Шановні відвідувачі сайту!!!

На даному сайті розміщені план-конспекти уроків, короткий та повний обсяг творів із шкільної програми, біографії та портрети письменнників, матеріали для підготовки до ЗНО, багато теоретичного матеріалу з української мови і літератури, літературні ігри, матеріали для проведення гурткової роботи, календарне планування на всі предмети, презентації для уроків, дуже багато творів за шкільною програмою та багато іншого цікавого матеріалу. Маєте пропозиції та побажання пишіть адміністратору, всі вони будуть обов'язково враховані!!!

P.S. Вибачте за рекламу на сайті. Це необхідність для подальшого сталого розвитку даного ресурсу.

План конспект 7 клас Тема: Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 15-03-2013, 09:48
Переглядів: 886

Тема: Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.

Мета: пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, правила їхнього творення, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати їх, правильно писати дієприкметникові суфікси; виховувати мовне чуття;  розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Робота біля дошки.  Записати речення, визначити в них дієприкметники. Який із дієприкметників вказує  на ознаку предмета, що він сам виконує якусь дію, який – на ознаку предмета, з яким виконує певну дію інший   предмет?

 

       Вгорі цвіте блакить, усіяна хмарками. (В.Сосюра.) На блюдця літаючі  в соняхів схожі обличчя. (Є.Гуцало.) Гарячі, пожовклі від болю стелились листки восени. (Д.Павличко.) Жовтіє туга двох листків  промерзлих, прибитих вітром із чужого саду. (Б.Олійник.) А дрімаючій смереці лісова пожежа сниться. (Д.Павличко.) Руді стежки роз’їдені дощами. (Л.Костенко.) Жаліються комусь оголені баштани. (В.Сосюра.) Спить трактор надворі, накритий дощами і тишею. (І.Драч.) Як звабливо малюється світанок в тумані над завмерлою рікою! (П.Воронько.) Перед мене твердою ходою наступаючий день. (П.Тичина.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу і таблиці "Активні й пасивні дієприкметники” (п. 6, с. 26-27).

 

ІV. Виконання   вправ на закріплення вивченого.

 

* Робота з підручником.  Виконання вправи  65 (ІІ).

 

* Пояснювальний диктант.  Вказати дієприкметники активні й пасивні. Свою думку обгрунтувати.

 

І. Пливе здаля пора осінніх гроз, барвішають палаючі узлісся. Із жалем за втраченим літом  обірване листя летить. Пряде прочахлий жовтень волокно і стеле сиву марлю над лугами. Дрімають осокори за вікном, скарлючені й старі, як дідугани. Повстають проти мли світлячки і далекі палаючі зорі.   Пожовклий натомлений вересень поквапно спливає за обрій. Коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в степ на курган крутий іде старенька зморена журавка. Чути горлиць тиху пастораль, дятлів зашифровану морзянку.

З творів  Д.Луценка.

ІІ. Любо на Андріївському узвозі серед вервечки вируючого натовпу! (А.Камінчук.) Криють небо збиті хмари. (М.Старицький.) І хмара падає крута на зголодніле сизе поле. (О.Довгий.) Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі. (Леся Українка.) Майнула сойка вигнутим крилом. Зівяла папороть рудим чаїться лисом. (Є.Гуцало.) Стара верба і та вдягла нову сорочку,  гаптовану блакиттю. (А.Малишко.) Калин палаючі вогні, ви пригадалися мені. (П.Усенко.) Ти бачиш укриті снігами степи. (Л.Первомайський.) Уже зоря золоторога, де полинами зацвіло,  кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. (В.Сосюра.) Оглянути б весь небокрай, Карпат даленіючі гори і тихий південний Дунай! (П.Усенко.) І вогким холодком до хати зайшов притихлий вітерець. (Леся Українка.) А слова твої небезпечні, як набої в палаючій ватрі. (Д.Павличко.) Але свій пал я, мов кинджал, здержу тремтячою рукою. (М.Вороний.) І хто повільнодіючу отруту  в медоточивих ласках розпізна? (М.Чхан.) За обрієм вигнувсь крутою дугою трасуючих куль нешвидкий вогнепад. (М.Бажан.) Погасле багаття давно на вітрах холодіє. (Б.Олійник.) Ти поглянь в мої очі, поглянь! Там весняна, скресаюча рань. (П.Воронько.) Знов ми злагіднілі, звеселілі, світ мов так одвіку не світлів. (М.Самійленко.) Із серця вирви сумнів потай, неначе заржавілий цвях. (Д.Павличко.) На опустілому пероні стою зажурений, один. (В.Сосюра.) Все мусить бути чисте: від сорочки  до помислів, позбутих марноти. (Б.Олійник.)

 

V. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 29).

 

VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Розподільний диктант.  Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу записати в дві колонки.

 

Сяючий, змарнілий, стоячий, палаючий, змерзлий, спітнілий, завмираючий, застиглий,  даленіючий, скислий, перемагаючий.

 

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники  теперішнього часу. Суфікси виділити.

 

Червоніти, сидіти, читати, допомагати, скніти, бовваніти, скиглити, мерзнути.

 

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники  минулого часу. Суфікси виділити.

 

Побіліти, зжовкнути, засохнути, дозріти, постаріти, загуснути.

 

* Переписати, утворюючи від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники. Визначити відмінки дієприкметників.

 

І. В моїм саду кружляє лист (опадати). Багряний лист, (пожовкнути) трави – мелодій осені  краса.  Дощ одшумів, пройшов... Мовчать листки (промокнути). Ой ви, квіти, осіннії квіти, (запізнитися)  щастя краса! І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.

З творів  В.Сосюри.

ІІ. Полісся встає в (чарувати) красі. Колись давно я щастя стрів в простенькій (вицвісти) хустині. Виорює плуг (поржавіти) набої. Ти піднімайся у світання, як (проростати) зерно.

З творів М.Стельмаха.

 

Для довідок.І. Опалий. Пожовклі. Промоклі. Запізнілого. Посинілим, замерзлої. ІІ. Чаруючій. Вицвілій.  Поржавілі.  Проростаюче.

 

VІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30).

 

VІІІ.  Виконання вправ на закріплення.

 

* Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Суфікси виділити.

 

Сказати, вимовити, принести, помити, забути, замісити, здути.

 

* Переписати, утворюючи від поданих в дужках дієслів пасивні дієприкметники.

 

На мить зявився пісні (загубити)  мотив. (Л.Дмитерко.) Гримлять пісні, (виспівувати) різно. (М.Бажан.) Дивлюсь на (оголити) віти. Спить малий, і (дописати) зошит біля нього (розкрити) лежить. Люблю я, коли пил спадає  на копитами (збити) жито. (В.Сосюра.)

 

Для довідок.  Загублений. Оголені. Дописаний, розкритий. Збитий.

 

*Прочитати. Вказати авторські неологізми. Якими частинами мови (особливими формами дієслова) вони є? Яким способом і від яких слів утворені?

 

Київ – закаштанений, Київ – омузичений, у піснях омріяний, у боях посічений. Київ- засофієний, золотоворічений.

А Камінчук.

ІХ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

Існує така особливість української мови – уникати  вживання форм  активних дієприкметників. Проте це ніяк не обмежує можливостей вислову. Замість активних  дієприкметників із суфіксами –уч- (-юч- ), -ач- (-яч-)  вдаються до описових конструкцій. Це ніскільки не порушує  ні стрункості й простоти авторської думки, ні мелодійності ритму.

І навпаки, як псують милозвучність, стрункість, простоту й утруднюють  вимовляння незграбні спроби  застосувати  невластиву  форму активного дієприкметника! Ось невдала фраза з одного оповідання: "Нам важко бачити тебе прикутим і страждаючим”. Замість страждаючийтут можна вжити дієслово: "Нам важко бачити, як ти страждаєш прикутий”.  Часто буває можливо замінити активний дієприкметник пасивним дієприкметником від того ж дієслова.

Часом можна натрапити на таке оголошення: "Бажаючі  взяти участь в екскурсії повинні записатися в профспілковому комітеті”. Поскільки форма активного дієприкметника не властива українській мові, слід  уникнути штучного дієприкметника бажаючі. Наприклад: "Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в екскурсії...” Можна висловитись по-іншому, підшукавши  відповідний прикметник: "Охочим узяти участь в екскурсії слід записатися в проспілковому комітеті”.

Щодо тих, хто відпочиває  на курортах  часто не можуть знайти  путнього відповідника до російського слова отдіхающий і пишуть: "дуже кепсько організовані розваги відпочиваючих”.  У цій фразі неважко обминути  невластивий українській мові  активний дієприкметник відпочиваючих,що виконує  тут  функцію іменника. Для цього треба вжити віддієслівний іменник  відпочивальник ("...організовані розваги відпочивальників”). Можна побудувати складне речення: "...розваги тих, що відпочивають”.

"У нашому колективі не повинно бути відстаючих!” -  читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для української мови  слово відстаючих. Можна вжити описову форму: "У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають”,  а  можна обійтись і без неї, взявши прикметник відсталий: "У нашому колективі не повинно бути відсталих”.

За Б.Антоненком-Давидовичем.

 

ІХ. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

 

* Відредагувати речення.

 

Бажаючі вийти на зупинці, вчасно попереджайте водія! Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по Києву, підійдіть до екскурсовода на привокзальній площі. Підготовкою закінчивших  середню школу  до вступу в престижні вузи  займається знаючий викладач  математики. (З оголошень). Приєднуюсь до думки усіх переді мною виступаючих. Страждаючим від цього несправедливого рішення не слід мовчати. Переживаючий за престиж фірми працівник  має усе виконувати якісно та вчасно. (З виступів на зборах).

 

Х. Підбиття підсумків уроку.

 

ХІ. Домашнє завдання.
Інформація
Відвідувачі, Ви також можете залишити коментар до даного матеріалу
 Залишити коментар
Схожі матеріали:
Меню
Авторизація
Архів матеріалів
Популярні матеріали
Яндекс.Метрика





загрузка...