Сценарій позакласного заходу до «ДНЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»


1-2 класи
ВОРОГ ЧИ ДРУГ

КАЗКА

Ведучий: Не за горами високими,
Не за морями глибокими,
А біля лісу, на лузі
Зустрілося двоє друзів:
Зайченя-хвалько,
Та Їжачок-трудівничок.

(Ой-ой, та вони про щось сперечаються).

Зайчик: Та встигнеш ти ще і уроки поробити. Пішли краще покупаємось, по засмагаємо…
Їжачок: А хто ж таблицю множення вчитиме?
Зайчик: Та що її там вчити. 6 на 6 – 36, 7 на 7 – 47.
Їжачок: Завжди ти поспішаєш. От і зараз: 7 на 7 буде 49. Але ж на завтра треба прочитати й оповідання «Вогонь: наш друг чи ворог?».
Зайчик: Ех ти, Їжачок! Слухай мене – і будеш розумним. По дорозі до озера розпитаємо про це дорослих звірів і з’ясуємо: ворог чи друг.
Їжачок: Дорослих треба слухати, але ж і домашнє завдання треба виконувати. Ну, побігли! (Зустрічають Їжачиху).
Їжачок: Мамо, а вогонь – наш друг чи ворог?
Мама: (розмірковуючи). Друг. Ось зараз я прийду до дому, підсмажу гриби. Ти прийдеш і тепленькі з’їси.
Зайчик: Побігли, Їжачку. Бачиш, як усе просто! (Зустрічають Козлика).
Їжачок: Козлику, а вогонь – наш друг чи ворог?
Козлик: Звичайно, друг. Узимку я натоплю піч і буду собі в теплі дивитися телевізор, ще й капусту їсти. Приходьте і ви, малюки, до мене в гості.
Їжачок: Спитаймо ще у Білочки, їй з дерева все видно.

Ведучий: Поки наші друзі шукають Білочку, подумаємо разом, яка користь від вогню. Вогонь – надійний помічник і друг людей. Це він рухає тепловози, теплоходи, живить велетенські домни, допомагає людині освоїти космос. Але коли вогонь у невмілих руках, він може стати і грізним ворогом.

Зайчик: Ой, горить будиночок Білочки. Їжачок допомагає білченятам, а мені наказав викликати пожежних по телефону. А-а-а я ще не прочитав на завтра оповідання і не знаю, який номер потрібно набрати.

Ведучий: Допоможемо Зайченяткові. Який номер треба набирати?
Діти: «101».

Зайченя: Дякую! (Набирає номер телефону, швидко і схвильовано кричить у трубку). Алло, пожежники-Бобри. Негайно приїздіть сюди! Пожежа! Горимо! (Слухає відповідь). Як куди? Сюди! Ви що, не бачите? Горить! (Вішає трубку. Біжить).

Ведучий: (до дітей). А чи правильно зробило Зайченя?
Діти: Ні, Зайчик не назвав адреси.
Ведучий: Правильно, діти. (Набирає «101»). Алло, говорить ведучий. Пожежа у лісі. Вулиця Соснова, номер вісім. Горить будиночок Білочки біля озера (вибігають Бобри у пожежних касках з відрами, співають).

– Ми пожежні,
Не шкодуємо води –
Гасимо пожежі!
Всі повинні пам’ятати,
Що з вогнем не можна грати!
Будьте обережні!

(Ідуть за куліси).

Ведучий: А що треба робити, коли поблизу немає телефону? (Діти відповідають).
Ведучий: Правильно, в сільській місцевості першому, хто побачив пожежу, треба повідомити про це та побігти до дзвона.

Пожежні: Молодці, друзі! Ви врятували життя білченятам. Мами їхньої не було вдома, а вони почали гратися сірниками і не помітили, як загорівся будиночок. Злякалися. Забилися у куток. Так могли і загинути.
Зайченя: А Бобри – молодці! Дуже швидко загасили вогонь.
Бобри: До речі діти, а чи все, що горить, можна гасити водою?
(Не можна гасити водою електричні нагрівачі, електричні прилади, якщо вони ввімкнуті в розетку, а також бензин).
Зайчик: І малятам, і звірятам,
Дуже добре треба знати:
Сірники не для забави,
З ними страшно…
Діти: Грати!
Зайчик: Вивчіть правила пожежні –
Будьте завжди обережні,
Знає хай дитина кожна, жартувать з вогнем…
Діти: (Всі разом). НЕ МОЖНА!

Конкурс 1. Дорога кожна секунда.

Вулицями міста одна за одною шугають червоні машини. Кілька секунд – і їх уже не видно, тільки чути в повітрі звуки сирени. Пожежа! Щоб врятувати життя людей, треба поспішати. Ось чому водії пожежних машин докладають усіх зусиль, щоб швидше приїхати на місце пожежі.

(У конкурсі беруть участь два «водії», яким треба якомога швидше провести свої «пожежні машини» до місця пожежі).

На відстані 5 – 6 см від них стоять машини зі шнурами. За сигналом гравці повинні змотати шнур на паличку або олівець і швидко наблизити до себе пожежну машину.

Виграє той, хто швидше це зробить.

 

Конкурс 2. Врятувати вірних друзів (беруть участь два учні)

На намальованому квадраті (1,5 х 1,5) розставляють іграшки (не менше 10). Одному з учасників зав’язують очі, пояснюючи, що в кімнаті, де знаходяться вірні друзі-іграшки, виникла пожежа, очі застилає дим, погано видно, а сигналом учасник прагне схопити найбільше іграшок, щоб винести їх з «палаючої квартири».

Виграє той, хто найбільше «врятує» іграшок.

 

Ведучий: А тепер скажіть мені:

«Можна гратись сірниками?»

Діти: Ні!

Ведучий: Телевізор ви включили –

Мультики там і пісні.

Йдете гратись, все лишили…

Так і треба, діти?

Діти: Ні!

Ведучий: Із квартири запах газу,

Що робити треба зразу?

Світло там ввімкнуть мені?

Сірником чиркнути?

Діти: Ні!

Ведучий: От схотілось чоловіку,

Під сосною навесні,

Вогнище зробить велике,

Там палити можна?

Діти: Ні!

Ведучий: Бо під деревом не можна! Щоб його не запалить, Б’ється пташечка тривожно, Їй на дереві цім жить. В неї діточки безкрилі Задихнуться і згорять, Пам’ятайте, діти милі, Добре правила слід знать!

Як прийшла біда – умить, Не ховайтесь, а дзвоніть! Кожна донечка і син – Знайте номер «101». А як хочете ви в лісі Теплий вогник мати, Треба вибрать гарне місце, Й зразу обкопати. Коли вже йдете до дому, Треба загасити Чи піском, якщо знайдете, Чи усе залити.

 

 

Підбиття підсумків конкурсів.