РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В КІНЦІ РЕЧЕНЬ. ПУНКТУАЦІЙНА ПОМИЛКА ТА її УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ
Мета: поглибити й систематизувати знання п'ятикласників про види речень за метою висловлювання й інтонацією; сформувати поняття про пунктуаційну помилку; розвивати вміння асоціативно мислити, переносити знання в нові нестандартні ситуації, критично мислити; формувати загаль-нопізнавальні вміння трансформувати розповідні речення у спонукальні, ставити й обґрунтовувати розділові знаки в кінці речення, знаходити й виправляти пунктуаційні помилки; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння шляхом самостійного складання усних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до природи, сприяти екологічному вихованню особистості п'ятикласника.
Правопис: розділові знаки в кінці речень.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Культура мови і стилістика: інтонування розповідних, питальних, спонукальних, а також окличних речень; синоніміка розповідних і спонукальних речень.
Міжпредметні зв'язки: речення за метою висловлювання та інтонацією в народних казках, оповіданнях (література), у порадах юним натуралістам (природознавство).
Тип уроку: урок поглиблення і систематизації (урок-практикум).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Визначення рівня осмислення навчальної інформації учнів з теми «Види речень заметою висловлювання. Окличні речення» (діагностичний контроль)
Лінгвістична розминка
? Назвати розділові знаки за їхніми характеристиками.
1) Фіксує кінець речення, а також передає питальну інтонацію. {Знак питання) 2) Свідчить про закінчення думки в розповідних реченнях. (Крапка) 3) Ставиться в кінці речення і передає окличну інтонацію. (Знак оклику) 4) Ставиться в кінці речення і передає незакінчену думку, багатозначність сказаного. (Три крапки)
Виконання тестових завдань (кодова робота)
? Проаналізувати речення за метою висловлювання й записати кодовий номер кожного речення (цифрою 1 позначити розповідні неокличні речення; цифрою 2 — питальні речення; цифрою 3 — спонукальні речення; цифрою 4 — окличні).
1. Теплого погідного дня вибираємось до лісу, щоб відчути його свіжу прохолоду, послухати співи різноголосого птаства.
2. У дні весняних канікул готуємось до свята «День птахів», лаштуємо шпаківні.
3. А в літню пору?
4. Скільки шляхів-доріг відкрито кожному!
5. З однолітками-туристами мандруй по рідній землі, милуючись її неповторною красою.
6. Зустрічай схід сонця в полі, над річкою, в лузі.
7, Будь сміливим, допитливим, спостережливим у світі природи, серед
якої живеш, дари якої споживаєш, g. Найчарівніші казки й легенди, найдорожчі слова і найсердечніше пісні присвячувала людина-творець своїй землі-матері! (За Б. Чайковським). Ключ. 1-1-2-4-3-3-3-4
III. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку
IV. Поглиблення вивченого теоретичного матеріалу й удосконалення пунктуаційних умінь
Прочитати «Поради юним садівникам»
У формі яких речень за метою висловлювання їх сформульовано? Записати ці поради у вигляді спонукальних речень.
ПОРАДИ ЮНИМ САДІВНИКАМ
1. Молоді деревця садити треба восени за місяць-півтора до замерзання ґрунту або навесні з початком польових робіт.
2. Садити можна одно- і дворічні саджанці.
3. Підбирати саджанці необхідно відповідно до зони. Надавати перевагу бажано вітчизняним сортам.
4. При посадці треба бути акуратними й точними в дотриманні глибини садіння, щільності утоптування грунту та правильного розміщення деревця.
5. Після посадки необхідно сформувати лунку, полити трьома-чотирма відрами води.
6. Після осідання ґрунту в ямі саджанець підв'язують до кілка.
7. Висаджені дерева обрізають навесні відразу після садіння, а висаджені восени — навесні тільки до розпускання бруньок (3 календаря).
Що ви могли ще порадити юним садівникам? Записати ваші поради у формі спонукальних речень. Творча робота у групах. Уявити ситуацію: вам довелося доглядати за деревами у шкільному, дідусевому чи вашому саду. Усно описати свої враження від цього.
Творчий диктант на введення у висловлювання необхідних за змістом слів Відновити текст казки, уставляючи необхідні за змістом слова. Дібрати заголовок. Усно дати характеристику реченням за метою висловлювання та інтонацією (емоційним забарвленням).
Були собі ... та ... . Пішли вони в поле жито жати та взяли з собою глечик ... . Баба каже до ...': «Де б глечик з ... поставити?» «Постав, стара, в кущик»,— відповідає ... .
... послухала ... , пішли вони жати. А ... прибігла та й випила ... , але голови із глечика назад не вийме. Крутить ... головою та й каже: «Ну, глечик, пожартував та й годі, випусти мою головоньку!» А глечик не одстає. «Не одстаєш, так я тебе втоплю!» — каже ....
Побігла до річки глечика топити. Усунула голову у воду — набрався повен глечик води. Так і потягнув ... у воду (Нар. творчість).
? Визначити граматичні основи в реченнях останнього абзацу. Накреслити схеми.
Пунктуаційна правка
? Виразно прочитати текст. З'ясувати, чи всі розділові знаки відповідають інтонаційному оформленню речень. Записати, розставивши потрібні розділові знаки.
Скільки появилося нових квіток. Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тоненьких ніжках. Пахучі, чудові конвалії?
Веселий місяць, цей травень. Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти. Прийшли діти до рівчака, зарослого низькими кущами. Гуляли в лісі, рвали квіти, ловили метеликів? (За О. Копиленком).
Коментар учителя. Зверніть увагу! Пунктуаційна помилка характеризується порушенням норм у розстановці розділових знаків. Цей вид помилок умовно позначається на полях знаком S.
Найбільш поширеними видами пунктуаційних помилок є:
1) неправильна розстановка розділових знаків;
2) уживання одного розділового знака замість іншого;
3) відсутність розділового знака в середині або наприкінці речення.
? Визначити види речень за метою висловлювання та інтонацією.
Відтворення деформованого тексту
? Прочитати. Визначити межі речень. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.
А яке гарне деревце горобини ніби його прикрасили як новорічну ялинку чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують до чого ж красиві пташки їх називають північними папугами
Звідки прилетіли до нас ці зимові гості прилетіли вони з далекої півночі, щоб тут перебути зиму а ми в саду поставили їдальні для пташок і підгодовуємо їх прилітайте й ви, дорогі гості, поласувати просом, ягодами горобини, калини, журавлини (За О. Копиленком).
V. Систематизація й узагальнення вивченого
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Які розділові знаки ставляться в кінці речення?
2. На які види поділяються речення за метою висловлювання?
3. Які речення називаються розповідними? питальними? спонукальними?
4. Які речення за емоційним забарвленням виділяються в українській мові?
5. З якою метою ми вживаємо окличні речення? Чи можна обійтися без них у нашому мовленні?
VI. Підсумок уроку
Аналіз мисленнєвих здібностей і мовленнєво-комунікативних умінь, сформованих у процесі роботи над темою. Самоаналіз п'ятикласниками міри збагачення своїх знань новим навчальним матеріалом.
VII. Домашнє завдання
1. На основі теоретичних відомостей, поданих у підручнику, побудувати діалог із товаришем по парті з теми «Види речень за метою висловлювання. Окличні речення».
2. Записати поради для любителів збирати гриби у вигляді спонукальних речень. Які ще поради ви могли б додати тим, хто любить збирати гриби? Записати їх у формі спонукальних речень. Уявити ситуацію: вам довелося разом із батьками збирати гриби в лісі. Описати свої враження від цього.
ПОРАДИ ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ ЗБИРАТИ ГРИБИ
1) Класти гриби треба в плетений кошик.
2) Не варто вирушати по гриби з торбами, мішками, сітками.
3) Не бажано збирати гриби у відра.
4) Збирати гриби найкраще у вранішні години.
5) Не можна висмикувати, виривати гриби (За О. Рощиним).