Урок №34.
Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана купала». Зміст твору, мотиви, ідея, зв’язок з нечистою силою як метафора злодіяння
Мета: опрацювати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його , основну думку, темузв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха — божий і людський заповіти.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Гоголя, бібліотечка його творів, ілюстрації до народного свята Івана Купала,
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. М.Гоголь. «Вечір проти Івана Купала».

Літературний диктант «Відгадай героя»

1.«Він до смерті не любив переповідати одне й те ж саме».
2. «…умів гарно прегарно розповідати!.. Вже не пара якому-небудь теперішньому базіці.. Бувало як почне – цілий день не зрушив би з місця…»
3. «У тому хуторі з’являвся часто чоловік, або краще диявол у людській подобі. Звідки він приходив, чого приходив, ніхто не знав. Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає».
4. «Помітивши, що Басаврюк навіть у Великодню неділю не буває в церкві, надумав був покарати його, накласти церковне покаяння».
5. «А я думав, нещасний іти в Крим та Туреччину, навоювати золота і з добром приїхати до тебе, моя красуне. Та не бути тому».
6. «…завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік цвіте папороть. Не прогав!»
7. «З серцем, яке мало не вискакувало з грудей, зібрався він у дорогу, і обережно спустився густим лісом у глибокий яр, що називався Ведмежим».
8. «Але тільки зацвіте папороть, хапай її і не озирайся, що б тобі позаду не причулося».
9. «…вихопила в нього квітку з рук, нахилилася і щось довго шепотіла над нею, сприскуючи якоюсь водою».
10. «… стала розповідати, як цигани, проходячи мимо, украли Івася».
11. «Сякий-такий Петрусь, немазаний! Та хіба я не любив його? Та чи не був він у мене, як рідний син?»
12. «…дала обітницю йти на прощу; зібрала майно, що залишилося після батька, і через кілька днів її справді вже не було в селі».


Відповіді.

1.Дяк Хома Григорович.
2.Дід Хоми Григоровича.
3. Басеврюк.
4. Отець Афанасій.
5.Петро.
6.Басеврюк.
7.Петро.
8.Басеврюк.
9.Відьма.
10.Пидорка.
11.Корж.
12. Пидорка.
2. Бесіда
- Чи був, на вашу думку, Гоголь у Києві? З якою метою? (Хотів викладати історію у Київському університеті.)
- На батьківщині Миколи Васильовича, у Великих Сорочинцях, 1844 року побував Тарас Шевченко. Після цих відвідин з'явився вірш-послання "Гоголю". Прослухайте його у виконанні вашого одногрупника. (Читання напам'ять.)
- Хто із пращурів Гоголя став прообразом головного персонажа у творі «Тарас Бульба»? (Прадід по батькові, соратник Б. Хмельницького, учасник Національно-визвольної війни 1648-57 рр., полковник Остап Гоголь.)
- Любив український ярмарок Гоголь, і у Василівці, і в Ніжині будучи. Від кого з рідних успадкував Микола Васильович пристрасть до видовищ? (Любов до видовищ викохав батько - Василь Панасович - письменник, організатор домашнього театру поміщика Д. Трощинського, який чотири рази на рік у Василівці організовував ярмарок, де продавали свійських тварин.)
- Яке місце містичного у факті народження Миколи Гоголя? (Мати Марія Іванівна назвала сина на честь чудотворної ікони Миколая.)
- І сьогодні національний колорит гоголівських творів вражає. Так, українським телеканалом "Інтер" був створений мюзикл під назвою "Вечори на хуторі біля Диканьки". Що ви знаєте про цю назву? (Так називався збірник повістей із двох частин, що вийшов у Петербурзі в 1831, 1832 рр. і приніс Гоголю популярність.)
- Хто виховав у майбутнього митця шану до мовно-музичної культури українців? (Бабуся по матері Тетяна Семенівна.)

- Справжньою перлиною української культури є народна пісня. Знайдіть у підручнику і зачитайте, що говорив Микола Гоголь про українську пісню (ст. 166, 169)?
- До якого календарно-обрядового циклу належить пісня?
- Як нині молодь святкує Івана Купала?
- На ст.170 підручника у рубриці "До речі..." прочитайте самостійно, як святкували Івана Купала в давнину, і олівцем позначте нову інформацію, яка ще не звучала. ("Читання з позначками".)
- Що нового ви дізналися про свято Купала?
- Відомості про свято Гоголь отримав у листі від матері і використав їх в оповіданні «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», що вийшло окремим виданням у Петербурзі 1829 року.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
1. Рубрика «Із скарбів народних свят Івана Купала» (матеріал для вчителя)
- Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? (У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Купайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою, його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня за новим. Це свято приурочене до надзвичайно важливої події: літнього сонцевороту, коли день починав зменшуватися, а ніч — збільшуватися. Відносно того, хто ж такий Купайло, існує декілька припущень. Так, автор «Синопсису» 1674 року вважав, що у давнину це було свято Купала, бога земних плодів, врожаю, добробуту та води. Український історик Я. Боровський вважає, що Купала — істота не чоловічої, а жіночої статі. На його думку, ця богиня Купала, могутність якої поширювалася на все, що виростало на полі язичника-хлібороба. Сучасні російські дослідники В. Іванов та В. Топоров уважають, що назва Купала походить від купати і кипіти — закипати, палко бажати будь-чого». Вважалося, що саме з цього дня слід купатися, тому що Іоанн Хреститель повиганяв з води злих духів. Крім того, існувало вірування, що купатися на зорі цього дня корисно для здоров’я)
- Яка характерна риса притаманна цьому святу? (Характерна риса Купала — численні звичаї та перекази, пов’язані з рослинним світом. Так, існувало повір’я, що в ніч на Купала всі рослини та тварини одержують чародійну здатність розмовляти поміж собою, а дерева можуть навіть переходити з місця на місце. Головним моментом свята було збирання цілющих трав та коріння, адже існувало давнє вірування, що всі чудодійні та цілющі трави розпускаються саме в ніч на Івана Купала, коли наступає літній сонцеворот і природа досягає свого найвищого розквіту. Частину трав та квітів збирають удень, частину — вночі, а деякі — тільки до сходу сонця. Тільки вночі треба було зривати чарівну квітку папороті, яка стала центром уваги в іванівську ніч, адже саме з цією фантастичною квіткою скрізь були пов’язані перекази про скарби. Цю легенду художньо описав М. Гоголь у повісті «Вечір проти Івана Купала»)
- Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом? (Починалося свято з того, що вранці напередодні Купала дівчата йшли за травами й квітами для вінків. Серед трав обов’язково повинен бути полин як засіб проти русалок та відьом. Обов’язковим атрибутом свята було купальське багаття, вогонь якого вважався священним, очищуючим, і здобути його, за традицією, треба було шляхом тертя дерева об дерево. Багаття це було ніби земною подобою сонця, і, щоб очиститися перед початком жнив, бути сильними та здоровими, хлопці та дівчата стрибали через нього. Пізніше це стало ще й засобом ворожіння: розійдуться руки юнака та дівчини над багаттям — не бути їм разом. Купання також вважалося цілительним, купались рано-вранці, тому що, за повір’ям, у цей день вранці купається сонце. Важливою складовою частиною купальської обрядовості, пов’язаної з іншою творчою стихією — водою, були дівочі вінки. Розпитуючи воду про свою майбутню долю, вінки пускали по річці слідом за деревом. Загадували, звичайно, на женихів, на життя або смерть. У який бік пливе вінок — там і жених. Якщо вінок пливе рівно, спокійно,— сімейне життя дівчини буде благополучним. Якщо ж вінок перевертається або чіпляється за будь-що, життя буде важким. Потанув вінок — прикмета погана. А якщо він все-таки випливе, та ще й проти течії — прикмета добра. Коли на вінках горіли свічки — спостерігали за ними. Поганою прикметою було, якщо свічка згасне, той раніше помре.
Обов’язковою на Купала була також спільна вечеря, сааме тут, під деревами. Спеціальної їжі у це свято не було, готували яєчню та млинці, вареники з товченим конопляним насінням та цибулею. Їжа була переважно пісною, оскільки Іванів день приходився на Петрів піст, який починався в день Усіх Святих та продовжувався декілька тижнів. Розговлялися лише у Петрів день
2. Історія написання твору.
1830 року з’являється в журналі «Отечественные записки» повість «Басаврюк» (пізніше переназвана «Вечір проти Івана Купала»). Нею М. Гоголь започаткував двотомний цикл повістей та оповідань «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Обидві книги викликали захоплення читачів, а критики одностайно визнали молодого Гоголя першорядним майстром слова. Переважно відзначили його талант гумориста, лірика у змалюванні природи й людських почутів, його глибоку обізнаність із українською міфологією.

3. Робота над твором М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала»
Тема: розповідь про те, як Петрусь заради свого щасливого кохання вимушений був пов’язати власну долю з «нечистою силою».
Ідея: засудження жорстокості, підступності; жаги до збагачення (Басаврюк).
Основна думка: «сатана, що прибрав людської подоби для того, щоб відкопувати скарби, а через те, що скарби не даються нечистим рукам, так от він і приманює собі молодців»; людина — творець своєї долі, необхідно вміти особисто долати ті труднощі, у яких вона опиняється, а не звертатися по допомогу до диявола.
Жанр: оповідання, бувальщина.
Композиція.
Експозиція: знайомство з Хомою Григоровичем, який полюбляв розповідати різноманітні бувальщини.
Зав’язка: звернення наймита Петруся до Басаврюка, аби той допоміг йому в одруженні на дочці багатого козака.
Розвиток дії: контактування героя з нечистою силою, обезголовлення Івася, нестерпне життя Петруся з Пидорою.
Кульмінація: з’явлення привида; зникнення Петруся, де він стояв — купа попелу.
Розв’язка: служба ПидоYри черницею
Проблематика твору:
- казка і реалії життя;
- соціальна нерівність — перешкода до щасливого життя;
- злочин і кара;
- духовність і нечиста сила;
- людна і оточуючий світ.
4. Слово вчителя. Зв’язок оповідання з фольклором, етичними уявленнями українського народу
Бесіда за питаннями:
- Як ви розумієте поняття «фольклор»? З якою метою письменники використовують його елементи у творах художньої літератури?
- Що свідчить про обізнаність М. Гоголя в українському фольклорі?
- Якою вважає митець «нечисту силу»?
- Для чого у «Вечорах проти...» Микола Васильович, з одного боку, протиставляє її людям, а з іншого — намагається показати її негативний і пагубний вплив на суспільство?
- Як ви ввважаєте, елементи казки додають твору романтичності? Наведіть переконливі аргументи.
- Вмотивуйте, чи можна ототожнити поняття «нечиста сила» і «злодіяння»?
- Через що зло сильніше за духовне, святе?
- У чому полягає доречність застосування у творі звичаїв і обрядів українського народу? Яким чином це допомагає відтворити реалії життя тогочасного суспільства?
4.1. Пошукова робота у парах.
4.2. Елементи казки у творі.
- «Кинеш у воду — пливе чортячий перстень чи намисто поверх води, і до тебе ж у руки».
- «...Квіти почали між собою розмовляти голоском тоненьким, мов срібні дзвіночки; дерева загриміли сипучою лайкою...»
- «Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало, і квітка розгорнулася перед його очима, мов полум’я, осяявши й інші навколо себе».
- «Великий чорний собака вибіг назустріч і, виючи обернувся на кішку, кинувся у вічі їй».
- «Зирк, замість кішки, баба з обличчям зморщеним, як печене яблуко, вся зігнута в дугу, ніс з підборіддям, мов щипці, якими лущать горіхи». «Іскри посипалися у неї з рота, піна
з’явилася на губах».
- «Відьма тупнула ногою: синє полум’я вихопилося з землі; середина її вся освітилася і стала неначе з кришталю вимита і все, що було під землею, стало видно, як на долоні». «Відьма, вчепившись руками в обезглавлений труп, як вовк пила з нього кров...»
- «Простирало злетіло... Івасю! Закричала Пидорка і кинулася до нього, та привид увесь, з ніг до голови, вкрився кров’ю і освітив усю хату червоним світлом».
- «...Баран (смажений) підвів голову, блудячі очі його ожили і засвітилися… чорні щетинисті вуси значуще заморгали на присутніх».
- «...Сам церковний староста, що любив часом побалакати вічна-віч з дідівською чаркою, не встиг ще й двох разів дістати дна, як бачить, що чарка кланяється йому в пояс».
- «А тут з жінкою його теж диво: тільки що почала вона замішувати тісто у величезній діжі, як діжа враз вистрибнула: «Стій, стій!». Де там! Узявшися в боки, гордовито пішла навприсядки по всій хаті...»
4.3. Прислів’я, приказки, крилаті висловлювання.
- Провозити попа в решеті.
- Жінці легше поцілуватися з чортом, не в гнів кажучи, ніж назвати когось красунею.
- Темно, хоч в око стрель.
- Від чорта не буде добра.
- Зник, як у воду впав.
- Щука хвостом лід розбила.
- Потрібна, як торішній сніг.
5. Складання таблиці «Реалістичне і фантастичне у творі»

Реалістичне Фантастичне

• використання приказок, прислів’їв, повір’їв, сцен побуту;
• зображення селянського побуту, гумору, дотепності;
• глибокі страждання двох закоханих;
• майнова нерівність • народна легенда про цвіт папороті;
• втручання нечистої сили в людське життя;
• продаж нечистому людської душі;
• опис Купальської ночі з її дивами;
• діяння відьми


5. Опрацювання ідейного змісту оповідання. Бесіда за питаннями.
- Що вам відомо про народне свято Івана Купала? Коли воно відбувається?
- Яким ви уявляєте Хому Григоровича, автора бувальщини? Чи можна ототожнити його з М. Гоголем?
-Чому письменник не конкретизував церкви, дячок якої був автором цікавої оповіді «Вечір проти…»?
- Хто користувався творчими здібностями дяка? («…Писаки вони — не писаки, а от те ж саме, що й баришники на наших ярмарках. Нахапають, напросять, накрадуть усякої всячини, та й випускають книжечки, не товщі за буквар, кожного місяця або тижня»)
- Як Хома Григорович ставився до свого діда? За що він був йому вдячним? («Дід мій (царство йому небесне! Щоб він на тому світі їв самі тільки буханці пшеничні та маківники в меду) умів прегарно розповідати. Бувало, як почне — цілий день не зрушив би з місця, і все б слухав»)
- Які згадки охоплювали героя про власне дитинство, цікаві розповіді діда? («Та ні дивні розповіді про давню старовину, про наїзди запорожців, про ляхів, про молоденькі діла Підкови, Півтора-Кожуха і Сагайдачного не захоплювали нас так, як розповіді про яку-небудь старовинну дивну природу, від яких завжди дрож проходив по тілу і волосся ворушилося на голові»)
- Чим вражали дітей оповіді, почуті від діда? («Часом страх було такий візьме від них, що ще з вечора все здається бог знає яким страхіттям. Бувало, вночі вийдеш чого-небудь з хати, то так і думаєш, що на постелі твоїй умостився спати виходець з того світу. І, щоб мені не довелося розповідати це вдруге, якщо не здавалася часом здалеку власна свитка, покладена в голови, дияволом, що загорнувся в клубок»)
-Що було характерним для розповідей старого? («…За життя своє він ніколи не брехав і що було не скаже, то саме так і було»)
- Кого критикує дід? Чим це виправдано? («…Багато набереться таких розумників, які пописують по судах і читають навіть гражданську грамоту, котрі, якщо дати їм у руки звичайний часослов, не розібрали б ні аза в ньому, а показувати на ганьбу свої зуби — є уміння. Їм усе, що не розкажеш — смішки»)
-У яких умовах раніше жили мешканці села? («…Хутір, найбідніший хутір! Хаток з десять не пообмазуваних, не вкритих стирчало то там, то там серед поля. Ані тину, ані повітки добрячої, де б поставити худобу чи воза. Це ж ще багатії так жили, а подивилися б на нашу братію, на голоту: викопана в землі яма — от вам і хата! Тільки по диму й можна було дізнатися…»)
-Чим пояснити злиденні умови існування селян? («…Тому що тоді козакував майже кожен і набирав у чужих землях чимало добра, а здебільшого тому, що не було потреби обзаводитися доброю хатою. Якого народу тоді не вешталося по всіх усюдах: кримці, ляхи, литвинство! Траплялося, що й свої наїдуть купами і обдирають своїх-таки»)
-Через що привернув увагу селян один чоловік? («…З’являвся часто чоловік, або краще — диявол у людській подобі. Звідки він, чого приходив, ніхто не знав. Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає, там, зирк — знову мов з неба упав, вештається по вулицях у селі»)
- Як Басаврюк обдаровував дівчат? («…Надарує стрічок, сережок, намиста — дівати нікуди! Щоправда, красні дівчата трохи задумувалися, беручи подарунок: бог знає, може, справді перейшли вони через нечисті руки»)
- Чому люди побоювалися бісівського чоловіка? («…Кожного візьме страх, як нахмурить він було свої щетинисті брові і кине спідлоба такий погляд, що, здається, забіг би бог знає куди; а візьмеш, то на другу ніч і чимчикує в гості який-небудь приятель з болота, з рогами на голові, і давай душити за шию, коли на шиї намисто, кусати за палець, коли на ньому перстень, чи тягти за косу, коли в неї вплетена стрічка»)
- Що відбувалося з подарунками Басаврюка, які отримували дівчата? («Та от лихо — і здихатися не можна: кинеш у воду — пливе чортячий перстень чи намисто поверх води, і до тебе ж у руки»)
- З приводу чого виникали непорозуміння між ієреєм Афанасієм і Басаврюком? («Помітивши, що Басаврюк навіть у Великодню Неділю не буває у церкві, надумав був покарати його, накласти церковне покаяння»)
- Чому «нечиста сила» виявилася вищою за духовну? («Слухай, пан-отче! Гримнув він йому у відповідь: «Знай краще свої справи, ніж втручатися в чужі, якщо не хочеш, щоб козляча горлянка твоя була заліплена гарячою кутею. Що робити з окаянним? Отець Афанасій оголосив тільки, що кожного, хто буде водитися з Басаврюком, буде вважати за католика, ворога Христової церкви і всього людського роду»)
- Яким хотіли бачити дівчата наймита Петра Безрідного? («…Коли б одягти його в новий жупан, підперезати червоним поясом, надіти на голову шапку з чорного смушку з гарним синім верхом, почепити збоку турецьку шаблю, дати в одну руку малахай, а в другу люльку в лепській оправі, то заткнув би він за пояс усіх парубків тодішніх»)
- Чим Пидорка приваблювала багатьох хлопців? («…Повненькі щоки в козачки були свіжі й яскраві, як мак найніжнішої рожевої барви… брови, мов чорні шнурочки, що їх купують тепер для хрестиків та дукачів дівчата наші у москалів… ротик, на який дивлячись облизувалася тодішня молодь, мовби на те й створений був, щоб виводити солов’їні пісні, що волосся її, чорне, як крило ворона, і м’яке, як молодий льон, падало дрібними кучерями»)
- Як зреагував Корж, побачивши, як цілувалися його наймит і дочка? Хто перешкодив покаранню Петруся? («Отямившись, зняв він з стіни дідівський нагай і вже хотів був покропити ним спину бідного Петра, як де не взявся шестилітній Пидорчин брат, Івась, прибіг і злякано схопив рученятами його за ноги, закричавши: «Тату, тату! Не бий Петруся!»)
- Яким чином ПидоYра сприймала своє майбутнє одруження з «ляхом, обшитим золотом»? («Не один рушник облила гіркими сльозами. Тоскно мені. Тяжко на серці. І рідний батько — ворог мені: силує йти за нелюбого ляха. …Не буде музик на нашому весіллі; будуть дяки співати, замість кобз та сопілок. Не піду я танцювати з нареченим своїм; понесуть мене. Темна, темна моя буде хата! З кленового дерева, і, замість димаря, хрест стоятиме на дашку!»)
-Що вирішив зробити Петро, аби віднайти гроші на весілля з Пидорою? («…Думав нещасний, іти в Крим та Туреччину, навоювати золота і з добром приїхати до тебе, моя красуня»)
- Як очікував Петрусь часу зустрічі з Басаврюком? Про що це свідчить? («…Кури так не дожидають тієї години, коли молодиця винесе їм зерна, як ждав Петрусь вечора. Тільки й знав, що дивився, чи не довшає тінь від дерева, чи не рум’яниться, сідаючи, сонечко, і що далі, то нетерпеливе. Як же й довго! Мабуть, день божий загубив десь кінець свій»)
- Що необхідно було зробити наймиту, перебуваючи вночі біля трьох пагорків? («Бачиш ти, он стоять перед тобою три пагорки. Багато буде на них квітів різних; та, борони тебе нетутешня сила, зірвати хоч одну. Але тільки зацвіте папороть, хапай її і не озирайся, що б тобі позаду не причулося»)
- Яке нічне диво вразило Петруся? («Зирк — червоніє маленька квіткова брунька і, неначе жива, рухається. Справді, дивно! Рухається і дедалі більшає, більшає і червоніє, як жар. Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало, і квітка розгорнулася перед його очима, мов полум’я, осяявши й інші навколо себе»)
- Як зреагувала природа на те, коли наймит зірвав квітку папороті? («Та от почувся свист, від якого похололо в Петра всередині, і здалося йому, неначе трава зашуміла, квіти почали між собою розмовляти голоском тоненьким, мов срібні дзвіночки; дерева загриміли сипучою лайкою…»)
- За яких обставин герой мав можливість віднайти місце схову золота? («Петро підкинув, і, що за чудо? Квітка не впала прямо, але довго здавалася вогняною кулькою посеред темряви і, неначе човен, плавала у повітрі; нарешті, потихеньку почала спускатися нижче і впала так далеко, що ледве помітна була зірочка, не більше за макове зернятко. «Копай тут, Петре. Тут побачиш ти стільки золота, скільки ані тобі, ані Коржеві й не снилося»)
- Чи відчув себе щасливим Петрусь, коли було визначено місце схованого золота? Аргументуйте свої міркування.
- Що було запропоновано «нечистою силою» Петрусеві, аби той мав можливість отримати скарб? («“Ні, не бачити тобі золота, поки не дістанеш крові людської!” — сказала відьма
і підвела до нього дитя, років шести, накрите білим простиралом, показуючи знаком, щоб він одрубав йому голову»)
- Як герой сприйняв цю пропозицію? («Остовпів Петро. Хіба жарти, відрізати ні за що, ні про що людині голову, та ще безневинній дитині!»)
- Чому наймит, вагаючись, погодився на здійснення злочину? («А що ти обіцяв за дівчину? Гримнув Басаврюк і ніби кулю всадив йому в спину»)
- Що сталося з Петрусем, коли він відрізав голову Івасеві? («Голова його пішла обертом! Зібравши всі сили, кинувся він тікати. Все освітилося перед ним червоним світлом. Дерева
усі в крові, здавалося, горіли й стогнали. Небо, розжарившись, тремтіло... Вогняні плями, як блискавки, кружляли у нього перед очима. Вибившись із сили, вбіг він у свою хату і, як сніп, повалився на землю. Мертвий сон охопив його»)
- У зв’язку з чим змінилося ставлення Коржа до свого наймита? («Побачив Корж мішки і — розніжився:“Сякий-такий Петрусь, немазаний! Та хіба я не любив його? Та чи не був
він у мене, як син рідний?”»)
- Який вигляд мали дівчата та парубки на весіллі? Як цей опис характеризує культуру народу? («Як дівчата у пишному головному уборі з жовтих, синіх та рожевих стрічок, поверх яких нав’язувався золотий галун, у тонких сорочках, вишитих по всьому шву червоним шовком і винизаних дрібними срібними квіточками, у сап’янових чоботях на високих залізних підковах... Як молодиці з корабликом на голові, верх якого зроблений був увесь із суто золотої парчі, з невеликим вирізом на потилиці, з якого визирав золотий очіпок, з двома висунутими, один вперед, другий назад, ріжками з найдрібнішого чорного смушку; у синіх, з кращою полутабенку з червоними клапанами кунтушах... Як парубки у високих козацьких шапках, у тонких сукняних свитках, попідперізувані сріблом поясами, з люльками в зубах...»)
- Що дивовижного сталося на весіллі з тіткою покійного діда оповідача? («...Була вона одягнена тоді в татарське широке вбрання, і з чаркою в руках частувала гостей. От одного і підбив лукавий хлюпнути на неї ззаду горілкою, другий, теж, видно, не промах, викресав у момент вогню, та й підпалив... полум’я спалахнуло, бідолашна тітка, перелякавшися, стала
мерщій скидати з себе, при всіх, плаття... Галас, регіт, розгардіяш зчинився, як на ярмарку»)
- Як реагували мешканці села, дивлячись на щасливе подружнє життя Пидорки з Петрусем? («Від чорта не буде добра,— говорили всі в один голос.— Звідки, як не від спокусника люду
православного, прийшло до нього багатство? Де йому було взяти таку купу золота?»)
- Чому, на ваш погляд, після одруження Петруся на Пидорці Басаврюк зник, «як у воду впав»?
- Для чого Пидорка зверталася до ворожбитів?
- Чим пояснити зміни в образі життя Петра після того, як він пов’язав свою долю з «нечистою силою»?
- Чому ворожка не змогла виконати ритуал «лікування» Петра?
- Що трапилося з Безрідним після відвідування його привидом?
- Де побачив козак Пидорку, яка залишила село?
- Яку новину дізналися люди про Басаврюка? Як вони ставилися до його появи? («...Сатана, що прибрав людської подобии для того, щоб відкопувати скарби: а через те, що скарби не
даються нечистим рукам, так от він і приманює собі молодців»)
- З приводу чого шинок на опішнянській дорозі залишився покинутим і нелюдяним?
- Як Басаврюк намагався пошуткувати з людьми?
- Про що свідчить закінчення твору?
6. Характеристика образів твору
Басаврюк.
«Круглий стіл»: хто такий Басаврюк?
- Коли вперше читач знайомиться на сторінках твору з «бісівським чоловіком»? Чому його так називав народ?
- Як він ставився до сільських дівчат? Чим пояснити його прагнення наділяти їх подарунками?
- Де найчастіше полюбляв перебувати Басаврюк? Чому?
- За яких обставин він вирішив допомогти Петрусю? Чи щирим було це його рішення? Відповідь обґрунтуйте.
- Яким чином і для чого нечестивець лякав людей і посміювався над ними?
- Чому мешканці села, отець Афанасій не могли впоратися із Басаврюком?
- Про що свідчить закінчення твору? Чи можна вважати Басаврюка за такого, який і досі продовжує хибну справу — здійснювати злочин руками людей, заволодівши їх душами?
- Як сам М. Гоголь ставиться до цього героя оповідання?
Петрусь Безрідний.
.Опитування «Я — тобі, а ти — мені».
- Що дізнався читач про походження і соціальне становище Петруся?
- За яких обставин наймит вимушений залишити службу в Терентія Коржа?
- Як сталося так, що Петрусь зустрівся з Басаврюком?
- Що спонукало парубка погодитися на пропозицію «бісівського чоловіка»?
- Як ви ставитеся до злочину героя? Чи варто його за це покарати?
- Чому, отримавши золото, дружину, Петрусь не вважає себе щасливим, а нудиться світом?
- Яких змін зазнав герой у внутрішньому стані і зовнішності після укладання «угоди» з Басаврюком?
- Куди, на ваш погляд, зникає Петрусь наприкінці твору?
-Чи можемо ми звинуватити героя у його злочинних діях? Наведіть переконливі аргументи.
Пидорка Корж.
Опитування «Що я знаю про Пидорку Корж?
- З яким захопленням М. Гоголь зображує свою героїню твору, розповідаючи про її красу і привабливість?
- Чому для Пидорки є цінністю не гроші, а щирість почуттів коханого?
- Як дівчина сприймає бажання батька покарати Петруся і видати її заміж за багатого ляха?
- Яких страждань зазнала героїня, живучи разом із Петрусем? Що вона робила для того, аби бути з ним щасливою?
- Чому життя з коханим для неї стало нестерпним?
- Що змусило героїню залишити село і вирушити до Києва?
-Як ви вважаєте, через що ПидоYрка вирішила присвятити своє подальше життя службі в лаврі?
«Мікрофон»: які співчуття ви висловили б Пидорці, зустрівшись із нею? Що ви їй порадили б?
V. Узагальнення і систематизація знань
. Рубрика «Вислови власне судження». Робота в малих групах
Учням пропонується здійснити міні-коментар міркувань М. Гоголя:
• «Хто після моєї смерті виросте вище духом, аніж коли був при житті моєму, той покаже, що він справді любить мене та був моїм другом, і цим тільки зведе мені пам’ятника».
• «Заглиблюйся в самого себе й досліджуй душу свою, бо там закони усього й усьому. Знайди лише ключ до своєї власної душі, коли ж знайдеш, тоді тим самим ключем одімкнеш душі усіх».
• «Кожному тепер здається, що він міг би зробити багато добра на місці і посаді іншого, а тільки не можна зробити це на своїй. Це є корінь усякого зла».
• «Тяжко буде покараний той, хто дістав від Бога талант і закопав його в землю, а немає людини, яка б не дістала якого-небудь таланту».

• «Хто женеться за радістю, той раніше за всіх зловить нудьгу. Радість не дається нам дарма, вона дається нам у нагороду, вона входить до нас в душу тільки тоді, коли душа задоволена собою, коли вона сама почуває, що зробила добре і корисне — радість у праці».
• «Визволити людину від злиднів, голоду, холоду і смерті, звичайно, є добре діло, але визволити від хвороби, смерті її душу є далеко більше».

• «Бог дав мені багату природу. Він також заклав мені в душу од народження мого декілька гарних сторін, але кращою з них, за яку не знаю, як дякувати йому, було бажання стати кращим».
• «Ми всі так давно й чудно створені, що не маємо самі в собі ніякої сили, але як тільки підемо на допомогу іншим, сила раптом у нас з’являється сама собою. Так велику увагу в нашому житті має слово «інший» і любов до іншого. Егоїстів не було б зовсім, коли б вони були розважливіші й зрозуміли, що стоять тільки на нижчому ступені свого егоїзму і що тільки з того часу, як людина перестане думати про себе, з того тільки часу вона починає думати справді про себе».
VI. Домашнє завдання
Написати твір на тему «Нечиста сила в сучасному житті». Скласти сенкан за варіантами: І — М. Гоголь, ІІ — Басаврюк, ІІІ — Пидорка, ІV — Петрусь, V — Іван, VІ — Корж.