Є. Гуцало «Олень Август». Ідея неординарного власного погляду на світ.

Мета:  поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Є. Гуцала; проаналізувати його твір «Олень Август», звер­таючи увагу на поєднання в оповіданні реального і уяв­ного; охарактеризувати образ хлопчика Жені і режисера Альтова; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, спостережливість, увагу, вміння грамотно висловлювати думки; порівнювати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості Є. Гуцала, любові до краси рідного краю, природи; справжнього мистецтва, прищеплювати пунктуаль­ність, раціональність у використанні навчального часу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, бібліотечка його творів, учнівські ма­люнки до твору письменника «Олень Август», дидактич­ний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Що вам відомо про творчість Є. Гуцала?

Назвіть відомі вам твори письменника. («Лелеки», «Жайворонкові піс­ні», «Лось»)

Яка тематика його творів? З чим це пов'язано?

Чи полюбляєте ви природу? Яка пора року вам імпонує? Власні мір­кування обґрунтуйте.

Як природне середовище сприяє зміцненню здоров'я людини, під­носить її настрій?

Чому, на ваш погляд, проблема взаємозв'язку людини і природи є, була і буде актуальною?

Чим кожний із вас може бути корисним для матінки природи?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово Є. Гуцала бринить новими акордами — звучними і могутніми, бо стільки в ньому ще невитраченого, нерозкритого, до часу прихованого, котре неодмінно має вихлюпнутися і заполонити його читачів образами та музикою.

Р. Самбук

Є. Гуцало — справжній майстер і чарівник, який уміє словом торкнути­ся людської душі, створити зі слів симфонію, і ця музика слова підносить нас над дріб'язковістю і буденністю, робить чистішими й благороднішими.

Р. Самбук

1. життєвий і творчий шлях Є. гуцала (матеріал для вчителя) ЄВГЕН ПиЛиПОВиЧ ГУЦАЛО

(1937-1995)

Стрімка, летюча постать. Задумливі каро-зелені очі, у руках дипло­мат і газета або журнал.

Народився Євген Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині у сім'ї вчителів. Батькам доводилось переїжджати з однієї сільської шко­ли в іншу, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської при­роди, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.

Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника. Та й у ди­тячих іграх тодішніх дітей війна ще довго нагадувала про себе. Пам'ятає Дмитро Лабунець, товариш дитинства, як вони разом із Женею розстрі­лювали опудало, одягнене в німецький мундир, що його на городі по­ставила баба Ликера.

А потім була школа, та сама, яку спалили фашисти і яку першою люди взялися відбудовувати. Хлопець змалку тягнувся до слова. Одно­го разу треба було написати твір на вільну тему. Прочитавши його тво­ріння, батько підозріло глянув на сина і на весь клас, запитав: «Ти оце звідки списав?» Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам змайстрував собі столика з грабових жердин і спекотними днями ховався і писав ві­рші, оповіданнячка. Але відповіді чомусь приходили завжди негативні. Дитячі журнал і дитяча газета не надрукували жодного його рядочка. Та хлопець твердо вирішив стати журналістом. А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Випасаючи череду, читав «Кобзар» Шевченка і стару обдерту Біблію без початку й кінця, що знайшов у скрині помер­лої баби Ликери. Читав Вальтера Скотта, Джека Лондона і брошуру про силосування, яка була в колгоспній бібліотеці. Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя.

Коли треба було визначитися в житті, він без вагань подався на факультет журналістики Київського університету. Всі екзамени склав на «5», а останній — географію — на «4». А було п'ятнадцять вступників на одне місце. І одержав відповідь: «Вас не зараховано з причин конкур­су». Та через рік став студентом Ніжинського педінституту. І знову писав.

Стінгазета філологічного факультету помістила його віршовані імпро­візації на тему «Слово о полку Ігоревім». Тут Гуцало зазнав чи не найдо- шкульнішої критики з боку студента фізмату Кучми, з яким жив в одно­му гуртожитку і який весело кричав під вікном: «Ума нема — так шапку на!» Та ніщо не зупиняло Євгена. Свої літературні спроби він вирішив надіслати Сосюрі. І одержав відповідь, писану від руки, де відомий поет стверджував, що вони пишуть у несхожих ключах, і радив звернутися до Тичини. Хлопець надіслав свої твори Тичині, Рильському, але відпові­ді не одержав. І вперто шукав себе, свою тему. Таки знайшов і став в один ряд з класиками відомої літератури. З-під його пера вийшло понад сто книг. Друзі жартома розказували, що коли Євген Пилипович проходив вранішніми вулицями Києва, то пташки переставали співати і спурхува­ли йому на плече — природа тонко відчувала справжнього митця.

Взагалі, творчості письменника притаманна віра в доброту людини й чистоту її душевних порухів. Написано Євгеном Гуцалом багато. Він належить до письменників плідних і непосидючих (не в тому розумінні, що їздять по світах та своїй рідній землі, я маю на увазі рухливість думки та почуттів). Їздити йому доводилось чимало, Євген Пилипович у складі української делегації побував навіть у Нью-Йорку на сесії Генеральної Асамблеї Об'єднаних Націй.

Світ письменника поширювався, з'явилися якісь нові емоції та думки, а нові бажання — позитивні чи негативні — тільки збагачують людину.

Книжки Є. Гуцала різні за змістом: про радість і про нещастя, про світло й пітьму, — що вдієш, є в житті контрасти, — про добро і зло. Не знаючи зла, ми не можемо повністю оцінити й усвідомити безмеж­жя і велич доброти людської.

Письменник — знавець дитячої психології, вміє побачити важливе й вагоме в найдрібнішому, зупинити погляд на миті й висвітлити її якось зсередини чарівним світлом, побачити незвичайне в звичайному.

Є. Гуцало пережив війну дитиною. Це не могло не відбитися на його світогляді, концептуальності, тому й добро та зло постають у його повіс­тях і оповіданнях так виразно.

Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо справжню музику мисте­цтва слова, притаманну цьому письменникові.

За плідну творчу діяльність Євген Пилипович Гуцало удостоєний ви­сокого звання лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Не стало Євгена Гуцала — і земля осиротіла ще на одне соковите і влучне слово.

Вступне слово вчителя

Шановні школярі! Оповідання «Олесь Август» Є. Гуцало написав саме для вас, любі мої допитливі читачі. Воно схвилює й порадує вас, допоможе усвідомити і красу навколишнього життя, і величезну радість самого існування на нашій чудовій планеті, глибше зрозуміли втіхи ди­тинства, по-новому глянути на природу, побачити, скільки глибокого змісту таїться у звичайній березі посеред укритої квітами лісової галя­вини, в озерному плесі під бездонним небом і в саме цій небесній бла­киті з білими хмарками, по якій ми так часто ковзаємо байдужим по­глядом.

Робота над твором Є. Гуцала «Олень Август»

Вибіркове виразне читання твору та переказування улюблених епі­зодів.

Тема: зображення хлопця Жені, який мав велике прагнення і бажан­ня стати актором.

Ідея: возвеличення цілеспрямованості хлопця, який намагався са- моствердитися, присвятити самого себе благородній справі — стати справжнім актором; засудження на прикладі Альтова тих дорослих, які не завжди вміють розуміти дитину, її потяг до мистецтва.

Основна думка: «..оцей школяр із порваним портфелем обдарований тим, чим наділені справжні майстри. Уже і зараз бачить світ інакше, ніж інші..».

Жанр: оповідання.

Композиція.

Події у творі відбуваються протягом одного дня — знайомство Жені з режисером Альтовим, у результаті чого хлопець відчув душевний біль, але не втратив віри, сподівання на здійснення власної мрії — стати ві­домим актором благородних ролей.

Експозиція: знайомство з Женею, який, повертаючись зі школи, по­бачив натовп, що брав участь у зйомці фільму.

Зав'язка: зустріч Жені і Альтова, їх розмова про можливості хлопця знятися в кінофільмі «Олень Август».

Кульмінація: розчарування Жені, оскільки Альтов не виявив у нього акторського таланту.

Розв'язка: сподівання хлопця, що він поставить таке кіно, що всі ах­нуть від здивування.

Проблематика оповідання:

талант і бездарність;

мрія і реальність (реальне і уявне);

сосунки дорослих і дітей.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Чи полюбляєте ви дивитися кіно? А чи траплялось вам бачити, як відбуваються зйомки кінофільму?

Який настрій був у Жені, коли він повертався зі школи? Що про це свідчить?

Як у творі описано натовп, що утворився через зйомки кіно?

Чим Женя виявив перше враження незадоволення у Альтова?

Що саме сподобалося хлопцю у роботі знімальної групи?

Чому Альтов вирішив зробити приємне хлопцю і прокотити його в автобусі?

Що запропонував Альтов Жені? Це була серйозна пропозиція?

Де збирався знімати новий фільм Альтов?

Що у творі є уявним? (Бачення хлопцем «безкрайньої, зеленоверхоїтай­ги», «привиділось багато-багато оленів», «очі в оленей, як у людей»...)

Прокоментуйте думку Альтова стосовно наступного: «...оцей шко­ляр із порваним портфелем, обдарований тим, чим наділені справ­жні майстри»?

У чому виявилась благородність Жені у прагненні знятися у фільмі в ролі хлопця Августа?

Що роздратувало Альтова в хлопці?

У чому сенс міркувань Альтова щодо неординарності кожної люди­ни? («Можливо, цей дар пропаде даремно, бо людина не завжди здога­дується, що вона — трохи не така, як інші...»)

Про що свідчить розмова режисера з жінкою?

Чому Женя вважав себе Оленем Августом?

Що мав на увазі Є. Гуцало, пишучи наприкінці твору, що Альтов у думках Жені «був зайвий...»?

Що символізують весняні олені у творі?

Чим вразило вас це оповідання? Над чим примусило замислитися?

Характеристика образів твору.

3.9.1. Женя.

1) Женя — звичайний школяр (першокласник чи другокласник), його ставлення до навчання («...він у душі дав собі слово, що завжди буде старанним і працьовитим»).

Портрет Жені («...невиразні, ще не сформовані риси обличчя, при­пухлий рот... »; «благеньке пальтечко»).

Риси характеру героя:

добрий, щирий у власних почуттях;

цілеспрямований;

великий мрійник і фантазер;

наполегливий, готовий до подолання будь-яких труднощів;

спостережливий;

наївний;

неохайний («...зошит з брудною обкладинкою», «зошити впали у воду, обкладинки посіріли, стали брудні»);

прагнення до самоствердження.

Женя — майбутній відомий актор. 3.9.2. Альтов.

Альтов — митець кіно.

Портрет і зовнішність кінорежисера («Гримаса незадоволення... на стомленому обличчі»; «долоня з довгими сухими пальцями. Ті пальці були жовті — від куріння», «сміявся голосно, широ­ко, показуючи багато білих зубів»; «звичайний, буденний, як і всі інші»).

Риси характеру героя:

а) імпровізер; б) брехун; в) черствий душею; г) зверхньо ставиться до оточуючих; д) іноді нервовий.

Неординарність у поведінці Альтова у ставленні до Жені.

Особливості назви оповідання Є. Гуцала.

«Фільм «Олень Август» ... про золотошукачів, які заблудили в тайзі... Їх має врятувати маленький хлопчик, син одного шукача. Його не хо­тіли брати в експедицію, але він домігся свого хитрістю, його ім'я — Август, а тому, що він марив оленями, шукачі назвали його Олень Ав­густ... »

Альтов запропонував Жені зіграти у цьому фільмі роль Оленя Авгус­та, але це для хлопця залишилося тільки обіцянкою. Тому Жені залиши­лося тільки марити красенями оленями.

Орієнтовний план оповідання.

Повернення Жені зі школи.

Увага хлопця до натовпу.

Женя — свідок зйомок.

Знайомство з Альтовим.

Женя в машині кінорежисера.

Розмова про навчання Жені в школі.

Пропозиція Альтова хлопцю зніматися у фільмі.

Розповідь Альтова про зміст майбутньої кінокартини «Олень Август».

Уява хлопця про оленів.

Негативне оцінювання Альтовим акторських здібностей Жені.

Женя — Олень Август у мріях.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань

Женя повертався:

а) з прогулянки по місту; б) лісу; в) школи.

На вулиці, неподалік від скверика, утворився натовп:

а)         через розпродаж цікавих речей до новорічних свят;

б)        зйомки кінофільму; в) огляд живописних картин.

Альтов сприйняв Женю як:

а) хлопця-кіноартиста; б) вуличного перехожого;

в)        дивовижну людину.

Кінорежисер не любив, як:

а)         йому робили зауваження щодо зйомок;

б)        на вулиці люди дивляться під час зйомок кінофільму;

в)        його примушують швидко виконувати замовлення.

Женя вважав, що на знімальному майданчику головним є: а) режисер; б) оператор; в) директор картини.

Перше знайомство Жені і Альтова відбулося:

а) коли хлопець заважав знімати кіно; б) у кінопалаці; в) біля входу до школи.

У кінозйомках не брав участі:

а) дідусь із газетою; б) заклопотаний чоловік у жовтих черевиках; в) школяр.

Якої пори року відбуваються події?

а) Ранньою весною; б) влітку; в) взимку.

Яке бажання виникло у Жені, коли він їхав в автобусі Альтова? а) Зніматися у кіно; б) стати зіркою кіноестради;

в) навчитися вправно водити машину.

Власну успішність у школі Женя пояснив Альтову наступним чином: а) «Маю п'ятірки»; б) «Я дуже старанний учень»;

в) «Мені так набридло вчитися».

Новий фільм Альтов збирався знімати:

а)         на узбережжі стрімкої річки;

б)        біля незавершених жовтих будинків; в) біля воріт старого заводу.

Женя чомусь вирішив, що фільм «Олень Август» буде зніматися про: а) події війни; б) полювання на браконьєрів; в) піратів. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Прослідкуйте і висловіть власну точку зору, яким все-таки школярем був Женя. Особисті міркування обґрунтуйте, посилаючись на текст твору.

Дайте оцінку поведінці Альтова. Як саме автор ставиться до цього героя?

Ім'я Август мав:

а) піратський ватажок; б) хлопчик — син шукача;

в)        Олень, що мешкав у тайзі.

Картка № 2

Прокоментуйте слова Альтова, які стосувалися Жені: «...йому ще не раз доведеться розчаруватись».

Пофантазуйте, чи здійсниться мрія Жені, чи стане він відомим акто­ром чи кінорежисером? Особисті думки вмотивуйте.

Через що Альтов вирішив відмовити хлопцю зніматися у фільмі? а) він погано навчався у школі; б) був малий за віком.

в) не виявив у ньому акторського таланту;

Картка № 3

З чим, на ваш погляд, пов'язано те, що Альтов зацікавив хлопця май­бутніми зйомками і в той же час відмовив йому, посилаючись на від­сутність таланту?

Вмотивуйте, через що Альтов вважав Женю фантазером. Власні мір­кування обґрунтуйте.

Альтов, дивлячись на Женю, дійшов висновку, що діти таки:

а)         мають більше таланту, ніж дорослі;

б)        фантазери, бо вміють бачити те, чого немає;

в)        не завжди реально оцінюють власні можливості.

Підсумок урок

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Прочитати поезії І. Жиленко, підготувати малюнки до цих поезій.