ВІДГУКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ " ПРО ТВОРЧІСТЬ С. ВАСИЛЬЧЕНКА В оповіданнях Васильченка треба добачити талановите поєднання народницької традиції, саме у виключному нахилі до тем, спопуляризованих народницькою літературою, з новими стилістичними течіями, з методом роботи європейських імпресіоністів.
А. Шамрай, відомий літературознавець 20-х років
Васильченкове художнє слово — поетичне, народне і національне. Завдяки стверджувальному пафосові та емоційному впливові воно на рівні глибинних клітин підсвідомості відроджує родову пам'ять, здатність до свого народу. Шанувальники таланту Васильченка знають і люблять свого письменника передусім як лірика тонкої душевної організації, майстра поетичного художнього слова, автора оповідань, у яких опоетизовується художня дійсність, майстерно виписані уявні, дещо ідеалізовані традиційні національні характери, що зміцнювали і зміцнюють український народ у своєму позитиві.
Н. Шумило, літературознавець
Шляхетність, інтелігентність, відданість обов'язкові — все це було у Васильченка, все це він, людина передових демократичних переконань, що самовіддано трудилася в ім'я духовного розвитку свого народу, проніс крізь роки й десятиліття. І ще було в ньому якесь по-юнацькому загострене почуття прекрасного і той вроджений оптимізм, життєрадісність міцної народної натури, що надавали світлого, стверджувального характеру навіть тим його творам, в яких відбилися похмурі картини минулого. О. Гончар, відомий письменник, літературознавець ...Помилялися й недруги Васильченка, котрі майже все життя на різні лади ганили його творчість, називаючи її то тематично вузькою, то хуторянською. Яких тільки ярликів не вішали на майстра слова його хулителі. А що вийшло? В наш час жоден український письменник не видається так широко, як Степан Васильченко.
У чому ж секрет такого дивовижного успіху письменника, чому нові й нові покоління читачів знаходять у його слові звабу, чарівність для себе? Пояснення, мабуть, одне: Степан Васильченко — воістину письменник народний, на світ, на все навколишнє життя він дивився очима трудової людини, її думання і житейську психологію поклав в основу всього, що писав.
Л.Дрофань, літературознавець
Повість «Талант» є одним з кращих творів у літературній спадщині С. Васильченка.
Р.Дуб, В. Поліщук, літературознавці
Створені... С. Васильченком персонажі — борці за добро і людяність, подвижники на ниві освіти, які в неймовірно тяжких умовах добровільно брали на себе особливу відповідальність перед рідним народом за долю підростаючих поколінь.
В. Таран, літературознавець
Пафос життєствердження, глибоке проникнення в психо логію зображуваних людей, теплий гумор, ліризм, пластичність образу — такі найголовніші риси художньої манери Степана Васильченка в кращих його творах.
А. Іщук, кандидат філологічних наук
Яку б тему не порушував письменник, всюди відчувається гуманістичний пафос: твори різних жанрів наснажені світлом любові до людини. На долю його героїв випадало всього — і доброго, і гіркого, але вони ніколи не втрачають високих якостей своєї душі, безмежно несуть у душі все те найкраще, що виробив народ упродовж тисячоліть.
П. Хропко, літературознавець
Неординарність особи Васильченка, оригінальність його письменницького почерку визначає поєднання в одній творчій індивідуальності двох найхарактерніших прикмет української національної вдачі: схильності до щирості, душевного злету, я сказав би, до поетичного бачення світу і разом з тим — до простодушного гумору.
Д. Міщенко, літературознавець