Тема: Респіратор. Правила користування респіратором
Мета: Ознайомити учнів з призначенням та основними елементами респіра-тора, порядком добору і прийомами користування ним; виховувати уважність і пунктуальність, розвивати самостійність у діях школярів.
Обладнання: картинки із зображенням респіратора
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Давайте пригадаємо, що ж таке «сигнал»?
- Які сигнали ЦО ви запам'ятали?
- З якою метою вони даються?
- Хто сповіщає населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха? (ра-діо, телебачення та ін.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми.
- Головне завдання нашого уроку – озброїтися знаннями, необхідними на ви-падок аварії, катастрофи, стихійного лиха, а також познайомитись з будовою респіратора, правилами користування ним
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда вчителя:
Ви вже напевно чули, що є міста, в яких багато заводів, фабрик та елек-тростанцій виробляють або використовують сильнодіючі отруйні або радіо-активні речовини.
Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідливі речовини, а тільки ті, що заражають повітря в не-безпечних концентраціях, здатних викликати масові ураження людей, тварин і рослин.
Розглянемо основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або використовують.
Хлор — газ жовто-зеленого кольору з різким характерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кількостях використовується для відбілювання тканин і паперової маси, знезараження питної води та ін. Перевозиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Аміак — безбарвний газ із характерним різким запахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак викорис-товується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода засто-совується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистер-нах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Сірководень — безбарвний газ із неприємним запахом. Важчий за по-вітря. Розчиняється у воді. Його пара утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші.
Двоокис сірки (сірчистий газ, сірчистий ангідрид) — безбарвний газ із характерним різким запахом. Добре розчиняється у воді. У великих кількос-тях використовується для виготовлення сірчаної кислоти, застосовується в паперовому і текстильному виробництві, для дезінфекції приміщень.
Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) — безбарвна, легколетка, низькокипляча рідина з неприємним запахом. Розчиняється у воді. Пара важ-ча за повітря. При взаємодії акрилонітрилу з повітрям утворюються вибухо-небезпечні суміші. Під час горіння акрилонітрилу виділяються отруйні гази.
Синильна кислота — безбарвна, прозора, дуже летка рідина. Пара її в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п'янкий запах (гіркого мигдалю). Добре змішується з водою.
Фосген — безбарвний газ. При температурі нижче 8°С конденсується (у безбарвну рідину). Запах нагадує запах прілих фруктів чи сіна. Фосген ва-жчий за повітря. Малорозчинний у воді. Отруйна тільки пара фосгену.
Бензол — безбарвна рідина з характерним запахом. Його пара важча за повітря і утворює з ним вибухонебезпечні суміші.
Аварії і катастрофи на таких підприємствах можуть призвести до зара-ження місцевості радіоактивними і отруйними речовинами. В зв’язку з цим, кожна людина має бути добре обізнана зі способами захисту в умовах зара-ження техногенного характеру.
Зараження навколишнього середовища сильнодіючими отруйними і радіоактивними речовинами може призвести до тяжких наслідків. Особливо небезпечно, коли ці речовини потрапляють в легені людини. Щоб вони не попали в органи дихання, необхідно прикрити рот і ніс такими захисними матеріалами, котрі очистять (відфільтрують) атмосферне повітря від шкідли-вих домішок. Для захисту органів дихання (легень) використовуються проти-гази і респіратори.
- Отже сьогодні ми познайомитись з …(показую)
- Що це? (респіратор)
- Де ви це бачили? (коли тато чи дідусь кропили жуків на городі, то одягали на обличчя).
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактив-ного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюс-ток»).
Респіратор Р-2Д — це фільтруюча півмаска для дітей, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху, наголовачем і носовим затиска-чем. При вдиху повітря проходить через усю зовнішню поверхню півмаски і фільтр, очищається від пилу і через вдихувальні клапани потрапляє в органи дихання. При видиху повітря виходить назовні через видихальний клапан.
Під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з великим успіхом за-стосовувався респіратор «Пелюстка» — разового застосування. Його фільт-руючим елементом є тканина Петрянова, з якої він виготовлений. (Під час розповіді розглядаємо ілюстрації і таблицю, що дає можливість визначити розмір респіратора Р-2Д).
Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря по-слідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімер-ний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.
Респіратори Р-2 виготовляються чотирьох розмірів відповідно до висоти об-личчя:
Висота обличчя, мм Розмір півмаски
80-100 0
100-115 1
115-125 2
125 і більше 3
Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті. (На дошці ви-вішено)
Правила користування респіратором.
? Надінь респіратор на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині.
? Тасьми натягни на тім'я голови і на потилицю.
? Відрегулюй їх довжину за допомогою протяжок.
? Кінці носового затискача притисни до носа.
Щоб підігнати респіратор Р-2Д до свого обличчя, треба перевірити йо-го справність, надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голо-ви, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегу-лювати й довжину (для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб наді-та напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носового затискача прити-снути до носа.
- А зараз давайте проведемо тренування.
Три напередодні підготовлені учні по рядах демонструють, як приміри-ти респіратор, перевірити щільність прилягання півмаски до обличчя і уклас-ти його для зберігання в протигазній сумці.
Тим часом вчитель доповнює дії дітей розповіддю.
- Респіратор виймають з пакету і перевіряють його готовність. Потім обома руками беруть за поворозки півмаски, великі пальці звернені всереди-ну. При цьому півмаска одягається на обличчя так, щоб підборіддя і ніс міс-тилися всередині її. Одна поворозка, що не розтягується, розміщується на ті-м'яній частині голови, а друга — на потиличній. Якщо потрібно, то за допо-могою пряжок регулюють довжину еластичних поворозок : знову одягають півмаску. Кінці носового затискача при цьому притискаються до носа.
Робота в групках
Потрібно правильно одягнути протигаз одному учневі із групи. ( Потім уча-сники міняються. Вчитель слідкує за виконанням при необхідності допома-гає)
«Прийоми користування респіратором»
1. «Вийняти респіратор і перевірити його справність». (При необхідності можна подати й додаткову команду: «Продезинфікувати внутрішню частину півмаски»).
2. «Взятись руками за поворозки й одіти респіратор на обличчя». (Якщо необхідно, регулюється довжина еластичних поворозок за допомогою пряжок).
3. «Притиснути кінці носового затискача до носа, перевірити герметич-ність респіратора». За цією командою притискують його до носа, а по-тім перевіряють щільність прилягання півмаски до обличчя.
V. Закріплення здобутих знань
Гра «Респіратор надіти!»
На клас з кожного ряду вибираю одного учня. По команді «Респіратор надіти!», учні одягають респіратор. Правила одягання респіратора помічники вчителя показують в такій послідовності: зняти головний убір, затиснути йо-го між колінами чи покласти поряд; одягти півмаску на обличчя і притиснути кінці носового затискача до носа; одіти головний убір; покласти пакет респі-ратора знову в протигазну сумку і застебнути її клапан. При цьому періодич-но перевіряється щільність прилягання півмаски до обличчя.
Знявши респіратор, треба провести його дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліети-леновий пакет і закрити його кільцем.
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ:
Дії при тривалому користуванні респіратором.
Якщо в респіраторі накопичилась волога від повітря, що видихається, то її видаляють з підмаскового простору через видихальний клапан. Для цьо-го треба періодично схиляти голову вниз. Якщо респіратор використовується для захисту від радіоактивного пилу при щедрому виділенні вологи, його можна зняти на 1—2 хв. Після видалення з нього ганчіркою вологи, респіра-тор знову одягають в послідовності, про яку йшлося раніше.
VII. Підсумок уроку.
- Про який засіб захисту органів дихання ви сьогодні дізналися? (респіратор)
- Коли потрібно користуватися респіратором?
- Які сильнодіючі отруйні речовини ви запам’ятали?
- А скажіть чи потрібно оберігати від механічних ушкоджень або зволоження респіратор?