УРОК № 5

Тема. Берестейська унія 1596 p.

Мета: пояснювати передумови укладення церковної унії; склас­ти уявлення про процес укладення унії; з'ясувати наслід­ки утворення греко-католицької церкви; продовжити формувати навички аналізу історичного минулого; вихо­вувати почуття поваги до історичного минулого Батьків­щини.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний і дидактич­ний матеріал.

Основні поняття й терміни: Берестейська унія, греко-католицька (уніат­ська) церква, полемічна література.

Основні дати: 1596 р. — Берестейська церковна унія.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1)        Схарактеризуйте становище православної церкви в XVI ст.

2)        Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення ре­формаційних та контрреформаційних рухів?

3)        Яку роль відіграли православні братства в історії православної церкви на українських землях?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Випереджаюче завдання. Дидактична гра «Шість запитань»

Правила гри. Під час пояснення нового матеріалу учні повинні склас­ти і записати на шести окремих картках шість запитань і завдань до цього питання. Після завершення роботи вони здають картки вчителеві. Форму оцінювання навчальної діяльності учнів учитель визначає самостійно. Найкращі запитання і завдання прикріплюються до спеціального стенду в кабінеті. Наступного уроку, перевіряючи домашнє завдання, учитель пропонує учням, яких викликає, відповісти на запитання чи виконати завдання, складені учнями на минулому уроці.

Розповідь учителя

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорю­вали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації.

Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою об'єднання католиків та православних під егідою пап­ського престолу. У Речі Посполитій ідею об'єднання (унії) православ­ної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об'єднання двох церков.

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з україно-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого об'єднання за умови, що воно від­будеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вони прагнули здій­снити оновлення православної церкви, наблизити її до потреб часу.

Україно-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні на­строї, убачали в об'єднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духівництва залежності від тор­гово-ремісничого люду, об'єднаного у братства. Унія сприятиме до­сягненню православними фактичної рівності у правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католиць­ким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала унійні прагнення право­славних ієрархів, вважаючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до оста­точного закріплення українських і білоруських земель; по-друге, пе­рехідний етап до чистого католицизму і, нарешті, як засіб до денаціо­налізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов'язувалася й полонізація.

В українському суспільстві були також противники об'єднання церков, яких очолював князьКостянтин-Василь Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії повинна увійти вся Східна церква, а об'єднання мало відбутися на засадах рівноправності православної та католицької церков. Проте усвідомлення того, що влада Речі Посполитої і представники Пали Рим­ського прагнуть іншого, перетворило князя на противника унії.

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко-католи-цької церкви.

I  ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

II   ВАРІАНТ

Розповідь учителя

За наполяганням Папи Римського польський король Сиґізмунд III скликав церковний собор у м. Бересті, де повинно було відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули митро­полит із його єпископами. 16 жовтня 1596 р. собор розпочав роботу.

Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і тради­ційного православ'я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об'єднання на окремому православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози і тих єпис­копів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит та вірні йому єпископи на своєму соборі офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.

За умовами Берестейської унії, православна церква зберігала схід­ний обряд, церковнослов'янську мову, виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар і право одружувати­ся для нижчого духівництва. Одночасно визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймала­ся католицька догматика.

У результаті Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква.Фактично замість однієї церкви утвори­лося дві, розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між право­славними і греко-католиками. Проголошуваного зрівняння у правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації існування права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.

У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віроспові­дання греко-католицьке духівництво стало чинити опір спробам ка­толицької церкви за допомогою унії окатоличувати й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко- католицька церква довела, що вона є українською церквою.

Цікаво знати

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До укладен­ня Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на зем­лях, що входили до Речі Посполитої і були підлеглі константинопольському патріарху, вважали себе приналежними до східного грецького обряду христи­янства й говорили, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення тих, хто її підтримав, у Римі стали вживати назву «греки-католики». Проте вже в 20-х pp. XVII ст. прихильників унії частіше визначали як «русинів- католиків», або «з'єднаних», а вірних православ'ю — як «нез'єднаних», або «схизматиків». Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст.

Українська православна церква, яку влада Речі Посполитої поста­вила поза законом, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку українських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козацт­ва. Захист православ'я став одним із головних гасел українців у на­ціонально-визвольній боротьбі першої половини XVII ст.

Завдання

Складіть характеристику укладення Берестейської унії за планом: а) передумови укладення; б) причини укладення; в) дата підписання унії; г) зміст унії; д) результати та наслідки.

3. Розвиток полемічної літератури.

Самостійна робота з підручником за запитанням

Як впливав на релігійну ситуацію в Україні розвиток полемічної літератури?

Додатковий матеріал

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, до­тримуючись певних поглядів на релігію і церкву, намагалися спростуватипозиції своїх противників.

Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається на­писана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...». Од­ним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозь­кої школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ'я й обґрунтовував шкідливість календарноїреформи Папи Григорія XIII. Твори цього жанру набули значного поши­рення в Україні у зв'язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький,СтефанЗизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, ІовБорецький, Захарія Копистенський.

Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». У творі яскраво й об­разно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Пос­политої, а шляхом протидії цьому автор вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.

У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську уніюі тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали пра­вославну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ'ї по­лемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського наро­ду, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання

1)        Якими були передумови укладення Берестейської унії?

2)         Як україно-білоруська знать ставилася до можливості об'єд­нання католицької і православної церков?

3)         Коли було укладено Берестейську церковну унію?

4)         Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії: «уніатська» чи «греко-католицька»?

5)         Що таке полемічна література? Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.

6)         Які наслідки мало укладення Берестейської унії?

Завдання

У протистоянні, яке виникло між православними та греко-като­ликами після укладання Берестейської унії, протестантські громади одразу стали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було обумовлене? Яким засобом боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

V.          ПІДСУМКИ УРОКУ

Укладення Берестейської унії спричинило появу Української гре- ко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві заго­стрилося протистояння на віросповідному ґрунті.

Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 3 підручника.