8 клас

Осип Назарук. «Роксоляна». Проблема кохання і служіння народові

Мета уроку:розкрити проблему кохання та служіння народові у повісті О.Назарука «Роксоляна»; розвивати спостережливість, синтетико-аналітичне мислення; виховувати повагу до історичного минулого рідного краю, гордість за наших предків, любов до краси слова.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Епіграф:

Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.

П. Тичина

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1.      Літературний диктант.

• В якому місті народився Осип Назарук? (У Бучачі.)

• В якому місяці народився О. Назарук? (У серпні.)

• Де здобував освіту? (В Бучацькій та інших гімназіях.)

• Чому його виключали з гімназій як політично неблагодійну людину? (За організацію драгоманівських гуртків.)

• В якому місті у 1902—1908 р. здобував юридичну освіту? (У Відні.)

• На які теми писав статті, будучи студентом? (На політичні.)

• 3 якою організацією пов'язав свою долю автор «Роксоляни» в роки Першої світової війни? (З організацією Українських Січових Стрільців.)

• Яку роботу виконував Назарук, будучи одним із організаторів «Пресової квартири» УСС? (Редактор та упорядник журналів, книг, співанок.)

• Назвіть одне з найавторитетніших документальних джерел про долю бійців УСС, написане О. Назаруком. («Слідами УСС».)

• Які часи історичного минулого України приваблювали письменника? (Княжі.)

• Яку історичну повість О. Назарука товариство «Просвіта» відзначило престижною премією? («Князь Ярослав Осмомисл».)

• Назвіть ще два історичних твори О. Назарука. («Проти орд Чингізхана», «Роксоляна».)

• У якому уряді Назарук очолив Управління преси та інформації? (В уряді УНР.)

• Куди емігрував Осип Тадейович після того, як УНР втратила державність? (До Відня.)

• Куди перебрався письменник у 1922 р.? (До Канади, а через рік - до США.)

• В яке місто повернувся у 1928 р. Осип Назарук? Чим він займався? (Став редактором львівської газети «Нова зоря».)

• В якому році і де вийшла «Роксоляна»? ( У 1930 році у Львові.)

• Перед приходом на Західну Україну радянської влади Осип Назарук виїжджає у ..., де прожив кілька місяців. (Краків.)

•  Назвіть дату, коли помер О. Назарук. (31. 03. 1940 р.)

• Чому ім'я О. Назарука в радянські часи було викреслене з історії української літератури? (Його твори вважали націоналістичними.)

• У якому році повернувся своїми творами Осип Назарук в Україну? (У часи незалежності. У 1991 р. «Роксоляна» стала доступною читачам.)

2.Бесіда за питаннями:

·        Що називають історичною повістю?

 (Історична повість – епічний твір середнього розміру, в якому відображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним героїчним характером. )

·        Пригадаємо, що собою являла історична доба 16 ст..

В 16 ст. українські землі не мали державності,  вони були під владоюЛитовсько –Польського князівства, на країну постійно нападали турки і татари, щоб заволодіти землями та збагатитися через продаж невільників у рабство. Козаки намагалися боронити рідні землі від цих розбійницьких набігів.

Чи можна назвати повість «Роксоляна» історичною? ( «Роксоляна» — історична повість, оскільки це літературний твір про історичних осіб: Роксолану, Сулеймана Пишного, їх дітей та про історичні події: напади татар на Україну, облогу Відня у вересні 1529 р.)

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

1.Події якої історичної доби змальовує О.Назарук у повісті «Роксоляна»?

2.Як жилося українцям у ті часи?

3.Хто така Роксоляна?

4.За яких обставин ми вперше знайомимося з Настею Лісовською?

5.Як вона потрапила у гарем султана?

6.Чим заполонила душу і серце великого правителядівчина-полонянка?

7.Чи всі вчинки Роксоляни як дружини Сулеймана ви схвалюєте?

8.Чи вважаєте ви Роксоляну національною гордістю?

9. Чи можна вважати постать Роксоляни історичною? Наведіть переконливі аргументи.

10.Роксоляна підлягає критиці у зв'язку з прийняттям нею мусульманської віри? Відповідь вмотивуйте.

11. Чи можна вважати героїню твору щасливою, коли вона із рабинь стала султаншею? Свої міркування обґрунтуйте.

12.Що нагадала циганка Насті перед весіллям?

13.Яка перша думка була у  Насті, коли вона отямилася?

14.Хто купив Настю у Бахчисараї та відправив до Кафи?

15.Як почувала себе бранка у школі невільниць у Кафі?

16.Чого навчав Настю турецький учитель Абдуллаг?

17. Чому не подобалися «свіжокуплені невольниці» улюбленій жінці султана?

18. За яких обставин відбулася перша зустріч Насті з султаном?

19. Куди відправилася на прощу Роксоляна?

20.Як складалося сімейне життя Роксоляни з Сулейманом?

21.Які кардинальні зміни відбувалися у сімейних стосунках, правлінні державою, коли Роксоляна стала дружиною Сулеймана?

22. З якою метою Роксоляна вирішила здійснити паломництво до Мекки?

23.Як визрозуміли думку автора: «І тому кожен з нас відбуде великий Гаддж до Творця свого»?

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Прикарпаття у давні й середні віки виростило двох славних жінок, більше відомих із художніх творів ніж за історичними хроніками: Ярославну — доньку галицького князя Осмомисла, ту саму, яка плакала в Путивлі-граді на валу, виглядаючи з походу на половців мужа Ігоря, та султаншу Роксоляну — уродженку містечка Рогатин, знану українцями ще як Настю Лісовську.

Сьогодні ми продовжимо знайомитися з чудовим твором О. Назарука «Роксоляна», головною героїнею якого є весела, чудова, розумна, красива, приваблива та мудра жінка — Анастасія Лісовська, Хуррем, Роксоляна.

2. Опрацювання теми уроку

2.1. Бесіда за питаннями:

• Через що сталося ворожіння циганки вірогідним?

• Чи любила Роксоляна Стефана? Про що це свідчить?

• Чому, на ваш погляд, Стефан Дропак не зміг визволити майбутню дружину з неволі?

• Яким було кохання Анастасії до турецького султана?

• Чи можна вважати героїню зрадницею своєму першому коханню, вірі християнській, батькам, рідному народові? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст твору.

• Дослідіть, як дбала Настя про свій народ, перебуваючи у владі.

• Чи правомірною є думки українських істориків, що Роксоляна якимось чином унеможливлювала спустошливі походи турецьких і татарських військ на українські землі? Відповідь вмотивуйте.

• Як ви розумієте фразу «любити народ і служити його інтересам»?

• У чому полягає особливість кохання Насті до любого чоловіка і рідного народу?

• У чому полягала життєва мета Анастасії?

• Як сам автор ставиться до Насті Лісовської? Свої міркування вмотивуйте.

2.2. Яка вона, Роксоляна?

Уявлення про те, якого була Роксоляна, у масовій свідомості складаються винятково на основі легенд та художніх творів, що не відображають справжні, тобто історичні реалії. Фактично єдиними

Першоджерелами залишаються повідомлення тогочасних послів у Стамбулі, передусім венеціанських. Серед наших дослідників найбільше попрацював у цій царині видатний український тюрколог і сходознавець Агатангел Кримський, котрий у 1924 році видав книгу «Історія Туреччини».

Щодо художніх творів, то в них творча уява автора, м'яко кажучи, значно переважає над документальною базою.

Дві історичні загадки — польського поета-історика Самуїла Твардовського та графа Станіслава Ржевульського — підтверджують, що Роксоляна народилася і виросла в сім'ї рогатинського священика. Яке її хрещене ім'я та прізвище — не знаємо. За словами сучасників, зокрема європейських послів до Стамбула, у Туреччині бранку з Русі звали Гасекі Хуррем — Весела Султанша, або Росса, Руса, Роса. Тогочасний німецький дипломат Бузбек та італійський історик першої половини XVIстоліття Л. Джовіо називали її Роксоляною. Це ім'я походить від давнього античного міста Роксоляни, яке існувало з VI століття до нашої ери до III століття нашої ери на березі Дністровського лиману (територія сучасного Овідопольського району Одещини). У середні віки «роксолянами» в Європі називали жителів українських, а потім переважно західноукраїнських земель. Настею Лісовською рогатинську попівну нарекли письменники. Це домисел, що не спирається на жодне достовірне джерело.

Юна Роксоляна повторила гірку долю своїх земляків. Опільське місто Рогатин на той час не було населено такими мурами, які могли б захистити його мешканців від нападу орди. Зв'язаних бранців із Прикарпаття зазвичай вели Волоським шляхом через васальну Молдавію у Кримське ханство, на найбільшій невольницькій базар у місті Кафа. Звідти гаремами живий товар — гарних молодих полонянок — переправляли у Стамбул і за великі суми золотих дукатів продавали в гареми тамтешніх високопоставлених чиновників.

Таким «етапом» у столицю Османської імперії, напевне, потрапила й Роксоляна. Не відомо, за яких обставин вона стала перед очі Сулеймана — одного з наймогутніших тогочасних повелителів світу — освіченого, грізного і, як описує молдавський історик Йорга, гарного, з орлиним носом, довгою шиєю, тонкою бородою, меланхолічним поглядом. Вихований у дусі східних культур, арабської і перської філософії та літератури, султан, крім східних мов, знав пце й слов'янські.

Очевидно, Роксоляна полонила Сулеймана Пишного якимись особливостями своєї краси, великим розумом, ніжністю та веселою вдачею, за що удостоїлася імення Радісної (Веселої) Султанші. Вірогідно, що її поради у непростих хитросплетіннях придворних інтриг та вдалі від імперії зовнішньополітичні «підказки» давали добрі

Результати. І роль Роксоляни возвеличилась до другої, після самого Сулеймана, в державі.

І підданим великого падишаха, й іноземцям було невтямки, як колишня бранка всупереч священним традиціям Османської імперії, духові ісламської філософії та релігії піднялася на вершину влади в державі, яка споконвіку не бачила жінку в такій величавій ролі. Справді, сталося диво дивне: Сулейман при Роксоляні ліквідував султанський гарем, поодружував своїх численних жінок з офіцерами турецької армії та чиновниками, а сам залишився з єдиною дружиною Роксоляною.

Історики, спираючись на тогочасні перекази дійсно приписували султанші Хуррем чаклунство. Вона нібито за допомогою заклинань, любовних напоїв та талісманів причаровувала Сулеймана.

Серед науковців немає єдиної думки з приводу того, яке з дев'яти нині відомих портретних зображень Роксоляни є документальним, бо кілька з них — апокрифічні, тобто уявні. Отже, ми не можемо тепер однозначно скласти більш-менш достовірне враження про її зовнішність. Академік Агатангел Кримський свого часу справедливо зауважив, що Роксоляна не належала до традиційного типу азійських красунь, у яких повинні бути жагучі очі, наче чорні оливи, пожадливі вуста, палючі високі груди та розкішно огрядна постать! Напевне, приміряючи ці східні «стандарти», придворні султана в 1526 році переповідали венеціанському послові, що Роксоляна — негарна, однак «граціозна, невеличка на зріст». При цьому ніхто з жінок не міг зрівнятися з нею розумом і веселою вдачею. Навіть коли Роксоляні було близько 50 років, Сулейман продовжував її обожнювати, про що писав посол Венеціанської республіки Бернардо. Наваджеро, зазначаючи, що його величність надзвичайно кохає Роксоляну, що ніколи ще не було в султанському палаці іншої жінки, яка мала б більшу силу і владу. Кажуть, посилався дипломат на враження очевидців, що вона приємна і дуже добре знає вдачу великого володаря.

3. Проблема кохання у повісті

Учитель. Венеціанський посол Бернардо Наваджеро у 1553 році зазначав, що Сулейман Пишний по-справжньому кохав Роксолану, охоче радився з нею про державні справи і, мабуть, надавав її розумним словам більше віри і уваги, ніж словам досвідчених державних мужів.

 Як  проблему кохання розкрито у повісті?

4. Проблема служіння рідному народові

Учитель. Юрій Колесниченко у творі «Султанка з Рогатина» наголошує на унікальній рисі характеру Роксоляни як щирої патріотки свого краю: «...хиба це не подвиг переконати султана і його уряд утриматися не лише від походів на Україну, а навіть і від думок про них?» Спокій в Україні зменшував шанси московського напору на південь, якого боялася Польща. Зате спокій в Україні сприяв новій силі, Запорозькій Січі.

Як  проблему  служіння рідному народові розкрито у повісті?

1.Щира розмова Роксоляни з монахом Іваном. Роздуми про допомогу рідному краєві.

«До кімнати Хуррем зайшов монах літ понад п’ятдесят. Поблагословив її знаком хреста і заговорив рідною мовою про справу, близьку рідній (український) землі! Молода дівчина знітилася: «Як вона, бідна невольниця, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, й народові, котрий мучився там. Слухала уважно Івана, а в голові снувалися думки. Сулейман, якого так щиро покохала, володар трьох світів, є ворогом правовірного люду, його пращури руйнували українські церкви… Чи можна це прощати? Важко, дуже важко! Адже часто бачить окровавлені голови людські. Дівчина згадала Спасителя, який дав душі людини свобідну волю вибору між добром і злом, між вірністю і ламанням її. І тим зробив ту душу подібною до себе. Якщо Спаситель своє життя «во ім’я царствування добра» поклав на вівтар, то, може вона, Настя, дочка о. Луки Лісовського – пароха при церкві св. Духа – теж зможе віддати своє життя заради спасіння народу, припинення воєн, збереження православ’я?! Монах сказав, що Мати Божа Воротарниця прощає всі гріхи, окрім одного гріха супротив мужа, а цей гріх прощає церква Божа «по словам Христовим».

5. Діалог Роксоляни з Сулейманом.

На запитання Сулеймана, що вона зробила б, якби стала володаркою всіх його земель, дівчина-невільниця відповіла: «Я б будувала, багато будувала б!» Відповідала поважно, але так переконливо, ніби він уже обіцяв гроші на ті будови. Що ж мріяла залишити тут, на далекій від України землі, полонянка? Кухню для убогих, лічницю, купелевий дім, школи для хлопців, бібліотеку, дім для божевільних, мечеть.

Сулейман був вражений. Вона виростала в його очах на дійсну султанку, і він заговорив: «Ти маєш не тільки великий розум, але й дуже добре серце, що не забуваєш людей з країни, з якої походиш».

6. Бесіда.

1.Якою постає Роксоляна з даних уривків?

2.Які риси характеру чітко виражені?

3. Чому султан був вражений?

4. Чи поділяв султан її мрії та бажання?

5.Чи можна стверджувати про патріотичні почуття Роколяни, чи це лише спроба поспівчувати рідному краєві?

7. Дискусія. Проблемне питання.

 Що керувало Роксоляною, коли вона вийшла заміж за Сулеймана: чисте і світле кохання, холодний розрахунок  чи  бажання помститися за рідний край?

8. Робота над текстом твору

VI Частина. «В невідому будучність»

• Як турки сприймали смерть султана Селіма? («...Військова сторожа У пристані зачала кидати свої шапки на землю і зривати намети! Голосні оклики вояків доносилися...» «Мов дрож громовини йшла по краю мослемів. Чути було в воздусі, що надходить велика доба дерЖави Османів підготована твердістю покійного султана. Якось аж Неймовірна єдність опанувала мусульман всіх племен і станів — від Багача до жеброти. Від неї тим виразніше відбивали посоловілі обЛиччя чужинців, християн і жидів)

• Яким чином Абдуллаг охарактеризував молодого султана? («Пред-Сказано, що з початком кождого століття родиться великий муж, Який обхопить те століття, як бика за роги і поборе його. А султан Сулейман уродився в першім році десятого століття Геджри»)

• Що символізувало число «10» згідно з розповіддю учителя? {«А чисЛо десять се найбільш досконале число! Бо воно кінчить і завершує Перший круг чисел. Про досконалість сього числа свідчить те, що Маємо десять пальців на руках і ногах — маємо десять змислів: зір, Слуг, нюх, дотик і смак і п'ять таких у нутрі, маємо десять учнів Пророка і десять заповідей, і десять гостей неба, і десять геніїв над Ними, і з десятків складається все військо падишаха. Десятий сулТан тяжко поб'є ворогів ісламу»)

• Чим саме Абдуллаг возвеличив могутність і вічність Сулеймана? {«ДеСятий султан Османів умре на львинім столі сидячи. А що він у хвилі смерті своєї оточений буде всіма ознаками влади, то люде і звірята, Генії й злі духи боятимуться його і слухатимуться, наближатися до Великого халіфа. А він нікого не закличе, бо буде неживий. І так сиДітиме, аж поки малий червак не розточить палиці, на якій великий Султан опирати буде обі руки свої. Тоді разом з розточеним патиком Упаде труп Великого Володаря. І смерть його стане відома всім»)

• Що предсказано про жінку десятого султана? {«Найлюбіша жінка Десятого султана буде Леісафір (гість, чужинка або дуже шанована). Зійде як ясна феджер {рання зоря й утрення молитва) у серці Падишаха, а зайде криваво над царством його. Зробить багато доБра і багато лиха в усіх землях халіфа від тихого Дунаю до Базри і Багдаду і до кам'яних могил фараонів!»)

• Які зміни відбулися у суспільстві після смерті старого султана? («Рух, Викликаний вісткою про смерть старого султана і вступлення на преСтол нового, не вгавав, а кріпшав з дня на день. Рух в пристані став великанський. З глибин Криму приганяли на торг великі маси коней, Худоби і невольниць. Попит за ними був сильний. Бо всякі достойники Заосмотрювалися в сей товар, щоб робити дарунки ще вищим достойНикам: запопадали їх ласки, при несподіваних змінах хотіли вдержаТися на своїх становищах або одержати при тій нагоді вищі»)

• Як турки, невольниці сприймали Хайреддіна з рудою бородою? («...Про страшного Хайреддіна з рудою бородою, котрий не шанує Навіть галер високих достойників», «але ні одна душа не сумнівалаСя, що надпливає Хайреддін, «постарх п'яти морів» — від Альгіру по Аден, від Кафи по Каіро, скрізь страшний і скрізь присутній... Жах спаралізував усякий рух на галері торговців. А три темні судна ХайРеддіна, найстрашнішого пірата тих часів, щораз ближче світили Червоними огнями...»)

• Опишіть зовнішність страшного пірата. («...Вийшов з каготи Хай-Реддін з рудою бородою, пострах всіх людей, що плили морськими шляхами, без ріжниці віроісповідань. Обличчя опришка було порізане Глибокими близнами. Крізь легкий прозрачний кафтан з червоного Шовку видніла сталева кольчуга. За поясом мав два острі ятагани, при боці, криву шаблю, в руці звичайну палицю-кавулю. Бороду мав Руду, аж червону, немов помальовану»)

• Яким написом на своєму кораблі рудий пірат здивував людей на турецькій галері? («...Був більший напис: "Десять днів і десять ночей не беру добичі ні на морі, ні на суші, ні від мослемів, ні від нессараг, відколи мухи мої вчули вістку, що на престол мослемів вступив деСятий падишах Османів"»)

VII Частина. «В Царгороді на авретбазарі»

• Якими кайданами була скована Настя на відміну від інших полонянок? («А для чвірки, в котрій була Настя, якось не стало легких, Жіночих ланцюжків. І на березі Золотого Рога столиці падишаха за-Ложили на її ручки тяжкі ланцюхи, призначені для молодих мужчин-Хлопців, стиснувши, бо дрібні ручки мала»)

• Як ставилися турки до невольниці на пристані міста? («А з них виГаняли на беріг пристані маси невольниць і невольників. З невольницями Поводилися ще сяк-так, але невольників гнали як худобу: били буками І різками, дротяними — нагайками і кінцями ланцюхів; аж до крові»)

• Опишіть Настю-полонянку, яка потрапила до Стамбулу? («Не в перлах, а в ланцах ішла, не по адамашку, а по поросі, скропленім слізьми невольниць. У волоссю не мала дорогого «горіючого каменя», але зате немов палахкотів горіючий камінь у голові: хвилями відчувала такий пекучий біль у головці, що здавалося їй, немов її власні очі западаються в нутро голови. Коли біль уставав, віддихала, мовби на світ щойно вродилася»)

• Якими ж були невольники у Стамбулі? Як до них ставилися гнобителі? («...Великанських передмість Істамбула, гнали сухопуттям в ланцюгах і путах нові товпи вже проданих невольників! Кого між ними не було! Робітний народ, селяне і міщане, шляхтичі й духовні, що видно було по Їх одягах: мусіли їх недавно пригнати з рідного краю кримські ординці Або дикі ногайці. Бранці йшли сковані й пов'язані, як худоба, биті й каТовані. А турецькі пси лизали кров, що капала з їх ран від побоїв»)

• Що цікавого розповів Ібрагім Насті про обряд поховання у турків?

• Про що яке українське свято згадала Настя, слухаючи розповідь Ібрагіма про обряд поховання дев'ятого султана? («...Де на свяТий вечір вносили дідуха і стелили на домівці пшеничну або житну Солому»)

• У чому було обрядове призначення двобою арабів перед походом? («Се видовище представляло напад розбишак на каравану й оборону Її: паломники зоосмотрені в довгі палиці, відганяли нападників»)

• Через що Кляра вважала: «Все лучше попасти в багатий дім, ніж в убогий»?

• Для чого єврейка намагалася заручитися в майбутньому підтримкою Насті? Що відчувала, на ваш погляд, Кляра?

• Які почуття охопили Настю зранку перед її продажем? («Вона мов Біла квітка відчувала, що наближається щось у її життю, щось зоВсім нові й невідоме. Всі думки й всі почування звернула до одинокого Опікуна, котрого тут могла мати — до всемогучого Бога»)

• Про що просила Настя у Бога? Як це характеризує героїню? («ДаРуй мені, Боже, поворот додому! Я піду пішки кривавими ногами, А прошенім хлібі, як ідуть убогі на прощу до святинь. Ніколи без Милостині не відійде прошак із мого дому. І ніхто ніколи не попроСить даром мене за нічліг. Я для сиріт буду добра, як ненька»)

• Застосовуючи текст твору, опишіть ринок, де продавали рабів. («Були там жінки й дівчата зріжних країв, усякого віку й вигляду — від най-Чорніших муринок до найбіліших дочок Кавказу. Були з грубими рисами, призначені для тяжких робіт, були й ніжні як квіти, виховані виключно Для розкоші тих, що їх куплять. Усякий смак мужчин міг тут бути Заспокоєний: від того, що хотів найтовстішої жінки, яка з трудом Рухалася, до того, що хотів дівчини ніжної й легкої, як птиця»)

• Як Ібрагім представляв на торговищі Настю? («Маю одну дівчину, Білу, як сніг на Ливані, свіжу, як овоч із нестертим пухом, солодКу, як виноград з Кипру, з грудьми твердими, як гранати з Базри, з очима синіми, як туркус, що приносить щастя,— вивчену в школах для розкоші вірним, добру до танцю, добру до розмови, послушку, як дитину,— вміє крити тайну...»)

VIII Частина. «Служниця в султанській палаті»

• Що було запропоновано новокупленим невольницям, які потрапили до султанського гарему? («Новокуплених невольниць повела кяя-хатун На перший поверх гарему, щоб показати їм його розклад. Опісля мали їх оглянути і розібрати між: себе султанські жінки й одаліски») • Як зреагувала улюблена жінка султана на свіжокуплених невольниць? («Улюбленній жінці султана не сподобалося ні одна зі свіжо-Куплених невольниць»)

• У чому полягали обов'язки Настуні-служниці в гаремі? («Настуня Привикла вже до своїх робіт, до ношення води, до миття кам'яних Сходів, до чищення кімнат, до тріпання килимів і диванів, опісля до обТирання дорогих мальовил, в кінці до скучного й довгого одягання своєї Пані і навіть до тихого бездіяльного сидження в її передпокої»)

• Поясніть, чому султана у творі названо володарем трьох частей світу?

• Як О. Назарук зазначив у романі про могутність і величність Сулеймана Пишного? («Перед нею став і стояв у блиску місячноГо світла у всій красі і молодості своїй, первородний син і правний наслідник Селіма Грізного,— Сулейман Величавий,— пан Царгорода і Єрусалима, Смирни і Дамаска і сім сот міст багатих Сходу і Заходу, десятий і найбільший падишах Османів, халіф всіх мусульманів, володар трьох частей світу, цар п'ятьох морів і гір Балкану, Кавказу й Лівану, і чудних рожевих долин здовж: Маріци, і страшних міст в пустині Мекки і Медини і гробу Пророка, пострах всіх християнських народів Європи і повелитель найбільших сил світу, що міцно стояли над тихим Дунаєм, над Дніпром широким, над Євфратом і Тигром, над синім і білим Нілом»)

• Яку різницю у зовнішності Стефана Дропана і султана виявила Настя? («Стефан Дропан зі Львова був кращий, бо не такий поважний. Та сей був молодший від Стефана. Така молодість била від нього, що Не можна собі уявити, як він міг би стати старцем з білою бородою і зморщеним обличчям, якого їй описував у Кафі учитель Абдуллаг»)

• Який обряд проводили, якщо дівчина сподобалася султану? {«...Котру жінку чи дівчину султан різ діткне, її відокремлюють і дають їй окремих невольниць і євнухів»)

• Які знання про Коран виявила Настя у розмові із султаном? {«...Корану багатьох місцях поручаєяк богоугодне діло освободжуван-ня невольниць, а передовсім лагідність і доброту супроти них. І знаю, що ти наймогутніший сторож і виконавець приписів Пророка...»)

• Як Сулейман сприйняв українську невольницю? («Особливо вразило Його слово про «насилування». Хотів їй сказати, що не має ще ніякої Підстави говорити ані навіть думати про се. Але вчас зміркував, що Такий висказ може зразити безборонну невольницю та замурувати Їй уста. І перемогла в нім цікавість молодої людини, як дальше розВинеться розмова з сею невольницею, і успокоювало його гнів її приЗначення, що він наймогутніший сторож святої читанки Пророка»)

• У чому звинуватила Настя султана під час їх першого спілкування? («Молодий султан знав, що в цілій величезній державі його нема Ні одного дому, ні одного роду мослемів, з котрого найкраща дівчина не впала б йому до ніг, якби лиш проявив охоту взяти її до свого гаРему. Він дуже здивувався, що тут, одна з його служниць,— ба не-Вольниця! — може мати такі думки... «Що за диво?» — подумав»)

• Про що свідчить синій туркус, який носив султан на шиї? («...Що хоРонить від роздратування й божевілля, від отруї і повітря, що дає красу І розум, і довге життя та й темніє, коли його власник хороший»)

• Яку думку висловила Настя про суть людського існування? («Хоч люде се такі єства, що якби їх було тільки трьох на світі, то оден З них був би їх головою, то все-таки в кождім, без виїмку, є природНе бажання бодай ілюзії рівності. Має се бажання і цар, і жебрак, І велетень, і дитина, бо се прояв вічної правди про рівність всіх пеРед обличчям Бога»)

• Що відчула Настя, залишаючи султанські покої? («Настуня глибоко Відітхнула й упорядкувала волосся та одяг на собі. А як виходила з наРіжного будуару зі спущеними вниз очима, срібні звізди Косарі на небі Піднялися високо над стрункими міларетами Стамбула — й низенько Кланялись чорні євнухи молодій служниці в султанській палаті...»)

IX Частина. «І зачалася боротьба невольниць З паном трьох частей світу»

• Які почуття охопили Настю, коли вона йшла по коридору гарему від султана? («Раз у раз ніби припадкове відхилялися котари й за-Навіси кімнат і будуарів по обох боках коридорів та виглядали з них сильно зацікавлені обличчя то її товаришок-невольниць, то одалісок У дорогих шатах, то навіть жінок султанських. Останнім кланяЛася по припису, як перед тим. Чула на собі погляди їх здивованих Очей — то повні цікавості й зависті, то навіть нетаємної ненавиСті... І чула, як гарячка підходила їй до очей. І чула роздразнення в кождім нерві. А передовсім — збентеження. Не знала, як іти, що робити з власними руками, як держати голову. Так ішла, мов між двома рядами огнів і різок. Насилу здержувала слези в очах»)

• Через що Насті не було зручно, коли до неї були призначені прислужниці?

• В яких розкошах перебувала героїня твору?

• Якими враженнями був охоплений Сулейман від першої зустрічі з Настею? («...Волосся золотисте, очі легко сині. Личко біле НК> СНІс З таким відтінком, як у першого пупінка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього. І потім так само енергійне!.. Так, він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра більше пригадувала б йому його матір, що вона, й тільки вона потрафить виступити супроти нього так само лагідно й так само твердо, як його мати...»)

• Про що свідчить фраза з твору: «...остре слово матері було йому (Сулейману) таке приємне, як разовий хліб голодному»?

• Яким чином згадка султана про Настю впливала на його внутрішні почуття? («Нараз заворушилася в нім думка — від якої заСоромився. Вона була вже в нім вчера, але якась півсвідома. Щойно тепер остро проявилася в нім і нагло заволоділа всім його єством І чувством, перейшла як тепло-гаряча хвиля по його чолі, обличчю, грудях, руках і ногах. Йому зробилося від неї так горячо, що аж отворив уста») 3 якою метою О. Назарук, характеризуючи султана, зазначає: «Він — пан трьох частей світу»?

• Як ставилися оточуючі до Насті у султанських хоромах, коли вона сподобалася Сулейману? {«Кізляр-ага низько склонився й опустив Кімнату. Заки дійшов до будинку улемів, знали вже всі в палаті, що Першою в цілім гаремі стає бліда чужинка, невольниця Хуррем, «хрисТиянська собака». І зашипіла ненависть по коридорах, кімнатах і парКах, вераю, як їдовита гадина, що сунеться по чудових квітах»)

• Для чого Сулейман викликав до себе на бесіду старого Мугієддіна? {«Маю до тебе довір'я і хочу ради твоєї в такій справі. Моє серце полонила християнська невольниця великої краси і розуму. Як найвищий сторож Корану не хочу переступати святих постанов його і силою Брати невольницю. А вона добровільно не віддається мені, кажучи, Що ріжнить нас віра... Освіти її серце правдивою вірою Пророка!»)

• Що намагався зробити Мугієддін для виконання наказу султана?

• 3 якою метою, як виняток, до кімнати Роксоляни потрапив монах, який втік з України і змінив віру?

• Яку користь вбачала в собі героїня для знедоленого рідного краю? («Одначе, все-таки не розуміла, як вона, бідна невольниця, замкнена В клітці птичка, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, Й народові, котрий мучився там. Атже не могли на се порадити Ні її батько, ні старий, ні інші розумні люде... Вже добре розуміла, Що в'яжеться се з залицянням султана. Але яким способом можна З того залицяння дати щось доброго людям під Рогатином і ЛьвоВом — сего не бачила»)

• У чому полягав смисл боротьби Роксоляни із султаном і самою собою?

• Яким було завдання монаха, що потрапить до кімнати героїні твору? («...Найтяжче завдання: зломити в душі людині святу форму її. Бо не суть думки, а форма найміцніше опановує душу чоловіка»)

• Чому монах Іван вважав, що мав покалічену душу?

• Що мав на увазі монах-відступник, розмірковуючи: «...Дивна є душа людини: вона більше таємна від середини пущі і від морської глибини, і від небесної безвісті»?

• У зв'язку з чим виникло бажання у Насті після розмови з монахом піти на прощу до Богоматері в Іверській-ікона святім Афоні? («Піти і висповідатися зі своїх покут і просити поради. Бо й кого ж мала просити в сих мурах палати, де на чорній брамі Бабі-Гумаюн сторчали скривавлені голови людські...)

XРозділ «В парку Ільдіз-Кіоску»

• Чим цікавість служниць і євнухів до султана дратувала його? {«...Служниці й євнухи дивляться на нього зовсім інакше, ніж дивилися досі: з якоюсь більше напруженою увагою й надзвичайною цікавістю. Та їх цікавість була така велика, що навіть важилися не схиляти належно голов, щоб тільки докладніше придивитися йому. Се його дратувало... Євнухи, що стояли біля кімнат Ель Хуррем, отворили йому двері так якось дивно, якби вже не він тут був головна особа, а та бліда невольниця, до якої йшов!..») • Яких змін зазнала зовнішність Хуррем після першої зустрічі з Сулей-маном? («Це вже не був сірий одяг невольниці, який заслонює красу тіЛа. Через тонкі і як сніг білі мусліни перебивало її рожеве молоде тіло, Дискретно заслонене і гарне, як весняна земля, що родить пахучі квіти. Накинений на рамена плащ з темних фарарів, підшитий дорогим адамашКом, спадав аж до маленьких стіп, обутих у мешти з біленького шовку. На грудях мала чудовий нашийник з біло-матових перлів, а на золотистім волоссі біло-шовковий турбан на турецький лад. На нім пишався Горючий камінь. Виглядала в тім одязі як правдива султанка...»)

• Як Кізляр-ага охарактеризував красу Насті? («...Благословенна ХурРем виглядає в новім одязі, як рожеве сонце у квітах яслину»)

• Чому молода Хуррем приязніше відповідала на поклони слуг і не-вольниць, ніж на привіти жінок Сулеймана?

• За що Роксоляна відчула вперше порив вдячності Сулейманові? («Хочу подякувати тобі за новий одяг. Він такий гарний!.. А се так Приємно, хоч на короткий час,— мати гарний одяг...»)

• Що визначила Хуррем пріоритетним у своєму житті? («Я будувала б, багато будувала б! Наперед збудувала б я велику кухню для убогих, ... Велику лічницю,... потому каравансерай для подорожніх і чужинців..., ...багато шкіл для хлопців,... дуже великий дім для божевільних»)

• На що Роксоляна витратила найбільше грошей? («...Унила б я для Найбільш нещасливих людей»)

• Чим розмови султана з українською невольницею порівняв із турецькими жінками? («Які ж вони були пусті в порівнянні з сею!..»)

• Яке порівняння ході Роксоляни дібрав Сулейман? («Подібний хід Бачив він у самиці королдівького тигра, що ходила по великій клітці В Арслянхане. Ходила як благородна королева, хоч була в неволі»)

• Чому згода султана на відвідування Хуррем храму Богоматері Во-ротарниці була самопожертвою заради любові жінки?

• Яким чином запропонувала Роксоляна султану їй потрапити на Афонську гору? («— Мій спосіб простий. Ти чи твій далекий предок Прирік, що не допустите жінок на святу гору Афонську. Але я можу поїхати переодягнена за хлопчика, як твій отрок...»)

• Які відчуття проймали султана від спілкування з Настею? («Сулейман Біг за нею, як біжиться за долею, за щастям: всім серцем своїм і всею Вірою. Радість мав в очах і в кождім члені силу. Чув, що та радість Має своє джерело в ній. І чув, що в тій хвилі він не султан і не володар трьох частей світу, не цар п'ятьох морів... Тільки мужчина, що люБить! І було йому так легко й так радісно на душі, що відчув потребу Сісти на коня, високого, і гнати далеко — з нею, зі своєю любкою»)

• Якою була приповідка турецька і в чому її суть, висловлена Рок-соляною? («Ваша приповідка каже, що є три непевні річі: кінь, цар І жінка. Нащо ж їх лучити, коли нам добре так?»)

• Яким чином Хуррем представила Сулейману Абдуллага? («То чесНий турок. Він дуже шанує Коран і тебе! Знаєш, він міг би ще вчити І мене, і тебе!..»)

• Як у подальшому могла розповсюджуватися влада Роксоляни? («То Була перша посада, яку дала Роксоляна Хуррем в палаті падишаха. Як Же багато їх роздавала вона потому — в Європі й Азії, на землях і на Водах, в армії і флоті, у судах і скарбі султанськім! А все робила з одним Таємним заміром і так витривало, як тільки робить жінка — жінка, Котра любить або ненавидить. Але ще не час сказати про таємний План Роксоляни, бо вона ще не мала його. Ще не засіяв гріх у її чисту Душу ніяких таємниць, ніяких справ укритих, і вона була подібна ще До тої меви, що радісним гомоном вітає ранком сонце»)

• Чим були здивовані й якою була реакція попередніх власників Насті, дізнавшись про становище рабині султана?

VI. Узагальнення вивченого на уроці

1. «Незакінчені речення»:

Після уроку я зробив висновок, що...

«Мені більше сподобався образ Роксолани у повісті... тим, що...»

2.      Узагальнювальне слово вчителя

 Постать Роксоляни – неоднозначна. Деякі її вчинки підлягають осуду, деякими ми щиро захоплюємося. Роксоляна поважала звичаї народу, долю якого приречена була розділити, щиро шанувала свого чоловіка. Щоб забезпечити своїм дітям право спадку, вона приймає іслам і мусить змиритися із другорядною роллю жінки в мусульманському суспільстві. Саме тому вона вдовольняється тим, що стає радником та ідеологічним надхненником свого чоловіка-падишаха.

VII. Підбиття підсумків

VIII. Домашнє завдання

Намалювати портрет Роксоляни. Дібрати матеріал до характеристики образу Сулеймана.