ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
Просте речення – речення, яке складається з однієї граматичної основи(підмета і присудка). Наприклад:До самого ранку горів у нас вогонь біля куреня над Десною (О. Довженко). Проте у деяких реченнях (односкладних) вона представлена одним головним членом, який у більшості шкільних підручників ототожнюється з підметом чи присудком: Світлиця Тараса. (0. Довженко); Пахне в'ялою травою, квітами (О. Довженко).
За складом граматичної основи прості речення поділяють на односкладні та двоскладні.
Односкладні речення – речення, граматична основа яких виражається одним головним членом(або підметом, або присудком). Наприклад: На селі світиться скрізь.
Двоскладні речення – речення, граматична основа яких виражається двома головними членами речення(і підметом і присудком). Наприклад: Борошняний пил висіву повітрі.
За наявністю/відсутністю другорядних членів речення прості речення поділяються на поширені й непоширені.
Непоширені речення - речення, які складаються лише з головних членів(підмета і присудка). Наприклад: Глибшає далеч. Річка синіє. Річка синіє, зітхає, сміється... (М. Рильський).
Поширені речення – речення , в котрих крім головних членів(або одного головного члена речення) є ще хоча б один другорядний член речення. Наприклад: Боцман спускається до причалу (0. Гончар); На просторому круглому майдані здіймалося висо¬ко в гору багато усяких величезних будинків (П. Мирний).
За наявністю/відсутністю пропущених членів розрізняють повні й неповні.
Повні речення: За вікнами місто святкове шумить. Хатина красується в сніговій шапці.
Неповними називають речення, у яких пропущений один або кілька членів речення, що їх можна відтворити за змістом. Наприклад: За вікнами місто святкове. Хатина в шапці сніговій.
Неповними можуть бути двоскладні та односкладні речення.
За наявністю/відсутністю однорідних та відокремлених членів речення, вставних і вставлених конструкцій, звертань розрізняють ускладнені та неускладнені речення. Наприклад: Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього.
Слова в реченні можуть поєднуватися сурядним синтаксичним зв'язком, за допомогою якого виражається рівноправність слів, незалежність їх одне від одного (цей вид зв'язку характерний для однорідних членів речення), і підрядним, при якому одне слово залежить від іншого. Наприклад: / земля, і вода, і повітря — все поснуло (М. Коцюбинський); Я лежу на возі (О. Довженко).
Примітка. У деяких шкільних підручниках наводиться третій вид синтаксичного зв'язку — предикативний (присудковий), яким поєднуються підмет і присудок.