План конспект 9 клас Тема: Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників. Правопис числівників і займенників.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 13-03-2013, 13:29

Тема: Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників. Правопис числівників і займенників.

Мета: систематизувати й узагальнити  знання про правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників,  удосконалювати вміння ставити вказані частини мови у потрібних відмінкових формах, правильно записувати відмінкові закінчення; виховувати патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

 

Хід уроку

 

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 340.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

*Робота з підручником. Опрацювання таблиць "Іменник як частина мови” та "Прикметник як частина мови” (с. 229, 230).

 

V. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

*Робота біля дошки. Подані словосполучення поставити у формі орудного відмінка однини. Виділити відмінкові закінчення іменників і прикметників. Позначити орфограму "букви о, е, є”.

 

І. Розумна голова, справедлива душа, надійна рука, порядна людина, лагідна матуся, мудра бабуся, добра сестра, мила племінниця, довірлива теща, гарна свекруха, роботяща зовиця, вірна подруга.

ІІ. Зелена ялина, струнка тополя, висока круча, недосяжна гора, червона калина, запашна малина, пахуча вишня, свіжа груша, пряма дорога, широка вулиця,  ошатна площа, загрозлива хмара, страшенна буря, хижа тигриця, прелюта левиця, хитрюща лисиця.

 

 

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені літери.

 

І. Я нерозлучний з рідною земл..ю, моя любов найвища і земна. (О.Ющенко.) Багато бачив я країв, та отчий дім з топол..ю мов зіронька, мені світив. (І.Нехода.) Вона здавалася зор..ю в свої шістнадцять ніжних літ. (В.Сосюра.) А ліс потемнів стін..ю від низу до верховіть, плюк..ю золотою захід над ним стоїть. (Л.Талалай.) Долина з чаш..ю туману, а далі схилі і небосхил. (Л.Костенко.) Осінь рж..б листя позначає: ні, своєї долі не минуть! (А.Казка.) Тут фортеп’яно з теплою душ..ю стоїть і жде, що приторк білих рук в йому пробудить півзаснулий звук. (М.Рильський.)

ІІ. Сниться: тою меж..ю,  що за обрій лягла, мати (чую душ..ю) кличе рідна моя. (Н.Гришаєнко.) І пливла тиха пісня  під стел..ю хати, і до батька  тулилася пташк..ю мати. (М.Луків.) Зорями  щастя вечір спадає,  прац..ю честі повниться дім. (Н.Гуменюк.) Де покрита істина ірж..ю, правда мовчки сльози витира. (Б.Дегтярьов.) В тюрмі, в солдатах, під конвоєм поет-бунтар не гнув чоло: ніколи в нього за душ..ю зерна неправди не було. (Б.Дегтярьов.)

ІІІ. Краще їсти хліб з вод..ю, аніж жити чужиною.  Дивиться лисиц..ю, а думає вовком. Сметан..ю вареників не зіпсуєш. Вихвалявся гриб гарною шапк..ю. Густою каш..ю дітей не розгониш.  Гарно пише, та  брехн..ю  дише. Ужалений змі..ю боїться вірьовки. Прощай, розуме, коли з горілк.ю зустрівся. Скільки води не пий, а пяниц..ю не  станеш.

Народна творчість.

 

VІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.164).

 

VІІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 337 (усно).

 

 

Робота біля дошки. Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини. Пояснити лексичне значення виділених слів.

 

Лікар, аптекар, секретар, сектор, бригадир, газетяр, майстер, гончар, сталевар, шофер, слюсар, токар, кобзар, поводир, лектор, Лазар, Ігор, Сильвестр, комар, звір, ледар, свекор,  диктор, аматор, суфлер, календар.

 

 

* Робота біля дошки. Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини.

 

Учитель, директор, Київ, Париж, Харків, борщ, хліб, кисень, азот, ліс, сад, гай, дуб, ясень, ве дмідь, вовк, Дніпро, очерет, берег, пісок, завод, палац, гараж, тиждень, місяць, долар, іменник, синтаксис, землетрус, вихор, вітер, біль, жаль, інтерес, роман, танець, хокей, футбол, Дунай, Донбас, Кавказ.

 

 

* Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Визначити  відміну, відмінок і число цих іменників.  За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити морфологічний розбір вказаних учителем іменника та прикметника (усно).

 

І. Бджоли чекають (цвіт), а люди (мед). Батога з (пісок) не сплетеш. Без (кожух) нема (дух). Ложка (дьоготь) зіпсує бочку (мед). Ложки до (рот) не донесе. І (ведмідь) танцювати вчать. Ми про (вовк), а вовк суне. Їдеш з (дім) на день – бери (хліб) на тиждень. Із нехочу зїв три миски (борщ). (Камінь) – хоч бийся, води – хоч топися, (хліб) – хоч плач. Оливою (вогонь) не погасиш. Доведе ниточка до (клубочок). Любові, (вогонь), і (кашель) від людей не сховаєш. Любов не знає (закон). Добрий чоловік надійніший камяного (міст). Дім (брат) – не своя хата. До свого (рід) хоч і через воду.

ІІ. Дурний пишається достатком, а розумний (мати). Сімя в кожній хаті (любов) багата. Я ним дорожу, як колькою в боці, як (сіль) в оці. Добрі діти стають (радість), а лихі гризотою. З-поміж усіх скарбів жоден не зрівняється з (молодість).  Перед (смерть) не нажитися, перед екзаменом не навчитися. Не клопочися славою, а тільки (совість). За гроші (честь) не купиш.

Народна творчість.

 

VІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

*Робота з підручником. Опрацювання таблиць "Числівник як частина мови” та "Займенник як частина мови” (с. 230, 231).

 

VІІІ.. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

*Прочитати речення, записані на дошці (спроектовані на дошку). Вказати в реченнях  займенники та числівники. Зробити морфологічний розбір вказаного вчителем  займенника та числівника за схемою, поданою на с. 246-247 підручника (усно).

 

І. Гей же, п’яній, і лети, і крутися, пісне моїх двадцяти і трьох літ! (Б.-І.Антонич.) То до чого ж нам бажати літ прожити  вісімсот, коли ми їх марно тратим, розкидаєм, як пісок? (Г.Сковорода.) Двадцятий вік ген стік уже потічком, а двадцять перший вже зайшов у двері: супроти часу не помчиш галеру. (В.Герман.)

ІІ. А вже люди женуть корови у череду: хто – одну, хто - дві, хто – три, а моя мати вигонить з двору один ріг, одне вухо, одне око і дві дійки... Може, це комусь видасться неймовірним, а я, згадавши дитинство, тільки зітхну: моя мати й сусідка  тримали одну козу на двох.

М.Сарма-Соколовський.

 

*Переписати, передаючи  числа словами. Визначити відмінок кожного з числівників.

 

Атестати видали  357 випускникам школи. З 198 ми зустрілися через рік на шкільному вечорі. Більше 100 з них  продовжили навчання. Близько 50 наполегливо готуються  вступати до навчальних закладів. Цього року школу закінчать більше 500 чоловік.

 

* Попереджувальний диктант. Підкреслити в реченнях займенники, визначити розряд кожного.

 

У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. (Т.Шевченко). Нема нужденнішої на землі людини ніж та, яка нікого в житті не любить. (І.Драч.) Погана людина та, яка нічого не знає і не намагається що-небудь узнати. (Платон.) Той не помиляється, хто ні до чого не торкається. (Нар.творч.) На чужині не ті люди, тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, ні поговорити. (Т.Шевченко.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.)

 

* Словниковий диктант.

 

Нічий, чий-небудь, абичий,  хтозна-чий, будь-кого, будь до кого, абихто, хтось, аби з ким, дехто, з кимось, казка-скільки, хтозна з ким.

 

 

* Переписати, знімаючи риски. Займенники підкреслити.

 

Хто/сь блиснув коло скирти сіна,  хто/сь ледве тліє у юрбі. Кого/сь несе в руці Вкраїна і шлях освічує собі. (О.Слоньовська.) Ні/хто любив мене, вітав, і я хилився ні/до/кого. Блукав собі, молився Богу та люте панство проклинав. (Т.Шевченко.) О візьміть мене, гуси-гусята,  хоч хто/небудь, візьміть на крилята! (Г.Алексєєва.) Рожеві метелики сподівань невідь/звідки  сідають на мої плечі. (В.Герман.) Як багато розумієш потім, коли важко що/небудь змінить! (В.Олешко.) І кого/сь шукає хто/сь по світу,  бо не тільки світла, що в вікні. (.Дегтярьов.) Донець, туманіючи, пісню несе, яка ні/про/що і про все. (Л.Талалай.) І ні/яка в світі хуртовина не зламає  калинових віт. (В.Письменний.) Тьмяніє на ставку непевна крига, і певності ні/в/чому більш  нема. (І.Муратов.)

 

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

 

Х. Домашнє завдання. П. 22, 23, вправи 342, 348.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали