8 клас

Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії

Мета: удосконалювати навички аналізу образів повісті; розвивати вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв; на основі сюжету твору розкрити тему кохання Остапа і Соломії як центрального мотиву; формувати вміння аналізувати вчинки героїв, розповідати про їхні почуття, добираючи матеріали з тексту, усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності і сили волі, необхідних для боротьби зі злом.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації до твору «Дорогою ціною».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.                 Читання та коментування цитат, які учні підібрали до образів Остапа і Соломії.

2.                 Гра «так» чи «ні»

I варіант

                 1. Події у повісті «Дорогою ціною» відбуваються після скасування кріпацтва?         

                 2. Прибережні козаки, що вистежували втікачів, – це російські прикордонники?  

                 3. Прізвище Остапа – Мандирка?       

                 4. Соломія була дружиною Остапа?                 

                 5. Іван втік не від панщини, а від лютої жінки?            

                 6. Соломія, Остап та Іван переправилися в одному човні за Дунай?              

                 7. Козак поранив у пітьмі Остапа?      

                 8. Вовк накинувся на Остапа у плавнях?         

                 9. Цигани допомогли пораненому Остапу?  

                 10.Бакшиш – це товар?            

                 11.Турки не підозрювали про план Соломії врятувати Остапа?         

                 12. «Списана життєпись» Остапа у щоденнику?        

Відповідь. ТАК: 1, 2, 5, 7, 9, 11.            НІ: 3, 4, 6, 8, 10, 12.

ІІ варіант

                 1. Пан збирався вигнати Остапа з маєтку як поганого робітника?     

                 2. Катрага – це весло?              

                 3. Ім’я ненависного пана –Роман?     

                 4. Соломія була дружиною пана?      

                 5. Втікачі зібралися у проваллі неподалік Дунаю?    

                 6. Іван переправився разом з Соломією та Остапом?             

                 7. Остап з Соломією переправились через Прут?     

                 8. Остап у плавнях насправді зустрівся з дідусем?     

                 9. Цигани допомогли пораненому Остапу за гроші?               

                 10. Драгоман – це військовий?            

                 11. План Соломії про врятування Остапа був реалізований?              

                 12. Закріпачений український народ автор порівнює з голодним вовком?

Відповідь. ТАК: 3, 5, 7, 9.            НІ: 1, 2, 4, 6, 8, 10, 11, 12.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.       Літературний диктант «Життя і творчість М. Коцюбинського»

• Місто народження Михайла Коцюбинського. (Вінниця)
• Що змалку полюбляв Михайлик, подорожуючи з сім'єю селами і містами Поділля? (Красу природи)
• Де навчався майбутній письменник після закінчення двокласної школи? (У Шаргорордській духовній школі) .
• Заняття Михайлика, яким він захоплювався у позашкільний час. (Малював тушшю портрети Добролюбова, Бєлінського, Чернишевського)

•             Через що М. Коцюбинському не довелося навчатися у Кам'янець-Подільській семінарії? (Через важкі матеріальні умови сім'ї)

·        За що Михайла Михайловича було заарештовано? (За зв'язок із народовольцями)

•  Скільки мов знав письменник? (Дев'ять — українську, російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку і циганську)

•  Основне заняття М. Коцюбинського до 1892 року. (Учителювання)

•  Місто, в якому митець написав твір «Дорогою ціною». (Чернігів)

•  Російський письменник —друг М. Коцюбинського (М. Горький)

•   Кому належить фраза: «Коцюбинський розширив обрії української повісті»? (І.Франку)

•  Де працював Михайло Михайлович, перебуваючи у Бессарабії та в Криму? (У філоксерній комісії, яка боролася з виноградними шкідниками)

2.Бесіда за питаннями:

·                    Визначте жанр твору М.Коцюбинського «Дорогою ціною»? Обґрунтуйте свою відповідь.(Повість)  Чому це не оповідання?

·                    Чому цей твір називають пригодницьким? ( Після втечі пана герої намагаються переправитися через Дунай у Туреччину в пошуках вільного життя. Тут і починаються їхні пригоди. Навіть перевдягання Соломії в чоловічий одяг теж є елементом пригодницького добутку. Протягом усього тексту читач відчуває напругу, очікуючи небезпеки. Авторові вдалося створити гостросюжетний, цікавий пригодницький добуток)

·                    Нагадайте, будь ласка, композицію повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною».

·                    Назвіть головних персонажів повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» (Остап, Соломія). Вивішуються на дошку  малюнки Остапа і Соломії.

·                    Чи можна вважати Остапа і Соломію реальними героями? Наведіть переконливі аргументи.

IV. Повідомлення теми, мети уроку

1.                 Слово вчителя

Сьогодні ми продовжимо розглядати повість М.Коцюбинського «Дорогою ціною», тема нашого уроку записана на дошці і звучить так : «Непереможна сила кохання, що рухає вчинками і вибором героїв», отже говоритимемо про це велике почуття, яке займає одне з найголовніших місць в житті головних героїв , аналізуватимемо персонажів та основні події в їх нелегкому житті.

2. Бесіда з учнями про історію написання твору та події, зображені в ньому.

• Які часи описуються в творі? ( часи , коли люди не могли жити вільно і щасливо, вони працювали за безцінь і не були володарями своїх життів)

• Знайдіть у тексті та прочитайте алегоричну картину пручання дикого тура.

• Поясніть значення протиставлення « господарський віл» - « дикий тур».

( Тут має йтися про силу цього звіра, проте у господарського вола вона « поневолена», а дикий – вільний…)

3. Розповідь вчителя про наявність у творі двох тематичних пластів.

Перший – тема протесту проти кріпосницької неволі; другий – розповідь про кохання двох людей, що має трагічний фінал.

Найвищим для героїв оповідання М. Коцюбинського є прагнення « хоч дорогою ціною… здобути бажану волю». За неї вони готові « полягти кістками на вічний спочинок». Остап Мандрика вирішує втекти від лихого пана за Дунай, залишивши на самоті хворого дідуся . Він покладається тільки на себе : « Вже я дам собі якось раду». Та невідомо, що б сталося з ним на чужині, якби не Соломія. Спочатку вона приходить , щоб провести коханого, і хоч як їй не гірко залишатись « з тим осоружним чоловіком», схвалює вибір Остапа: « Остапе, тікай, серце… Спіймають - катуватимуть нелюди, живого не пустять …» Але як тільки Остап пішов, Соломія враз відчула , що все… противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне… Пропадай все воно пропадом… Піду і я світ за очі … Вже ж за тобою хоч серцеві легше буде»… Як бачимо, палкі слова кохання звучать уже з перших сторінок твору.

4. Бесіда про головних героїв твору.

1.    Як ви думаєте, чому повість починається прологом? Знайдіть у ньому алегоричні образи, промовисті метафори та поясніть їх роль. Визначте основну думку прологу.

Пролог — частина твору, в якій розповідається про події, що відбулися до відображених у творі.

Епілог — заключна частина, в якій розповідається про події, що відбулися через певний час після

2.   Прокоментуйте слова Остапа: «...застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що... Ех, піду, де воля...». Як вони характеризують героя?

3.   Розкажіть, яку роль у вихованні Остапа Мандрики відіграв дід. Процитуйте відповідні рядки у тексті твору.

4.    Для чого Соломія відрізала косу? Чи легко їй було це зробити? Обґрунтуйте свою відповідь.

5.    Яке почуття охопило Остапа, коли він ступив на чужу землю?Який художній засіб використовує письменник, щоб розкрити емоційний стан героя?

6.   Розкажіть про становище покріпаченого селянства за твором Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».  Використовуйте слова та вислови з тексту. Який епізод вас вразив найбільше і чим  саме? Як   у  ньому розкриваються  характери героїв? Виділіть кульмінацію твору.

7.    Розкажіть, як поводилась Соломія, коли Остапа було поранено. Які риси характеру вона виявила, коли заблукала в плавнях?

8.    Який план визволення коханого з в'язниці склала Соломія і чи здійснився він? Як діють герої у цьому епізоді?

9.    Яку роль відіграє епілог у творі? Про що згадує Остап на схилі літ?

10.    Виділіть спільні й відмінні риси в характерах Остапа, Соломії, Івана. Хто з героїв вам найбільше сподобався і чим саме?

11.    Чи погоджуєтесь ви з тим, що для гармонійного розвитку особистості необхідна свобода? Чи можливе досягнення свободи в сучасних умовах? В який спосіб?

12. Чи знаємо ми з чого і як починається кохання Остапа і Соломії? ( Соломія – заміжня жінка, та вона не любить свого чоловіка , бо пан розучив їх з Остапом, « силою віддав за свого хурмана». Соломія заради Остапа «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу», відрізає своє волосся).

13.Ми ненароком почали аналізувати кохання , які риси характеризують це почуття?( жертовність, взаємодопомога, взаєморозуміння….)

14.Чи властиві вони нашим героям?(так, але необхідно зважати на умови життя головних героїв)?

14.Чи можемо ми назвати Остапа і Соломію справжніми друзями , а їх почуття – коханням, дружбою?( Так, звичайно, вони допомагають один одному у біді, підтримують один одного як справжні друзі)?

— Яке лихо спіткало Соломію й Остапа в плавнях? Якою була поведінка героїв в скрутну хвилину життя?

— У чому виявилися мужність, стійкість, воля до життя Соломії під час блукання у плавнях? Чи про свій порятунок вона дбала? Знайдіть відповідну цитату в тексті.

— Виразно прочитайте кінець третього розділу від слів: «Проти нього стояв не пес, а вовк ...» до слів: «Йому так радісно, так добре ...» Які риси характеру Остапа розкриваються у цих рядках? Про що мріє поранений втікач? Що надає йому сили для порятунку?

— Стисло перекажіть зміст четвертого розділу. До яких заходів вдається Соломія, щоб визволити Остапа з в'язниці? Чому їй не пощастило?

— Який план склала Соломія, коли дізналася, що Остапа повезуть човном?

— Хто допоміг героїні реалізувати її план? Чому, на вашу думку, автор дав Івану таке прізвище — Котигорошко?

— Чим закінчилася спроба визволення Остапа? Розкажіть, як і чому загинула Соломія.

— Як склалося подальше життя Остапа? Виразно прочитайте та прокоментуйте останній монолог персонажа: «Оце ззаду пам'ятка від пана, а спереду, між ребрами, маю дарунок від москаля ... кругом латаний ... з тим і до Бога піду ... Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав... Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею ...»

5. Характеристика образів головних героїв твору

5.1. Образ Остапа Мандрики.

5.1.1. Орієнтовний план до характеристики героя оповідання.

1. Остап Мандрика — головний герой оповідання «Дорогою ціною».

2. Портрет і зовнішність героя

3. Багатоаспектність зображення Остапа:

а) психологічний стан;

б) ставлення до життя;

в) прагнення та цінності;

д) роль діда у вихованні героя, формуванні його поглядів;

д) кохання до Соломії.

4. Риси характеру героя:

а) мужність і бунтарство;

б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

6. Остап — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду

6.1.2. Матеріал для характеристики образу героя.

Остап Мандрика — герой оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною» — виховувався на героїчних традиціях предків. Змалку він заслуховувався розповідями столітнього діда, який «ходив у Січ, а потім різав панів в Умані» (під час Коліївщини). Ці чарівні слова розпалювали кров у хлопця, будили і його уяві картини вільного життя.

Вирісши, Остап побачив, що пани перетворили народ на худобу, побудували свій добробут на злиднях і горі кріпаків. Сміливий і волелюбний юнак закликає селян «висунути шию з панського ярма». За це пан називав його бунтарем, гайдамакою, похвалявся з живого шкуру здерти, віддати в рекрути. Герой ненавидить рабські душі, його бере злість на тих людей, що, як воли, покірно тягнуть ярмо неволі. Він закликає селян «Висунути шию з панського ярма». Остап вирішив покинути рідний край і втікати на вільні землі по той бік Дунаю, де колись оселилися запорізькі козаки після зруйнування царськими військами Січі. Герою був знайомий на рідній землі «кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все це було йому знайоме, промовляло до його». Йому жаль було залишати старого, кволого дідуся, тяжко було розлучатися з коханою Соломією, покидати, може, навіки рідне село. Але нездоланне прагнення волі перемагало ці почуття.

Герой не самохіть утік з України. Недоля вигнала його на чужину. Саме про це свідчить його настрій, коли він опинився за Дунаєм, йому «зробилося весело й легко». Та хоч і вирвався від пана Остап, але ще багато злигоднів довелося йому зазнати в пошуках волі.

При першій спробі переправитись через Дунай Остапові й Соломії не пощастило: вони ледве не потрапили до рук сторожових козаків. Переборюючи величезні труднощі, нелюдську втому, вони нарешті за допомогою мельника Якима переправились через Дунай. «Бодай ти запалася, треклята країно, з твоїми порядками!» — гукнув Остап, опинившись на чужому березі. І ніби у відповідь на це з другого берега пролунав у темряві постріл і тяжко поранив Остапа. Герой не боїться смерті, він хоче жити, бо «світ такий красивий», бо йому хочеться «глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію». Він виявляє величезну силу в боротьбі за життя — хворий повзе, шукає виходу з плавнів. Відважним і сміливим виявив себе Остап і в сутичці з турецькими жовнірами: беззбройний, хворий і знесилений, він бореться з трьома озброєними турками, щоб не опинитися знову в неволі. Зворушує й Остапа вірність у коханні. Особливо глибоке співчуття викликає уже старий самотній Остап, що вслухається в розмову вітру, в «тихий, ледве чутний, мов із дна Дунаю», поклик Соломії. З Остапових уст чуємо хвилюючу розповідь про долю кріпаків-утікачів.

Зовнішній вигляд (портрет) Остапа змінюється залежно від умов і віку. На початку це стрункий і міцний парубок, з чорними очима, орлиним носом і темним молодим вусом на засмаглому обличчі. Коли Остап був поранений, «його молоде обличчя немов прив’яло, на уста впала смага». В кінці твору бачимо героя сивим дідом. У нього кудлаті брові й «мутні очі», що дивляться в простір, а усмішка «розсуває зморшки».

Мужність, відвага, волелюбність, готовність до боротьби, ніжність у ставленні до Соломії, вірність у коханні, любов до життя і рідного краю — такі основні риси Остапа.

Мужність не покидає його ніколи: ні тоді, коли він закликає народ скинути панське ярмо, ні тоді, коли він відважується на тяжку і ризиковану втечу, ні тоді, коли йому тяжко пораненому, безсилому доводиться віч-на-віч зустрітися з голодним вовком, ні тоді, коли він вступає у нерівну боротьбу з турецькою вартою.

В епілозі розповідається про тяжкий життєвий шлях Остапа. Людям, які заходять до його халупки, він показує «збасаманений синій хребет», де списана, як він каже, його «життєпис».

— «Оце ззаду пам’ятка від пана, а спереду, ніж ребрами, маю дарунок від москаля…кругом латаний…Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав».