УРОК № 16

Тема. Освіта, література, книговидання.

Мета: скласти уявлення про розвиток культури; ознайомитиз основними пам'ятками і здобутками тієї доби; харак­теризувати розвиток шкільництва на українських земляху першій половині XVII ст.; розкривати особливості на­вчання в Києво-Могилянському колегіумі; називати імена найзначніших діячів літератури та їхні твори; розповідатипро досягнення українського книговидання цього пе­ріоду; формувати в учнів інтерес до культурних надбаньукраїнського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого, а також високі моральні якості на кращих зразках національної культури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичнихпам'яток.

Основні поняття й терміни: спудеї, мемуари, епіграма.

Основні дати: 1632 р. — заснування Києво-Могилянського колегіуму.

ХІД УРОКУ

I.                 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II.             ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1) Які особливості суспільно-політичного становища українських земель у першій половині XVII ст. повинні були впливати на розвиток культури?

2)        Як розвивалася освіта на українських землях у XVI ст.?

3)        Якими були найзначніші досягнення українського книгови­дання XVI ст.?

1. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Розповідь учителя

У першій половині XVII ст. на українських землях продовжувала розвиватися шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, були слов'яно-греко-латинські школи. Ці школи, як і раніше, засно­вувалися при братствах. На початку XVII ст. в Україні налічувалося близько ЗО братських шкіл. У 1615 р. виникла школа при Київсько­му, у 1620 р. — Луцькому, у1636р. — Кременецькому братствах.

У братських школах працювали відомі педагоги, учені й діячі культури. Так, ректорами Київської братської школи були майбутній православний київський митрополитІов Борецький, учений і пись- менник-полеміст Мелетій Смотрицький, поет і церковний діяч Касіян Сакович. Її викладачами були білоруський просвітник Сава Андрієвичі відомий православний богослов Захарія Копистенський.

Восени 1631 р. в Києві з'явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерській лаврі архімандрит П. Могила заснував школу («гімназіон»). За своєю програмою навчання вона нагадувала єзуїт­ські колегіуми, які в тогочасній Європі за якістю освіти вважалися кращими.

У першій половині XVII ст. в Україні зростала кількість єзуїт­ських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. У 1608 р. єзуїтські колегіуми було відкрито у Львові та Луцьку, у1615р. — у Гуменному на Закарпатті. Загалом на території України їх налічувалося 22. Протестантські школи існували в Гощі, Берестеч­ку, Хмільнику, Крилову й Панівцях. Школу вищого типу протестан­ти заснували 1638 р. в Кисилині на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів греко-католиками були організовані василіянські школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі.

Діяльність «гімназіону» П. Могили в Києво-Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалася його схожість із єзуїтськими колегіумами. У 1632 р. було досягнуто згоду про об'єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчаль­ний заклад, покровителем якого був П. Могила, дістав назву Києво- Братського, або Києво-Могилянського колегіуму. Згодом його стали називати академією за високий рівень викладання.

У Києво-Могилянському колегіумі повний курс навчання складав 12 років і поділявся на сім класів («шкіл»). У підготовчому класі — фарі та трьох нижчих класах — інфімі, граматиці й синтаксимі ви­вчали предмети циклу «семи вільних наук», церковнослов'янську, грецьку та латинську мови. Наступні дві — поетики та риторики — були середніми. Викладання в них здійснювалося переважно латин­ською мовою. У поетиці учнів знайомили з різними жанрами поезії та основами віршоскладання. У риториці вони опановували мистецтво складання промов і написання листів.

Вищий ступінь навчання учні колегіуму здобували у дворічній «школі філософії» та чотирирічній «школі богослов'я». Учнів цих класів називали спудеями (студентами).

Як і тогочасні європейські університети, Києво-Могилянський колегіум мав свої школи-філіали, що працювали за його програмою у Вінниці та Кременці. Викладачами колегіуму були видатні тогочас­ні вчені й просвітники, зокрема Сильвестр Косов, Йосип Кононович- Горбацький, Інокентій Гізель, Єпифаній Славинецький та інші.

Запитання для закріплення

1)        Якими були здобутки українського шкільництва першої поло­вини XVII ст.?

2)         Розкажіть про діяльність Києво-Могилянського колегіуму.

2. Література.

Розповідь учителя

У першій половині XVII ст. в Україні продовжувала розвиватися полемічна література. Так, на початку століття з'явився історико-по- лемічний памфлет «Пересторога». У ньому невідомий автор яскраво змальовує переслідування православних католицьким і греко-като- лицьким духівництвом. Він із великою прихильністю ставиться до культурно-освітньої діяльності братств, убачає в розвитку шкільництва важливий засіб боротьби з окатоличенням та полонізацією українців.

Видатним письменником-полемістом був М. Смотрицький. Пер­ше місце серед його полемічних творів посідає «Тренос» («Плач»). У ньому в образі скривдженої матері-вдови Смотрицький зобразив український народ, що страждав від соціального, національного та релігійного гноблення.

Однією з найцікавіших пам'яток літописання першої половини XVII ст. був Густинський літопис, що отримав назву за Густинським монастирем поблизу Прилук, де було створено його єдину збережену копію. Учені припускають, що літопис склав близько 1623—1627 pp. 3. Копистенський. Використовуючи велику кількість історичних джерел, автор розповідає про події від давніх часів до 1597 р. У літо­писі вміщені окремі тематичні розповіді про виникнення козацтва й Берестейську церковну унію.

У цей період були створені також інші літописи, зокрема Київський літопис, Острозький літопис, Львівський літопис. Літописні записи велися в Густинському, Межигірському та інших монастирях.

У першій половині XVII ст. в Україні також набули розвитку такі літературні жанри, як ораторсько-проповідницька проза, мемуарна проза та поезія. Ораторсько-проповідницька проза включала твори з тлумаченням євангельських текстів і моралістичних повчань. Най- видатнішим проповідником був Кирило Транквіліон-Ставровецький (Зизаній), автор творів «Зерцало богословія», «Євангеліє учительное»і «Перло багатоцінне». Одним із перших творів української мемуар­ної прози стали спогади киянина Богдана Балики «Про Москву і про Дмитра, царька московського неправдивого», що розповідають про похід польського війська на Москву в 1612 р.

Робота з термінами і поняттями

Мемуари — автобіографічні записки у формі спогадів про події ми­нулого їх очевидця або учасника.

Розповідь учителя

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. виникла полемічна поезія. Так, у «Скарзі вбогих до Бога» невідомий автор у віршованій формі гостро виступає проти окатоличення й полонізації православних українців. Засновником жанру епіграмної поезії, віршованих геральдичних епіграм (гербових віршів), присвят і передмов став Герасим Смотрицький.

Робота з термінами і поняттями

Епіграма — коротка віршована характеристика предмета, поба­жання, дотеп тощо.

Розповідь учителя

Серед поетів-епіграмістів цієї доби відомі також Дем'ян Наливай­ко, Павло і Степан Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Ки­рило Транквіліон-Ставровецький (Зизаній) та інші.

Із розвитком книговидання з'являються збірки віршованих творів для декламації, написаних для виконання школярами під час уро­чистих подій. Зокрема, 1622 р. Касіян Сакович склав «Вірші на жа- лосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного». Хоча твір напи­саний у зв'язку зі смертю гетьмана, за своїм загальним настроєм він життєстверджуючий — уславлює мужність і хоробрість воїнів, що захищають рідну землю від ворога.

Завдання

1)        Наведіть факти, які свідчать про поступальний розвиток ук­раїнської літератури впродовж першої половини XVII ст.

2)         Заповніть таблицю «Розвиток літератури першої половини XVII ст.».

 

3. Книговидання.

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

Додатковий матеріал

Із розвитком культури зростав попит на книги, що сприяло розвитку книго­видання. У першій половині XVII ст. активно діяла друкарня Львівського Ус­пенського братства, яка була справжньою школою для цілої плеяди українсь­ких друкарів. Тут було видано граматику грецької і церковнослов'янської мов, збірки віршів, драматичних творів українською мовою.

Найбільшою в тогочасній Україні стала Києво-Печерська друкарня, за­снована архімандритом лаври Єлисеєм Плетенецьким. Серед перших її ви­дань були «Часослов» і збірник святкових служб «Анфологіон». У Києві з'являються перші приватні друкарні, засновані міщанами Спиридоном Со­болем та Тимофієм Вербицьким. В Україні почали діяти також мандрівні (пересувні) друкарні, які, надрукувавши книгу в одному місті, переїздили працювати до замовника в інше місто.

Усього до середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло понад 20 друкарень. При цьому роль друкарень не обмежувалася книгови­данням. Вони були важливими осередками освіти й культури, навколо яких існували гуртки, що об'єднували діячів культури, учених і високоосвічених людей.

III.         ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри див. на с. 35.

IV.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Упродовж першої половини XVII ст. на українських землях збіль­шилася кількість навчальних закладів, що сприяло зростанню кіль­кості освічених людей.

Києво-Могилянський колегіум був новим навчальним закладом вищого типу, викладання в якому дорівнювало тогочасним універси­тетам. Завдяки цьому Київ поступово перетворювався на культурний центр, значення якого виходило за межі України.

Наявність різних жанрів в українській літературі першої полови­ни XVII ст. свідчила про її поступальний розвиток.

Здобутки українського книговидання сприяли розвитку культури та освіти українців, допомагали їм протистояти окатоличенню й по­лонізації.

V.          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)        Опрацювати § 12 підручника.

2)         Використовуючи додаткову літературу або ресурси Інтернету, підготуйте повідомлення за темою «Архітектура України пер­шої половини XVII ст.».