№

з / п

Дата

проведення

Розділ, тема уроку

К-сть годин

Примітки

1. Вступ

1.

2.

3.

4.

Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.

Вільям Вордсворт (1770 — 1850). Уславлення в сонеті «До прекрасно-го» величезної сили «святого мистецтва». Вірш Вордсворта як гімн худо-жній творчості, обожнення Мистецтва, здатного «дарувати благодать» людині й людству.

Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взаємодія і взаємовпливи.

Біблія (від ХІІ ст. до н. е.) як пам'ятки світової літератури.

1

1

1

1

2. Античність

5.

6.

7.

8.

9,

10.

11,

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

Антична (давньогрецька і давньоримська літератури) література — вихідна основа європейських літератур.

Оспівування людини та її світу як одна з провідних тем античної літератури.

Найвідоміші цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів.

Гомер — легендарний основоположник європейської літератури.

Гуманістичний пафос «Іліади» — осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу.

Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя війни, воїна.

«Іліада»: Заспів (пісня 1, вірш 1 — 10); «Щит Ахілла» (пісня 18, вірші 478 — 608), «Двобій Ахілла й Гектора» (пісня 24, вірші 469 — 670).

Пригодницький, казковий і побутовий елементи «Одіссеї». Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості. Засудження беззаконня, тупої несправедливої сили (кіклоп Поліфем), а також самовпевненості й пихи людини (конфлікт Одіссея з Посейдоном). Образ Одіссея: воїна, ватажка, батька, сина, чоловіка, мандрівника, патріота.

«Одіссея»: заспів (пісня 1, вірші 1 — 21), «Аед Демодок» (пісня 8, вірші 486 — 520), «Одіссей і кіклоп Поліфем» (пісня 9, вірші 181 —566), «Одіссей у Кірки» (пісня 10, вірші 91 — 399).

Контрольна робота з тем «Вступ», «Людина та її світ у давніх літературах (міфи, поеми Гомера)» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)

Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і переживань поета з реаліями життя, утвердження самоцінності людської особистості.

Тіртей (серед. VII ст. до н.е.). «Добре вмирати тому…».

Архілох (серед. VII ст. до н.е.). «Серце, серце…», «Хліб мій на списі замішаний».

Види давньогрецької лірики (декламаційна: елегія і ямби; пісенна: сольна і хорова), її вплив на всесвітній літературний процес.

Сапфо (VII — VI ст. до н.е.). «До богів подібний…», «Жереб мені випав такий…».

Анакреонт (бл. 570 — 487 рр. до н.е.). «Принеси води…», «Золотоволосий Ерот…»

ПЧ. Виразне читання улюблених поезій давньогрецьких поетів.

Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії. Есхіл і Софокл як видатні давньогрецькі трагіки. Оспівування людини і її внутрішнього світу в давньогрецькій трагедії.

Есхіл (бл. 525 — бл. 456 рр. до н. е.). «Прометей закутий». Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436 — 525).

Контрольний твір «Образ Прометея у світовій літературі».

Софокл (497 або 495 — 406 рр. до н.е.). «Антігона». Пісня хору «Дивних багато в світі див» (стасим І, вірші 332 — 383).

ПЧ. Еврипід. «Медея».

Публій Вергілій Марон (70 — 19 рр. до н. е.). «Енеїда»: Заспів (книга 1, вірші 1 — 33), «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму» (книга 6, вірші 752 — 853), «Щит Енея» (книга 8, вірші 626 — 731).

Поема «Енеїда» як літературна обробка римської легенди про троянця Енея та «іліада» його битв. Основний пафос поеми.

РМ. Еней — легендарний засновник Риму. Характеристика героя поеми (усно).

Квінт Горацій Флакк (65 — 8 рр. до н.е. Ода «До Мельпомени» (3, 30) Горація як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху. Мотив увінчання пам’яті про поета у його творчому доробкові, який буде потрібний майбутнім поколінням. «До Манлія Торквата» (4, 7).

Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. — бл. 18 р. до н. е.). Овідій та його відома поема «Метаморфози». Міфологічна основа розділу «Чотири покоління людей» /1, 89 — 150/. «Сумні елегії». Елегія «Зима на чужині» /3,10/ , втілення в ній душевних переживань поета.

РМ (письмово).Розгорнута відповідь на запитання «Які саме з розмаїття грецьких міфів Овідій обирає для сюжетів книги поем «Метаморфози»?».

Контрольна робота з теми «Людина та її світ у давніх літературах» (давньогрецька лірика, театр; давньоримська література).

(Тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання, літературний диктант тощо).

1

1

1

1

2

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Напам’ять

1-2 вірші (за вибором учня)

3. Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури

28.

29.

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.

Із китайської лірики. Лі Бо (701 — 762). «Вулкан поезії» Лі Бо, вишуканість і тонкий ліризм його поезії. Свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші «Входжу в річку…». Елегійні мотиви поезії «Печаль на яшмовому ґанку».

1

1

30.

31.

32.

Ду Фу (712 — 770). Лірика китайського поета Ду Фу, її проблематика. Засудження війни у вірші «При місяці згадую брата». Поетизація мирної праці в поезії «Пісня про хліб і шовк», її асоціативний зв’язок із біблійною метафорою про необхідність «перекувати мечі на рала». Мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії «Повертаються дикі гуси».

Із персько-таджицької лірики.

Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання як характерні риси персько-таджицької середньовічної лірики. Корифеї персько-таджицької лірики, алегорична багатозначність образів їхніх творів. Особливості віршування. Абу Абдуллах Джафар Рудакі (бл. 860 — 941). Газелі, рубаї, бейти. Омар Хайям (бл. 1048 — після 1122). Рубаї. Гафіз (бл. 1325 — 1389 або 1390). Газелі (вірші за вибором учителя та учнів).

Урок виразного читання. Вірші персько-таджицьких ліриків.

1

1

1

Напам’ять

1-2 рубаї Омара Хайяма (за вибором учня)

33.

34.

35.

Із західноєвропейської поезії.

Творчість провансальських трубадурів, її жанрово-тематичне та стильове багатство, ідейно-художні особливості.

Джауфре Рюдель (серед. ХІІ ст.). «Канцона» («Мені під час травневих днів…»).

Бертран де Борн (бл. 1140—бл.1215). «Сирвента» («Люблю травневий світлий час…»). Твори Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна як втілен-ня світосприйняття значної частини західноєвропейського рицарства.

Своєрідність поезії вагантів, її провідні теми. Із лірики вагантів. «Орден вагантів», «Бідний студент», «Безтурботна пісня».

РМ (письмово). Аналіз одного із творів середньовічних європейських поетів (за планом).

1

1

1

36,

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

«Пісня про Роланда» (Х ст.) — французький героїчний епос. Історична правда та вигадка в поемі. Робота з текстом. Боротьба проти іноземців та іновірців — провідна тема поеми.

Роланд — головний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості.

Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда.

Співзвучність «Пісні про Роланда» героїчним епосам інших народів світу.

Данте Аліг’єрі (1265 — 1321). «Божественна комедія» («Пекло», «Рай», пісня ХХХІІІ, вірші 115 — 145) — філософсько-художній синтез середньовічної культури.

Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 р. і композиційна будова поеми. Робота з текстом.

Бачення світу в поемі, її алегоричний зміст.

Контрольна робота з теми «Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури». Тестування.

2

1

1

1

1

1

1

1

4. Злет людського духу в літературі доби Відродження

45.

46.

47.

48.

49,

50.

Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури Ренесансу.

Франческо Петрарка (1304 — 1374) — видатний італійський поет-гума-ніст.

Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в «Книзі пісень». Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. Образ Лаури у творах Петрарки. Своєрідність лірики.

(«Благословенні місяць, день і рік…», «Як не любов, то що це бути може…», «Щасливі квіти й благовісні трави», «Де погляд ніжний, де чарівний вид…», «Ні зоряних небес мандрівні хмари…»).

Урок виразного читання. Сонети Франческо Петрарки.

Джованні Боккаччо як зачинатель нової європейської прози. Збірка новел «Декамерон», її композиція і тематичне багатство, оспівування найкращих душевних якостей людини. (1-2 новели за вибором учителя).

1

1

1

1

2

Вивчити напам’ять сонет (за вибором учня)

51,

52.

53,

54.

55.

56.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547 — 1616). Нелегка доля письме-нника. Роман «Дон Кіхот» — пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Робота з текстом.

Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості. Робота з текстом.

Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси.

Дон Кіхот — вічний образ всесвітньої літератури. ТЛ. Поняття вічний образ.

Очікувані та реальні наслідки вчинків Дон Кіхота.

2

2

1

1

57.

58,

59.

60.

61.

62.

63.

64,

65.

66.

67,

68.

Вільям Шекспір (1564 — 1616) — геніальний англійський драматург доби Відродження.

Трагедія «Гамлет», її філософсько-моральні мотиви. Робота з текстом.

Гамлет — вічний образ світової літератури.

РМ (усно). Багатогранність шекспірівських характерів. Характеристика героїв трагедії.

Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра.

РМ. Контрольний твір «Трагізм образу Гамлета» («Чим приваблює мене монолог Гамлета»).

ПЧ. В. Шекспір. «Король Лір».

Контрольна робота з теми «Злет людського духу в літературі доби Відродження».

Резервні години.

1

2

1

1

1

1

2

1

2

Вивчити напам’ять монолог Гамлета «Бути чи не бути…» або сонет

69,

70.

Підсумок.

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

2

1 година за І сем.