І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ТА ЙОГО ПОВІСТЬ «КАЙДАНІЕВА СІМ'Я»
Проблематика повісті, тема та ідея
У центрі повісті «Кайдашева сім'я» — зображення реалістичних і трагічних за суттю картин дрібновласницького побуту селянства другої половини XIX століття.
Повість вийшла майже через два десятиріччя після реформи 1861 року і висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя селян, непомірні податки, руйнування патріархального укладу села, темноту і забитість селян, яких внаслідок їхньої неосвіченості і недосвідченості в громадських справах було легко обдурити, підкупити і роз'єднати, як це сталося в історії з жидом Берком. Важливою проблемою було і пияцтво селян, відсутність культурного, духовного дозвілля.
Разом із тим І. С. Нечуй-Левицький звернувся у своїй повісті і до питань одвічних: добра і зла, кохання, сімейних стосунків, взаємин батьків і дітей, проблеми людської гідності та свободи.
І хоч усіх цих проблем не розв'язало і не розв'яже, мабуть, жодне покоління, ми вдячні письменникові за те, що він у яскравій художній формі показав, як багато залежить від самої людини, її характеру і життєвої позиції.
Ідея твору випливає незалежно від того, хотів цього автор чи ні. Це критика окремих вад існуючого суспільного ладу, які спотворювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення. Письменник засуджує егоїзм, жорстокість і дріб'язковість у стосунках із людьми, висловлює сум за людину, її самоприниження і моральний занепад. Піднімаючи у своєму творі одвічні проблеми, І. С. Нечуй-Левицький перекидає місток із минулого в майбутнє.