СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ. «ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ» С. ЧАРНЕЦЬКОГО І Г. ТРУХА, «ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО» Л. ЛЕПКОГО

Мета:  проінформувати учнів про січових стрільців, вивчити особливості стрілецьких пісень; вміти пояснювати їхні сим­воли, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив програмових творів, їхній ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв'язного мов­лення, логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість; робити власні висновки, узагальнення; навчити виразного читання; формувати кругозір, світогляд; виховувати пова­гу, пошану до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслід­ків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети С. Чарнецького і Л. Лепкого, пісні у музичному супроводженні, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Дайте визначення літературної пісні.

Чим літературна пісня відрізняється від народної?

Які ви знаєте давні і сучасні літературні пісні?

Чому пісня відображає життя народу?

Що вам відомо про січових стрільців?

Як розуміти народну мудрість: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину»? Власні думки обґрунтуйте.

Чому народна пісня — дорогоцінне надбання поетичного генія на­шого народу, нев'януча окраса його духовності? Відповідь вмоти­вуйте.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров.

М. Рильський

1. Особливості виникнення стрілецьких пісень

Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Укра­їнські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби україн­ського народу (1915-1920).

На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині націо­нально свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках виборо­ти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона пе­ремогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали на­тхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.

Пісні січових стрільців — різновид українських народних козаць­ких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов'я­зані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумови­ли лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в ме­лодику пісень.

Зародилися пісні січових стрільців, як вже зазначалося вище, ще напередодні Першої світової війни, коли створювались перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвіт­ницько-пропагандистські цілі — вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стріль­ці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їх­ніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прила­штовували їх до своїх умов. Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української народної пісні. Згодом з'явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.

Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, ком­позитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів — справжніх шедеврів народної творчості.

Тематично пісні січових стрільців можна розділити на соціально-по­бутові, героїко-патріотичні та жартівливі. За мелодикою — на ліричні та маршові пісні. У соціально-побутових піснях розповідається про нелегку долю січових стрільців, висловлюється туга за рідним краєм, за батька­ми, родиною. Твори героїко-патріотичного характеру пройняті ідеєю бо­ротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя. Жартівливі пісні покликані привнести розвагу в нелег­ке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження.

Стрілецькі пісні створювалися оперативно, їхній зміст і тональність часто залежали від характеру розвитку конкретних подій та настрою творців слів і музики. Коли Галицька армія змушена була відступити на територію Східної України для з'єднання з військом Петлюри, по- кидаючи рідний край, стрільці співали пісню, щойно написану їхнім однополчанином:

Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили.

Стрілецькі пісні, створені в останнє століття, значно поповнили фонд народних пісень. Вони змістовні, мелодійні, досконалі за ритмікою, їх із великим задоволенням співає сучасна молодь. Тепер іде процес ре­анімації та реставрації призабутих чи заборонених тоталітарним режи­мом пісень січових стрільців. Вони збагатять духовну скарбницю нашо­го народу.

2. Опрацювання пісні с. Чарнецького «Ой у лузі червона калина похилилася»

Виразне читання поезії.

Стисле ознайомлення учнів із життям і творчістю С. Чарнецького (матеріал для вчителя).

СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ ЧАРНЕЦЬКИЙ

(21.01.1881-02.10.1944) С. Чарнецький — український поет і театральний діяч. Як явище суспільно-художнє, Степан Чарнецький сформувався на ґрунті куль­турного життя Галичини початку ХХ століття. Темами, мотивами, на­строями й образами його поезії співзвучні з творчістю інших учасників літературної групи «Молода муза», до якої належав поет.

Народився в селі Шмальківцях (тепер Чортківського району Терно­пільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (бать­ко помер ще до його народження), Степан учився у гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався у реальній школі, політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудів- ником. З 1913 р. — режисер і художній керівник українського театру у Львові. Деякий час працював пресі (газети «Українське слово», «Діло»). З 1939 р. — науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові. У збір­ках поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сум­ні ідеї» (1920) показав трагічну долю галицького селянина, солдата ав­стрійської армії, відбив дух боротьби прогресивних сил проти реакції.

Частина поезій С. Чарнецького пройнята декадентськими мотивами. У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана Миколайовича «Ди­кий виноград», які друкувалися під псевдонімом Тіберій Горобець. Чар- нецький — автор «Нарису історії українського театру в Галичині» (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.

У житті не раз доводилося йому скрутно. «Всі дивуються, як він живе і чим живе. Та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови іс­нування... Є в що вдягнутися — добре, нема — обійдеться», — писав про нього П. Карманський.

Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона роз­сипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. Виступав С. Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними ре­цензіями, перекладами віршів, п'єс і лібретто опер для театру з німець­кої та польської на українську мову та з української на польську. Зокре­ма, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі...».

Помер С. Чарнецький 2 жовтня 1944 року у Львові.

Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потер­пають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.

Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.

Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небез­пеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?

Що символізує калина? Які ще образи-символи вам відомі? (Верба, вогонь... )

Прокоментуйте наступні слова з твору: «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».

Чому Україна порівнюється з калиною?

З яким ворогом і за що борються січовики?

Як січовики намагаються розвеселити Україну? Що про це сказано у творі?

Чим прославилися січові стрільці?

2.7. Художні особливості поезії:

повторення:

«А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;

метафора: «Україна зажурилася»;

звертання: « червона калино», «славна Україно»;

епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»;

риторичні оклики:

«А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»; «То прославить по всій Україні січових стрільців!».

3. Аналізування поезії л. лепкого «гей, видно село»

Виразне читання твору.

Ознайомлення школярів із життям і творчістю Л. Лепкого (матері­ал для вчителя)

ЛЕВКО СИЛЬВЕСТРОВИЧ ЛЕПКИЙ

(07.12.1888-28.10.1971) Левко Лепкий (псевдоніми — Зиз, Зазик, Льоньо, Леле, Оровець) народився 07.12.1888 року в селі Поручик Бережанського повіту, те­пер с. Бище Бережанського району Тернопільської області — україн­ський письменник, видавець, композитор у США. Його брат — Богдан Лепкий. Левко Сильвестрович закінчив Бережанську гімназію, а потім з 1909 по 1914 рр. навчався у Краківському університеті. Учасник Першої світової війни. У 1940 р. виїхав до Кракова, а з 1944 р. — до США. Один із організаторів та командир кавалерії Українських січових стрільців. Належав до літературного об'єднання «Богема» та Товариства письмен­ників і журналістів імені І. Франка у Львові. Був директором видавни­цтва «Червона калина», редактором сатирично-гумористичних журналів «Будян», «Зиз». Друкувався в журналах «Шляхи», «Нові шляхи», «Ка­лендарі Червоної калини» та інших. Окремі вірші Левка Лепкого опу­бліковано в антології «Струни» (1922). Автор п'єси для дітей «Сон Іваси- ка» (1922 р., з нотним додатком). Один із видавців пісенника «Великий співаник «Червоної Калини» (1937). Упорядник пісенника «140 пісень з нотами» (1940, містить святкові, козацькі, стрілецькі, побутові, лю­бовні та лемківські пісні, коломийки, гагілки, веснянки). Один із засно­вників першого на західноукраїнських землях літературно-мистецького театру «Співомовки» і лялькового театру сатири і гумору «Вертеп наших днів» (обидва у Львові). Написав пісню «Журавлі» (слова Б. Лепкого; ві­дома також під назвою «Чуєш, брате мій?») та пісні на власні вірші «Ой видно село..», «Маєва нічка», «Бо війна війною», що стали народними. Редакцією журналу «Тернопіль» 1992 р. встановлено літературно-мис­тецьку премію імені братів Богдана і Левка Лепких.

Помер Лепкий Левко Сильвестрович 28.10.1971 р. у місті Трентон, США.

Тема: зображення походу війська січових стрільців, які «йдуть за Вкра­їну воювати», та звернення січовиків із запрошенням до селянських хлопців залучитися до них, щоб «славу мати..».

Ідея: возвеличення мужності, завзятості, віри січових стрільців у сво­їй справі — захистити рідний край від ворогів.

Основна думка: вірність благородній справі, прагнення боротися за Вкраїну, залучаючи до цього все більше народних мас, за її щасливе майбутнє, — ось головна мета січовиків — оборонців рідної землі.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Як у творі зображені січові стрільці?

Про яку історичну подію йде мова у поезії?

Чому січовики порівнюються з соколами?

Кого і для чого запрошують військові залучитися до походу?

Поясніть назву твору.

Яке значення має в поезії образ чорнобрової дівчини?

Чи бували ви на селі? Чим воно вас вражає? Як село зображено у пісні?

Дослідницьке завдання:

розпитати у мешканців будь-якого села про історичні події, що від­бувалися безпосередньо на його території або неподалік від нього;

дізнатися про українські пісні, які популярні на селі. Примітка. Зібраний дослідницький матеріал узагальнити, система­тизувати і оформити як міні-доповідь.

Художні особливості пісні.

повторення:

«Гей, видно село, широке село під горою...»;

«Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!»;

«Ха-ха, ха-ха, ха, ха, ха, ха, ха, ха, гей!»;

«Дівчино, рибчино, чорнобривко моя»;

«Вийди, вийди, вийди, вийди, вийди чим скоріш до вікна»;

звертання: «Дівчино, рибчино,...»;

порівняння: «Хлопці..., як соколи»;

риторичні оклики:

«Хлопці ж бо то, хлопці...!»; «Ха-ха ..., гей!»;

«Хто має охоту, хай іде за нами!»; «Ми йдем за Вкраїну воювати!».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань «Ой у лузі червона калина похилилася»

Україна зажурилася:

а)         бо нічим прожити;

б)        за ув'язненими українцями у московських кайданах;

в)        за січовиками, що померли в боротьбі з москалями.

Калина має білий цвіт, а Україна:

а) багато золотих ланів; б) добрий рід; в) чарівну вроду.

Як названо битву українців з москалями?

а) Жорстокою; б) кривавою; в) смертельною.

«Гей, у полі ... золотистий лан.......

а) жита; б) вівса; в) пшениці.

Буйний вітер «повіє з широких степів»:

а)         і відразу зміняться погодні умови;

б)        прославить по всій Україні січових стрільців;

в)        розгоне темні хмари на небі.

Що будуть зберігати нащадки України? а) Стрілецьку славу; б) білий цвіт калини; в) калину, щоб вона не хилилася.

«Гей, видно село»

Село, про яке згадується у творі, знаходиться:

а) під горою; б) неподалік від річки з греблею; в) за смерковим лісом.

По селу йдуть:

а)         селяни на панщину жито збирати;

б)        дівчата й хлопці, співаючи; в) січовії стрільці до бою.

Хлопці-січовики порівнюються:

а) з янголами; б) соколами; в) козаками.

З яким проханням звертаються січовики до дівчини? а) Напоїти їх холодною водою; б) подивитися у вікно; в) заспівати веселу пісню.

Кого січові стрільці запрошують іти з ними?

а) Красивих і веселих дівчат; б) усіх бажаючих отримати славу; в) сильних і мужніх чоловіків.

Січовики йдуть:

а) ниву обробляти; б) за Вкраїну воювати; в) бранців із турецької неволі визволяти.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Вмотивуйте, чому січові стрільці, захищаючи рідний край, народ, не жаліли свого здоров'я і навіть життя. Обґрунтуйте власну думку, посилаючись на зміст твору С. Чарнецького «Ой у лузі червона кали­на похилилася».

Чому і для чого ми повинні пам'ятати історію рідного краю і тих, хто її творив? Доведіть це на прикладі пісні С. Чарнецького «Ой у лузі чер­вона калина похилилася».

У творі Л. Лепкого «Гей, видно село» дівчину січові стрільці з любов'ю називають :

а) ластівочкою; б) рибчиною; в) голубонькою. Картка № 2

Чому, на вашу думку, твір Л. Лепкого «Гей, видно село» вважають лі­тературною піснею?

З якою метою, на ваш погляд, С. Чарнецький написав пісню «Ой у лузі червона калина похилилася»? Чи тільки для уславлення січових стріль­ців? Власні міркування обґрунтуйте.

Кого називає С. Чарнецький у творі «Ой у лузі червона калини похи­лилася» займенником «ми»?

а) Слов'ян; б) українців; в) січових стрільців. Картка № 3

1. Порівняйте поезію С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина похили­лася» з твором Л. Лепкого «Гей, видно село», звертаючи увагу на ідей­ний зміст героїв твору, історичну значимість. Власні спостереження узагальніть.

Чи тільки заради слави січовики йдуть воювати за Вкраїну (Л. Лепкий

«Гей, видно село»)? Свою думку обґрунтуйте.

Стрільці українські намагаються Україну (С. Чарнецький «Ой у лузі

червона калина похилилася»):

а) зробити багатою; б) розвеселити і возвеличити;

в) уквітчати калиновим цвітом.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності

Домашнє завдання

Виконати дослідницьке завдання (дивись зміст уроку п. 3.7.), підго­туватися до написання твору про пісню.