Маркіян Шашкевич «Веснівка»

 

Цвітка дрібная

 

Молила неньку,

 

Весну раненьку:

 

«Нене рідная!

 

 Вволи ми волю —

 

Дай мені долю,

 

Щоб я зацвіла,

 

Весь луг скрасила.

 

Щоби я була,

 

Як сонце, ясна,

 

Як зоря, красна,

 

Щоби-м згорнула

 

Весь світ до себе!»

 

«Доню, голубко!

 

Жаль мені тебе.

 

Гарная любко;

 

Бо вихор свисне,

 

 Мороз потисне.

 

Буря загуде —

 

Краса змарніє.

 

Личко зчорніє,

 

Головоньку склониш,

 

Листоньки зрониш, —

 

Жаль серцю буде».

 

 

Примітка

 

Веснівка — це веснянка або  весняна пісня. М. Шашкевич створює поетичну картину, яку можна розуміти й алегорично. Квітка (цвітка) просить матусю-весну, щоб та допомогла їй швидше розквітнути, привернути до себе увесь світ своєю красою. А ненька остерігає необережну квіточку, яка не розуміє, що ще можуть бути мороз, вітер, які знищать її красу.

 

Так і матері застерігають своїх доньок, які прагнуть швидше подорослішати. Вірш нагадує народну пісню, містить ознаки національного гуцульського колориту, зокрема діалектизми.