Тема: Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).

Мета: поглибити знання про способи вираження присудка; формувати вміння визначати в реченнях присудок, розрізняти простий і складений присудки; розрізняти  дієслівний складений та іменний складений присудки; виховувати повагу до поетичного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків: урокививчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

 

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Головні члени речення” (с.210). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 215 – складений дієслівний присудок).

 

ІІІ. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

 

*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. З’ясувати вид присудка.

 

І. Я звик волю шанувати. (Леся Українка.) Я хочу бачити світ розплющеними очима. (І.Драч.) Душа бажає скинуть пута. (М.Вороний.) Сам лиш народ помогти собі зможе. (П.Тичина.) І от тоді почнем ми оживати. (В.Самійленко.) Ми тільки почали розгадувати світ. Я хочу жити раз, але в огні. (Д.Павличко.) Людські тривоги і боління я прагну в слово перелить. (М.Сингаївський.) Ферзь ладен за короля померти. (П.Перебийніс.) За істину не треба вибачатись. (Н.Тихий.)

ІІ. Я хочу вам про рідний край сказать. (Олександр Олесь.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я за всіх не все зробить зумію. (М.Сингаївський.) Я хочу пити сонячні настої. (В.Симоненко.) Я друга побачити мушу. (Д.Павличко.) Ні, не можу я ніяк друга розлюбити. (В.Сосюра.) Хотів би я злетіти в небеса. (Д.Павличко.) Не любив я ловити птахів... Я зігріти пташину хотів, накормити її, приласкати у гніздів’ї веселої хати. (П.Перебийніс.)

 

*Прочитати.  В кожному з речень визначити присудок. Є він складеним чи простим? Свою думку обгрунтувати, запотребизвернувшись до  матеріалу підручника (с.213).

 

І. Я рідним полем вічно буду йти. (Д.Павличко.) Ти будеш до скону ходити стежками дитинства свого. (Б.Дегтярьов.) Під небом оцим хмурочолим  знов буду я ждати весни. (В.Сосюра.) Трави зелені нас будуть колись пам’ятати, пам’ять про нас буде вітер колись берегти. (Є.Гуцало.) Буду словом і хлібом ділитись. (М.Сингаївський.)

ІІ. Я слухати буду м’яку нашу мову. (О.Довгий.)  Буде жито схилятись до тебе і співать колискову тобі. (М.Стельмах.) Буду я в морі коня напувати, буду край моря доленьки шукати. (Л.Боровиковський.) Вкраїна не буде носити кайдани! (Б.Дегтярьов.) Землю рідну, кревну і багату  будемо з тобою боронить. (А.Малишко.)

 

* З-поміж прислів’їв виписати тільки ті, що вміщують складений дієслівний присудок. Укожному з виписаних речень підкреслити граматичну основу.

 

Робота не дає журитися. Осляча голова мусить думати не менше за конячу. Коли віз поламався, почали дорогу показувати. Після діла й погуляти можна. Цей  пороху не дасть упасти. Віника не переламавши, дерево можеш зламати. За таку роботу кашу будеш їсти шилом. Як ти хочеш троянди зривати, на колючки  не маєш зважати.

Народна творчість.

 

* Пояснювальний диктант.  У кожному реченні підкреслити  граматичну основу. Визначити вид присудка. Яке зіслів  виражає  основне лексичне значення присудка? Яке дієслово є допоміжним, виражаючи граматичне значення?

 

І. У всьому сам-один я розібратись маю. (І.Білий.) Ти власним прізвищем Вітчизні, мов кров’ю, мусиш присягати. (П.Перебийніс.) Свою і материнську гідність я не дозволю забруднить. (М.Сингаївський.) Я хочу в пісню колискову вернутися бодай на мить. (Д.Павличко.) А молодиці й підлітки малі хати білити разом заходились. (М.Рильський.) І мені  заспівати хотілось лебединую пісню собі. (Леся Українка.) З ніччю я миритися не хочу. (П.Перебийніс.) Я хочу вникнути у шелест листя. (Д.Павличко.) Скорить повинні дощову ми непокірну хмару. (М.Рильський.)

ІІ. Мамо, я хочу поговорити з вами... (А.Малишко.) Ніхто цього слова за мене сказати не зможе  довіку. (П.Перебийніс.) В години лихоліть  важких і скрути біда нас намагалася зігнути. (Д.Луценко.) Можна жить, а можна існувати. (В.Симоненко.) Хлопці, досить коней розпрягати! Вже пора впрягатися у плуг. (А.Камінчук.) Ти можеш не чути реготу, та мусиш почути ридання, та мусиш збагнути  ридання кожнісінької людини! (Д.Павличко.) І частенько серед ночі стали плакать карі очі і серденько нить. (Л.Глібов.) Я  трудно зиму пережити мушу і сподіватися на щедру душу. (М.Сигнаївський.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 609.

 

* Прочитати. В кожному з речень визначити присудки. Вказати присудки прості й складені.

 

Гетьмана Хмельницького  історики  цілком можуть поставити в один ряд із найвизначнішими  полководцями  середньовічної Європи. У боях він демонстрував  блискавичність дій Олександра Македонського, ганнібальську точність розрахунку й наполеонівське вміння  скористатися з прорахунків противника. Нас не може не вражати його вміння вчасно обрати момент для наступу. Водночас  увагу привертає  тверезість оцінки  гетьманом становища.

З підручника.

 

* Переписати складні речення, знімаючи риску. Підкреслити в кожному граматичні основи. Визначити види присудків.

 

Дайте, мамо, хліба світанком гожим! Без нього дихати й жить не/можем! (А.Малишко.) Розсердилась стара ненька, стала доню бити, що не/хоче

 не/милого козака любити. (Л.Глібов.) Я квітку не/можу зірвати, бо їй, як людині, болить. (В.Сосюра.) Не/давно ще я думав, що я зможу великим ділом здивувати землю. (В.Самійленко.)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 217 – складений іменний присудок).

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Прочитати.   Визначити в реченнях граматичні основи. З’сувати вид присудка. Якою частиною мови виражено іменні частини присудків?

 

І. Був мисливцем той добрий дідок. (П.Воронько.) Був я колись струнким і чорнобровим. (В.Сосюра.) У Марії хата була збудована по-новому. (І.Сенченко.) Повітря було чисте, прозоре. (Панас Мирний.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.) Я весь був зачудований. (П.Тичина.) Я ніколи не був шантажистом, паразитом, хвальком, брехуном. (Олександр Олесь.) Ми були з ним уже не друзі, але  ще не були вороги. (В.Симоненко.)

ІІ. Коваленко Петро Іванович був весела людина. (І.Сенченко.) Ти був іще малий котигорошок. (М.Рильський.) Веселий, ясний був деньочок. (Л.Глібов.) Оця реальна мить вже завтра буде спомином. (Л.Костенко.) Там здається вічністю хвилина. (Д.Білоус.) Стану в житті малою хвилиною. (А.Малишко.) Біла сорочка душі буде завжди вільно-білою. (Т.Майданович.) Серед смілих, серед правих волі сином будь! (П.Усенко.) Та ми одначе злопам’ятними не були й не є. (М.Самійленко.) Будь вірним слову. (М.Рильський.) Будь гордим же, не зраджуй серця ти. (М.Вороний.)

 

* Прочитати. В обох варіантах речення визначити присудки. Вказати присудки прості й складені.

 

     Була в Охріма сіра свита, так хороше пошита. (Л.Глібов.) Була  в Охріма сіра свита так хороше пошита!  (За Л.Глібовим.)

 

* Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. У складеному присудку вказати іменну частину й дієслово-зв’язку. Якими частинами  мови виражено іменні частини?

 

І. Мій дід Михайло був храмостроїтель. (Л.Костенко.) Дід пригадує минуле. Був колись він молодим. (В.Сосюра.) Першим був не Господь і не геній, першим був простий чоловік. (В.Симоненко.) Той велет сильний був колись не тілом лиш, а духом. (Леся Українка.) Був тоді я малим і дорослим. (М.Сингаївський.) Був батько славним бригадиром. Потапчик інженером став. (М.Рильський.) Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став  я  ніжним, став я птахом і крилом. (Б.Олійник.)

ІІ. Тато був скупим на ласку, був нещедрим на слова. (П.Перебийніс.) На фронті я був журналістом військовим. (Л.Первомайський.) Я тоді служив у піхоті. Я тоді, хлопче, був солдат. (В.Симоненко.) Він був веселий чоботар, чобіт пошив немало пар. (П.Усенко.) В хмарен час не будь совою, будь орлом! (П.Усенко.) Я був малий і рідко докидав своє слівце. (М.Рильський.) Дядько Яків був і ковалем, і слюсарем, і столяром, і стельмахом, і токарем. (М.Стельмах.) Будьте, люди, добрі та веселі! (Р.Лубківський.)

 

*Пояснювальний диктант. у кожному з речень підкреслити граматичну основу.  З’ясувати вид присудка. У яких реченнях дієслово-зв’язку опущено?

 

І. Я з першого погляду в Київ закоханий. (І.Драч.) Мені до смерті отчий край здаватиметься раєм. (Д.Луценко.) Стає іще ріднішою земля. (М.Стельмах.) Рідне все мені в ріднім краю. (Є.Гуцало.) Дорогими для мене стали схили Дніпра. (Д.Луценко.) Буде піснею моєю мова українська. (Є.Лещук.) А рідна мати лиш одна-єдина. (П.Перебийніс.) Біле поле полотняне рушничком барвистим стане. (Т.Коломієць.) Будь гордою, людино! (М.Нагнибіда.)

ІІ. Добріші станем ми. Ми розумом міцні. (В.Самійленко.) Тепер тобі весь світ здається чарівним. (М.Вороний.) Неодмінним зостається лиш невпинний, вічний рух. (В.Самійленко.) Світ здається  викінченим, як поема. (М.Рильський.) Місяць здається золотим човником в руках невидимого ткача. (М.Стельмах.)

 

* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені слова.  Підкреслити граматичні основи речень.

 

У жнива будь скупіший на слова. Ремісник злиднем не стане. Від стусанів осел ... не стане. У сусіда й каченя здається ... . Порожня діжка ... не стане. У каламутній річці ... стане кожний. Будь ...  у змаганні, а не в байдикуванні. Від порядку ... не станеш. Будь добрим слухачем, то будеш добрим  ... .

 

Для довідок. Конем. Індиком. Бубном. Рибалкою. Першим. Гультяєм. Оповідачем.

 

*Диктант з коментуванням.  Підкреслити граматичні основи, визначити вид кожного  з  присудків.

 

І. Левко був хліборобський син. Успадкував від батька він до праці впертої любов. (М.Рильський.) Не сивішим він став, а мудрішим і для мене утричі ріднішим. (П.Воронько.) Стала та вербичка пишною вербою. Стала їй криниця рідною сестрою. І  змогли рідниться в пісні теж чудово, як верба й криниця, музика і слово. (Д.Луценко.) Завтра ж ти станеш господинею. (М.Стельмах.) Зрозуміла мачуха прелюта, бо вона була велика відьма. (Б.Грінченко.) Голод нікому не стане приятелем. Людина славна не словами, а ділами. (Нар.творч.) Стають дуби стовпами та стільцями. (В.Коротич.)

ІІ. О народе мій сизий, хай же гідність твоя  запорукою буде  у гордім братанні з народами. (І.Драч.) О мій народе, будь мені суддя в моєму слові і моєму ділі. (О.Довгий.) Сліпі ставали зрячими тоді. А слово те, зламавши заборони, робило тліном  трони і корони. (А.Малишко.) А звичне слово буде недоречним. (М.Гриценко.)

ІІІ. Як небо зорями, той мамин хліб обсипаний був  зернятками тмину. (Д.Павличко.) Не збирається бандура помирати. Їй ніякі примхи моди не страшні. (П.Перебийніс.) А раптом все моє життя до цього  було лиш передмовою життя? (Б.Олійник.) Я, може, зроблюся піратом в далеких морях. (М.Рильський.) Життя близьке стає життям неблизьким, і тишею стає колишній грім. (Є.Гуцало.)

 

* Переписати, вставляючи пропущені букви.  Підкреслити граматичні основи речень.

 

І. Коли падає дер..во, всі стають дроворубами. Скільк.. б ворона не купалась, а гускою вона не стане. Зв’яжися з дурнем, то й сам дурнем стан..ш. Той, з кого вийде толк, уже в п’ятнадцять літ стає людиною. Тільки стань вівцею, а вовки знайдут..ся.  Коли б злодійством зб..гачувались, миша стала б куркулем.

Народна  творчість.

      ІІ. Куди зн..кає щеб..т малюка, коли дорослою стає людина? (А.Малишко.) Зав..рували під сонною річкою світлі кр..нички. Стали початком вони балакучої истої річки. (В.Раєвський.) Оманливою видалась погода. (П.Перебийніс.) А небо здаєт..ся сірим крізь інею блиск яскравий. (В.Раєвський.)

 

* Витлумачити зміст кожного з поданих фразеологізмів, при потребі звернувшись до словника. Ввести їх до самостійно складених речень із складеним іменним присудком (усно).

 

Наприклад:  Учений був нашим козлом відпущення. (І.Сенченко.)

 

Апостол правди і науки. Ахіллесова п’ята. Вовк в овечій шкурі. Козел відпущення (офірний цап, цап-відбувайло).

 

* Навчальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати  складені присудки – дієслівний і іменний.

 

Ця вишня була невеличка, але міцненька, налита соками. І ось ці соки прорвались назовні й  почали вибухати  першими зеленими листочками. А ще на яблуні був величезний рожевий бутон.

Уранці квітка розвинулася. Разом з тим на всіх деревах почали вибиватися листочки, бутони. Сад зазеленів, облився білим цвітом. З землі почала пробиватись зелена травичка.

Прийшовши зі зміни, підвів Іван очі й ахнув. Стіни хатини аж сяяли, залиті гарячим сонячним промінням. Їх вибілила Христина і разом з цим утвердила  на чужині куточок Полтавщини. Він не міг упізнати жінки.

Христина була роботящою, завзятою молодичкою. Ставши Христиною Хомівною, вроди своєї втрачати вона не поспішала. Її врятували перші вишневі листочки. (За І.Сенченком; 104 сл.)

 

VІ Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

Різновидом  складеного присудка є так званий  подвійний присудок: а)  дієслівний, який складається  лише з дієслів  (напр.: Сподівався почати лікуватися.); б) змішаний, що поєднує ознаки  складеного дієслівного й складеного іменного  присудків (напр.: Ти повинен лишатися чесним. (В.Коротич.)Кожне теля хоче бути мудрішим за корову. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. (Нар.творч.)  Щасливою хотіла буть я в слові. (Л.Забашта.)

 

VІІ. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити граматичні основи.

 

І. Усе державне має бути славне. (Нар.творч.)  Я хочу бути чистим знову. (

Д.Павличко.) Хотів би я стати явором в полі. Та не хотів би я каменем стати.  (А.Малишко.) Маєш, людино, людиною бути. (М.Самійленко.)

ІІ. Я хотів би вітром бути, вітром бути наддніпрянським. (М.Рильський.) Я міг би стати міщанином ситим, мізерних ідеалів шукачем. (Л.Дмитерко.) Я хочу стати полум’ям, в котрому свій меч кують покривджені й слабі. (Д.Павличко.)

 

* Попереджувальний диктант. У кожному реченні підкреслити граматичні основи.

 

Хіба можеш ти бути рабою, Україно безсмертна моя! (В.Сосюра.) Не хочу я буть довговічною, вічною, а хочу грозою я буть блискавичною. (Л.Забашта.)

 

VІІІ.  Підбиття підсумків уроку.

 

ІХ. Домашнє завдання. П. 24, вправи 610, 612.