Урок №4-5. Народні перекази: «Бєлгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку». 

Лицарство та відвага запорозьких козаків

 

з'ясувати його значення для художньої літератури.

- Виховна: виховувати інтерес до пізнання історичних фактів та постатей

з історії українського народу.

- Розвивальна: розвивати цікавість до героїчного минулого нашого народу, творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: наочність, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

- Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, добрими? Обґрунтуйте свою думку.

- Наведіть приклади добрих справ, які ви робили.

- Що треба робити, щоб не перетворитися на лиху людину? Обґрунтуйте свою думку.

2. Бесіда:

1. Поясніть, за якими ознаками твір «Берегиня» — міф, а «Як ви­никли Карпати» — легенда.

2. Який момент у міфі «Берегиня» найбільш емоційно напружений? Чому ви так уважаєте?

3. Випишіть у робочий зошит імена героїв міфу «Берегиня» у дві ко­лонки: у першу тих, хто належить до світу добра й світла, у дру­гу — до світу зла та темряви.

4. Який учинок угорського короля з легенди «Неопалима купина» свідчить про те, що він розважлива людина?

5. Чи можна репліку Карпа: «За мою роботу, пане, прийдеться пла­тити» вважати зухвалістю? За що люди любили цього хлопця? Який фрагмент із легенди «Чому в морі є перли і мушлі» фантас­тичний?

6. Розгляньте ілюстрацію до легенди «Як виникли Карпати». Чи вдало, на вашу думку, вона передає процес створення Карпат за легендою? Чому ви так уважаєте?

7. Що таке переказ?

8. Які події найчастіше описані в переказах?

9. Хто є персонажами переказів?

10. Які перекази ви знаєте?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почутого, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони набувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів залишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерідко — з повчальним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час познайомитися із ними.

2. Читання народних переказів

2.1. «Ой Морозе-Морозенку».

2.1.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

Навчався в Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

2.1.2. Тема: відображення ролі людини в історії країни.

2.1.3. Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за питаннями:

- Про кого розповідається у творі? - Ким був Нестор Морозенко? - У яких битвах він брав участь? - Які географічні назви зустрічаються в переказі? - Як до нього ставилися козаки?

- Які риси характеру Морозенка підкреслено в тексті? - Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельницький, селяни, Україна?

2.2. «Про білгородський кисіль».

2.2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об'єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти печенігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не відбились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульманськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор'ї значно збільшилась.

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року печеніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Свя-тославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

2.1.2. Тема: боротьба українського народу із загарбниками.

2.1.3. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спрямована на захист своєї Батьківщини.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Про білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями:

- Охарактеризуйте головних героїв переказу. У який період відбувається дійство?

—?Чому Білгород потрапив в облогу?

(Печеніги скористалися відсутністю князя та його війська.)

—?Що стало причиною того, що старець не погодився з рішенням віче?

(Старець знав, як можна ще спробувати відвернути лихо від міста.)

—?Чому печеніги вирішили зняти облогу й відступити?

(Вони зрозуміли, що білгородцям допомагає сама земля і їм їх не перемогти.)- Хто допоміг мешканцям міста позбутися ворогів та звільнитися від облоги? Що він зробив для цього?

- Як поводилися мешканці міста під час перемовин?

- Чому переказ має таку назву? Чим став Бєлгородський кисіль для мешканців міста?

- Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи переказу?

2.3. «Прийом у запорожці».

2.3.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хор-тицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Тома-ківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

2.1.2. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.

2.1.3. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями:

- Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців? - У чому полягала перевірка? - Чи змогли б ви її пройти?

- Чому більшість новачків провалювало випробування? ? А які ще випробування ви б запропонували козакам?

3. Теорія літератури

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.

V. Узагальнення вивченого на уроці

1. Тестове опитування

1. Чому князя Володимира не було в місті?

А Пішов до Новгорода воювати з печенігами;

Б відпочивав за кордоном;

В відвідував царя в Москві;

Г прокладав новий торговельний шлях.

2. Що вирішило народне віче?

А Напасти на печенігів вночі;

Б послати гінця до князя Володимира;

В здатися печенігам;

Г чекати на допомогу в облозі.

3. Яку хитрість запропонував старець?

А Нагодувати ворогів отрутою;

Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зварити кисіль та пригостити ворогів;

В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги.

4. Як відреагували печеніги?

А Взяли старійшин міста в полон;

Б продовжили облогу;

В не повірили мешканцям міста;

Г здивувалися та зняли облогу.

5. У якій місцині поставили Морозенка татари?

А На Савур-могилі; Б на Мамай-кургані;

В на горі Говерлі; Г на Поділлі.

6. Як, згідно переказу, помер Морозенко?

А Його порубали на шматки;

Б його спалили на вогнищі;

В йому вирвали серце;

Г його втопили в річці.

7. Яке випробування застосовували запорожці до новачків?

А Веліли зварити кашу;

Б випробовували військову майстерність;

В розпитували про рідних;

Г наказували прибирати в курені.

8. Що робили козаки, доки новачок проходив випробовування?

А Косили жито в полі; Б співали славетні пісні;

В вичікували в комишах; Г тренувалися на свіжому повітрі.

9. Якщо хлопець не проходив перевірку, що чекало на нього?

А Йому давали ще один шанс;

Б козаки побивали його палками;

В його залишали на Січі як прибиральника;

Г йому давали коня, грошей та виганяли із Січі.

10. Кому було під силу пройти перевірку?

А Спокійному та врівноваженому хлопцеві;

Б розторопному та кмітливому парубку;

В тому, хто мав знайомих серед козаків;

Г нікому, тому що випробування були дуже важкими.

11. Яка винагорода чекала на того, кому вдалося пройти випробування?

А Йому дарували кращого коня;

Б його нагороджували грошима;

В йому дарували почесну шаблю;

Г козаки приймали його у своє товариство.

12. Хто такі печеніги?

А Загарбницькі племена; Б інша назва поляків;

В ті, хто полюбляє печене; Г ті, хто обпік собі ноги.

VI. підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку літератури рідного краю. 

І група. Образ рідної домівки в творах волинських поетів (Ярослав Найда, Василь Гей. підготувати біографію та вивчити вірш одного з цих письменників: «Є хата власна, тин свій і город» В.Гея, або "Пісня серця" Я.Найди).

ІІ група. Образ природи в поезіях волинських поетів. (Вивчити біографію Петра Маха, вивчити один із віршів: «Яке повітря у лісах Волині»,

«Благословенна Світязя вода»)