ТЕМА 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

УРОК 2. ДЖЕРЕЛА ЗНАНЬ

Мета уроку: познайомити учнів з історичними джерелами, їх видами; формувати хронологічні навички, описувати зображення, переповідати текст підручника.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань

1.  Наведені одиниці виміру часу розташуйте у порядку збільшення: година, ера, місяць, день, рік, секунда, століття, хвилина, тиждень, доба.

2.  Співвіднесіть рік і століття: 5 рік — ... століття;

1799рік — ... століття; 1314рік — ... століття; 44 рік — ... століття; 700 рік — ... століття; 789 рік — ... століття; 1501рік — ... століття; 1900рік — ... століття.

 

іі. пояснення нового матеріалу

За допомогою методу «Мозковий штурм» діти висувають ідеї щодо того, як вони розуміють поняття «джерела», які учитель фіксує на дошці. Поняття записується в зошиті.

Уч и т е л ь. У людей завжди існувала потреба зберігати будь-які відо­мості, фіксувати важливі події. Люди здавна намагалися знайти спосіб передачі та збереження інформації. Яким чином люди це робили?

Уч н і. Вони висловлювали і записували все те, що для них важливо. Таким чином люди намагалися залишити по собі згадку.

У ч и т е л ь. А якими були ці згадки? У якій спосіб історики здатні за їх допомогою відновити картину минулого?

Як правило, діти перераховують величезну кількість предметів, вчи­телю лише залишається фіксувати їх відповіді на дошці.

У ч и т е л ь. Усе це вчені-історики називають історичними джерела­ми. Давайте спробуємо їх розділити на певні групи.

Діти разом з учителем роблять висновок про те, що історичні джерела діляться на речовинні, письмові та усні.

Самостійна робота в зошиті, нове поняття фіксується на дошці У ч и т е л ь. Вивченням речовинних джерел займається дуже цікава наука археологія.

Учитель пропонує розглянути фотографію (С. 18 підручника В. Вла­сова та О. Данилевської) та дати відповіді на питання:

1.  Опишіть, що ви бачите на фотографії.

2.  Чим займається людина, зображена на фотографії?

Учитель, щоб уточнити надані відповіді, пропонує прочитати уривок з тексту підручника, потім підбиває підсумок.

3.  Хто зображений на фотографії?

4.  Чим займається наука археологія?

Учитель звертає увагу дітей на портрет відомого українського архео­лога Вікентія Хвойки та коротко розповідає про його наукову діяльність.

Учитель коротко характеризує усні історичні джерела та зупиняється на письмових.

Історична подорож

У ч и т е л ь. Зараз, діти, ми з вами вирушимо у мандрівку в далеке ми­нуле, щоб дізнатися про те, як виникла писемність.

Першою нашою зупинкою буде «Первісний час». Познайомтеся з Таф- фі. Вона розкаже вам дивовижну історію, яка «сталася» в первісні часи.

Та ф ф і. Одного разу я пішла зі своїм батьком до річки, щоб наловити коропів. Але тут нам не пощастило: у батька зламався спис. Я вирішила, що було добре б повідомити маму, щоб вона передала інший спис.

У цей час берегом йшов Незнайомець. На жаль, він не розумів нашої мови. Але я вирішила направити його до мами за списом з листом, в якому намалювала те, що сталося. На шматку березової кори видряпала акуля­чим зубом такі малюнки: тато зі зламаним списом та Незнайомця з новим списом у руці. Щоб він не заблукав, я намалювала бобрів, повз яких він мав проходити. На останньому малюнку я зобразила маму зі списом в ру­ці. Я вважала, що на цих малюнках все зрозуміло. Проте Незнайомець «прочитав» ці малюнки зовсім по-іншому. Він подумав, що мій батько —вождь племені та що йому загрожує небезпека. «Якщо я не приведу плем'я цього великого вождя йому на допомогу, вороги, які підкрадаються з усіх боків, його вб'ють», — подумав він.

Коли лист потрапив до мами, вона подумала, що Незнайомець про­ткнув її чоловіка списом, зламав йому руку, налякав дівчинку і що ціла зграя злодіїв намагаються оточити мене і мого батька ззаду (вона також сприйняла бобрів за ворогів). Ох, і дісталося ж Незнайомцю від розлюче­них жінок нашого племені. А той не міг їм нічого пояснити, адже він не знав нашої мови. Виявляється, написати лист — це тільки половина спра­ви: треба ще й уміти його прочитати.

У ч и т е л ь. Наша друга зупинка — «Країна Перу. Південна Америка»

1-й       індіанець. Наше вузликове письмо існувало ще тоді, коли люди не уміли писати. Для вузликового письма треба мати товсту мотуз­ку. До неї прив'язували як китиці тоненькі різнокольорові шнурки різної довжини. На цих шнурках і зав'язувалися вузлики.

Чим ближче до товстої мотузки був вузлик, тим важливішим було по­відомлення.

Чорний вузол означав смерть, білий — срібло або мир, червоний — війну, жовтий — золото, зелений — хліб. Якщо вузол не був забарвлений, то це були цифри: прості вузли — десятки, подвійні — сотні, потрійні — тисячі.

Прочитати такий лист було непросто. Важливе значення мала товщи­на шнурків, і те, як зав'язаний вузол, які вузли поряд. Так само, як зараз дітей навчають абетці, так і перуанських дітей навчали колись вузликової грамоти — квипу.

2-й       індіанець. У нас існує більш простий спосіб передавати ін­формацію. Якщо одне плем'я збиралося оголосити війну, воно надсилало іншому спис, стрілу або томагавк. Будь-кому було зрозуміло, що цей по­дарунок пахне кров'ю. В разі, коли йшлося про мир, надсилали тютюн і трубку.

У ч и т е л ь. Трубка у індіанців завжди символізувала мир. Зібравшись на нараду, вожді союзних племен сідали навколо багаття. Один з них за­курював трубку і передавав її сусіду. В урочистій тиші люлька миру обхо­дила всіх по колу.

Га й а в а т а. Я дуже шкодував, що люди не можуть передати своїм на­щадкам те, що вони самі знають і вміють. На жаль, здобуті знання зника­ють і розчиняються в часі.

1-й індіанець. Тоді Гайавата винайшов писемність. Ось що гово­ритьпро це легенда.

З мішка він вийняв фарби, Всіх кольорів він вийняв фарби І на гладкій на бересті Багато зробив таємних знаків, Чудових фігур і знаків; Всі вони зображали Наші думки, нашу мову.

Білий круг був відомий як життя, Чорний круг був відомий як смерть; Далі йшли зображення Неба, Зірок, Місяця і Сонця, Вод, лісів і гірських вершин, І всього, що населяє Землю разом з людиною. У ч и т е л ь. Наша третя зупинка — «Київська Русь». Ченці Кирило і Мефодій. За дорученням візантійського імператора ми склали абетку, яка стала попередницею вашого сучасно­го алфавіту. Вона називається кирилиця. Частину букв ми узяли з грець­кої, а решту спеціально створили для передачі звуків слов'янської мови. А взагалі, першу абетку вигадали фінікійці, тож назви букв відповідали назві тих предметів, форму яких нагадували. Перша буква алфавіту — «алеф», друга — «бета» — звідси «алфавіт», ну, а у нас — «аз», «буки» — звідси й азбука.

Учитель дякує гостям і підбиває підсумок уроку. Що ж нового дізналися учні?

ііі. Закріплення знань

Бесіда за питаннями

1.  Що таке археологія?

2.  Яким чином давні речі стають надбанням археологів?

3.  Чому археологію можна назвати «наукою про биті горщики»?

4.  Яким чином люди зберігали свою історію?

5.  Яким чином люди намагалися зафіксувати інформацію про події, що відбуваються?

6.  Чому був необхідний договір між тим, хто писав, і тим, хто читав?

7.  Як змінювалося «письмо»?

8.  Чи існували «речі, що говорять»?

iV. Домашнє завдання

Опрацювати підручник Власова В., Данилевської О. Вступ до історії України (К., 2005) на С.17-22 та В. Мисана на С. 15-22. У зошитах виконати такі завдання:

?  1-3 бали. Написати листа сусідові по парті, використовуючи ма­люнки.

?  4-6 балів. З'ясувати, хто був засновником слов'янської абетки.

?  7-9 балів. Існує легенда, що скіфи, які населяли у давнину південну Україну, послали одного разу своїм ворогам замість листа птаха, ми­шу, жабу і п'ять стріл. Припустіть, про що мав повідомити цей «лист»? (Свої припущення або існуючу версію стисло зафіксуйте в зошиті).

?  10-12 балів. Презентуйте будь-який український міф, легенду, казки, обрядові пісні на вибір. Дайте відповідь, про які історичні відомості ви дізналися, прочитавши їх.

література

1.  Ильин М. Сто тысяч почему. — Л.: Детская литература, 1989.

2.  Лонгфело Г. Песнь о Гайавате.

3.  Киплинг Д. Р. Как было написано первое письмо.