Тематичне тестування. Контрольне читання мовчки

Мета:    з’ясувати рівень сформованості знань про систему частин мови, а також рівень набуття ними комунікативних умінь, необхідних для читання мовчки; розвивати мислення та мовлення, відпрацьовувати навички самостійної роботи.

Тип уроку:    урок перевірки та обліку рівня засвоєних знань.

Обладнання:             текст для читання мовчки.

 

ХІД УРОКУ

 

І.                     Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ.           Перевірка рівня сформованості знань, умінь і навичок.

 

ІІІ.          Проведення тематичного тестування.

 

Тестові завдання

 

                       1. В українській мові є:

                          а) дев’ять частин мови: шість самостійних та три службових;

                  б) десять частин мови: сім самостійних та три службових;

                  в) десять частин мови: шість самостійних, три службових, а також  

                 вигук, що є окремою частиною мови;   V

                  г) десять частин мови: шість самостійних та чотири службових,   

                 включаючи вигук.

               У самостійно складеному реченні позначити (надписати угорі) всі

         частини мови.

 

               2. Службові частини мови відрізняються від самостійних тим, що:

                   а) не мають ні лексичного, ні граматичного значення;

                   б) не мають лексичного значення і не є членами речення;  V

                   в) мають лексичне значення і не мають граматичного;

                   г)  не змінюються за родами, числами і відмінками.

               Скласти і записати речення до якого входять дві-три службові частини

          мови; позначити (надписати угорі) кожну з них.

 

               3. З-поміж самостійних частин мови є незмінюваним:

                  а) займенник;

                  б) прикметник;

                  в) прислівник;  V 

                  г) числівник.

Незмінювану самостійну частину мови ввести до самостійно складеного речення; з’ясувати синтаксичну роль цієї частини мови (підкреслити її як члени речення) (напр.: Я навстіжвідчиняю двері моєї хати для людей! (Г. Дущак.); Босоніж трави на зарядку вибігли… (Н. Поклад.); З тобою ми лишились наодинці, моя природо!(В. Сироватко.); Лілеї білі піднялись навшпиньки, і хитро ловить настрій павутинка…(О. Слоньовська.)

 

               4. Дієприкметник і дієприслівник є:

                  а) самостійними частинами мови;

                  б) службовими частинами мови;

                  в) частинами мови, які не належать ні до самостійних, ні до

                 службових;

                  г) особливими формами дієслова.  V

               Скласти і записати речення, у якому дієприкметник виступав би в ролі присудка; підкреслити в реченні граматичну основу (напр.: Людина ввіткнута в роботу, наче голка: шиють і шиютьнею великий мішок для світу. (Р. Лиша.)Ніч осяянацвітом яблуні… (Д. Павличко.) Розлукою роз’ятренадуша. (Л. Коваль.)

 

               5. Дієслова у неозначеній формі – це:

                  а) читати, писати, навчатися, намагатися;   V

                  б) читаючи, написавши, навчаючись;

                  в) прочитаний, записаний, знаючий;

                  г) прочитано, записано, затягнуто, прикрито.

Скласти і записати речення, у якому один або два головних члени були б виражені неозначеною формою дієслова; підкреслити в реченні граматичну основу (напр.: Пізнать себе – то школа нелегка. (П. Воронько.) Покликання воістину святе – життя прожить і не кричати всує. (Л. Коваль.) Вік прожити – не дощову годину перестояти.(Нар. творч.)

 

               6. Формотворчими є такі частки:

                  а) не, ні, ані;

                  б) ось, осьде, он, онде, оце, воно;

                  в) хай, нехай, би (б);    V

                  г) невже, хіба, чи.

Будь-яку формотворчу частку ввести до самостійно складеного речення (або пригадати і записати приклад такого речення з художньої літератури) (напр.: Мої найчастіші слова хай жертвою чистою будуть. (М. Рильський.) А майбутнє тому і майбутнє, що має бути, що б не було! (Л. Костенко.)

 

 

IV.          Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як виконання тестових завдань завершено).

 

V.            Проведення контрольного читання мовчки.

 

Тексти для контрольного читання мовчки

 

МИКОЛА САМОКИШ

 

               Своєрідне місце в українському живописі останньої третини ХІХ – початку ХХ століття Миколі Семеновичу Самокишу (1860 – 1944) – єдиному митцеві, що повністю присвятив свою творчість батальному та анімалістичному жанрам.

               Народився Микола Самокиш у місті Ніжині в родині бідного поштового службовця. Навчався в Ніжинській гімназії, спеціальну освіту одержав у Петербурзькій академії мистецтв. Велика золота медаль і звання художника першого ступеня по закінченні академії, і відрядження як найкращого баталіста до Італії, робота в одній з наймодніших в Європі майстерень живопису створили Самокишу ім’я.

               Неабияке обдарування Самокиша-баталіста проявилося вже в ранній період творчості художника, про що передовсім свідчать його картини, присвячені подіям Вітчизняної війни 1812 року. Молодий митець правдиво відтворював обстановку бою, передавав його динаміку, а головне – блискуче втілював ідею патріотизму людей, які вели справедливу війну проти навали загарбників.

               Темі Вітчизняної війни 1912 року художник присвятив чимало графічних робіт – малюнків пером.

               Проте основне місце в творчому доробку Самокиша-баталіста посідає цикл творів, присвячених подіям російсько-японської війни 1904 – 1905 років.  Український   митець  виступив  продовжувачем   традиції видатного російського баталіста В.Верещагіна. На відміну від представників академічної школи, які в умовно-парадному обличчі війни героїзували імператорів та полководців, а батальні сцени зображували як красиве й захоплююче видовище, Верещагін та Самокиш показували війну в істинному, непривабливому вигляді, увиразнюючи її антигуманну суть. Не генерали, а рядовий солдат виступає головною дійовою особою історичних подій на їхніх полотнах. Саме простий воїн, виявляючи чудеса героїзму та мужності, страждаючи та гинучи на полі битви, здобуває російській армії перемогу й славу. Художники зображували страждання, злигодні жахи, які несе війна людям.

               Протягом семи місяців Микола Самокиш провів безпосередньо на фронті у званні рядового солдата як кореспондент журналу «Нива». Особливо безкомпромісними в зображенні воєнного лихоліття стали такі картини Самокиша, як «Кінний роз’їзд», «Епізод з російсько-японської війни», акварелі «На сопці після штурму», «Останній снаряд», «Забутий» («Після бою»).

               В акварелі «На сонці після штурму» постає жорстоке обличчя безглуздої війни, що її вів царизм заради чужих народові інтересів. Невисока сопка вся встелена тілами вбитих солдат, гвинтівками, шаблями, солдатськими ранцями… На цьому страшному тлі – постаті двох солдат. Спершись на гвинтівки, знесилені боєм, солдати мовчки дивляться на полеглих товаришів. Навколо – похмурий осінній пейзаж з поодинокими безлистими деревами та одноманітним простором бурої землі – аж до самого обрію.

               Як художник-баталіст, що спеціалізувався на зображенні кавалерії, Микола Самокиш наполегливо вивчав анатомію, характерні рухи й ракурси коней, виявляючи у їх зображені виняткову майстерність Показово, що саме за твір анімалістичного жанру – картину «Табун на водопої» - Самокиш здобув звання академіка.

               На картині зображено табун білих та гнідих породистих кобил. Картина відзначається по-справжньому красивим живописом. Відблиски надвечірньої заграви відбилися на волі, на кінських крупах. Білий колір (більшість зображених кобил – білої масті) подано в найрізноманітніших відтінках – від золотистого до сірувато-блакитного. Шовком відливають блискучі вигини стегон, переливаються оксамитом боки, милують око насторожені, відчайдушні або опечалені кінські очі. Художник відтворив красу життя, прагнучи, щоб на полотні воно було ще кращим, ніж у натурі, щоб картина сконденсувала прекрасне – воно завжди радує й надихає.

               Картину створено на замовлення графа Воронцова-Дашкова, міністра імператорського двору, головного управителя державного конярства. Художника було запрошено до одного з дачних палаців графа на Поліссі, недалеко від рідного Самокишеві Ніжина.

               Прекрасним зразком анімалістичного жанру є невелика картина «Материнство», на якій художник зобразив молоду граціозну кобилу з лошам у русі, який виражає нестриманість молодості, переповненість життєвими силами. Красиві силуети коней вирізьблюються на тлі зеленого лугу та кришталево чистої блакиті неба.

               Кращі твори Миколи Самокиша поставили його ім’я в один ряд з іменами найвизначніших майстрів анімалістичного жанру в світовому мистецтві.

(554 слова)                                                                                                (За А. Жаборюком)

 

 

?           На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

 

               1. Микола Самокиш присвятив свою творчість:

                  а) портретному та побутовому жанрам;

                  б) пейзажному та портретному жанрам;

                  в) батальному та анімалістичному жанрам;     V

                  г) батальному та побутовому жанрам.

 

               2. Микола Самокиш народився:

                  а) у Києві;

                  б) у Харкові;

                  в) у Ніжині;    V

                  г) у Чернігові.

 

               3. Фахову освіту митець здобув:

                  а) у Київській рисувальній школі;

                  б) у Московському училищі живопису та ваяння;

                  в) у Петербурзькій академії мистецтв;   V

                  г) у Паризькій студії живопису.

 

               4. Освіту художник завершив:

                  а) зі срібною медаллю та відрядженням до Італії:

                  б) із золотою медаллю та відрядженням до Італії;   V

                  в) із золотою медаллю та відрядженням до Німеччини;

                  г) із золотою медаллю та відрядженням до Франції.

 

               5. Вираз створити собі ім’я означає:

                   а) поміняти прізвище та ім’я у документах;

                   б) підписувати твори вигаданим ім’ям – псевдонімом;

                   в) стати відомим, прославитися;   V

                   г) не змінювати переконань, мати власну думку.

 

6. Основне місце у творчому доробку Самокиша-баталіста посідає цикл 

    творів,

                   а) присвячених подіям Вітчизняної війни 1812 р.;

                   б) присвячених подіям російсько-японської війни 1904 – 1905

         років; V

                   в) присвячених подіям російсько-турецької війни 1891 р.;

                   г) присвячених подіям громадянської війни 1917 -1920 років.

 

7. У зображенні війни Микола Самокиш був продовжувачем традиції   

     видатного російського художника:

     а) І. Крамського;

     б) В. Пєрова;

     в) І. Шишкіна;

     г) В. Верещагіна.   V

 

1.