урок9 тема. росія. суспільно-політичні течії і рухи

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•     встановлювати хронологічну послідовність подій;

•     характеризувати економічне та політичне становище Росії піс­ля Віденського конгресу;

•     показувати територію Росії та держави, які з нею межували;

•     називати центри декабристського руху;

•     аналізувати програмові документи декабристів;

•     порівнювати програмові вимоги;

•     застосовувати та пояснювати терміни та поняття.

Основні поняття: «рух декабристів», «слов'янофіли», «захід­ники», «Північне товариство», «Південне товариство», «Руська правда».

Історичні діячі: О. Муравйов, П. Пестель, Микола І, О. Герцен, В. Бєлінський, М. Буташевич-Петрашевський.

Основні події:

•      1816 р. — утворення «Союзу порятунку»;

•      1818 р. — утворення «Союзу благоденства»;

•      14 грудня 1825 р. — повстання на Сенатській площі;

•     29 грудня 1825 р. — початок повстання Чернігівського полку.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма­теріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід УРОКУ

і. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.     Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції «бу­де зметена новою революцією»?

2.     Назвіть території, які були приєднані до Росії за рішенням Ві­денського конгресу.

3.     З якою метою Олександр I ініціював створення Священного союзу?

4.     Які зміни здійснив Олександр I у Польщі і Фінляндії?

II.  мотивація навчальної діяльності

Учитель. «Дней Александровых прекрасное начало»,— так назвав О. С. Пушкін перші роки царювання Олександра I. Вони бу­липозначені, на думку сучасників та істориків, ліберальними устремліннями, задумами й надіями. Проте час, що наступив після закінчення наполеонівських війн, зазвичай характеризують як час відвертої реакції. Це був час розколу між державою і суспільством. У Росії з'явилися дворянські революційні організації, які прагну­ли змін в існуючому порядку.

III.  Вивчення нового матеріалу

Росія за часів царювання Олександра І

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документи і виконати зав­дання до них.

Текст 1. ГречН. І. про царювання Олександра І Тексты 1-7. Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспери­ментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 300-302.

«Олександр був загадкою для сучасників: навряд чи буде він розгаданий і нащадками. Природа обдарувала його добрим серцем, світлим розумом, але не дала йому самостійного характеру, і слаб­кість ця дивним чином перетворювалася на упертість. Він добрий, але при цьому злопам'ятний; не страчував людей, а переслідував їх поволі з усіма зовнішніми знаками благовоління та милості; про нього говорили, що він вживав батіг на ваті...»

Текст 2. В. О. Ключевський про царювання Олександра І «Імператор та його оточення зважилися запровадити нові дер­жавні установи раніше, ніж були створені узгоджені з ними

суспільні відносини, хотіли побудувати ліберальну конституцію в суспільстві, половина якого перебувала в рабстві, тобто вони сподівалися досягти наслідків раніше причин, які їх породили».

Текст 3. О. В. Предтеченський про царювання Олександра І

«Царювання Олександра є єдиний у своїй внутрішній сутності процес... Уряд Олександра був урядом кріпосників, і Росія до кін­ця його царювання в основі свого соціально-економічного й полі­тичного ладу залишалася такою ж кріпосною монархією, якою во­на була і 1801 р. Цар захищав інтереси кріпосників, а для цього потрібно було йти не слідом за стихійною буржуазною еволюцією країни, а, навпаки, заважати цій еволюції, стримувати її, застосо­вуючи заходи, які не можна кваліфікувати інакше, як реакційні. Тому в основі своїй політика Олександра була така сама реакційна, як і політика Павла».

Текст 4. А. П. Бажова про царювання Олександра І

«Подібно до батька, Олександр I прагнув зміцнення своєї абсо­лютної влади, але він розумів непридатність тих методів, якими діяв його батько. Павло був нетерплячий, грубий, нестриманий; його син умів вичікувати, діяти в обхід, прислухатися до настроїв суспільства. Політика вичікування й лавірування між різними дворянськими угрупованнями особливо характерна для першого періоду царювання Олександра. Але в міру того, як він зміцнював­ся на престолі, його політика набувала дедалі певнішого характеру. Він, як і його попередники, прагнув зміцнення самодержавства».

Текст 5. С. В. Мироненко про царювання Олександра І

«...Головною причиною, що не дозволила звільнити селян і спробувати змінити політичний устрій вже на початку XIX ст., виявився опір переважної частини дворянства. Олександр I, що спробував встати на шлях реформ, був вимушений під тиском по­тужної відсталої сили повернути назад...

Самодержавний монарх, що мав у розпорядженні необмежену владу, рішуче виключав саму думку про можливість тиску на дво­рянство, наполягав, щоб в основі будь-якого проекту скасування кріпацтва був встановлений принцип добровільності. І, визнавши неможливість його дотримання, верховна влада відмовилася від реформ взагалі».

Текст 6. Девід Мак-Кензі і Майкл Курран про царювання Олександра І

«Олександрівська епоха завершилася, як і почалася, насиль­ством. Обіцянка радикальної реформи, оголошена 1801 р., була за­блокована наполегливим прагненням Олександра повністю зберег­ти свою самодержавну владу. Пропозиціям Сперанського, які могли відкрити шлях конституційній монархії, заснованій на за­коні, не було надано шансу. Кріпацтво й самодержавство зберегли­ся як непохитна основа Російської імперської системи».

Завдання

1.     Скласти характеристику Олександра І як людини.

2.     Скласти характеристику Олександра І як політичного діяча.

3.     Спираючись на знання з історії Англії і Франції, подумайте, які зміни необхідно було здійснити Олександру І в Російській імпе­рії.

Таємні товариста та їхні програми

Варіант 1

Учитель пропонує учням проаналізувати висловлювання дека­бристів і визначити причини виникнення в Росії декабристського руху.

•     П. І. Пестель. Нинішнє століття ознаменовується революцій­ними думками. Від одного кінця Європи до іншого видно одне й те саме, від Португалії до Росії... Дух перетворення приму­шує, так би мовити, скрізь розум клекотіти.

•     О. О. Бестужев. Наполеон напав на Росію, і саме тоді народ російський уперше відчув свою силу; саме тоді прокинулося в усіх серцях відчуття незалежності спершу політичної, а зго­дом народної.

•     І. Д. Якушкін. Поміщики дивилися на селян, як на власність, що цілком їм належить, і на кріпосний стан як на священну ста­ровину, якої не можна було торкнутися, щоб не зруйнувати за­сад держави.

•     М. П. Бестужев-Рюмін.Розлад фінансів, занепад торгівлі, а по­над усе — беззаконня судів, непокоїли наші серця.

•     П. І. Борисов. Несправедливість, насильство і гноблення, яких зазнавали селяни від поміщиків, укріплювали в моїй думці ре­волюційні думки.

Варіант 2

Учитель пропонує учням за допомогою методу « Мозковий штурм » назвати причини виникнення перших таємних суспільств.

•     Закордонний похід російської армії 1813-1814 рр.;

•     знайомство з життям народу в Європі;

•     знайомство з ідеями французьких просвітителів;

•     патріотичний підйом і зростання політичної свідомості в Росії;

•     збереження самодержавства в Росії;

•     переваги конституційного правління в Європі;

•     високий рівень економічного розвитку європейських країн;

•     намагання усунути царизм і скасувати кріпацтво.

Учитель. Прихильники революційного перетворення Росії на початку XIX ст. відомі як декабристи (за назвою місяця, коли сталося збройне повстання в Петербурзі). У 1816 р. група офіцерів створила таємну організацію «Союз порятунку», яка згодом отри­мала іншу назву — «Товариство справжніх і вірних синів вітчиз­ни». До неї входило близько 30 чоловік. Організація поставила за мету знищити кріпацтво, ліквідувати самодержавство та встанови­ти конституційний лад. Але для активних дій товариству бракува­ло сил і досвіду.

У 1818р. створюється Союз благоденства. За три роки (1818­1821) товариство перетворилося на організацію, що налічувала близько 200 членів. «Союз благоденства» мав програму і статут. Члени «Союзу» критикували самодержавний лад, викривали сва­волю поміщиків і хабарництво урядовців, важке життя народу. Для революційної агітації вони використовували волелюбні вірші молодого поета О. Пушкіна.

Через розбіжності союз був розпущений, а навесні 1821 р. ство­рюються нові об'єднання. У Петербурзі за ініціативою М. Муравйо- ва формується «Північне товариство», а на Україні — «Південне товариство» на чолі з П. Пестелем.

Групова робота

Учитель пропонує учням розділитися на дві групи, ознайоми­тися з документами і підготувати аналіз програмних документів «Північного суспільства» і «Південного суспільства».

Текст 7. З «Проекту Конституції Микити Муравйова»

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40-42.

«Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна рівно згубна для правителів і для суспільств...

...Федеральне, або Союзне правління... задовольнило усі умови й оголосило велич народу і свободу громадян.

Під наглядом государя одне законодавче Зібрання знаходиться в столиці і робить всі розпорядження, загальні для всієї держави... розпорядження, що стосуються областей, надані обласним законо­давчим зборам...

1. Російський народ, вільний і незалежний...

2. Джерелом верховної влади є народ...

4. Громадянство є правом брати участь у суспільному управлін­ні... — обирати урядовців,... бути обраним...

6. Громадянин має бути віком від 21-го року;... мати відоме і постійне місце проживання... бути справним у платежах громад­ських повинностей»... бути непорочним перед обличчям закону»... мати нерухомість на 500 крб. сріблом або... рухому власність... на 1000 крб. сріблом.

13. Усі росіяни рівні перед обличчям закону.

15.   Кожен... зобов'язаний... коритися законам і владі..., бути завжди готовим до захисту Батьківщини...

16. Кріпосний стан і рабство скасовуються.

17.  Будь-хто має право висловлювати вільно свої думки... і пові­домляти їх за допомогою друку...

18.   Будь-хто має право займатися тим промислом, який йому здається найбільш вигідним...

21. У судах безпека, життя і власність забезпечуються присяж­ними...

24.  Право власності... священне й недоторканне. Церковні зем­лі залишаються назавжди за ними.

25.   Землі поміщиків залишаються за ними. Особливий закон визначить винагороду, яку зобов'язані їм сплатити поселяни, що матимуть намір... переселитися... — за тимчасове припинення... отримання прибутку з оброблюваної цими поселянами землі...

30. Військові поселення негайно знищуються.

32. Розділення людей на 14 класів скасовується».

Текст 8. З «Руської Правди» Павла Пестеля

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40-42.

«§ 4. Усі повинні бути рівними перед законом... Усі люди в дер­жаві мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються держа­вою, і всі мають рівні обов'язки нести всі тягарі...

§ 6. ...Довго існувала можливість для декого пригноблювати всіх інших; час тепер покласти рішучий край цьому... порядку...

§ 11. ...Щоб рабство... в Росії було знищено...

1) звільнення селян... не повинне позбавити дворян доходу...;

2)  звільнення не повинне принести заворушення і безлад у дер­жаві...;

3)  звільнення має покращити становище селян порівняно з те­перішнім...

4)  Кількість десятин землі, що відшкодовується, може бути ви­дана з казни поміщику грошима або натурою. Якщо відшкодування видаватиметься грошима, то ціна визначатиметься свідченням во­лості або поміщика.

4)  Увесь російський народ складає один стан — цивільний; всі нинішні стани знищуються...

5)  Вся земля... ділиться на... волосну і приватну. Перша скла­дає власність громадську, друга — власність приватну. Волосна земля є недоторканною, вона ділиться на ділянки, ділянки розда­ються на вимогу членів волості. Решта землі віддається в найман­ня... на один рік...

8) Верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) і вер­ховно-виконавчу (Державна Дума). Влада судова доручається Вер­ховному собору.

9) Народне віче складається з народних представників, обраних народом на 5 років. ...Вона оголошує війну та укладає мир... Ніхто не може розпустити Народне віче.

10)  Державна дума складається з 5 членів, обраних народом на 5 років. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. ...Всі мініс­терства... перебувають під відомством... Державної Думи.

11)   Верховний собор складається зі 120 членів... Вони призна­чаються на все життя... Народне віче передає йому на затверджен­ня свої закони. Собор... дивиться..., щоб в усьому дотримувався закон...

Запитання для документів 7 і 8

1.     Назвіть демократичні права, які проголошуються в документі.

2.     Назвіть майбутній державний устрій Росії.

3.     Охарактеризуйте державне управління Росії.

4.     Хто, згідно з документом, отримував виборче право?

5.     Які плани були у декабристів щодо кріпацтва і вирішення зе­мельного питання?

6.     Визначте характер змін, які намагалися здійснити декабристи.

Учні виступають з презентаціями відповідей. Повстання декабристів

Учитель заслуховує виступ учнів на тему «Повстання декаб­ристів».

Учитель. Верховний суд засудив 121 декабриста до каторги й поселення в Сибіру, а п'ятьох — К. Рилєєва, П. Пестеля, С. Му- равйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Каховского — до страти через повішення.

Правління Миколи І стало часом посилення реакції. Будь-які спроби змінити існуючий лад жорстоко переслідувалися.

Суспільний рух у Росії в 30-40 рр. ХІХ ст.

Групова робота

Учитель пропонує учням розділитися на шість груп і виконати завдання (на основі матеріалу підручника).

•     1-а група. Західники.

•      2-а група. Слов'янофіли.

•     3-я група. Радикали.

•      4-а група. Національно-визвольний рух.

•      5-а група. Утопічний соціалізм.

•      6-а група. Марксизм.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Заповнити таблиці.

 

 

 

2. Прочитати документи й відповісти на питання. Текст 10. Витяги з листа І. С. Аксакова

История СССР: Учеб. для 9 кл. сред, шк. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 69.

«Багато я їздив Росією: ім'я Бєлінського відоме кожному хоч трохи мислячому хлопцеві, всякому, хто прагне свіжого повітря серед смердючого болота провінційного життя. Немає жодного вчителя гімназії в губернських містах, який би не знав напам'ять листа Белінського до Гоголя, у віддалених краях Росії тільки тепер долинає цей вплив... Тут немає нічого дивного. Будь-яке різке за­перечення подобається молодості, будь-яке обурення, будь-яка ви­мога простору, правда приймається із захопленням... І справді, в провінції ви можете бачити два класилюдей: з одного боку, ха­барників, урядовців..., що прагнуть стрічок, хрестів і чинів, помі­щиків, прив'язаних до своєї панської гідності і кріпацтва... Ви від­вертаєтеся від них, звертаєтеся до іншої сторони, де бачите людей молодих, чесних, що обурюються злом і гнітом».

Запитання

1.     Яких політичних поглядів дотримується автор листа? Свою від­повідь поясніть.

2.     Які два класи людей Росії виділяє автор листа? Які, на вашу думку, прагнення у даних класів?

3.     Як автор листа оцінює вплив Бєлінського на молоде покоління?

Текст 11. Письмо О. І. Герцена своєму синові

История СССР: Учеб. для 9 кл.сред. шк. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 73. «Любий Сашко!

Я присвячую тобі цю книгу... Я анітрохи не боюся дати у твої підліткові руки цей, місцями зухвалий, протест незалежної особи проти світобачення застарілого, рабського та сповненого брехні, проти безглуздих ідолів, що належать іншому часу, безглуздо до­живаючи свій вік між нами, заважаючи одним, лякаючи інших. Я не хочу тебе обдурювати: знай істину, як я її знаю; тобі ця істина нехай дістанеться не болісними помилками, розчаруваннями, що не мертвлять, а просто за правом спадку. У твоєму житті прийдуть інші питання, інші зіткнення. Страждань, праці тобі не бракувати­ме... Ми не будуємо, ми ламаємо; ми не сповіщаємо нового одкро­вення, а усуваємо стару брехню. Сучасна людина... ставить тільки міст, — інший, невідомий, майбутній пройде ним... Ти, можливо, побачиш його... Не залишайся на цьому березі... Релігія революції, великогосуспільного перетворення — одна релігія, яку я запові­даю тобі.

Твій батько».

Запитання

1.     Яким бачив майбутнє Росії Герцен?

2.     Яку задачу він вважав головною для свого покоління?

3.     До чого закликає Герцен свого сина?

V. Домашнє завдання

1.     Прочитати відповідний параграф підручника.

2.     Учитель пропонує учням утворити групи, які мають на наступ­ному уроці представляти революційні події у країнах Європи.

•      1-а група. Революція у Франції.

•      2-а група. Революція в Німеччині.

•      3-я група. Революція в Італії.

•      4-а група. Революція в Австрії.

•      5-а група. Революція в Угорщині.