Шановні відвідувачі сайту!!!

На даному сайті розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

План конспект з української літератури 8 клас Урок №3. Тема: Історичні пісні про боротьбу українського народу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку…», «Максим козак Залізняк».
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 11-09-2017, 23:19

Урок №3. Тема: Історичні пісні про боротьбу українського народу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку…», «Максим козак Залізняк».

Мета: продовжити знайомити школярів з історичними піснями; проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов’язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, створювати уявні словесні картини, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні; нтерес до історії нашого народу, почуття гордості, патріотизму.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти пісень; портрети Б. Хмельницького, М. Залізняка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Інтелектуальна розминка

1. Про які історичні часи йдеться у пісні «Зажурилась Україна»?

2. Ідея твору…

3. З чим порівнюється військо запорізьке, яке вирушає в похід?

4. «Зажурилась Україна», «слава не пропала» - це… (визнач художній засіб).

5. Що досить «панові-братові» малювати?

6. Хто став на захист зажуреної України?

7. Яка зброя знадобиться у боротьбі з «вражим турком»?

8. Сірко – це…

9. Куди Сірко вирушає зі своїми побратимами?

10. На яких конях «військо славне запорізьке... у степу виграває»?

11. «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!» «Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!» - це… (визнач художній засіб).

12. «Зажурилась Україна» за жанром…

* Примітка. За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал.

* Відповіді.

1. У пісні «Зажурилась Україна» мова йдеться про боротьбу з турецько-татарськими загарбниками (ХV ст.).

2. Ідея пісні - заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

3. З орлами.

4. Метафори.

5. Ґринджоли.

6. Козак , бурлака .

7. Козак - зі зброєю ( шаблею) в руках, а бурлака - кулаками.

8. Сірко Іван Дмитрович - історична особа, кошовий отаман Запорозької Січі.

9. До хана у гості.

10.Вороних.

11. Риторичні оклики.

12. Історична пісня.

2. Бесіда за питаннями:

— Які пісні називають історичними? Наведіть приклади.

— Чим відрізняється стара пісня від історичної?

— Коли і у зв’язку з чим виникли історичні пісні?

— Про що розповідається в найдавніших історичних піснях?

— За що народ прославляє у піснях своїх захисників? Кого саме? Назвіть відомих вам героїв.

— Кому ми вдячні за те, що маємо зараз можливість насолоджуватися народними історичними піснями?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Робота над змістом пісні «Ой Морозе, Морозенку…»

1.1.Виразне читання твору

1.2.Історичні події, відтворені в пісні (розповідь учителя).

З історичними піснями ми познайомилися на попередньому уроці. Нам відомо, що у XIV—XVI ст. більша частина українських земель була захоплена панською Польщею. З того часу наш народ вів постійну і непримиренну боротьбу за своє визволення. У середині XVIIст. ця боротьба переросла в народну війну проти іноземних поневолювачів . Повсталі маси очолив Богдан Хмельницький.

Українські землі опинилися під владою кількох держав, у тому числі Польщі й Литви. Ці дві держави вели між собою боротьбу за владарювання над загарбаними землями. Ця боротьба закінчилася підписанням Люблінської унії про політичне об’єднання двох держав. І повновладними господарями наших земель стають польські магнати. Вони привласнили найродючіші ґрунти, нещадно експлуатували населення. За словами одного зі свідків тієї епохи, пани «мають над селянами право життя й смерті, часто велять їх ні за що немилосердно мордували, іноді навіть вішають, без жодної причини убивають, не несучи за це ніякої кари». Польські магнати глумилися над мовою українців, над їхніми звичаями, обрядами, прагнули силою заставити зректися православної віри.

Та, окрім цього, на плечі наших предків ліг ще один тягар – спустошливі напади з боку турецьких і татарських завойовників. Польща не могла протистояти могутності цих сусідів. Унаслідок бездіяльності польського уряду частина Правобережної України в другій половині XVІІ століття потрапила під владу султанської Туреччини.

Соціальні, національні та релігійні утиски з боку польського панства, постійні набіги турецько-татарських зайд викликали відчайдушний опір нашого народу, який з усіх сил шукав способу захисту. От у таких складних історичних обставинах і виникло українське козацтво, яке врятувало свій народ від загибелі.

Пісня «Ой Морозе, Морозенку…» – це поетичні свідчення жорстокості тієї доби. У ній розповідається про один з таких боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.

1.3.Бесіда

ØЯк починається пісня? Про які риси героя говорить слово «славний»?

ØУ першій строфі відсутня навіть згадка про долю відважного воїна, проте на яку думку наштовхують слова «вся Вкраїна плаче»?

(Починається пісня звертанням. Уже з перших рядків твору перед нами постає мужній і відважний лицар, оборонець рідного краю, який своєю діяльністю зажив слави по всій Україні. Та сталося щось непоправне, бо вся Вкраїна сумує за своїм улюбленцем).

ØЗвучить друга строфа. З яким образом асоціюється Україна в цій строфі?

(З образом згорьованої матері, яка віддала свого сина на війну, а сама залишилася виглядати його. Культ матері пронизує весь героїчний епос українського народу. Її прокляття вбивало, а благословення захищало від стріл і куль. )

ØОтже, початок пісні підготував нас до сприйняття основних подій. Що ж трапилося? Як загинув славний козак?

Ой з-за гори та з-за кручі

Буйне військо виступає,

Попереду Морозенко

Сивим конем виграває.

Військо назване «буйним». Чому? Як називається цей художній засіб?

(Це вказує на чисельність козацького війська. Воно велике, сильне.)

ØНа чолі такого війська стоїть славний отаман. Що підкреслено словами «конем виграває»? Як називається цей художній прийом?

(Славний козак могутній тілом і духом, під ним норовливий кінь басує, підкреслюючи цим мужність і силу свого господаря.)

ØОсь ми й познайомилися з головним героєм. Поволі ступає Морозенко попереду свого війська, показує дорогу козакам, підставляючи сильні груди степовому вітру. І раптом:

То не грім в степу грохоче,

То не хмара світ закрила –

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

Ось таку контрастну картину змальовано далі в пісні. Як ви розумієте слово «контраст»? Які художні засоби використано для змалювання контрастної картини?

(Контраст цієї картини створюється за допомогою заперечного порівняння: «не грім», «не хмара».)

ØІз чим же асоціюється жорстока сила татарських полчищ?

(З грізними явищами природи. Отже, порівняння, засноване на запереченні, дало можливість підсилити трагізм зображуваних подій.)

ØОтже, «татар велика сила козаченьків обступила». На що вказує вживання слова «козаченьків»?

ØДалі мала б бути змальована батальна картина бою. Проте опис бою подано дещо стримано.

Бились наші козаченьки

До ночі глухої, –

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

Повідомляється тільки про тривалість бою – «до ночі глухої» й що в ньому полягло чимало козаків, а ще більше татар. Чому автори пісні не подають картини самої битви?

(Тому що для народу важливо було розповісти не про саму битву, а про мученицьку загибель козацького ватажка.)

ØНі страху, ні втоми не знав славний герой у боротьбі з ворогом. Не схитнувшись, сприймає й кару за свою Україну.

Муки, яким було піддано козацького ватажка, – не вимисел і не перебільшення. У своїй жорстокості турки й татари не знали собі рівних. Свідки одного з таких нападів на українське село так змалювали криваву розправу над захопленими жертвами: «Ми бачили, як їх убивали, стинали їм голови, розкидали частини тіла, жорстокий ворог кидав у вогонь їхні тремтячі серця, дороги, якими рухалася орда, освітлювалися зловісною загравою пожеж і встилалися трупами вбитих і замордованих людей».

Смерть Морозенка – жахливе й криваве видовище, однак він зміг витримати ці муки через велику любов до України.

ØА тепер дослідимо ті художні засоби, за допомогою яких змальовано образ славного героя. Відшукайте епітети, гіперболи. З якою метою їх ужито?

Епітети:«славний козаче», «горде військо», «сивим коником».

Метафори:«Вкраїна плаче», «Морозенко... сивим конем виграває», «живцем серце виривали».

Гіперболи:«вийняли серденько…» - «дивись…Морозенку, на свою та Україну!» (з вирваним серцем лицар із Савур-могили споглядає Україну),«татар велика сила».

Риторичні оклики:«Тепер дивись , Морозенку, / На свою ти вроду!», «Тепер дивись ти , Морозенку, / На свою та Україну!»

Порівняння: « як мак, розпускався».

Пестливі слова:«козаченько», «коником».

ØЯка ж тема, на вашу думку, цієї пісні?

(Возвеличення героїзму, мужності й відваги захисників рідного краю.)

ØПісня закінчується смертю героя. Проте останні її рядки звучать оптимістично. Яка ж основна думка твору?

(Героїчні сторінки вікопомної боротьби проти чужоземних зайд житимуть вічно в українському слові, в українській думі.)

ØЯк ви вважаєте, Морозенко – історична особа чи узагальнений образ ватажка?

(Одностайної думки на сьогодні в дослідників немає. Одні вважають, що герой пісні – Нестор Морозенко, який разом з Максимом Кривоносом діяв на Поділлі проти польських панів, інші – що це збірний образ.)

ØНа сьогодні нараховується понад 40 варіантів цієї пісні, іноді в західноукраїнських землях її виконують на похоронах видатних діячів, віддаючи таким чином належну шану померлому. Усе це свідчить про надзвичайну популярність твору. Усі словесно-зображувальні засоби, мелодія спрямовані на те, щоб прославити героя, висловити свою любов і пошану.

Разом з іншими запорожцями навесні 1768 року зібрав у Холодному Яру, що неподалік від Чигирина, загін з кількасот гайдамаків і вирушив у похід. Повстання охопило значну територію Правобережної України. Російська імператриця Катерина ІІ боялася поширення гайдамацького руху на Лівобережну Україну, що належала Росії. За її наказом російський генерал Кречетников заарештував Максима Залізняка й інших ватажків повстання. Залізняка було засуджено до покарання батогами, потім його таврували й заслали на вічну каторгу в Сибір.

2.Знайомство з текстом пісні «Максим козак Залізняк»

Разом з іншими запорожцями навесні 1768 року зібрав у Холодному Яру, що неподалік від Чигирина, загін з кількасот гайдамаків і вирушив у похід. Повстання охопило значну територію Правобережної України. Російська імператриця Катерина ІІ боялася поширення гайдамацького руху на Лівобережну Україну, що належала Росії. За її наказом російський генерал Кречетников заарештував Максима Залізняка й інших ватажків повстання. Залізняка було засуджено до покарання батогами, потім його таврували й заслали на вічну каторгу в Сибір.

2.1. Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Максима Залізняка з панами.

2.2. Ідея: уславлення героїчної вдачі людей із народу, зокрема козака Максима Залізняка, віра у неминучу перемогу над ворогом.

2.3. Основна думка: сила, мужність, рішучість, згуртованість козаків дозволить їм подолати будь-якого ворога.

2.4. Жанр:історична пісня.

2.5. Кульмінація.

Експозиція: приїзд М. Залізняка на Вкраїну.

Зав’язка: підготовка козаків до бою з панами.

Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення М. Залізняка.

Розв’язка: повернення козаків додому.

2.6. Ідейно-художній аналіз твору.

Бесіда за питаннями:

ØПерші рядки пісні знайомлять нас із головним героєм:

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну,

Як пишная рожа?!

Із чим порівнюється козак?

(З пишною рожею порівнюється Максим Залізняк. В українській народній творчості з окрасою квітів порівнювалася, як правило, врода дівчат і жінок, а тут раптом «пишная рожа» стосується козака-запорожця. Очевидно, таке порівняння опоетизовує гайдамацького ватажка і якнайповніше передає народну любов до нього.)

ØДалі в пісні повідомляється про військо гайдамаків і його виступ проти польської шляхти. Що конкретно ви дізналися з наступного уривку:

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

Обступили город Умань,

Покопали шанці (окопи)

Та вдарили з семи гармат

У середу вранці.

(З точністю вказуються день, і навіть година, коли розпочалася вирішальна битва, і місце дії. Звичайно, згадка про сорокатисячне повстанське військо – це поетичний вимисел, перебільшення. Гайдамацькі загони Максима Залізняка на час взяття Умані нараховували близько двох тисяч чоловік.)

ØЯк же називається цей художній засіб і з якою метою його використано?

(Удаючись до гіперболізованого зображення, творці пісні намагалися показати розмах повстання, його загальнонародний характер.)

ØОтже, пісня фіксує два найважливіші моменті Коліївщини: узяття Жаботина, який став містом першої перемоги, та Умані – однієї з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі. Ідуть приготування до штурму міста й сам хід бою:

Та вдарили з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці…

Чим же закінчилася битва? З якою метою повторюються двічі рядки цього уривка?

(Битва закінчилася поразкою шляхтичів. Бій за Умань, як свідчать історики, був жорстоким і кривавим, а в пісні, ніби про щось звичне, мовиться про те, як викопані окопи (шанці) швидко були заповнені загиблими панами. А за допомогою повтору перших двох рядків досягається уповільнення дії й більш масштабне зображення бою.)

ØЗа що ж здобув слави Максим Залізняк? Яка основна думка твору?

(Відповідь на ці запитання дають останні рядки пісні.)

Отже, образ Максима Залізняка уособлює могутні сили народу, його волелюбний характер, ненависть до поневолювачів.

2.7. Мікрофон: «Які слова вдячності ви б висловили тим, хто мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолення.

2.8. Художні особливості пісні.

Повтори: «Та вдарили з семи гармат У середу вранці», «Обступили город Умань» «Лине гомін».

Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».

Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».

Гіпербола: «Накидали за годину Панів повні шапці». Риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну Як пишная рожа!»

V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІI. Домашнє завдання.

Намалювати ілюстрацію до однієї з історичних пісень, дати їй заголовок рядками з тексту.

Підготувати усну розповідь про одного з народних месників (за вибором).

 

 

 

Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика





загрузка...