Інструктивно-методичні рекомендації
ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У 2014/2015 н.р.
Зміст
Інструктивно-методичні рекомендації вивчення української літератури у 2014/2015 н.р. 3
Оцінювання:
І правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів з української мови 7
ІІ навчальних досягнень учнів з української літератури 8
Види та кількість контрольних робіт з української літератури 9
Можливі види контрольних робіт з української літератури 10
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ 10
І. З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ІІ. З української літератури 12









































Інструктивно-методичні рекомендації
ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У 2014/2015 н.р.

Навчальний предмет «Українська мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної).
Вивчення української мови і літератури здійснюватиметься:
для 5-6-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;
для 7-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;
для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів:
5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8);
7-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;
У 2014-2015 навчальному році вивчення української мови в 5-6 класах здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи.-К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021).
За новою програмою з української мови для 5-9 класів кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами (раніше - відповідно по 3 год. на тиждень (по 105 год.): 5 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.); 6 клас – 3,5 год. на тиждень (122 год.,); 7 клас – 2,5 год. на тиждень (88 год.); 8 клас – 2 год. на тиждень (70 год.); 9 клас – 2 год. на тиждень (70 год.).
У мовленнєвій змістовій лінії нової програми уточнено деякі види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, внесено певні зміни до вимог щодо рівня мовленнєвої компетентності учнів шостого класу.
У новій програмі в 6 класі на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 2 год. на рік (по 1 год. на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» (5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в знаменнику нову -7).
Розширено розділ «Лексикологія. Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із 5 класу й відповідно значно збільшено кількість годин (7/12).
Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9), то його доповнено матеріалом про абревіатуру, словотвірний ланцюжок, словотвірний розбір слова.
Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Морфологія. Орфографія», зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17), числівника (8/10), займенника ( 8/10).
Зміст соціокультурної змістової лінії в кожному класі майже повністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види висловлювань), а орієнтовні вимоги визначено з урахуванням вимог компетентнісного підходу (учень сприймає, аналізує,оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізму в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий і здатний застосовувати їх відносно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).
Зауважимо, що роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності.
Діяльнісну змістову лінію в кожному класі змінено з урахуванням вже набутих учнями умінь і навичок у попередніх класах. Наприклад, у 6 класі передбачено, що учні вже самостійно визначають мету власної пізнавальної діяльності, відповідно до якої планують діяльність, оцінюють здобутий результат і роблять відповідні корективи; удосконалюють і поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння, намагаючись самостійно систематизувати, зіставляти, інтерпретувати здобуту інформацію з різноманітних джерел; переносити раніше здобуті знання й набуті вміння в нову ситуацію; критично оцінювати свої вчинки, узгоджуючи їх із загальнолюдськими моральними нормами, виявляючи готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Вивчення української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:
О.П. Глазова. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.
С.Є.Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.
О. В. Заболотний, В. В.Заболотний. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.
У 2014-2015 навчальному році вивчення української літератури в 5-6 класах буде здійснюватися за програмою, затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 7-9 класах - за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 кла¬си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021).
Курс української літератури в 6 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори». До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
З метою удосконалення навчальної програми з української літератури з обов’язкового вивчення вилучено такі теми:
5 клас
Є.Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…» (поезії) з розділу «Рідна Україна. Світ природи».
6 клас
О.Іваненко. «Друкар книжок небачених» з розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України»
та додано такі твори:
5 клас
О.Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород» (поезії); Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» до розділу «Історичне минуле нашого народу».
6 клас
В.Рутківський. «Джури козака Швайки» до розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України»;
І.Калинець. «Писанки»; «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зі збірки «Дивосвіт» - на вибір) (поезії) до розділу «Я і світ».
Зазначені твори спрямовані на патріотичне виховання учнів, розвиток їх творчої уяви, фантазії, знайомлять з найкращими надбаннями сучасних авторів.
Вивчення української літератури в 6 класі буде здійснюватися за підручниками «Українська література», 6 клас (автор Л.Т.Коваленко), «Українська література», 6 клас (автор О.М. Авраменко).
Варіативна складова Типових планів може використовуватися на:
збільшення кількості годин для вивчення української мови і літератури. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми з української мови чи літератури, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;
запровадження факультативів, курсів за вибором з української мови і літератури;
індивідуальні заняття та консультації з української мови і літератури.
Курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.
За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.
Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.
Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських – 4 учні. При меншій кількості учнів, за необхідності, створювати міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів.
Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’є-ктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з ре-альною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставина-ми може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором. У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.
Поділ класів на групи при вивченні української мови здійснювати відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2003 № 128. За наявності позабюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів дозволяється поділ класів на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні літератури (за рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування).
Під час організації індивідуальної форми навчання з української мови і літератури чітко дотримуватись вимог Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 20.12.2002 №732, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.01.2003 за №9/7330 (із змінами згідно з наказом МОНУ від 05.02.2003 №61).
Оцінювання
І. правописних (орфографічних і пунктуаційних)
умінь учнів з української мови
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови для учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтальні види контрольних робіт:
Форми контролю 5 6 7 8 9 10 11
І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми 4 4 3 3 3 3 2 2 2 2 2 2 2 2
Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
твір – 1 – 1 – 1 1 1 1 1 1 - 1 -
Правопис: диктант 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1
Читання мовчки 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 –
У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять двічі на рік і виставляють у колонки без дати.
Фронтальні види контрольних робіт (профіль української філології)

Форми контролю 10 клас 11 клас
І семестр ІІ семестр І семестр ІІ семестр
Перевірка мовної теми 3 3 3 3
Письмо: переказ 1 1 1 1
твір 1 1 1 1
Правопис: диктант 1 1 1 1
Аудіювання 1 1 1 1
Читання мовчки 1 – 1 –
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру із урахуванням специфіки виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

ІІ. навчальних досягнень учнів з української літератури
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення української літератури у кожному класі (чи не краще так: з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи у формі:
• контрольного класного твору;
• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2

–


2 3

1


2 3

1


2 3

1


2 3

1


2 3

1


2 3

1


2 3

1


2 4

2


2 4

2


2
Уроки розвитку мовлення* (РМ) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ) 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи

Класи 10 11 10 11
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ ПРОФІЛЬНИЙ
Контрольні роботи у формі:
• контрольного класного твору;
• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 3
1
2 3
1
2 3
1
2 3
1
2 4
1
3 4
1
3 4
1
3 4
1
3
Уроки розвитку мовлення* (РМ) (у+п) 2
2
2
2
2
2
2
2

Уроки позакласного читання (ПЧ) 1 1 1 1 2 2 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5
* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури.

Види та кількість контрольних робіт з української літератури
Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем відповідно до програм з української літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше шести (рівень стандарту, академічний рівень) або восьми на рік (профільний рівень).
Основними видами контрольних робіт з української літератури є:
- тест;
- розгорнуті відповіді на запитання;
- твір.

Можливі види контрольних робіт з української літератури
• тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант;
• анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо;
• письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення
• складання оповідання (казки) за прислів’ям;
• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають голов-
ну ідею твору;
• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
• усний переказ оповідання, епізоду твору;
• твір-характеристика персонажа;
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
• твір-опис за картиною;
• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) –
індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого
шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії,
анотації;
• написання реферату;
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
• написання листа авторові улюбленої книжки;
• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.


ВИМОГИ
ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ
І. З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури є
поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атес-
тація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень
учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог
навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних
видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо. Горват Н.І., Химинець А.А. 10
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від
1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за без-
доганно відповідь або виконану роботу).
1. Аналіз контрольних робіт.
Аналіз контрольних письмових творів і переказів, контрольних диктантів виконується у робочому зошиті. На цей вид роботи не слід відводити цілий урок.
2. Кількість і призначення учнівських зошитів.
2.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
• 5-9-ті класи – по два зошити;
• 10-11-ті класи – по одному.
2.2. У робочих зошитах виконуються класні й домашні вправи (домашні не більше двох), словникові диктанти (5 кл. – 12 слів, 6-7-х кл. – 24, 8-9-х – 36, 10-11-х - 48), навчальні диктанти, твори, перекази, самостійні роботи, тестові завдання різних форм, складання різноманітних схем, таблиць та інші види робіт, передбачені чинними програмами.
2.3. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту, у якому виконуються контрольний диктант, переказ і твір, контроль мовної теми, контроль аудіювання і читання мовчки.
2.4. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом навчального року.
3. Порядок перевірки письмових робіт.
3.1. Робочі зошити перевіряються:
• у 5-6-х кл. – двічі на тиждень;
• у 7-9-х класах – 2-3 рази на місяць;
• у 10-11-х класах – двічі на місяць.
3.2. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють щомісяця окремою колонкою в журналі (від 1 до 12 балів).
3.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита, слід ураховувати наявність різних видів робіт, грамотність і якість їх виконання, охайність, дотримання орфографічного режиму.
4. Орфографічний режим.
4.1. Записи в зошиті виконуються кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення, позначення, оформлення таблиць, схем тощо використовувати простий олівець).
4.2. Між класною й домашньою роботою пропускати два рядки (між видами робіт рядків не пропускати).
4.3. Дату класної, домашньої записувати так:
Двадцять дев’яте вересня
Класна робота
У 10-11-х класах можна й по-іншому:
29.09.14 Класна робота
Дату записуємо на березі цього ж рядка, що й наступний запис.
4.4 У зошитах для контрольних робіт записуємо дату і вид роботи:
Двадцять дев’яте вересня
Диктант ( переказ, твір) Двадцять дев’яте вересня
Читання мовчки
Буковина
4.5. Після заголовків, назв робіт, підпису зошита крапку не ставимо.
5. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.
5.1. Виправлення в учнівському зошиті виконувати лише червоним чорнилом.
5.2. Виявлені помилки підкреслюються горизонтальною лінією, а на березі того ж рядка позначається її тип. Якщо помилка допущена на ще не вивчені правила, то її виправляють, перекреслюючи скісною лінією, й надписують потрібну літеру або розділовий знак, вказують на березі її тип, але не враховують при визначенні оцінки.
5.3. Учитель зазначає кількість помилок і виставляє відповідний бал, наприклад:
З ? 7 б. = 6 б.
МО ? 7; 4 ? 5б.

Нормативи оцінювання по балах

Бали К-сть помилок Бали К-сть помилок Бали К-сть помилок
1 15-16 і більше 5 7-8 9 1+1 (негруба), 2
2 13-14 6 5-6 10 1
3 11-12 7 4 11 1 (негруба)
4 9-10 8 3 12 –
5.4. У письмових висловлюваннях ураховують наявність:
1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховують сумарно (перша позиція);
2) лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу, додається кількість балів за мовне оформлення і їх сума ділиться на два. Якщо частка не є цілим числом, то вона заокруглюється в бік більшого числа. Запис здійснюється так:
4 ? 7 б. = 7 б.
4; 5 випр. ? 6 б.

ІІ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. Кількість і призначення учнівських зошитів
2.1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі.
2.2. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.
2.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
3. Порядок перевірки письмових робіт
3.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.
3.2. Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
3.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць). Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.
3.4. Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться.
Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.
Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 ,,Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.
Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».
Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою ,,За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.