І. КАРПЕНКО-КАРИЙ «Сто тисяч». Проблема влади грошей — наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання
Мета: дослідити проблему влади грошей у п?єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», визначити актуальність проблем комедії для сучасного життя; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, вміння оформлювати свої задуми та підбивати підсумки у вигляді творчих звітів; виховувати прагнення до духовно багатого життя, розуміння істинних духовних цінностей.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, зразки грошей к. ХІХ — п. ХХ ст.; дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ:
Гроші нікого не зробили багатим, навпаки:
кожного вони роблять ще жадібнішим до грошей.
Сенека
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання.
ІІI. Актуалізація опорних знань
1. Вікторина ( Пригадайте, кому з персонажів п’єси «Сто тисяч» належать ці слова?)
• "Ох, земелько, свято земелько - приобрітав би тебе без ліку"(Герасиму Калитці)
• "Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!" (Савці)
• "... у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ, другой такой нема; ми продайом тисячу за п'ятдесят рублей"(Невідомому).
• "Неділя, свята , а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень"(Калитці).
• "Бий, бодай тобі руки посохли! Ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість! Харциз - коняку жаліє, а жінку бить збирається..." (Парасці).
• "Не журіться, я зумію заховать, аби було що"(Савці).
• "Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає"(Савці).
• "Обікрали... ограбили..Пропала земля Смоквинова! Нащо ви меня зняли з верьовки? Краще смерть, ніж така потеря"(Калитці).
• "Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву"(Параска).
• "Одразу ж не можна! Ви візьміть прімєр з свині: от вона ходить на подвір'ї - худа, обдряпана, а закинули ви її в саж, стали харчі кращі давать, то вона помалу й отягнеться, а там і сало наростає - так і ви... Опит - велікоє діло! "(Копач).
• «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)
2. Проблемне питання:
— Як ви вважаєте, мати багато грошей — це добре чи погано? Доведіть свою думку.
ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»?
Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.
Проблема влади грошей – наскрізна і вічна у світовому мистецтві, бо й у житті вона існує повсякчас. Напевно мало знайдеться тих, кому б не хотілося мати достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби й мати дещо на розваги. Однак коли накопичення грошей багатства стає самоціллю чи марнославством – це небезпечно. І в першу чергу для самої людини. Адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують людську душу, підточують її духовне і фізичне здоров?я.
2. Проблема влади грошей у творі
2.1. Бесіда за питаннями:
- Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?
- Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?
- У чому полягає зв’язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів’я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)
- Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім’я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))
- Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?
- Як же багатство вплинуло на Параску?
— Пригадайте, чим були гроші для Герасима Калитки? Для чого вони були йому потрібні?
— Зверніть увагу на прізвище головного героя трагікомедії. Чи знаєте ви лексичне значення слова «калитка»? (Калитка, гаман — це шкіряна сумка для грошей.)
— Як виявилася натура Герасима під час купівлі фальшивих грошей? Відповідаючи, посилайтесь на текст.
— У яві V третьої дії, у якій розповідається про те як Савка розмінював «гроші», автор вводить такий діалог між Калиткою та Савкою:
Герасим. Не мучте, куме! Кажіть ...
Савка. Годяться, куме. (Випускає шию Герасимову з рук).
Герасим. Годяться! (Обніма Савку так само, як його обнімав Савка і, держачи за шию, балака крізь сльози). Куме, соколе мій ... Куме, нашими устами Бог говоре ... (Цілує його). Я кращого слова відроду не чув, як пташка защебетала перший раз від цього слова. Скажіть ще раз це слово, скажіть, куме!
Савка. Годяться!
— Чому заплакав Калитка? Які це сльози?
— Як проявилася «любов» Герасима до Савки у цій яві та у яві X з четвертої дії, де йдеться про те, як куми ділили гроші? Поясніть, що привело героїв до такого морального падіння.
— Чому, на вашу думку, Герасим, який спочатку не хотів давати коней, щоб Параска поїхала до церкви, потім «і сам поїхав, і цілу обідню стояв навколішках»? Про що він міг просити Бога?
— Як поводиться Калитка, коли його дружина хоче вивідати, що він привіз із міста? Чим пояснити таку його поведінку?
— Які почуття викликає у вас сцена самогубства Герасима? Прочитайте та прокоментуйте останню репліку Калитки? Як вона його характеризує?
— Чи можна стверджувати, що потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини?
— Хто ще з дійових осіб твору підпадає під владу грошей? У чому це виявляється?
— Які засоби використовує автор для сатиричного змалювання персонажів?
— Чого навчають нас герої твору?
— Чи є, на ваш погляд, актуальними проблеми трагікомедії для сучасного життя?
- Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов’язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, притчі) А твори художньої літератури? (І. Хоткевич, «Багатий і бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)
Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.
Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.
2.2. Скласти інформаційне ґроно «Вплив грошей на героїв п’єси».
Гроші – деградація, цинізм, жорстокість, деспотизм, зневага до освіти,
науки, кохання за розрахунком, злість і грубість, шахрайство, кримінальний злочин.
(Матеріал для вчителя. Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80—90 роках XIX століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Він мріє: «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає».
Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того, щоб викупити двісті п'ятдесят десятин землі у сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати сто тисяч фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.
Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика-шукача скарбів Бонавентуру і, власне, самого Калитку. Ось приклад: Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік ...» Натомість Герасим Калитка ставиться до матеріального достатку по-іншому: «Ох. земелько, свята земелько, Божа ти донечко ... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки ... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власнії! землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші ...»
Сина Романа він хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми...»
Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина.
Його скнарність переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». 1 авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Його справжня «філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує».
Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне».
Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою ...»
Апогей такої філософії змальовується у останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря».
У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші).
2.3. Додатковий матеріал. Прислів’я про гроші (поясніть лексичне значення їх)
- Срібло-золото тягне людину в болото.
- Грошей багато, а щастя мало.
- З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
- Гроші всюди хороші.
- За наші гроші ми всім хороші.
- У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.
- У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
- Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
- Совісті менше — грошей більше.
- З грошима і в грязі чистий.
- Копійка любить, щоб її лічили.
- Без грошей, як без рук.
2.4. Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».
3. Засоби сатиричного змалювання
3.1. Бесіда за питаннями:
- Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?
- Які засоби сатири вам відомі?
(Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotta — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.
Іронія (гр. eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сарказм (гр. sarkasmos, від sarkazo — рву м’ясо) — троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.
Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)
- Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.
- Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)
- З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)
- Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)
3.2. Сміх і Калитка. Робота над текстом
- Обмеженість героя. (Розмови і вчинки Герасима зосереджуються навколо землі і грошей)
- Мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняючись)
- Ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; не дозволяє одружитися Роману з Мотрею)
- Неосвіченість, обмеженість. (Зневажливо ставиться до науки, досягнень культури)
- Жадність, егоїстичність. (Замість обіцянок п’яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)
- Економить на собі. («Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму...»)
- Кримінальний злочинець. (Погоджується придбати фальшиві гроші)
4. Опрацювання ідейно-художнього змісту ІІІ дії п’єси. Фронтальне опитування
- Що снилося Герасиму? Чим це зумовлено? («Став рибний! Риба все линина... лини, карасі»)
- Як Роман оцінив ситуацію, коли батько спав довше, ніж завжди? («Що за знак? Чи не випили, буває, вчора. Тільки вони не охочі гулять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».)
- Якою була зустріч Пузиря з Романом? («Та мене, татку, у горниці і не кликали, я на кухні й обідав,... голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряге коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його садить»)
- Як Пузир сприйняв приїзд Бонавентури? («Тільки під’їхали під крильце, а він зараз зскочив в з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака... Тут вийшов Пузир. Тож регоче і закликає його у хату»)
- Яким чином Калитка висловлює незадоволення на адресу Пузиря? («Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжився, кумедію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів...»)
- Як Роман охарактеризував догон Пузиревих? («Бачив я й догон Пузиревих — ходили з охвицерами на проходну. Одягнені по-панячи й ходять з вихилясами — настояні панночки»)
- Яку думку висловив Герасим щодо дочок Пузиря? («Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір — не то зимою, а й літом — виходе тілько на шпацір! На біса нам білоручки, дармоїди...»)
- Про що мріяв Герасим, коли побачив у вікно як до нього приїхав Савка? («Ой, Пузирі! Глядіть щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає. А скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнать»)
- Що запропонував Гершко Калитці для придбання землі Смоквинова? («Между прочево, миє досконально звєсно, що він (Смоквинов) уже п’ять імєнієв проїв. Ну, добре, нехай собі їсть!.. Він любе смачного їсти, а ви любите землю... Давайте йому п’ять тисячов під закладку, візьміть добрі проценти — і земля буде ваша»)
- Яким чином, на думку Гершка, земля Смоквинова могла стати Калитчиною? («А скудова він візьме заплатить долг, га?»… Земля заложена і перезаложена ув банк; прийде строк платить — її будуть продавать з аукціону, тоді ви приймете на себе банк — і земля ваша») - Чим земля Смоквинова приваблювала Жолудя? («...Його земля підходить тож до Смоквинова, єму до зарізу ета земля нужна. На його землі вода далеко — аж у головах, а тут став, можна купать овець, можна... мало чого не можна! Жолудь аж труситься за тою землею»)
- Через що Гершко і Герасим не могли порозумітися між собою з приводу купівлі землі Смоквинова? («Герасим. Помилуйте!.. Господь звами! Бога бійтесь! Де ж таки сто карбованцев за такий пустяк? Візміть тепер... десять карбованців, а як діло скінчиться, тоді ще двадцять п’ять... Гершко. Мінє ето даже странно, как чесний человек! За кого ви меня принімаєте?»)
- Над чим розмірковував Калитка після зустрічі з Гершком? («А тут знову — як його упустить случай: дать п’ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! Господи! Коли б тілько кум благополучно розміняв, а тоді й я Гершка обманю: на біса мені його факторство здалося? Сам куплю у Смоквинова землю. Аби тілько гроші...»)
- Як Герасим зустрів Савку? («Я кращого слова відроду не чув, як ... пташка защебетала перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова. Скажіть ще раз це слово, скажіть, куме! Савка. Годяться!»)
- Яким чином Савка міняв і водночас випробовував фальшиві гроші? («Зайшов у трактир до Кукленчихи, випив одну восьмушку, другу випив, попоїв добре холодцю — і сміливість найшла на мене: вийняв фальшиву бумажку, даю Кукленчині, а у самого серце затьопалось і волосся, чую, піднімається на голові; то вже й не знаю, як я здачу взяв! А як вийшов на улицю, то вже й землі під собою не чув. Мерщій до Лошкаря, купив пачку канату, дав знову бумажку; глянув на неї прикажчик, прищурив око, у мене в душі захолонуло, а далі поклав у ящик, а мені дав здачу. Тоді я у казначейство, купив гербову марку у присяжного, прийняв і присяжний і дав здачі»)
- Опишіть, застосовуючи текст твору, як Савка обміняв фальшиві гроші у казначея. («Зціпив зуби, підійшов до віконця... Казать чи не казать, думаю, а тут казначей: «Тобі чого» — питає... А воно — не знаю, як — само зірвалось з язика: «Розміняйте гроші!» — «Давай,— каже,— чого стоїш?» Я дав, а в самого думка: «Тікать чи ждать?»
І стою, як окам’янів. Коли це мене штовхають: «Чи ти, земляк, заснув, чи що? Тобі казначей дають гроші, а ти мов не бачиш і не чуєш?» Тоді я очумався, дивлюсь: срібні гроші дає мені в пачці. Я взяв і як одійшов від того вікна — як п’яний хитаюсь. Помалу, помалу виліз надвір, аж тут разом наче проснувся і все зрозумів, тут радість мене напосіла така, що й сказать не можу»)
- У чому виявилась щирість Герасима до Савки, своїх рідних після радісної новини? («А знаєте, треба щось видумать, яку-небудь причину нашій гульні — щоб не догадались, бува. Я ніколи не гуляю, щоб не було підозріння. А от що, засватаю я Романа на Мотрі — от і буде причина нашій гульні»)
- Як родина Герасима Калитки висловила йому вдячність за те, що він погодився на одруження Романа з Мотрею? («Мотря. Атож! Параска. Я рада, що ти мене послухав! Такої невістки пошукать. Роман. Спасибі вам, тату, що ви уважили мого просьбу»)
VI. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Як Пузир зустрів Романа? а) З хлібом-сіллю; б) запросив у хату до столу; в) виявив незадоволення до хлопця; г) попросив його почекати у фургоні.
2. З яким першим питанням звернувся Герасим до сина після його приїзду від Пузиря? а) «Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав?»; б) «Як приймали, як частували?»; в) «Чи уподобались дівчата?»; г) «Як панич зустрів Бонавентуру?».
3. Хто був у Пузиря в гостях, коли Роман з Бонавентурою приїхали до нього?
а) Церковний служитель; б) уїзний суддя; в) головний казначей; г) офіцери.
4. З якою домашньою худобою порівняв Герасим родину Пузиря?
а) Свинями; б) конями; в) волами; г) биками.
5. Порода свиней, яка була у Пузиря: а) ландраси; б) завідські; в) німецькі; г) англійські.
6. Скільки Смоквинов, за словами Гершка, позичав на «улучшенія хазяйства» грошей? а) Мільйон; б) три тисячі; в) п’ять тисяч; г) мільярд.
7. Через що Жолудь хотів купити землю у Смоквинова? Бо у того був:
а) гарний фруктовий сад; б) ставок, де можна купати овець; в) багатий ліс; г) великий гай.
8. «Упустіть землю Смоквинова... все одно що»: а) кинутися одягненим у воду; б) залишитися голодним; в) пошитися у дурні; г) посиротить свою землю на віки вічні.
9. Від якого слова Савки після його повернення із казначейства «як... пташки защебетали перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова» Калитці: а) годяться; б) обмінні; в) вірогідні; г) пройдуть.
10. Де Савка не користувався фальшивими грошима? а) У трактирі; б) лавці; в) казначействі; г) банку.
11. Співаючи на радощах, Герасим порівнював горілку з: а) соком; б) варенням; в) медом; г) цукерками.
12. Гершко з батьком «землю держать...» у: а) жолудя; б) Пузиря; в) Невідомого; г) Кукліновського.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
VII. Підсумок уроку
Бесіда вчителя з учнями:
• Як ви вважаєте, чому ми повинні навчитись, прочитавши комедію «Сто тисяч»? Які цінності у житті є найголовнішими?
• Поясніть епіграф уроку.
4. Заключне слово вчителя.

Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» проблема у світовому мистецтві. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення давно відомий у літературі — Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака, Гарпагон — у Мольера. Та якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.
Та все ж у п'єсі основною є інша, прихована за зовнішньою, сюжетна лінія — показ морального звиродніння людини. Адже Калитка, по суті, — простий чоловік, який любить землю, невсипущо працює на ній, є поміркованим щодо матеріальних потреб.
Та потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини. Ми сміємося, читаючи п'єсу. Але це «сміх крізь сльози».
VIII. Домашнє завдання
Дібрати цитати та скласти план до характеристики образів п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».