УРОК 29 Тема. Міжнародні відносини у 1871-1900 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•     встановлювати хронологічну послідовність подій;

•     аналізувати міжнародні відносини у 1871-1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;

•     характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;

•     аналізуватироль США у міжнародних відносинах, суть пан­американізму;

•     давати характеристику міжнародному робітничому, профспіл­ковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства;

•      застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття. Основні поняття:«Союз трьох імператорів», «Боснійська кри­за», «Троїстий союз», «гонка озброєнь».

Основні події:

•     1882 р. — утворення Троїстого союзу;

•     1891-1893 рр. —утворення франко-російського союзу.

Історичні діячі: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II. Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма­теріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

i.  Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.     Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870­1871 рр.

2.     Назвіть результати російсько-турецької війни 1877-1878 рр.

3.     Перерахуйте «нові» і «старі» держави.

4.     Чому між «новими і «старими» державами» виникають су­перечності?

ii.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Попри територіальні суперечки, суперництво за во­лодіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші і на морі, в Європі наступила епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який, всупереч всім небезпекам, тривав в Європі з часів франко-прусської (1870-1871) і російсько-турецької (1877­1878)воєн до початку Першої світової війни. Основною передумо­вою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства у зовнішній політиці.

iii.  Вивчення нового матеріалу

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» визначи­ти чинники створення військово-політичних блоків.

Передбачувані відповіді учнів

•     Промисловий переворот відбувся у багатьох країнах;

•     збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

•      «нові держави» потребували ринках збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

•     виникнення осередків воєнних протистоянь.

Учитель. Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбіль­шою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опи­нилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу. У 1873 р. склався «Союз трьох ім­ператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікав­лена у сильній Франції.

У 1882р. почалося створення Троїстого союзу.

Робота з документом

Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на пи­тання.

Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1870-1918). — СПб.: «СМИО Пресс», 1998. — С. 477-478.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і друж­бу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов'язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст.2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов'язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами.

Такий же обов'язок покладається на Італію у разі нападу Фран­ції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими держа­вами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін».

Запитання

1.     Яка держава розглядалася договірними сторонами як потен­ційний супротивник?

2.     Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?

3.     На яких умовах був укладений договір?

4.     В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Війни і військові конфлікти третьої четверті XIX ст.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ параграфа і заповнити таблицю «Війни і військові конфлік­ти кін. XIX ст.».

 

Учитель разом з дітьми робить висновок про те, що в третій четвер­ті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту.

Рух пацифістів

Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до про­мисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоп­лення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали вла­штовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ пара­графа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

 

W. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виправте помилкові твердження.

1)     Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держа­ви почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2)     «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імпера­торів» був створений Бісмарком.)

3)                                         До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Ні­меччина та Італія.)

4)     Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучоїізоляції» прово­дила Англія.)

5)     Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєд­нані до англійських колоніальних володінь.)

6)     Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані на­зивають «балканським конфліктом». (Фашодський конф­лікт.)

2. Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями

військово-політичних блоків».

 

V. Домашнє завдання

1.     Прочитати відповідний параграф підручника.

2.     Підготувати повідомлення про повсякденне життя людей на­прикінці XVm — у ХІХ ст.