урок17Тема. Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•     встановлювати хронологічну послідовність подій;

•     характеризувати процес завершення формування індустріаль­ного суспільства у провідних державах Європи і США, науково- технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополі­зацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні ру­хи, ствердження демократії та громадянського рівноправ'я, зростання ролі держави у суспільному та економічному житті;

•     пояснювати причини посилення нерівномірності економічного та політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;

•     показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., ос­новні індустріальні центри Європи і США;

•     застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Основні поняття: «індустріальне суспільство», «науково-техніч­на революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм», «інвести­ції», «міграція», «модернізація», «міжнародний робітничий рух». Основні події:1889 р. — II Інтернаціонал.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал. Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

і. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Наприкінці XIX ст. в Європі склалася модель моно­полістичного капіталізму. Європа стала центром економіки. Техні­ка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змі­нює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогрес перетворився на одну з головних цінностей.

Змінюється соціальний склад населення, погляди і цінності йо­го різних шарів виражають нові ідейно-політичні віяння.

іі. Вивчення нового матеріалу

Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи­тання.

Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст.

Тексти 1-4. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров,В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 2004. — С. 11-12.

«[1896 р.] Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготов­лений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селян­ський візок». 1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів Форда», а 1906р. побудоване перше триповерхове заводське при­міщення.

До початку Першої світової війни підприємства Форда перетво­рилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та ін­ших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік».

Текст 2. Про будівництво мостів на зламі ХІХ-ХХ ст.

«Початок «новітньої ери сталевих мостів» заклали арочний міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874),балочний міст за проектом Сун Сміта через річку Міссурі (1879), висячий Бруклінський міст у Нью-Йорку батька та сина Реблінгів (1883) і консольний міст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську протоку в Шотландії (1890).

З 80-х років [XIX ст.] у будівництві транспортних та інших спо­руд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон».

Текст 3. Про розвиток індустрії та зв'язку

у країнах Заходу на початку XX ст.

«Паралельно зі зростанням видобутку вугілля змінюється об­личчя європейської металургії. Розвиток металургії безпосередньо впливав і на будівництво: дедалі ширше застосовувались металеві конструкції, особливо наочно переваги металу над традиційними матеріалами виявлялися в будівництві мостів...

Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сен­сацій: такими є магістраль Схід-Захід у США, Транссибірська ма­гістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула мережа залізниць, які з'єднали між собою скромні містечка гли­бокої провінції з великими культурно-господарськими центрами.

Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х ро­ків [XIX ст.] почав поширюватися телефонний зв'язок. Одночасно розпочалася ера електричної лампочки».

Текст 4. Про розвиток енергетики

«Парова енергія охоплювала обмежені життєві та економічні простори, досі її можна було передавати тільки за допомогою зубча­тих коліс і паса. Для того щоб парова енергія була скрізь, потрібно було багато маленьких парових машин.

Ситуація змінилася після того, як почала розвиватися електри­ка, точніше кажучи — придатний для силового приводу змінний струм високої напруги. Ряд сенсаційних виставок, що відбулися у1880-1890 рр., ознаменували прорив у галузі використання елек­тричного струму для освітлення та приведення в рух машин. Техні­ка більше, ніж будь-коли раніше, стала чарівним світом невидимої сили та яскравих ефектів. Тоді й постало цілісне уявлення про тех­ніку як з'єднувальний та всюдисущий витвір і про технічний про­грес як безкінечне явище».

Запитання

1.     Назвіть технічні винаходи, які з'явилися у XIX ст.

2.     Назвіть нові матеріали, які почали використовувати у про­мисловості.

3.     Назвіть галузі промисловості, які з'явилися в XIX ст.

4.     Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей?

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атла­са «Країни Європи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.». виконати зав­дання.

1.     Назвіть найбільш розвинені в економічному плані держави. Свою відповідь обґрунтуйте.

2.     Назвіть європейські міста, в яких проживало близько 1 млн чо­ловік.

3.     Назвіть міста, де проводилися Всесвітні промислові виставки.

4.     Назвіть держави, де існували найбільші монополістичні об'єднання.

Робота з таблицями

Учитель пропонує учням проаналізувати представлені дані і зробити висновки про економічний розвиток світу.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 29-31.

Гісем О. В. Всесвітня історія. 8-9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.

 

Запитання і завдання

1.     Порівняйте дані таблиці і проранжируйте держави за рівнем промислового виробництва у світі, в Європі.

2.     За допомогою карти атласа поясніть отримані результати.

 

Запитання

1.     Проаналізуйте данні таблиці. Яка з держав могла б вважатися найбільш розвиненою в економічному плані?

2.     Чому виплавлення чавуну і сталі служила основним показни­ком економічного розвитку держав?

3.     В яких галузях промисловості використовували метал?

 

Запитання

1.     Назвіть європейські держави, які лідирували у світовій торгівлі.

2.     Оцініть розвиток міжнародного ринку.

Індустріальне суспільство

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи­тання.

Текст 5. Зміни у суспільній структурі

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939ро­ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13.

«Серйозні зміни відбуваються у суспільстві та його структурі. Зростає рівень життя, поліпшуються умови праці та побуту, збіль­шуються тривалість життя і загальний добробут. Різко скорочу­ються протилежні, дуже багаті й дуже бідні, верстви. Суспільство стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значну кіль­кість населення становлять нові середні верстви: фермери (у СІЛА), селяни-власники (у Франції — до 60 % населення), кваліфіковані робітники і взагалі «робітники» (наприклад, інженерно-технічний персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери обслуго­вування. Їх часто узагальнено називають середнім класом».

Запитання

1.     Які зміни відбулися у соціальній структурі суспільства?

2.     Які категорії населення ми можемо віднести до середнього

класу?

3.     Від чого залежав життєвий рівень населення?

Текст 6. Зміни у повсякденному житті на зламі XIX-XX ст.

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939ро­ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13.

«Найжвавіші шляхи сполучення пролягали між Європою і Аме­рикою. В один бік лилися потоки переселенців та промислових то­варів, в інший — сировина, продукти харчування, особливо пше­ниця, якою засівалися цілинні землі, що освоювалися залежно від будівництва залізниць та переміщення кордонів усе далі на захід. Із зростанням вантажопотоків ціна перевезення знижувалася з фантастичною швидкістю. Дешевий імпорт «перевів» викорис­тання дорогих земель Європи з виробництва зернових на виробниц­тво фруктів та овочів, які швидко псувалися... Завдяки доставці молока у цистернах залізницями поліпшилося постачання міст... Подешевшав одяг. У 1896 р. становище англійських найманих робітників поліпшилось приблизно наполовину порівняно з 1875 р. За рахунок доходу, що збільшився, стали кращими харчування та одяг. Недавнє соціальне завоювання — короткий робочий день по суботах — сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи, які з'являлися на той час, чи спортивні видовища... Різноманітні­шим ставало харчування найманих робітників. Швидкісні морські перевезення дали змогу доповнити фруктами зростаюче внутрішнє виробництво сільськогосподарської продукції».

Запитання

1.     Які зміни відбулися у повсякденному житті населення?

2.     Які зміни дозволили поліпшити постачання міст?

3.     Як робітники проводили свій вільний час?

Робота з таблицями

Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти на питання.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 32-33.

Гісем О. В. Всесвітня історія. 8-9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.

 

 

 

Запитання

1.     Як змінився соціальний склад населення?

2.     В яких галузях збільшилася кількість робітників?

3.     В яких галузях зменшилася кількість робітників?

4.     Як ви думаєте, з чим пов'язані ці зміни?

Учитель. Підйом крупної промислової індустрії викликав зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітни­ків. З'явилася численна крупна промислова група, яка посіла ліди­руюче місце у суспільстві.

Промислова революція змінила становище робітників: їх кіль­кість зросла, збільшився внесок робочих в економічний розвиток країн.

Формування поняття

Суспільство, що народилося в результаті промислової револю­ції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають індустріальним.

Визначення записується в зошит.

Учитель. Незважаючи на внесок робітників в економіку країн їх становище не ставало кращим.

За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зрос­тання населення призвело до загострення соціального питання. В європейських країнах не вистачало підприємств, для того щоб прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам доводилося шукати роботу за кордоном.

Робота з таблицєю

Учитель пропонує учням проаналізувати таблицю і відповісти на питання.

Хрестоматія по новій історії: Другий період: Допомога для вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32-33.

 

Запитання

          З яких країн походила імміграція до Америки?

          Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов'язано?

Формування поняття

Еміграція — виїзд людей з країни, де вони жили й працювали.

Політичні течії XIX ст.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.

Текст 7. Про різні типи суспільних взаємовідносин

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 ро­ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 12.

«Суспільство — це насамперед певний тип взаємовідносин між людьми. Історія знала суспільства, в яких окрема людина ніби роз­чинялась у колективі, не усвідомлюючи своїх особистих інтересів. Такі суспільства, як правило, згуртовуються через зовнішню загро­зу (природні умови, набіги завойовників тощо). Люди пов'язані між собою круговою порукою, їхнє життя регламентується числен­ними наказами, заборонами, традиціями. І хоча всі в такому сус­пільстві рівні, всі й однаково безправні з точки зору відсутності в людей будь-яких особистих прав і свобод. Такий тип суспільних відносин називається общинним.

...Існують також суспільства, котрі будуються за принципом корпорації (групи), — ремісничі цехи, феодальні сходи, класи то­що. Усередині кожної корпорації вже чітко простежується нерів­ність, між членами групи йде боротьба за вище становище. Інтере­си окремих людей підпорядковані інтересам цієї групи, яка, у свою чергу, забезпечує підтримку кожному з її членів... Цей тип суспіль­них відносин є більш прогресивним щодо общинного, через те що забезпечує велику свободу окремій особі...

У центрі громадянського суспільства перебуває суверенна осо­бистість, яка володіє різними правами та свободами, насамперед «невідчужуваними» — на життя, власність, свободу. Поведінка окремої людини повністю визначається її власними інтересами, на неї покладається і вся відповідальність за свої дії. Така особистість понад усе цінує власну свободу, поважаючи разом з тим законні ін­тереси інших людей. Цінність людини визначається передусім її особистісними якостями, що стимулює в ній прагнення до розкрит­тя і розвитку її здібностей. Самоцінність людської особи, її гідність є показником соціального прогресу, важливим загальноцивіліза- ційним досягненням...»

Запитання

1.     Назвіть види соціальних відносин.

2.     Який вид соціальних відносин, на вашу думку, найприйнятні-

ший? Свою відповідь поясніть.

3.     Які цінності захищає цивільне суспільство?

Текст 8. Дейвіс Н. Європа. Історія

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939ро­ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 24.

«Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім на пануванні закону, індивідуальній свободі, конституційних процедурах, релігійній толерантності та на загальних правах людини. Вони протестували проти природжених привілеїв (де ті ще збереглися) монархів, церкви та аристократії. Ліберали XIX ст., крім того, надавали великого значення власності, вва­жаючи її за головне джерело відповідального судження та справжнього громадянства.

Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної торгівлі.

Консерватизм почав викристалізовуватись як послідовна ідео­логія в зіткненні з ліберальними тенденціями. Він був не проти демократії або змін узагалі, і його не слід сплутувати зі звичайни­ми реакційними поглядами. Консерватизм лише наполягав, що всякі зміни слід запроваджувати і скеровувати так, щоб органічний розвиток загальновизнаних державних та суспільних інститу­цій — монархії, церкви, соціальної ієрархії, власності та родини — не опинився під загрозою. Назва «консерватизм» походить від ла­тинського слова «зберігати».

Націоналізм — сукупність ідей, пов'язаних із нацією, чиї інте­реси вважали за найвище добро, — став однією з потужних сил новітньої доби. Націоналізм обійшов усі континенти земної кулі, розвинувшись у два протилежні варіанти. Один з них — держав­ний, або громадянський, націоналізм — спирався на підтримку панівної верхівки сформованих держав. Другий — народний, або етнічний, націоналізм — живився вимогами спільнот, що жили в тих державах і протестували проти їхньої політики. Саме тому де­хто з істориків протиставляв процеси «творення держави» і «тво­рення нації».

Соціалізм, як і націоналізм, — колективна віра. Він виступає проти експлуататорів та власників задля захисту не просто індиві­да, а суспільства в цілому. Його назва походить від уявлення про товариство, або, як кажуть тепер, про солідарність, що означає ла­тиною «товариш». Соціалізм вважає, що знедоленим, кволим та пригнобленим стерпне життя буде гарантоване лише тоді, коли бу­дуть об'єднані ресурси, порівну поділені багатства, а права ін­дивідів — підпорядковані загальному добру. На відміну від лібе­ралізму, соціалізм не боїться сучасної держави, навпаки: він розглядає державу як арбітра, а то й першорушія обстоюваних за­ходів. Соціалізм мав бути спрямований проти гнобителів як на батьківщині, так і за кордоном. Чуття міжнародної солідарності зробило його природним опонентом націоналізму».

Запитання і завдання

1.     Назвіть політичні течії XIX ст.

2.     Назвіть основну мету, яку відстоювали представники даних політичних течій.

Міжнародна діяльність папства

Учитель. Папа Римський Лев XIII прагнув пристосувати свій курс до умов капіталізму. Він був прихильником найактив­нішої участі католиків у політичному житті. Він допускав мож­ливість співпраці з парламентськими і навіть республіканськими режимами за умови, щоб «не були порушені нічиї права і голов­ним чином щоб були враховані інтереси церкви».Він заохочував створення католицьких профспілок, що виступали з позицій класової співпраці, і різного роду світських організацій клери­калізму.

Папа Римський вважав, що «соціалізм шкодить робітникам». Лев XIII не шкодував фарб для опису тяжкого положення робіт­ників при капіталізмі. Але, говорив він, багаті і бідні завжди були, є і будуть. Робітники повинні не боротися з капіталістами, а спів­працювати з ними, бо вони не можуть існувати без капіталістів, як і капіталісти без робітників. При цьому папа нагадував бідним, що терпіння — одна з вищих християнських чеснот.

Найголовніше для Ватикану — це проблеми миру. Мир — це конкретне розуміння справедливості і загального блага, заснова­ного на дотриманні міжнародним співтовариством фундамен­тальних прав людини: права на життя, гідне існування, свободу совісті.

Учитель пропонує учням визначити, який вид соціальних від­носин відстоювала церкву в XIX ст.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

1.     Як пов'язана між собою промислова революція і становище ро­бочого класу?

2.     Які країни Європи лідирували в економічному розвитку в ХІХ ст. ?

3.     Які зміни відбулися в соціальному складі європейських країн?

4.     Як ви думаєте, чому реформізм поступово бере гору над револю­ційними ідеями?

Завдання

• Співвіднесіть країни і монополістичні об'єднання.

А Німеччина               1 Рейн-Вестфальський кам'яновугільний синдикат

Б Великобританія       2 концерн Шнейдера

В Франція                 3 чавунний синдикат

                                     4       концерн «Крупп»

5       металургійний синдикат

6       електротехнічна кампанія «Сіменс-Шуккерт»

7       трест «Портланд-цемет»

8       автомобільна фірма «Рено» Відповідь: А — 1, 4, 6; Б — 3, 7; В — 2, 5, 8.

V. Домашнє завдання

1.     Прочитати відповідний параграф підручника.

2.     Заповніть таблицю «Науково-технічний прогрес ХІХ ст.».