Твір Князь Ігор — мужній воїн
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 22-01-2013, 19:44
Князь Ігор — мужній воїн
«Ліпше смерть, достойна слави, аніж зганьблене життя»
Шота Руставелі
У поемі «Слово о полку Ігоревім» невідомий автор із великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі від половців у XII столітті.
Серед усіх персонажів поеми на першому плані ми бачимо хороброго князя Ігоря та відважну дружину, з якою він вирушив у похід проти ворогів.
Ігор був новгород-сіверським князем. Із перших рядків поеми він виступає перед нами як патріот: мужньо обороняє рідну землю від найлютішого ворога Київської Русі — половців. Найсвятіший обов'язок для нього — залишитись вірним своїй вітчизні, навіть віддати за неї своє життя але не зрадити її. Тому і говорить він такі глибоко патріотичні слова перед виступом у похід: «Браття і дружино. Лучше ж би потятим бути, аніж полоненим бути».
Потрапивши у полон, Ігор не втрачає надії повернутись на батьківщину, думкою лине на рідну землю: «Ігор спить, Ігор не спить, Ігор мислю поля мірить од великого Дону до малого Дінця».
Мужністю князів Ігоря і Всеволода захоплюється навіть київський князь Святослав. Він говорить: «Ваші хоробрі серця в жорсткім харалузі сковані, а в одвазі загартовані».
Крім цього, автор підкреслює і благородство Ігоря. Князь розуміє, як потрібні в бою взаємодопомога і взаємовиручка, і тому не залишає в біді Всеволода. Він не кидає свого брата на поталу ворогам, коли той потрапив у скрутне становище, негайно поспішає йому на допомогу: «Ігор полки завертає: жаль бо йому милого брата Всеволода».
Коли ж дружина Ігоря почала зазнавати поразки, то князь не залишає поля бою, а як буйний тур, б’ється разом із воїнами до кінця.
Але чому ж Ігор зазнав поразки? По-перше, тому, що діяв нерозсудливо. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем Святославом. Та й похід він міг би відкласти, адже природа віщувала йому невдачу, ніби попереджувала, щоб Ігор зачекав. Проте Ігор був занадто самовпевненим, і його необдумані дії призвели до поразки.
По-друге, Ігор був честолюбивою людиною. Його прагнення здобути собі славу дорого обійшлося русичам. Зазнавши поразки у битві з половцями, він відкрив нападникам дорогу на Русь. Саме за це Ігоря і його брата Всеволода гостро картає автор «Слова...», вкладаючи в уста Святославі такі слова: «Ви ж сказали: «Мужаймося самі — минулу славу самі заберем і прийдешню самі поділим!», Без честі бо кров погану ви пролили».
Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність честолюбство, він підкреслює, що лише у спільній боротьбі об'єднаними зусиллями всіх князів можна розгромити половців.
Образ Ігоря глибоко хвилює сучасного читача. Знайомлячись із ним, ми переконуємось, що і в глибоку давнину наші хоробрі предки були великими патріотами і мужніми захисниками рідної землі від нападників, від тих, хто намагався посягнути на її свободу і незалежність. Ігор близький нам своїм глибоким патріотизмом, відданістю рідній землі, своєю незламною мужністю і відвагою.



Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали