Аспанфут
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 19-12-2012, 21:04
Аспанфут

Панфутуризм — літературне угруповання футуристів в Україні після Жовтневого перевороту 1917 року, що було ідейно пов’язане з загальним футуристичним напрямком в Італії та Росії, але мало питомі особливі риси й існувало досить автономно.
Угруповання панфутуристів, що виникло як "Аспанфут", діяло у 1921—1924 роках. Асоціацію панфутуристів (скорочено — Аспанфут) створено 1921 року в Києві на базі літературної групи «Фламінго», «Ударної групи поетів-футуристів» і науково-мистецької групи «Комкосмос». Засновник «Аспанфуту» - Михайль Семенко. Маніфест і художні твори панфутуристів публіковано в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922), газеті «Катафалк искусства» (1922), «Жовтневому збірнику панфутуристів» (1923). Маніфест підписали Гео Шкурупій, Михайль Семенко, Юліан Шпол (Михайло Яловий), Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан (Андрій Баб'юк), Марко Терещенко. Пізніше до «Аспанфуту» входили Микола Бажан, Юрій Яновський, Олекса Влизько, Володимир Ярошенко, Андрій Чужий та інші. Асоціація мала власне видавництво «Гольфштром». Члени організації прогнозували заміну мистецтва «умілістю», «штукою», а також появу надмистецтва як синтезу поезії, живопису, скульптури й архітектури, руйнування канонічних форм мистецтва тощо.

Термін «панфутуризм» увів поет Гео Шкурупій, утім українське відгалуження футуризму пов’язують передусім з ім’ям поета й теоретика Михайля (Михайла) Семенка, який разом з однодумцями розробляв теоретичні питання «нової літератури».
Програмні настанови "Аспанфуту" (сформулював їх гол. чином поет М. Семенко) типові для певних груп дрібнобурж. інтелігенції, які хоч і приймали Велику Жовтневу соціалістичну революцію, але не розуміли її соціалістичного характеру, були відірвані від прагнень народу. Головним завданням вони вважали "деструкцію" (руйнування) мистецтва, заміну його "метамистецтвом" (синтез мистецтва зі ... спортом). Учасники "Аспанфуту" вдавалися до формалістичних вправ, заперечували значення класичної спадщини. В процесі ідейного розвитку частина членів "Аспанфуту" згодом перейшла на позиції мистецтва соціалістичного реалізму (Г. Шкурупій, О. Полторацький, Ю. Яновський та ін.

Комункульт

У квітні — травні 1924 року панфутуристи перейменували себе в «Асоціацію робітників комуністичної культури». 1924 року вийшов один номер журналу «Гонг комункульта», де редактором був саме Семенко. 1925 року значна частина письменників та поетів, що так чи так належали до панфутуризму, увійшла в інші літературні організації, втім основне ядро (Семенко, Шкурупій, Полторацький, Влизько, Бузько, Чернов-Малошийченко та ін.) існувало далі як одноціле літературне явище до 1930-х років, об’єднавшися навколо журналу «Нова генерація», який на першій сторінці визначав завдання панфутуристів: «Ми за комунізм; інтернаціоналізм; індустріялізм; раціоналізацію; винахідництво; якість; економність; соціяльну витриманість; універсальну комуністичну установку побуту, культури, наукотехніки; нове мистецтво. Ми проти національної обмежености; безпринципового упрощенства; буржуазних мод; аморфних мистецьких організацій; провінціялізму; трьохпільного хуторянства; неуцтва; еклектизму»
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів