Тема:  Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Розділові знаки в кінці речень.

Мета: повторити вивчене про речення; формувати вміння  визначати вид речення за метою висловлювання,  інтонацією та  будовою, правильно вживати розділові знаки  у кінці речення, обгрунтовувати їхній вибір відповідним правилом, удосконалювати навички правильного інтонування речень; виховувати повагу до влучного образного слова, розвивати  слухову пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроку:  урок повторення вивченого.

Обладнання: таблиця "Види речень за інтонацією та метою висловлювання”, підручник.

Хід уроку

.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Повторення ключових питань теми.

 

*Робота з підручником.  Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 196).

 

*Опрацювання таблиці.

 

 

	Окличні		Неокличні
Види речень за інтонацією	Як  в чеканні б’ється серце! (Олександр Олесь.)     Як зітхає земля по зливі! (О.Ольжич.)		У чеканні б’ється серце.     По зливі зітхає земля.
	Розповідні	Питальні		Спонукальні
Види речень за метою висловлювання	Ми йдемо духмяною землею. (В.Сосюра.)       Місяць вії опускає в чисте золото пшениць. (В.Павловський.)	Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ми народжені тоді? (В.Симоненко.)   Що мені потрібно? Трохи ласки. (А.Малишко.)		Дзвени, моя пісне, дзвени! (В.Сосюра.)         В океані рідного народу  відкривай духовні острови! (В.Симоненко.)

 

*Робота з підручником.  Виконання вправи  556 (І, ІІ,  усно).

 

*Бесіда.  

·                   Що називається реченням?

·                   У чому полягає різниця між словосполученням і реченням?

·                   Які функції виконує інтонація речення?

·                   Які бувають речення за інтонацією? Навести приклади.

·                   Якими розділовими знаками передається інтонація речення?

·                   На які типи поділяються речення за метою висловлювання? Навести приклади.

 

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.

 

*Попереджувальний диктант. Визначити, яким є кожне з речень за метою висловлювання та за інтонацією. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.

 

І. Люблю цей край! Люблю його людей! Захоплений, горнуся до грудей, твоїх грудей, Гуцульщино! (П.Воронько.) Ой Дніпре, Дніпре, чим ти мрієш? Кому шумлять луги твої? Кому човни в ночах лелієш? (А.Малишко.) Чи це ввижається мені? Чи це колись було зі мною? Чи я приїхав до Дніпра? (М.Стельмах.) А сонце пливе з небозводу й мов падає в теплу ріллю. Чого так люблю я природу? Чого так людей я люблю? (В.Сосюра.) З яких джерел глибинних сили бере твоя душа красу? Які стремління захистили від темряви її ясу?(М.Нагнибіда.)

ІІ. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! (В.Симоненко.) І починається з людини Україна, з дівчат і всюдисущих матерів. (М.Сингаїівський.) Вставайте, люди всі, насильства тьмою скуті! (П.Усенко.)  Щасливий край!  Містам і селам в квітках всміхається земля. І пташці з чубчиком веселим "добридень” серце промовля. Васильки і сонце... Де я бачив сон цей? (В.Сосюра.) Чого шумлять засніжені тополі? Чого під льодом зводиться ріка? Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М.Стельмах.) Як тихо у полі! Здається, земля думає свою думу перед тим, як піти в ріст. (М.Стельмах.)

 

Словник. Яса– світло, сяйво.

 

*Пояснювальний диктант.Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.

 

І. Які вогні в височині! Свій зір туди зведи. Вони зрідні тобі й мені. Поглянь, поглянь туди! Там рій світів пливе з віків, зоріючи вночі. Ти чуєш спів зірок, огнів? Не шепочи... мовчи... (М.Вороний.) Не зміняйте тернових вінків на блискучі вінки паперові! Збережіть для майбутніх віків їх з червоними квітами крові. (Олександр Олесь.) Навіщо нам торішні бур’яни? У полум’я цю гнилість, у багаття! (П.Перебийніс.)

ІІ. Де живуть солов’ї? І чому вони в тиші ранковій розсипають свої переливи  на віти бузкові? І чого всі гаї не змовкають од щастя допізна? Солов’ї, солов’ї, розкажіть же, про  що ваша пісня? (Д.Луценко.) Що ластівка у небі написала? Що розчерком пера намалювала на хмарі, що біліє над селом? Читаймо ж те послання в небі чистім, пташиним намальоване крилом! (Є.Гуцало.)

 

*Диктант з коментуванням. Прочитати текст, правильно інтонуючи речення.

 

 І. Поглянь-но, як тут  гарно! Стій і дивись, як  ці кучматі дуби зачаровано зупинились  перед полянкою! І хто зупинив  цю горду парубочу міць? Не догадуєшся? Оця єдина берізка! Стоїть вона біля стіжка, мов  наречена, і сама ніяковіє, бачиш, як почервоніли її гілочки?  А ось від неї пробивається струмок. Може, він з її коріння починається, а може, з її дівочих сліз. Може,   вона лише наймичка  в цьому лісі? (За  М.Стельмахом.)

ІІ. Нахилили квіти голівоньки скрізь... Не січи ти градом землю, хмарна вись! Не січи ти градом, колосків не бий, що поникли сумно в зливі дощовій! (В.Сосюра.)  Що то в полі за дими  серед лютої зими? Завихрило, затуманило, може, спішимося ми? (А.Малишко.) Гей, куди ж ви, мої коні, та куди ж ви, коники мої? Зачекайте, ще не вечір, ще в гаях бунтують солов’ї! Протрубили коні в просинь: "Вже давно, козаче, осінь. Подивись на кучері свої!” Це ж коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь?! (Б.Олійник.)

ІІІ. Які б вітри пронизливі над нами не шаліли, заплямувать не вдасться їм моєї України! Які б святі мерзотники не пхалися до влади, над страдною Вкраїною в стражданні Божа Мати! Народе мій довірливий, священний в своїй вірі, не дай себе розп’яти знов в покорі добровільній! Які б вітри підступнії над нами не шаліли, не вбити їм, не вбити їм моєї України. Калиною червоною  зорить на вітражах. Тоненьким диво-променем  величніє душа.

О.Омельченко.

 

*Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити, яким є  кожне речення за метою висловлювання та за інтонацією.

 

І. До сонця й волі наш невпинний рух. Гуртуймося в Тарасовій світлиці! Хай в кожнім оживе козацький дух! Ми силу п’єм з народної криниці. (З.Ружин.) За що вмирати ще, як не за Україну?!. І хто за неї вмер – відразу вмер за все. (М.Самійленко.) В бій кривавий йдучи, не хились!  Бути вірним навіки клянись. Піднімайся орлом в боротьбі! Нехай слави вінки розів’ються тобі. Перед трупами вбитих схились, а схилившись, ще раз поклянись. (П.Усенко.)

ІІ. О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні... Такі ж близькі звучанням: "рада” й "зрада”! Які ж провалля поміж них страшні! Ти – весь у слові, як у сповиткові, з колиски до калини при гробі... І вже коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі. О владо слів, солодша від шафрана! А ще солодша – влада над слова... Як впильнувати, щоб вона, бува, не перейшла в розгнузданість тирана? (Б.Олійник.) Куди дівати нам вінки тернові? Чи ж то не забагато на один народ, який не хоче помирати, того колюччя, тих сумних корон? (Д.Павличко.)

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Якими вони є за метою висловлювання? Чи можна вважати їх риторичними запитаннями?

 

Який з кози садівник, а з ведмедя пасічник? Ви часом не з Брехунівки? Чи ж буває ліс без кривого дерева? Навіщо свині намисто? Нащо вовка в  село тягнути? Якби не було овець, навіщо тоді вовки? Навіщо дукати, якщо нема хати? Нащо покришка, як горщик пустий?  Нащо золота миска, як вона порожня? Як я буду правити кіньми, коли віжки у вас? Що за холод, як козак молод? Нащо нам гроші, коли ми й так хороші?  Навіщо в море воду лити, як не збираєшся до турків пливти? Чим більше насолити сусідові, як не язиком?

Народна творчість.

 

Для довідок.Риторичне запитання– запитання, яке не  передбачає  відповіді; ним висловлюється ствердна думка або ж на нього відповідає той, хто його поставив.

 

ІV. Підбиття підсумків уроку.

 

V. Домашнє завдання.  П. 22, вправа 569.