Урок № 6. Урок літератури рідного краю №1. Рідний край у творчості волинських поетів

Мета: ознайомити з творчістю волинських поетів; розвивати навички усного мовлення,творчу уяву дітей; удосконалювати вміння учнів працювати в групах;

виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу

Обладнання: виставка збірок Я.Найди В.Гея, П.Маха.

 

Хто з нею не бачивсь, приїдьте, будь ласка,

Тут ниви,озера, гаї солов’їні.

Якщо ви забули, що таке казка,

Її ви зустрінете в нас на Волині.

Олександр Богачук

 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

-Щоб побачити незвичайне в звичайному,треба мати хист. А для цього потрібно любити свою землю, милуватися її чарівними краєвидами,захоплюватися багатством рослинного і тваринного світу. А ще вміти поділитися своїми спостереженнями з іншими. Бо тільки тоді проспіває свою пісню вітер, заквітчає небо веселка,коли людина осягне навколишнє розумом і серцем. І про таких людей волинського краю ми сьогодні з вами поговоримо. Працювати будемо в групах. Кожна група мала випереджуюче завдання. Вони готували поезії за такими темами.

І група. Образ рідної домівки в творах волинських поетів.

ІІ група. Образ природи в поезіях волинських поетів.

У групах є керівники, які і оцінять роботу кожного члена групи.

ІІІ. Актуалізація знань учнів

-Які асоціації виникають у вас зі словами рідний край?

Учні на дошці викладають квітку із слів,які викликають асоціацію зі словами рідний край. (Тато і мама,батьківська хата, природа,люди,українські пісні і інше)

V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

- Отож надамо слово першій групі.

- Ми працювали над темою «Образ рідної домівки у творах волинських поетів»

Орієнтовний зміст учнівського повідомлення

(Україна і батьківська хата – нероздільні поняття. Бо де б людина не жила, у її серці назавжди залишається та хатина, де вона народилася, де пройшло босоноге дитинство. Ця тема звучить у творчості нашого земляка Ярослава Найди.

Ярослав Найда народився у селі Верба Володимир – Волинського району. Закінчив Вербську семирічну школу. Оваднівську середню школу, Луцьке музичне училище, Рівненській інститут культури. Працює директором музичної школи смт.Торчин. Він поет, композитор, співак. Член спілки письменників. Збірка його творів «Матусині світанки».У поезії «Пісня серця» мамина пісня про рушники і калину зливається з образом батьківської хати. Музику до твору написав автор, він же й виконавець. Послухайте «Пісня серця».)

(Звучить «Пісня серця).

 

Орієнтовний зміст учнівського повідомлення(Батьківську хату важко уявити без мами,тата. Поетова мама померла молодою. Автор з ніжністю і теплотою згадує батьківську хату на краю села, материнську пісню про калину і про рушники. У поезії відчувається смуток. Ліричний герой вже немолодий. Це відчувається в метафорі «Потайки фарбує скроні сивина», але серце поета мріє повернутись у юність, а це означає до рідної домівки.)

- Цю тему розкрито і в творчості В. Гея.

Орієнтовний зміст учнівського повідомлення(Народився Василь Степанович Гей 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської районної газети. Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії "Лесин кадуб". Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові. У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, критик, публіцист. Член ради Національної Спілки письменників України..

Більшість творів В.Гея – схвильований діалог поета з рідною землею. Але він - поет щедрого й своєрідного обдарування. Тематика його поезій така багата і розмаїта, як саме життя: рідна домівка, лагідні материнські руки,грізне минуле рідного краю, замилування храмом природи. Щасливий той, у кого чисті спогади дитинства,світло його супроводжує людину все життя. Ця тема розкрита у поезіях.«Мамина хато, пробач мені, рідна», «Рушник», «Мамине обличчя», «Народна пісня», «Щедрість» і інші. Надамо слово нашим декламаторам. Послухайте поезію «Батьківське подвір’я»)

-Яке враження на вас справила ця поезія?

(Де б людина не була, як би добре їй не було на чужині, але згадка про хату завжди зігріває поета теплом.)

- Які образи ви побачили?

(Подвір’я, ліс,мамині руки, дика стежка)

Читання учнем поезії В.Гея «Є хата власна, тин свій і город»

Є хата власна, тин свій і город,

Є той барвінок, що садила мати,

І є твій шлях – від рідних теплих вод,

В народ чи просто в «город» виживати.

Ти будеш словом славити народ

Чи вперто воюватимеш з бідою,

Та знай: в селі росою мертвих вод

Зело щорана плаче за тобою.

-Поясніть, як ви розумієте останні рядки поезії.( Де б людина не була,край, де пройшло дитинство, де живуть батьки є найріднішим, є тим цілющим зіллям, яке загоїть рани)

«Словесне малювання»

- Якою ви побачили батьківську хату за прослуханими поезіями?

- Що спільне в поезіях Я.Найди і В.Гея?

(Тема,головна думка, образи)

- Знайдіть відмінне.

(Лексика,час і місце написання)

Представлення результатів роботи ІІ групи

Орієнтовний зміст учнівського повідомлення (Волинь. Край мальовничих річок і замріяних озер,зелених лісів. Ми готували поезію волинського поета П. Маха про природу. Петро Петрович Мах народився 25 травня 1934 року в с. Корхові Люблінського воєводства(Польща). Закінчив Львівський університет. Член СП.

Поет, прозаїк. Його книжки:»Перші промені»,»Поезії». «Пісня кленів», «Козацькі могили», «Світанкові роси»,«Вруна», «Плеса», «Крайполе» і інші. )Надаю слово декламаторам.

Учні читають поезії П.Маха «Яке повітря у лісах Волині»,

«Благословенна Світязя вода»

 

VІ. Узагальнення знань

1. «Незакінчене речення»

-Продовжте речення: «Під час прослуховування цих поезій мене найбільше вразило…»

- Що спільного в обох поезіях?

- Як пов’язані образи Лукаша і Мавки з Волинню?

2. Робота над мовою творів

- Випишіть епітети

І група з поезії «Яке повітря у лісах Волині»

ІІ група з поезії «Благословенна Світязя вода»

«Острів цікавинок»

-Ми не випадково на сьогоднішній урок взяли вивчення поезій саме цих поетів. Вони добре знайомі. Я.Найда пише музику до творів поетів: В.Гея «Зоряний вальс», «Батьківське подвір’я», П.Маха «Мальви осінні». Звичайно, ми взяли тільки маленьку часточку з цього багатющого поетичного скарбу Волині.

VІ.Підсумок

Складання сенкану за прослуханими поезіями

(Край

Поліський, дорогий

Зачаровує, милує,радує

Волинь)

VІІ. Домашнє завдання

Записати пісні свого села у власно зроблену книжечку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки до уроку «Рідний край в творчості волинських поетів».

В.Гей .Батьківське подвір’я

Здраствуй, рідне подвір’я зелене,

Знов до тебе прилинули верстви,

Знову лагідні руки до мене

Простягають до мене, мов сестри.

Ти моя хата,

Сонцем багата,

Храми борів та дібров,

Пісня для сина,

Туга осіння,

Тут моя перша

І вічна любов.

Знов пора золота в мої очі

Вечоровою зблисне порою,

Обпече поцілунком дівочим,

Материнською ранить сльозою.

В юні весни мене повертає,

Дика стежка в гаю молодому,

Де є краще як в отчому краї,

Де є краще у світі, як вдома.

П.Мах.Яке повітря у лісах Волині

Яке повітря у лісах Волині!

У час, коли береза сік дає,

Чи навіть взимку , в ночі хуртовинні,

Натхнення не пригаситься твоє.

Я звідси йду, як бойовиська воїн,

Де кров і піт в дорозі навзаєм,

І кожна стежка крізь радари хвої

Із вічності суворої встає…

У єдності віків природа гарна!

І тим дорожча бутність,далебі,

Що, наче зірка, пісня партизана

З усіх джерел проміниться тобі.

П.Мах.Благословенна Світязя вода

Благословенна Світязя вода

Не тільки тіло – душу омиває,

Біля чола натрудженого краю

Хлюпоче її сила молода.

Купайся в ній на радісний щодень,

Тане печаль замріяного плеса,

Бери під вечір Лукашеві весла –

То неодмінно Мавка надійде!

 

З учнями 9 класу працюю перший рік як класний керівник. Хоч як вчитель, то 5-ий рік. Тому дітей, думаю, знаю. Учні енергійні, добрі, ввічливі. Добросовісно виконують свої доручення. Вважаю, що так і повинно бути, бо вони найстарші учні в школі і мають бути взірцем для інших. Особливо хочу подякувати батькам дівчаток: Юлі Білошицької, Марійки Болотюк, Оксани Марчак, Даринки Однорал, Мар’яни Шелейди , бо саме вони є помічниками класного керівника, на них завжди можна покластися. Щодо хлопців, то в них забагато енергії, добре розвинена «комунікативна компетентність» тільки не по темі уроку. Особливі претензії до них молодих вчителів, бо за балачками заважають проводити урок,часом буває і гірше.

Зважаючи на те,що це є випускний клас, відповідно успішність класу має бути значно вищою. І знову ж успішність донизу тягнуть хлопці. Хоча всі без винятку можуть вчитися. Це було видно на районному відкритому уроці як відповідали і Прогонюк Максим, і Володя Гончар, і Володя Нікітін. Я не кажу вже про Іванка Данилюка , Андрія Клименюка, Максима Болотюка. Вони просто не заглядають до підручників. Прохання до батьків, вже немає сільськогосподарських робіт, тому потрібно приділити увагу своїм чадам, щоб вони добре підготовились до ДПА,успішно її склали.

Додаток

 

Ой чи є, чи нема

Пан господар дома

Щедрий вечір добрий вечір

Добрим людям на здоров?я

Ой нема, ой нема

Він поїхав до млина

Щедрий вечір добрий вечір

Добрим людям на здоров?я

Пшениченьки петлювати

Меду - пива купувать

Щедрий вечір добрий вечір

Добрим людям на здоров?я

Меду - пива купувать

Щедрівників пригощать

Щедрий вечір добрий вечір

Добрим людям на здоров?я