УРОК № 12

Тема.Соціально-економічний розвиток українських земельу першій половині XVII ст.

Мета: з'ясувати, як відбувалося зростання магнатського во­лодіння на українських землях; визначати основні наслід­ки розвитку фільваркового господарства; розповідати про розвиток українських міст; аналізувати зміни, які від­булися в цей час у становищі селян і міщан; продовжува­ти формувати навички самостійної роботи з навчальнимтекстом і вміння розв'язувати тестові та інші завдання; сприяти осмисленню ролі особи в історії, відповідаль­ності за власні дії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

 Основні поняття й терміни: латифундія, товарне виробництво, загородники, комірники.

ХІД УРОКУ

I.                 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II.             ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

                Якими були особливості економічного життя українських зе­мель у першій половині XVI ст.?

                Що таке фільварок?

1. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільвар­ків. Розвиток товарного виробництва.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією карти)

У першій половині XVII ст. на українських землях швидко зрос­тало магнатське землеволодіння. До цього магнатів підштовхува­ло зростання попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продук­цію на західноєвропейських ринках. У Галичині розташовувалися маєтки Потоцьких, Собєських, Даниловичів, Одровонжів та інших у формі «ключів» — кількох сіл і містечок, що управлялися як єди­ний господарський комплекс. У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80 % усіх селянських і міщанських дворів належало 18 магнатам, у Волинському воєводстві 75 % селянських господарств перебува­ло в латифундіях магнатів. Саме на Волині розташовувалася «Ост- рожчина» — володіння князів Острозьких. Крім цього, володіння К.-В. Острозького на початку XVII ст. перебували в Брацлавському, Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестей­ському, Мінському, Новогрудському, Вітебському і Віленському воє­водствах. У них розташовувалися 620 населених пунктів, серед яких було 38 міст. Проте найбільшими були волинські володіння.

Робота з термінами і поняттями

Латифундія — велике приватне земельне володіння.

Розповідь учителя

Річний прибуток князя К.-В. Острозького від усіх його володінь досягав 1 млн злотих.

На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися маєтності Вишне- вецьких із центром у Лубнах. До «Вишневеччини», як називали їх су­часники, наприкінці 30-х pp. XVII ст. входило 39,6 тис. селянських дворів, 56 міст і містечок. Усього у Вишневецьких, що мали також землі на Поліссі, Поділлі, Волині й Галичині, було майже півмільйо- на «підданих» — посполитих селян і міщан.

Великі земельні маєтності в інших місцевостях України мали та­кож Збаразькі, Хоткевичі, Корецькі, Ружинські, Замойські, Жол- кевські, Калиновські, Конєцпольські.

Звернути увагу!

Земельні багатства магнатів зростали за рахунок успадкування, купівлі або захоплення маєтків, шлюбів, залюднення й освоєння ок­раїнних територій, дарувань із боку королів. Права магнатів на во­лодіння землями затверджувалися королівськими грамотами.

Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію спонукало землевласників до перетворення своїх маєтків на фільварки. Урожай­ність у фільварках, особливо великих, була вищою порівняно із се­лянськими господарствами. У фільваркових господарствах першої по­ловини XVII ст. вирощували зернові, розводили городину, ставили на відгодівлю волів, улаштовували пташники, займалися рибництвом.

Одночасно з поширенням фільварків розгортався процес освоєн­ня окраїн, унаслідок чого в Україні набагато зросла площа оброблю­ваних земель. Сільське господарство поширилося на нові місцевості Східного Поділля, південну частину Київщини й Лівобережжя і Слобожанщину. Проте регіоном найбільш розвинутого землеробства залишалися Белзщина, Холмщина, Волинь, Західне Поділля й част­ково Галичина.

Із появою фільварків був пов'язаний розвиток товарного виробницт­ва, за якого продукція виготовлялася не для власного споживання, а на продаж. Одночасно з цим значні суспільні зміни відбуваються в середовищі магнатів і шляхти.

Робота з документом

Польський публіцист С. Старовольський про зміни, які відбувалися в середовищі шляхти в першій половині XVII ст.

За старих часів уважалося обов'язком селянина обробляти землю, а куп­ця — займатися мирськими справами. Шляхтич же віддавався рицарській справі й безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, ...зате є корчмарі, генд­лярі й посередники... Найбільшим подвигом у нас уважається знати дорогу, якою женуть биків із маєтку до Ґданська, бо всі заможніші торгують волами, кіньми, вином, медом, ...рибою, ...всяким хлібом... Усе, що їх піддані мають у себе для продажу, вони наказують нести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони посилають і свої продукти».

Запитання до документа

Які зміни відбулися в середовищі шляхти внаслідок розвитку то­варного виробництва?

Розповідь учителя

Упродовж першої половини XVII ст. в сільському господарстві ук­раїнських земель зростало виробництво товарів на продаж. Із фільварків на ринки пани відправляли великі валки з різним зерном і виручали за його продаж значні суми грошей. Великі прибутки отримували влас­ники фільварків від тваринництва. У Руському воєводстві, на Волині, Поділлі й Київщині в багатьох фільварках розвивалося молочарське товарне господарство. У багатьох маєтках щорічно для продажу на рин­ку відгодовували 100—300 волів. В окремих фільварках зустрічалися кінські заводи. Вирощування породистих коней для потреб війська й знаті забезпечувало великі прибутки їх власникам.

Свідченням утягування магнатів і шляхти в товарне виробництво було зростання кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень і чинбарень. Чималі доходи вони також отримували від своїх рудень, поташень, селітряних варниць тощо.

Запитання на закріплення

1)        Який тип господарства набув поширення в українських землях у першій половині XVII ст.? Із чим це було пов'язано?

2)         Які наслідки для українських земель мали процеси, що відбу­валися в сільському господарстві в першій половині XVII ст.?

3. Розвиток міст.

Розповідь учителя

У цей період, як і в другій половині XVI ст., на українських землях зростали старі міста й містечка та з'являлися нові. Зокрема, упродовж другої половини XVI — першої половини XVII ст. були засновані де­сятки нових міст і сотні містечок: Конотоп, Фастів, Кременчук, Га- дяч, Миргород, Яготин, Умань, Бориспіль та багато інших. У 40-х pp. XVII ст. в Україні налічувалося близько тисячі міст і містечок, у яких проживало щонайменше 20 % населення. Найбільшими за кількіс­тю населення були Львів (15—18 тис. жителів), Київ (15 тис.), Мед- жибіж (12 тис.), Біла Церква (10,7 тис.). Однак типовими були міста з 2—3 тис. жителів. Від міст держава або магнати-власники отриму­вали значні доходи — збори з ремісників і торговців, плата за проїзд через місто, за місце на ринку тощо. Деякі міста, як свідчать описи доходів, давали своїм власникам у п'ять-десять разів більше прибут­ку, ніж села, на місці яких вони виникли.

Міста, які належали державі (королівські), були адміністратив­ними центрами й управлялися найчастіше на основі магдебурзького права. Проте більшість міст (близько 80 %) становила приватну влас­ність або належала церкві. Так, із 206 міст у Київському воєводстві королівських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — 10. Окремі приватні й церковні міста також користувалися магдебур­зьким правом. Деякі магнати володіли багатьма містами. Так, Конєц- польському лише на Брацлавщині належало 170 міст і містечок.

Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила кіль­кість ремісників різних професій. У першій половині XVII ст. їх налі­чувалося у Львові близько 3 тис., Білій Церкві — 297, Галичі — 200, Острополі — 194 ремісники. Загалом у цей період в українських міс­тах існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростання міст зумовлювало збільшення кількості таких ремісників, як пекарі, різ­ники, м'ясники, медовари, пивовари, ґуральники, олійники, мірош­ники та ін.

У першій половині XVII ст. в розвитку міського ремесла з'явилися нові явища. Насамперед, за рахунок вихідців із сіл у містах стало зро­стати число позацехових майстрів-партачів. У Львові в цей час вони становили понад 40 % усіх ремісників. Цехи намагалися боротися з ними, але найчастіше не мали в цьому успіху, тим більше, що пар­тачів підтримували, виходячи з власних інтересів, шляхта й міська влада. Наприклад, у1638р. львівський староста, замість дозволених йому цехом шести ремісників, тримав понад 160 й отримував прибу­ток від їхньої праці.

На окремих підприємствах стали впроваджуватися найпростіші машини, виникав поділ праці й використовувалася наймана праця, тобто розпочався перехід до мануфактурного виробництва. Напри­клад, водяні колеса на початку XVII ст. застосовувалися на папірнях у Брюховичах під Львовом, а поділ праці між найманими робітни­ками спостерігався там, це виробляли великі гармати й великі дзво­ни — у майстернях Львова, Черкас, Остра, Білої Церкви.

Запитання для закріплення

1)        Які чинники впливали на розвиток міст у першій половині XVII ст.?

2)         Що нового з'явилося в розвитку міст у цю добу?

4. Становище селян та міщан.

Розповідь учителя

Поширення фільварків на українських землях супроводжувалося скороченням селянських наділів, зростанням кількості малоземельних і безземельних селян. Одні з них користувалися половиною наділу, інші — чвертю. Найбіднішою частиною селянства булизагородники (го­родники), що найчастіше мали лише один город (загороду), і комірники,які не мали навіть власного житла, хоча дехто з них мав худобу.

Одночасно зі скороченням селянського землекористування зрос­тала експлуатація селян. Відбувалося закріпачення селян, пани на власний розсуд визначали їх панщину, повинності й податки, розпо­ряджалися їх майном і життям. Унаслідок цього селянин перетворю­вався на повністю безправний придаток фільварку, предмет даруван­ня, продажу та купівлі.

Робота з документом

Опис умов життя селян Середнього Подніпров'я у ЗО—40-х pp. XVII ст.

Г.-Л. де Бопланом

Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею влас­них рук. Крім того, залежно від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей і качок перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. До того ж мають возити своєму панові задарма дрова та відбувати багато інших робіт... Ще вимагають від них грошових податків. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усяких плодів,— а що три роки — й тре­тього волика... Але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика сво­бода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі).

Запитання до документа

1)        Якою була панщина селян?

2)        Які податки й повинності стягувалися із селян?

3)        Які факти свідчать про безправне становище селян?

Розповідь учителя

Упродовж XVII ст. різко погіршилося економічне, соціальне і пра­вове становище селян у всіх регіонах України. Найважчим воно було в Берестейському, Підляському, Руському, Белзькому, Волинсько­му, західній частині Подільського й на правобережжі Київського воє­водств, де панщина селян-кріпаків сягала 3—6 днів на тиждень. На середину XVII ст. в результаті безперервного закріпачення вільних селян в Україні лишилося дуже мало.

У містах із розвитком ремесла, промислів і торгівлі поглиблюва­лося соціальне розшарування. Патриціат дедалі більше збагачувався й керував усім міським життям. Він не допускав до участі в управлін­ні містами середній за майновим становищем прошарок міщанства. У свою чергу, останні домагалися звуження сфери впливу патриціату й розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майст­рів, підмайстрів, учнів і партачів, незадоволених своїм становищем і обмеженнями в правах.

У першій половині XVII ст. значну кількість міського населення становили козаки й жовніри військових залог. Перш за все це стосу­валося міст і містечок Подніпров'я та Брацлавщини. Так, у 1616 р. в Каневі, Корсуні, Білій Церкві, Чигирині, Черкасах, Богуславі, Пе­реяславі було в середньому понад 75 % козацьких дворів.

Строкатим був національний склад міщан. Основну масу населен­ня складали українці. Крім них, у містах жили поляки, литовці, євреї, росіяни, білоруси, молдавани, угорці, вірмени, греки тощо. Заможні іноземці займалися торгівлею, орендою маєтків і про­мислів, викупом мит.

Існували різноманітні обмеження для міщан із православних україн­ців. Зокрема, у 1620 р., за повідомленнями сучасника, у Львові той, «хто додержується грецької віри і не перейшов в унію, той не може жити в місті, міряти ліктем і квартою, бути прийнятим у цех».

Звернути увагу!

Населення міст потерпало від гноблення. У державних містах, на­віть тих, що мали магдебурзьке право, міщани потерпали від свавілля королівської адміністрації. У приватновласницьких містах жителі були змушені відбувати панщину на полі, чистити стави, споруджу­вати греблі, давати до війська з відповідним спорядженням вибран- ців, споруджувати, ремонтувати й охороняти замки тощо. Власники міст і містечок часто віддавали їх в оренду й заставу, а фактично — на пограбування й розорення. Багато лиха завдавали магнатські чвари і свавілля шляхетських військ, що супроводжувалося грабунками, насильством і розбоями.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями

1)        Що таке латифундія?

2)         Назвіть прізвища магнатів, які мали великі маєтності в Ук­раїні.

3)        Яке виробництво називається товарним?

4)         Яким був відсоток міщан у складі українського населення в 40-х pp. XVII ст.?

5)        Яке місто в першій половині XVII ст. було в Україні найбіль­шим за кількістю населення?

6)         Від кого залежала більшість українських міст?

7)        Скільки ремісничих спеціальностей існувало в цей період?

8)         Хто такі загородники й комірники?

9)         У яких регіонах України виникали міста й містечка зі значною кількістю козаків у складі населення?

Завдання

1)        Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально- економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.».

2)         Поясніть, у чому в першій половині XVII ст. виявилося загострен­ня суперечностей соціально-економічного розвитку України.

IV.      ПІДСУМКИ УРОКУ

В умовах панування Речі Посполитої на українських землях з'явилися величезні земельні володіння магнатів і шляхти.

У сільському господарстві провідним виробником товарної продук­ції стали фільварки.

Упродовж першої половини XVII ст. зростала кількість міст та їх населення.

Унаслідок поширення фільварків становище переважної більшості українських селян погіршилося.

Широкі маси міського населення потерпали від свавілля королівської адміністрації або власників міст та національно-релігійних утисків.

V.          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 8 підручника.