мати виводить «воскові взори»: а) чарівний; б) дивний; в) чудовий.

Писанки мами порівнюються:

а) із ясним сонцем; б) чарівним малюнком; в) чаклунством.

Які речі розмальовує мати?

а) Мисочку і яйце; б) кухлик і намисто; в) глечик і горщик.

Про яких тварин згадується в поезії? а) Про зайченят; б) оленів; в) лисиць.

З якої овочевої культури виготовлений золотий узвар? а) Картоплі; б) цибулі; в) буряка.

Який колір переважає на писанці?

а) Червоний; б) оранжевий; в) жовтогарячий.

Писанкарство порівнюється:

а) з чарівною дією; б) дивовижним світом; в) неповторною красою.

Настої якого зілля було використано матінкою для розписування узорів?

а) Євшан; б) весняного і осіннього; в) давнього.

Який художній засіб використав І. Калинець, зазначаючи в поезії на­ступне: «...дзвенить, як згусток сонця»?

а) Метафору; б) алегорію; в) порівняння. 10. Розглядаючи материні писанки, можна було побачити: а) красу зимового лісу; б) буяння квітів у росі; в) плескіт риби у воді.

І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою».

Ганнуся поверталася додому:

а) трамваєм; б) автобусом; в) метро.

Яка пора року зображена у творі? а) зима; б) весна; в) осінь.

Дівчинка намалювала «людинку»:

а) на снігу; б) капоті машини; в) вікні міського транспорту.

Про що попросив Ха-еФ Ганнусю, коли та залишала його?

а)         Забрати із собою;

б)        намалювати ще одну подібну фігурку;

в)        не витирати зображення.

Ха-еФ вирішив пожити:

а)         в альбомі дівчинки;

б)        у підвальному приміщенні будинку, де жила Ганнуся;

в)        на даху школи.

Хлопчик-фігурка попросив дівчинку, щоб вона:

а)         купила йому одяг;

б)        розмалювала його різнокольоровими олівцями;

в)        розповіла йому про життя на землі.

Ганнуся хвилювалась, що через Ха-еФ:

а)         вчителька оцінить її роботу на двійку;

б)        її будуть сварити батьки; в) над нею будуть сміятися учні класу.

На скільки балів оцінив себе Ха-еФ?

а) П'ять; б) чотири; в) зовсім не вдавався до цього.

Хто із героїв твору, малюючи чоловічків, промовляв: «Крапка, риска, крапка, риска — фотографія твого писка!»?

а) Ганнуся; б) деякі хлопчиська; в) Соломійка.

Що відповіла Ганнуся вчительці малювання, коли та побачила в аль­бомі Ха-еФ?

а) «То я... так бавилася»; б) «Цю шкоду зробив мій молодший брат»;

в)        «Це хтось пошуткував наді мною у класі».

За який малюнок Ганнуся отримала п'ятірку?

а) «Природа і людина»; б) «Улюблена тварина»; в) «Зима на нашому подвір'ї».

На сторінці альбому Ганнусі, де був зображений Ха-еФ, вчителька по­ставила:

а) знак оклику; б) знак питання; в) вертикальну риску.

Який вищий навчальний заклад на думку Ха-еФ закінчила вчителька малювання?

а) Університет; б) педінститут; в) Академію мистецтв.

Що попросила Ганнуся фігурку написати в її зошиті?

а) Задачу з математики; б) автобіографію фантастичного героя; в) завдання з природознавства.

Планета, де вперше з'явився Ха-еФ, уся збудована: а) з величезних веж; б) довгих скляних стін;

в) невеличких хатинок зі снігу.

Через що Ха-еФ вирішив покинути свою планету? а) Хотів прославитися; б) вона була густонаселеною; в) виявив бажання пізнати довкілля.

Скільки тисяч добровольців-фігурян покинули планету Хвігурію? а) Кілька; б) сто; в) сімнадцять.

Коли вчителька української мови читала в зошиті Ганнусі життєпис Ха-еФ, у класі було тихо, як:

а) у вусі; б) зимовому лісі; в) нічну пору.

Як пояснила Ганнуся вчительці української мови щодо написаного в зошиті оповідання про Ха-еФ?

а) «Матуся допомогла»; б) «Переписала з дитячого журналу»; в) «Цю роботу виконав хлопчик-фігурка».

Вчителька похвалила Ганнусю за цікавий твір і сказала, що дівчина в майбутньому буде:

а) письменницею; б) журналісткою; в) науковцем.

Чого бракувало у творі Ганнусі на думку вчительки?

а) Опису фігурки; б) ліричного коментаря; в) досконалого висновку.

Який жанр твору Ганнусі було визначено Соломійкою? а) Казка; б) притча; в) фантастичне оповідання.

Соломійка цілий суботній вечір сиділа над малюнком, де був зобра­жений Ха-еФ, замість того, щоб піти:

а) погуляти з подругами; б) вишивати серветки; в) дивитися фільм про інопланетянина Альфа.

Другий життєпис Ха-еФ був присвячений: а) життю інопланетян; б) красі живопису; в) боротьбі з татарськими поневолювачами.

Фігурки з другого життєпису були вирізьблені: а) на камені; б) дереві; в) глині.

Івасик водив пальцем по фігуркам, які були вирізані: а) дітьми; б) сивобородими жерцями-волхвами;

в) мандрівними дяками.

Чим займався Іоан Печерський?

а) Малював ікони; б) ліпив глечики; в) писав мудрі книги.

Діти якого товариства відвідали печеру, в якій малий Івась переховув- ся від смерті?

а) «Промінь»; б) «Рідний край»; в) «Спадщина».

Печера, про яку розповів Ха-еФ у другому життєписі, знаходилась у місті:

а) Ужгороді; б) Львові; в) Києві.

На думку Ганнусі, другий життєпис фігурки є історичний, там іде мова про нашу історію, як і у творі:

а)         А. Лотоцького «Княжа слава»;

б)        І. Нечуя-Левицького «Запорожці»;

в)        О. Олеся «Ярослав Мудрий».

Сама Соломійка визначила жанр другого життєпису Ха-еФ як: а) казковий; б) географічний; в) пригодницький.

Богданко любив читати твір:

а)         Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»;

б)        В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»;

в)        В. Близнеця «Женя і Синько».

В якому оповіданні І. Франка, на думку Ха-еФ, йдеться про калігра­фічне писання?

а) «Красне писання»; б) «Грицева шкільна наука»; в) «Олівець».

У Богданка писання було схоже на дряпання: а) кішки; б) курки; в) гілки по землі.

Якою грою бавилися Ха-еФ і Богданко?

а) Футболом; б) комп'ютерною; в) шашками.

У разі перемоги в грі Богданка, фігурка буде за школяра:

а)         виконувати всю господарську роботу;

б)        розв'язувати домашні вправи з математики;

в)        гуляти з малою сестрою.

В якому життєписі Ха-еФ висловив думку про власне прагнення жити вільно і щасливо?

а) Першому; б) другому; в) третьому.

Хто повідомив про існування хлопчика-фігурки?

а) Богданко; б) вчителька української мови; в) Ганнуся і Соломійка. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0, 25 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Доведіть, що мати для кожної дитини, як сонце для землі (І. Калинець «Писанки»). Власні думки обґрунтуйте.

Що, на ваш погляд, свідчить про намагання хлопчика-фігурки по­всякчас бути задоволеним собою? Як це його характеризує? Особисті міркування вмотивуйте.

3. Який діловий папір склав Ха-еФ у зошиті Ганнусі з української мови (І. Калинець — «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»? а) Розписку; б) офіційний лист; в) автобіографію. Картка № 2

Дослідіть, як у творі «Писанки» І. Калинець із любов'ю, пошаною ста­виться до своєї матінки. Особисті спостереження вмотивуйте.

Чому, на ваш погляд, Ха-еФ виявив бажання знаходитися в оточенні двох знаків — оклику і питання (І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»)? Відповідаючи, власну думку вмотивуйте.

Орнаменти в поезії І. Калинця «Писанки» названо:

а) геометричним космацьким; б) симетричним незвичайним; в) най-

тоншим рідким. Картка № 3

Порівняйте, як відображується образ мами в поезіях І. Калинця «Пи­санки» та С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму». Особисті спостереження узагальніть.

Прокоментуйте наступне висловлення Ха-еФ (І. Калинець «Хлоп- чик-фігурка, який задоволений собою») під час його перебування в комп'ютері: «...намагався у хвилини появи на екрані не животіти, а жити повноцінно, не змарнувати ні секунди». Свою думку обґрун­туйте.

Про що думав Ха-еФ, перебуваючи в комп'ютері (І. Калинець «Хлоп- чик-фігурка, який задоволений собою»)?

а)         Щоб ніхто не зміг його стерти із землі;

б)        як гарно допомагати школярам;

в)        що необхідно повернутись до планети Хвігурії.

Картка № 4

Чому, на ваш погляд, І. Калинець так шанобливо описує працю ма­миних рук? Відповідаючи, посилайтеся на текст поезії «Писанки» та власний досвід.

Поясніть, про що, свідчать слова Ха-еФ (І. Калинець «Хлопчик-фі- гурка, який задоволений собою»): «Краще бути вільним чорно-білим, аніж кольоровим у неволі»?

За яких умов Ха-еФ міркував про те, щоб йому було дозволено вільно жити поза екраном комп'ютера (І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»)? Якщо він:

а) знищить комп'ютерний вірус; б) не завдаватиме шкоди людям; в) буде порядно поводитися з Богданком. Картка № 5

Якою повинна бути, на вашу думку, майстерність, любов до праці, творча уява, щоб відтворити красу, зображену в поезії І. Калинця «Пи­санки»?

Поміркуйте, чи буде Ха-еФ (І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який за­доволений собою») ще щось вимагати, прагнути до чогось, здобувши волю? Свою відповідь вмотивуйте.

Про яких поневолювачів українського народу згадується у другому життєписі Ха-еФ (І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»)?

а) Турків; б) татар; в) половців. Картка № 6

Мрія Ха-еФ про вільне життя — це, на ваш погляд, міф чи реальність (І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»)? Особисті міркування доведіть.

Обґрунтуйте, чому І. Калинець вважає, що писанки — це дивовиж­ний світ. Наведіть переконливі приклади, посилаючись на зміст поезії.

У кожному з власних життєписів Ха-еФ (І. Калинець «Хлопчик- фігурка, який задоволений собою») припускався наступної по­милки:

а)         не зазначав кому при однорідних членах речення;

б)        не виділяв розділовими знаками звертання;

в)        писав «ф» через «хв».

Підсумок уроку

І. Калинець — автор 17 поетичних збірок. За поезію удостоє­ний премій ім. І. Франка (Чикаго), ім. В. Стуса, Національної премії ім. Т. Шевченка та Міжнародної премії родини Антоничів.

В Україні та за кордоном побачили світ 27 книг, серед яких 7 іно­земними мовами. Збірки, цикли та окремі поезії перекладалися 13 мо­вами.

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Під впливом опрацьованої поезії І. Калинця «Писанки» спробува­ти свої здібності, «дивним писачком» відтворити власне бачення світу (творче завдання) або написати міні-твір на тему «Чи хотів би я мати власного хлопчика-фігурку?»

Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика