Дружба народів у творчості Тараса Шевченка
Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов'ю. Його заклик «Свою Україну любіть» проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але чи є це підставою вважати, що Шевченко ставив свою націю понад усе?
Може скластися таке враження — багато рядків його творів присвячені обвинуваченню царської Росії або польської шляхти. Та лише на перший погляд. Тільки в дуже обмежених людей патріотизм набуває форми несприйняття і ворожого ставлення до усіх інших націй. Тараса Шевченка «к обмеженою людиною назвати ніяк не можна.
«З його слів я вперше зрозумів, як треба любити батьківщину і свій народ» — пише про Шевченка... грузинський поет Акакій Церетелі у статті «Мої спогади про Шевченка», який відчув після спілкування з українським Кобзарем спорідненість доль двох настільки різних народів.
«Сей новий патріотизм нашого поета, — уточнює цю думку Іван Франко, — ...основується свідомо та твердо на любові до всіх людей, на бажанні загальнолюдського братерства, на прихильності до всіх пригноблених і покривджених, між котрими перша і найближча серцю поета його рідна Україна».
Для будь-якої людини є природним любити найрідніше. Але віддаючи серце близьким людям, наприклад, членам своєї родини, культурна людина не вважатиме ворогами усіх інших людей лише за те, що вони не входять в коло «близьких». Те саме є справедливим і щодо ставлення патріота до інших народів.
Так, нам відомо з творів Шевченка, як він ставився до Російської імперії — «тюрми народів». Він засуджував колоніальну політику російського царизму, увесь державний устрій. Але саме Імперія, царизм були його ворогами — а не росіяни взагалі. «Москалі» як представники ворожого устрою — а не російського народу. Російський народ у його зображенні був майже такою самою жертвою, як український та всі інші народи, що входили до складу Російської імперії.
Од молдаваніна до фінна
На всіх язиках все мовчить, —
пише Шевченко, але його співчуття поневоленим також охоплює усіх «од молдаваніна до фінна». Поет закликає до солідарності між безправними народами, до їх об'єднання проти спільного ворога — конкретного суспільного ладу.
Так само у «Гайдамаках» та інших творах на історичну тематику, хоча у деяких героїв звучить ворожість до «ляхів» взагалі, не слід плутати їх слова з авторськими. Польський народ не був у розумінні Шевченка ворогом українців, так само, як народ російський.
Так, упродовж різних історичних періодів певні нації пригноблюються представниками інших, і образи за це часто живуть довше за власне поневолення. Але Шевченко не піддається й таким образам. Він пам'ятає про спорідненість між близькими націями краще, ніж про ситуативну ворожнечу.
Того ж батька, такі ж діти, —
Жити б та брататься.
Ні, не вміли, не хотіли,
Треба роз'єднаться! —

пише він про український та польский народи. До народного повстання гайдамаків призвів не конфлікт між інтересами саме народів — винною є польська шляхта, а самі нації, на його думку, є братніми. І пізніше, у вірші «Ще як були ми козаками», поет повертається до цієї ж теми:
Отак-то, ляше, друже-брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели...
Шевченко мріє про об'єднання між слов'янськими народами:
Щоб усі слов'яни стали
Добрими братами,
І синами сонця правди…
Це — рядки з поеми «Єретик». До речі, образ ворога в цій поемі грають вже не «москалі» чи «ляхи-щляхтичі», а німці — чергове уособлення колоніальної політики, як такої, на прикладі конкретних історичних обставин.
І, нарешті, доказом ставлення Кобзаря до дружби всіх народів можуть стати рядки («І Архімед, і Галілей»):
І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
Саме «люди» взагалі, без розділення на народи, або пригноблених та тих, хто гнобить. Отже, дружба народів була не лише темою що епізодично порушувалась у різних його творах — вона була частиною шевченківської мрії про світле майбутнє.