Урок 33. Загадка як вид усної народної творчості. Види загадок (про людей, їхнє життя; про природу та її явища; про рослини, тварини)

Мета: ознайомити дітей з жанром загадок, їх художньою різноманітністю; поняттям метафори; показати, як в загадках відображено народний розум, спостережливість, творчу фантазію; розширювати уявлення учнів про навколишній світ, сприяти образному баченню різних предметів і явищ у житті; розвивати кмітливість, спостережливість, естетичні смаки, творчу фантазію; виховувати інтерес до малих жанрів фольклору.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: малюнки до загадок, картки з загадками.

Теорія літератури: загадка, її особливості; метафора.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. Гра «Відгадай». (На дошці прикріплена ромашка. На її пелюстках написані загадки. Учні по одному виходять до дошки, відривають пелюсток, читають загадку і відгадують).

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.Пояснення вчителя.

Читаючи народні казки, ви, мабуть, звернули увагу на те, що в них часто зустрічається такий вид усної народної творчості, як загадки.

Уміння відгадувати загадки в давні часи надавалося дуже велике значення: воно було мірилом мудрості і розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини, а іноді й саме життя.

Ось, наприклад, у русальній пісні співається:

Ой біжить, біжить мала дівчина,                                                                                                    А за єю да русалочка:                                                                                                                  - Ти послухай мене, красна панночко,                                                                                загадаю тобі три загадочки,                                                                                                                     як угадаєш - до батька пущу,                                                                                                              не угадаєш - до себе візьму.

       Відгадування загадок було важливою частиною весільного обряду - це був своєрідний екзамен на розумову зрілість молодого чи молодої.

       У ліричних піснях є згадки про той давній звичай.

Дівчинонько моя, Галю, щось я тобі загадаю;                                                                                   Як вгадаєш - моя будеш, не вгадаєш - чужа будеш.

       Традиційними в багатьох видах фольклору були такі загадки:

Що на світі найпрудкіше,                                                                                                         Що на світі найситніше,                                                                                                             Що на світі наймиліше?

       Уникнення небезпеки, подолання перешкоди завдяки відгадуванню загадок - відомий мотив у казках багатьох народів світу. В українських фантастичних казках серед різних видів змагання з ворожими силами (зі Змієм, Кощієм, Велетнем) є і випробовування загадками. Перемога за тим, хто може відповісти на всі каверзні питання.

       У народних казках, які ви вивчали, герою часто доводилося відгадувати загадки, щоб досягти своєї мети чи побороти противника. Пригадайте і назвіть ці казки. ("Мудра дівчина", "Близнята")

        Кого прославляє народ у казці, кого наділив розумом?

      2.  Технологія «Мозковий штурм»                                                                                            Що таке загадка?

       Кожна загадка - це художній опис, яскраве зображення загадкових предметів і явищ. Загадка "мала як іскра, але в ній є всі ознаки справжнього вогню". В загадках виражені спостереження народу над явищами людського життя і природи, відбито його досвід, мудрість, його вміння образно мислити.

Візьмемо для прикладу загадку:                                                                                                 На городі молода                                                                                                                 Пишні коси розпліта,                                                                                                                       У зеленії хустинки                                                                                                                         Золоті хова зернинки.

          Тут мовиться про справжню наречену, молоду чи про щось інше?

          Що допомагає розгадати загадку? (Те, що треба відгадати, заховано за інші предмети. Ми бачимо, що згадуваний предмет за своєю красою порівнюється з молодою, в якої "пишні коси". В останніх рядках загадки - уточнення, підказка, що допомагає швидше знайти відгадку).

       Загадка - це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати та відгадати.

       Саме слово «загадка» походить від слова «гадати». (Запишіть визначення до літературознавчих словничків).

       Щоб дати відповідь на загадку, треба вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Потрібні не лише знання, а й спостережливість, кмітливість, уміння побачити спільні ознаки в різних предметах, явища, у конкретному та абстрактному.

        В основі загадки лежить перенесення ознак одного предмета чи явища на інші за подібністю, схожістю чи асоціацією. Цей художній прийом називається метафорою, (з грецької - перенесення) - слово або словосполучення, значення якого переноситься на інший предмет, пов'язаний з предметом, на який зазвичай вказує це слово чи словосполучення рисами подібності. (Запишіть визначення).

        Наприклад, у загадці «Розстелений кожушок, на нім розсипаний горошок»: темне небо уподібнюється до кожушка, а зорі - до горошку.

      У давнину люди уявляли всі природні явища і предмети живими, одухотвореними - у вигляді людей і тварин. Це і позначилося, зокрема, на загадках. «Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий» - про небо, зорі та місяць.

3. Метод "Прес"

• Як ви гадаєте, хто були творцями загадок? Доведіть свою думку.

• Якими були люди-творці? (Поетично обдаровані).

• А яку спостережливість треба було мати, щоб спочатку побачити, а потім скласти таку загадку:                                                                                                       Прийшла дівка з гір,                                                                                                     Несла на собі сім шкір;                                                                                                                 Як їх розбирали -                                                                                                              Всі над нею ридали.

        Чому в наведеній загадці цибуля названа дівкою, над якою всі плачуть, а лушпиння - шкірою?                               

         Де тут співзвучні слова?                                                                                                                Гір-шкір                                                                                                                             Розбирали - ридали

  Як ці слова називаються? (Римою)

  4. Способи приховання задуманого предмета.

        Способів приховувати задуманий предмет є багато. Ось основні з них:

  • Предмет чи явище зображені за зовнішнім виглядом:                                                      «Що то за голова, що лише зуби та борода» (Часник)

  • За дією, яку виконує предмет:                                                                                               «Два брати тікають - два доганяють» (Колеса воза)

   • За його властивостями:                                                                                                      «Білий камінь у воді тане» (Цукор)

  • За протиставленням іншим предметам:                                                                                 «Не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить» (Бджілка)

  Отже, що треба знати, щоб відгадати загадку?

• Добре знати предмет, про який складено загадку, вміти встановити зв’язок з іншими предметами, на які він може бути схожий.

  5. Тематика загадок
  ? Явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце); «А що біжить без перестанку?» (Час); «А що шумить без буйного віт­ру?» (Річка)
  ? Людина: «Між білими березами талалай плегце». (Зуби, язик)
  ? Рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопирники, а третій вертун». (Корова); «Хату на хаті має, жабам раху­нок знає». (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова)
  ? Духовне життя людини: «А що плаче — сліз не має?» (Серце); «А що горить без полум’я?» (Любов)
  ? Трудова діяльність: предмети побуту, знаряддя праці: «Між но­гами — тривога, на пузі дорога». (Прядка); «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається». (Сито)
  ? Загадки можуть мати національні образи: «Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла» (Рибалка. Риба, вода, волок); «Під одним козирком чотири козаки стоять» (Ніжки стола).
  6. Ознаки загадки
  Конкретність теми, лаконізм, стійкість традиції українського народу.
  7. Основні типи
  ? Предмети зіставляються на основі їхнього загального зовніш­нього вигляду, схожості: «За лісом, за пралісом золота діжа го­рить». (Сонце); «Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай, під лупаєм сапай, під сапаєм хапай». (Волосся, вії, очі, ніс, рот) Зіставлення предметів відбувається на ґрунті їхньої зовнішньої схожості за кольором: «Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска». (Зуби і язик); «Красно, ясно в землю вросло». (Буряк)
  ? Предмети зіставляються на основі ознак їхньої внутрішньої організації: «В одній барилі та дві пиві, а барило без дна і без чопа». (Яйце)
  ? Предмети порівнюються за їхніми функціями та роллю в побу­товому житті народу: «Біленьке, синеньке, увесь світ одягає». (Голка)
  ? Предмети порівнюються за особливостями їхнього руху, співвід­ношенню нерухомого і рухомого: «Батько лежить в сповитку, а син пішов по світу». (Вогонь і дим); «Стоїть дід над водою, ко­ливає бородою». (Очерет)
  ? Предмети зіставляються за особливостями їхнього руху та на основі спільних властивостей їхнього переміщення та їхньої по­ведінки: «Без ніг, без рук, а вилізе на друк». (Горох); «Без рук стука, без вогню горить». (Блискавка і грім)
  8. Форма загадок -
  ? Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з’ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властиво­стей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» (Ячмінь); «Що то: з гори лисий заглядає, а з долини босий бреше?» (Місяць та собака); «В кого кам’яна сорочка?» (В черепахи); «Кому кланяємося, а він з хвос­том?» (Духу святому); «Хто на собі ліс носить». (Олень)
  ? Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». (Голка); «Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а щоденно гладшають». (Огірки). Часто такі малюнки забарвлені доброзичливим народним гумором: «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками. (Ткацький верстат) «Між двома осиками б’ються хлопці язиками». (Дрова і во­гонь). Деякі з цих творів нагадують сатиричні каламбури: «Пів­ень каже "Пкудкудак”, курка каже "Птак!”» (Чоловік їсти про­сить, а жінка каже чортового батька).
  ? Загадки-байки — це короткі, здебільшого ритмізовані, з м’яким полиском гумору сюжетні твори. Вони мають струнку компози­ційну будову, зазвичай складаються з двох-трьох розповідних речень, часом містять питальне. Вони вимагають не лише образ­ного сприйняття довколишнього світу, але й досконалого його знання. «Прийшла шайда-байда, взяла штрики-брики; як по­чули м’якиники та сказали житникам: "Сідайте на вівсяники, доганяйте шайду-байду, віднімайте штрики-брики”. (Вовк вхо­пив козу, почули собаки й почали гавкати, ніби кажучи людям: "Сідайте на коней, доганяйте вовків та відніміть козу”), або загадка: "Прийшла Тота під наші ворота, питається Лепети: "Чи вдома Понура?” (Прийшов вовк і питає собаки, чи вдома свиня). У цій загадці-байці назви тварин сховані під іменами, в яких зашифровано риси, характерні для тварин, про які йдеться.
  ? «Книжні» загадки, міні-твори, що мають сюжет і, очевидно, по­трапили до фольклору. Наприклад, «Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці і нозі, возложиша на главу мою вінець і омрачихомся ми світ». (Млинове каміння) «Із землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницю возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша п не погребова». (Горщик глиняний)
  ? Наступна група — загадки у формі стислого діалогу. Як відомо, діалог — це тип усного мовлення, який за своєю формою є роз­мовою двох або кількох осіб. Загадка (за будовою двочленна), також передбачає діалог. Наприклад, «Швидка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (Вода і очерет); «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» — «Смалене, палене, на що вам те?» (Відра й горшки).

  9. Прийом «Мікрофон»

• Що розвиває робота над загадками? (Допитливість, кмітливість, уміння міркувати)

  10. Літературні загадки                                                                                                 Більшість загадок фольклорні, але є і створені письменниками, авторські. Вони можуть бути написані як прозовою, так і віршованою мовою.

  Д.Білоус

  Маленька, менша від мачини,                                                                                                    Ні з ким не стану на борню.                                                                                                           А при читанні, коли треба,                                                                                                                   Й людини мову зупиню (Крапка)

  Злита з хвостиком ця крапка,                                                                                                     Невелика, власне, лапка.                                                                                                       Робить паузу, всім знайома.                                                                                                                  Як вона зоветься? (Кома)

  Він після речення, цитати                                                                                                        Вмостився, схожий на гачок.                                                                                                      Всіх нас примушує питати,                                                                                                                    А сам ні пари з уст - мовчок.                                                                                                      Що це таке?

  Що за знак стрункий, мов спис,                                                                                                   Він над крапкою завис,                                                                                                           Спонука до поклику.                                                                                                                      Хто ж  бо він?

  Хто я?  Я такий  же, як знак розділовий,                                                                                       І відомий шкільній дітворі.                                                                                                       Та в словах української мови                                                                                                              Я пишусь не внизу, а вгорі.                                                                                                          Спробуй лиш написати ім’я                                                                                                      ­Зразу стану потрібен і я.

  V. Закріплення знань, умінь, навичок.

  Читання загадок з підручника, відгадування їх, визначення особливостей, виду (теми).

  VI. Підсумок уроку.                                                                                                               Сьогодні ми з вами торкнулися «секретів» народної мудрості, багатющого досвіду, покладеного в основу загадки, як виду поетичної творчості, як національного багатства, мудрості народу.

  -  Який твір називається загадкою?

  -  Чи подобаються вам загадки? Чим і чому?

  -  З якою метою народ складав загадки?

  VII. Домашнє завдання:                                                                                                                                    Записати від родичів і знайомих 3-4 загадки, зробіть до них малюнки для рукописної книжечки «Загадки нашого краю». Вивчити напам’ять 5-6 загадок з підручника.