Тема: Відмінювання іменників четвертої відміни.

Мета: пояснити особливості відмінювання іменників четвертої відміни, формувати вміння відмінювати такі іменники; удосконалювати навички самостійної роботи; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до влучного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки)

 

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань за картками.

 

Картка 1         Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їхні відмінки, виділити закінчення.   Вийшла з хати стара мати, з (мати) д..тина. (П.Грабовський.) Води цілющої нап’юсь і стану знов душ..ю ясний, як образ (мати) пр..красний. (С.Черкасенко.) Як на ті ч..рнобривці погляну, бачу (мати) стареньку… (М.Сингаївський.)

 

Картка 2   Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їхні відмінки, виділити закінчення.   Ти геній і г..рой, ти ріки пов..ртаєш і зсуваєш гори, але дозволь мені почути, як ти з (мати) говориш. (Д.Чередниченко.) Не шкодуй, моя мила (мати), що я степ рясний зал..шив. (М.Хвильовий.) У (матері) немає вих..дних, ш..ршавіють, немов коріння, руки. (М.Малахута.)

 

Картка 3   Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення.    Слова л..няють лиш від позолоти, іржавіють від (фальш) і пр..крас. (В.Бичко.) Тремке чуття своєї (т..мчасовість) усе частіш  охоплює мене. (А.Кацнельсон.) Нема долі без (сіль). Хвали день увечері, а ж..ття перед (смерть). (Нар.творч.)

 

 

*Робота біля дошки.  Провідміняти іменники мідь, горідість, кров. Пояснити, чому ці іменники  не мають форми множини.

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати речення. Вказати іменники четвертої відміни, визначити відмінок кожного.

 

Мати колихала дитинча, серце билось в радості й тривозі… (Д.Луценко.) Материна пісня залетіла в груди немовляті… (М.Рильський.)  Я схилюся, дитя, над тобою, все віддам тобі: небо й ріку (Д.Кремінь.) Ти сили дай, кохана мати, до боротьби зі злом! Зроби, щоб з кволого пискляти я став орлом! (Р.Завадович.) Впала крапля дощу у криницю, і заплакала хмара, наче мати за дитям. (М.Аронець.) Мати до дитинчат, як ластівка до ластів’ят. (Нар.творч.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.17, с. 87-88).

 

* Робота біля дошки. Провідміняти іменники маля, курча, плем’я.

 

V. Виконання  вправ  на закріплення.

 

* Переписати речення, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення.

 

Індик зробив перестановку кадрів, він Селезня направив до (курчата), а Півня до (качата). (П.Ключина.) Орле! Зглянься над моїми (совенята) малими,  що зостались там у гаю, не займай ти їх, благаю! (Олена Пчілка.) Ізнемігся старий Вовк, ледве що плететься, аж з (Ягнята) Вівця на полі пасеться. …Аж дивиться – із (Лоша) Кобила пасеться. Підійшов він і туди, став на задні п’яти, просить собі на обід в Кобили (Лоша). (С.Руданський.) Аж суне Вовк і до (Ягня): "Я з’їм тебе, прокляте!” (Ю.Кругляк.) Не доручай (лисеня) курей стерегти, а (зайченя) моркву  берегти. (Нар.творч.)

 

*Диктант з коментуванням. Іменники четвертої відміни підкреслити, визначити відмінок і число кожного, виділити закінчення.

 

Як вдарився голубонько об землю крилами: "Діти мої сиротята! Пропав же я з вами!” З чужого чортеняти не зробиш свого дитяти. Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти! З лисого теляти буде лисий віл. Любляться, як гуска з поросям. А ми такі паровані, кращі горнят мальованих. (Нар.творч.)

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. П.17, вправа 171.