Джерело знань » Повний обсяг творів » ЄВГЕН ГРЕБІНКА Човен
ЄВГЕН ГРЕБІНКА Човен
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 8-12-2013, 14:25

ЄВГЕН ГРЕБІНКА  Човен

 

Заграло, запінилось синєє море,

І буйнії вітри по морю шумлять,

І хвиля гуляє, мов чорнії гори

Одна за другою біжать.

Як темная нічка, насупились хмари,

В тих хмарах, мов голос небесної кари,

За громом громи гуркотять.

 

І грає, і піниться синєє море.

Хтось човен на море пустив,

Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,

Од берега геть покотив;

Качається, бідний, один без весельця.

Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!

Чого він під бурю поплив?

 

Ущухнуло море, і хвилі вляглися;

Пустують по піні мавки;

Уп'ять забіліли, уп'ять простяглися

По морю кругом байдаки;

Де ж човен'дівався, де плавле, мій милий?

Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі

Біліють із його тріски.

 

Як човнові море, для мене світ білий

Ізмалку здавався страшним;

Да як заховаться? не можна ж вік цілий

Пробути з собою, одним.

Прощай, мій покою, пускаюсь у море!

І, може, недоля і лютеє горе .

Пограються з човном моїм.

1833
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Октябрь 2017 (3)
Сентябрь 2017 (43)
Август 2017 (11)
Июнь 2017 (1)
Май 2017 (2)
Февраль 2017 (2)
Популярні матеріали





Наверх