Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намист
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 21-06-2014, 23:33
Колись пастушок, переплигуючи зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти, посковзнувся й упав у глибочезне провалля. Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 16-06-2014, 22:26
Це є поезія найвища,   Це є найвища простота,   Коли передаються вірші,   Як поцілунки — з усі в уста.   Твої пісні легкі і світлі
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 12-06-2014, 23:34
Захочеш і будеш! В людині, затям,   Лежить невідгадана сила —   Зрослась небезпека з відважним життям,
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 12-06-2014, 23:27
О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурове простелися,
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 5-06-2014, 23:18
У містечку Богуславку Каньовського пана   Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.       У містечку Богуславку сидить дівок купка,   Межи ними Бондарівна, як сива голубка.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 5-06-2014, 23:15
Дівчинка народилася з місяцем на лобі — невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах,
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-06-2014, 23:24
АНАТОЛІЙ МОЙСІЄНКО Хижих мечем мирим1. 1 Паліндром у графіці Волхва Слововежі.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 11-05-2014, 21:43
МИКОЛА МІРОШНИЧЕНКО   ФЕНІКС-ПТАХ ІЗ ЗЕМЕЛЬ РУСТИХ1
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 11-05-2014, 21:40
Іван Багряний 
Чому я не хочу вертатись до СCСР Я вернусь до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, в Європі, і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська, коли НКВС піде в
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-05-2014, 20:26
Іван Багряний РІДНА МОВА   М о в о  р і д н а ! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, — Гей, яка ж прекрасна Ти!   Перше слово — крик любови, Сміх і радість немовляти — Неповторне слово «М а т и» — Про життя найперше слово...
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-05-2014, 19:36
Іван Багряний ОГНЕННЕ КОЛО   Ніхто більшої любови не мав над ту, як хто власне життя покладе за друзів своїх. НОВИЙ ЗАПОВІТ, Євангелія від св. Іоанна, г. 15, 13   «Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!..» З стрілецької пісні   I   Снилось, що землю їв на ву
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-05-2014, 19:35
Іван Багряний Людина біжить над прірвою   РОЗДІЛ ПЕРШИЙ   ...А вони хрестили дитину. Хата гойдалася від гримотіння страшних вибухів. Сама твердиня Бога лежала перед їх похололими душами, розторощена й обернена в руїни. Недавнє струнке чудо архітектури Растреллі, вищирилася вона
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-05-2014, 19:34
Іван Багряний САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ Роман Пропонований увазі читачів роман «Сад Гетсиманський» належить перу Івана Багряного — письменника, мало знаного у нас, але широко відомого серед української еміграції. Іван Багряний (1907 — 1963) зазнав сталінських репресій у 30-ті роки, пройшов всі кола
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-05-2014, 19:29
МАРКО ВОВЧОК ТРИ ДОЛІ   І У слободія родилась — П'ятигір. Там, недалечке од нас, — може, коли Слободянські сторони доводилось переїздить, то чували, — стара жона викопала печери у крейдяній горі? Тридцять чи сорок літ копала, — такі великі викопала, господи! Було, ми ходимо малими по пече
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 1-05-2014, 23:45
МАРКО ВОВЧОК ІНСТИТУТКА Т. Г. Шевченку І Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та і вдайся... Було, мене й б'ють (бодай не згадувать!) — не здержу серця, заплачу; а роздумаюсь трохи — і сміюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й ска
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 1-05-2014, 23:41
МАРКО ВОВЧОК ДВА СИНИ І М.О. Максимовичу   Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини. Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати. Не справлюсь сама. Те продала, те продала — усе попродала. Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров'ю обкипіло! Збула... Клоп
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 1-05-2014, 23:39
МАРКО ВОВЧОК ГОРПИНА І Старий Якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! Білолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; і в хаті й на дворі в'ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий. Аби на світ благословилось, уже
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 1-05-2014, 23:38
Меню
Архів матеріалів