Шановні відвідувачі сайту!!!

Цей сайт створено для підготовки до уроків для вчителів та учнів. На даному ресурсі розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

План конспект 10 клас М. ВОРОНИЙ - «ІДЕОЛОГ» МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ, БАГАТОГРАННА ДІЯЛЬНІСТЬ
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 11-03-2013, 11:48
Переглядів: 1759

М. ВОРОНИЙ - «ІДЕОЛОГ»

МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ, БАГАТОГРАННА ДІЯЛЬНІСТЬ

Мета: розглянути основні віхи життєвого і творчого шляху Вороного, його багатогранну діяльність; роз­крити суть новаторства М. Вороного в поезії; учити учнів добирати необхідний матеріал з літератури; розвивати мислення, уміння зіставляти факти, ро­бити висновки; виховувати естетичні смаки, почуття прекрасного.

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь.

Обладнання: портрет поета, роздрукований матеріал для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

I.  Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми й мети уроку

Микола Вороний постать в українській культурі неорди­нарна. Щоб переконатись у цьому, досить згадати, що він був поетом, перекладачем, критиком, істориком літератури, публіцис­том, актором, режисером, редактором, дослідником національного театру, світової та вітчизняної драматургії, громадським діячем. Вивченням життя і творчості М. Вороного ми починаємо знайом­ство з долями українських письменників, що через несприйняття історичних подій 20-30-х років опинилися в еміграції, були ре­пресовані або ж морально зламалися й прийняли умови, які дик­тувала епоха. У 1938 році М. Вороний був розстріляний більшо­вицькою владою, його імя і творчість були приречені на забуття. Чому? Чим саме М. Вороний не підходив під шаблон «людини маси»? На ці питання ми спробуємо знайти відповіді.

II.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово учителя


М. Вороний знаменує собою значну сторінку в житті нашої літератури й культури загалом. Його поетичний доробок кри­тика порівнювала з творчістю Шарля Бодлера й Поля Верлена. Павло Тичина, Максим Рильський вважали його своїм учителем. Саме М. Вороний примусив цілі покоління творців замислитися над сутністю художнього слова, над філософією мистецтва. І в ес­тетичних поглядах, і в творчості він був новатором художніх форм, прагнув розширити естетичні горизонти нашої літератури, закли­кав українських митців «уступити на європейський шлях». Поет відстоював право поезії нести красу «чуттів і замислів» людських. Доля послала йому в житті складні випробування.

2. Знайомство з біографією М. Вороного

за планом (робота в групах з біографічним матеріалом)

1.Життєва доля письменника.

2.М. Вороний і театр.

3.Трагічні 30-ті роки.

4.Естетичні погляди на літературу.

5.Творчий доробок письменника (тематичне й жанрове розма­їття).

Матеріал для вчителя

Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада (6 грудня) 1871 року в сім'ї ремісника. Батько — К. П. Воро­ний походив із кріпаків, мати О. Д. Колачинська з роду освітнього діяча XVII- XVIII століття, ректора Київської акаде­мії П. Колачинського. Навчався в Харківському реальному учи­лищі, пізніше в Ростовському реальному училищі, звідки був виключенний за зв'язки з народниками, читання й поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом полі­ції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університе­тах (філософський факультет). У Львові зблизився з І. Франком, який справив великий вплив на формування його світогляду, літературно-естетичних поглядів. Працював бібліотекарем і ко­ректором Наукового товариства імені Шевченка. Мріяв стати ре­жисером. Мрія збулася режисер українського театру товариства «Руська бесіда». Працював у редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії». Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіцій­ним редактором журналу «Зоря». З 1897 — актор труп М. Кропив­ницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та ін. 1901 р. залишив сцену й служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чер­нігова. Загалом театрові М. Вороний віддав третину свого життя. У 1910 році оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі. Жовтневої революції Вороний не сприйняв і в 1920 р. емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими письменниками Ю. Тувімом і JI. Стаф- фом, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській дра­матичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, дея­кий час був директором цієї школи. Після повернення в Україну (1926) вів педагогічну й театрознавчу діяльність. Перші поетичні твори написав ще навчаючись у Харківському реальному училищі. Друкуватися Вороний почав у 1893 (вірш «Не журись, дівчино»). Публікувався в періодичних виданнях «Зоря», «Літературно- науковий вістник», «Засів», «Дзвін», «Сяйво», «Рада», в антоло­гіях, збірниках, декламаторах початку XX століття: «Акорди», «Українська муза», в альманахах «Складка», «За красою», «Ду­бове листя», «На вічну пам'ять Котляревському», «Багаття» та ін. У1901в «Літературно-науковому вістнику» опублікував від­критий лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, «який змістом і формою міг би хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур». У ви­даному ним альманасі «З-над хмар і долин» (Одеса, 1903) поряд з модерними поезіями були представлені твори поетів, що гостро виступали проти декадансу, «чистого мистецтва» та інших те­чій у літературі й мистецтві,І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, М. Старицького, В. Самійленка та ін. Перша збірка Во­роного «Ліричні поезії» вийшла 1911 р. у Києві (важкий період для письменника: розлучення з дружиною, яку любив протягом усього життя). Вірші були сповнені музикальності, свіжості об­разів. У наступній збірці «В сяйві мрій»(1913) Вороний іде шля­хом певної естетизації, самозамилування ліричного героя. Поезія Вороного дедалі глибшає змістом, порушує загальносвітові теми, філософські питання («Мандрівні елегії»). Він одним із перших уводить у лірику тему міста, переймає ряд традиційних мотивів єв­ропейської поезії, де протиставляється поетична одухотвореність і буденність, утверджує нестримне прагнення людини до краси, світла, осягнення космосу («Ікар», «Сонячні хвилини»), розкри­ває трагізм духовної самотності (цикл «Осокори»). Орієнтована передусім на читача, вихованого на кращих зразках світової літе­ратури, поезія Вороного була, за висловом О. І. Білецького, «яви­щем високої художньої цінності». Творчість Вороного знаменує розрив з народницькою традицією, їй притаманна різноманітність метричних форм і строфічних побудов. Тяжіння до модернізму не перешкоджало Вороному писати твори, пройняті щирою любов'ю до народу, шаною до його кращих синів («Краю мій рід­ний», «Горами, горами», «Привид», вірші, присвячені Т. Шев­ченкові, І. Франкові, М. Лисенкові). Водночас створює поезії, у яких висміює національну обмеженість, псевдопатріотизм, його антигуманістичну, аморальну сутність («Мерці», «Молодий патріот», «Старим патріотам»). Вороному належить ряд мисте­цтвознавчих («Пензлем і пером») і театрознавчих розвідок («Теат­ральне мистецтво й український театр», 1912;«Театр і драма», 1913,у якій виступає прихильником системи Станіславського; «Михайло Щепкін», 1913; «Український театр у Києві», 1914; «Режисер», 1925; «Драматична примадонна», 1924 — про сце­нічну творчість відомої актриси Л. Ліницької). Вороний автор ряду літературознавчих статей, театральних рецензій. У спад­щині Вороного значне місце посідають переклади й переспіви з інших літератур. На початку тридцятих років митця судили, вирок трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагне добитися по­милування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.

Вивчення архівів КДБ (комітет державної безпеки) дозво­лило документально точно визначити, що Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формулюванням «за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації» і 29 квітня 1938 року особлива трійка при НКВС (народний комітет внутрішніх справ) Одеської області розглянула «справу тринадця­тьох» і всім винесла вирок «розстріляти». М. Вороного розстрі­ляли 7 червня 1938р.

3. Запис у зошити найцікавіших

фактів біографії письменника

III. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Продовжіть речення

  М. Вороний народився...

  Його батьками були...

  Освіту здобув у...

  Мріяв стати...

  Працював у...

  Стає ініціатором видання альманаху, метою якого є...

  Причиною еміграції у 1920 р. була...

  Повертається в Україну в... році

  Є представником літературного напряму...

  Був поетом,...

  Я запам'ятав такі збірки...

  М. Вороний закликав українських письменників до...

2. Усне висловлювання

  Чим саме М. Вороний не підходив під шаблон «людини маси»?

IV.    Висновок

V.      Оголошення результатів навчальної діяльності школярів Vi. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про життя і творчість М. Вороного, повторити відомості про неоромантизм; індивідуально: ідейно- художній аналіз поеми «Євшан-зілля».


Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
  • ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

    ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА Прикметник - це самостійна повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета за допомоги синтаксично


  • План конспект Урок №4-5. Народні перекази: «Бєлгородськ ...

    Урок №4-5. Народні перекази: «Бєлгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків Мета:


  • ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ Переказ

    ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ       Переказ       Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він


  • ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Казка

    ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ       Казка       Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей


  • ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Казка

    ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ   Казка   Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм


  • ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІВ

    ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІВ       Переказ       Запорожці, як підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини, то


  • БІЛГОРОДСЬКИЙ КИСІЛЬ

    НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ       Чи знаєш ти, звідки ми дізналися про минуле нашого народу? У часи, коли люди не вміли читати й писати, усі


  • СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ПОЧАТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА: ...

    СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ       ПОЧАТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА: ФОЛЬКЛОР І ЛІТОПИСИ       Протягом тривалого часу наші


  • ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА

    ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА Нині людина не уявляє свого життя без мистецтва. Воно є однією з найважливіших складових нашої духовної


  • КАЗКА «ОХ!»

    КАЗКА «ОХ!» Колись дуже давно жили собі бідні чоловік та жінка, і був у них один син, та й той такий ледачий, що нічогісінько не робив, тільки на


Яндекс.Метрика





загрузка...