Методичні рекомендації щодо організації
методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх навчальних закладах

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.
Та повірте, і для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї?
Від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців.
Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!
Головним завданням методичної роботи у школі є надання реальної, дієвої допомоги класним керівникам та вихователям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь.
Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
Шкільне методичне об'єднання класних керівників обов’язково повинно мати спільну проблему над вирішенням якої слід працювати всьому педагогічному колективу.
Методичне об’єднання: Об’єднує класних керівників школи навколо проблеми, Вчить використовувати нові сучасні форми і методи, Допомагає класним керівникам-початківцям, Планує роботу класу, школи, педагогічного колективу, Діагностує рівень досягнень, запити та інтереси дітей, труднощі педагогів у роботі, Коригує план виховної роботи, Узагальнює кращий досвід класних керівників Стимулює творчу активність.
Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:
підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки;
забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;
озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знанням сучасних форм і методів роботи;
вивчення, узагальнення та використання кращого педагогічного досвіду роботи класних керівників;
координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів;
сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.
Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:
організує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;
координує виховну діяльність класних колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів;
організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення кращого досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;
Аналіз діяльності методоб’єднань класних керівників показує, що в ряді шкіл формально підходять до організації даного питання.
Ключовим аспектом подолання негараздів має стати:
- якісне планування, тобто усунення ряду принципових недоліків, а саме:
-- розмитість цілей та завдань методичних об’єднань класних керівників,
-- відсутність будь-якого зв’язку з попереднім планом;
-- недостатність вивчення і впровадження кращого педагогічного досвіду;
-- надмірна кількість різнопланових заходів без достатнього обґрунтування і об’єктивного оцінювання рівня вихованості учнів.
-- Слід більше уваги приділяти вивченню нормативно-правової бази освіти,
-- а також виробленню пропозицій щодо реалізації теоретичних питань, які розглядаються на засіданнях.

З метою удосконалення діяльності методоб’єднань класних керівників пропонуємо рекомендації щодо планування роботи:

- План методичного об’єднання складається на поточний навчальний рік і має спрямування на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.

Схема орієнтовного плану методичного об’єднання класних керівників
І Вступ.
- Аналіз роботи методоб’єднань за минулий рік на основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогічних кадрів та їх потреб, рівня вихованості учнів, ефективності методичної роботи, її вплив на підвищення результативності виховного процесу в порівнянні з минулим роком.
- Визначення досягнень у роботі, недоліків, їх причин, завдань на наступний рік з урахуванням проблемної теми.
- Вказати роль кожного члена методоб’єднання у реалізації колективно-методичної теми за схемою:

№ п/п Прізвище, ім’я,по батькові Тема (проблема) Форма узагальнення Застосування


ІІ Графік і тематика засідань

№ п/п Зміст роботи Форма проведення Дата виконання Відповідальний за виконання Домашнє завдання Примітка


ІІІ Вивчення та поширення кращого педагогічного досвіду.

ІV Робота з молодими класними керівниками.

V Вивчення рівня вихованості учнів та результативності виховної роботи.
Документація шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- список членів методичного об'єднання;
- річний план роботи методичного об'єднання;
- протоколи засідань методичного об'єднання;
- аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів);
- картотека кращого педагогічного досвіду.

Планування методичної ро¬боти здійснюється на діагнос¬тичній основі, мета якої — ви¬явлення недоліків у практичній діяльності кожного педагога та в розкритті основних шляхів їх подолання й запобігання їм.
Під час діагностики вра¬ховуються:
- виступи вчителів на педагогічних радах і засіданнях творчих об'єднань,
- конферен¬ціях і батьківських зборах.
Це допомагає виявити рівень тео¬ретичних знань класних керів¬ників, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, здатність об¬стоювати, аргументувати свою точку зору. Водночас учителі постійно працюють над підви¬щенням рівня психологічної го¬товності до педагогічної взає¬модії з учнями. Саме тому здій¬снюється система заходів, яка сприяє становленню вчителя як суб'єкта педагогічної взаємодії в умовах особистісно зорієн¬тованого виховання, впровад¬ження досягнень гуманістичної педагогіки і психології в практи¬ку роботи сучасних навчальних закладів.
Циклограма роботи класного керівника
Щоденно:
• З’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у
класному журналі.
• Бесіди з учнями, що запізнюються.
• Організація чергування в класі.
• Індивідуальна робота з учнями.
• Контроль зовнішнього вигляду школярів.
• Організація харчування дітей.
Щотижня:
• Проведення пресінформації
• Проведення виховної години.
• Перевірка щоденників (ведення записів про проведенні виховні заходи – загальношкільні та класні).
• Проведення заходів у класі за планом роботи.
• Ведення фото літопису класу.
• Організація колективних творчих справ учнів.
• Робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування.
• Контроль за виконанням доручень.
• Організація прибирання пришкільної території.
• Робота з батьками.
• Робота з учителями, що працюють у класі.
• Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), отримання довідок про хвороби учнів
• Ведення щоденників психолого-педагогічних спостережень.
• Оформлення звітів та планів для ЗВР.
Щомісяця:
• Перевірка щоденників (виставлення оцінок за місяць).
• Проведення класних зборів.
• Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.
• Організація чергування класу по школі.
• Відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі.
• Тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу.
• Контроль за станом підручників.
• Проведення лекторію для батьків.
• Зустрічі з батьківським активом.
• Відвідування учнів удома.
Один раз на семестр:
• Проведення відкритого виховного заходу.
• Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.
• Заповнення табелів успішності та видавання їх учням.
• Проведення батьківських зборів.
• Участь у роботі семінару, методичного об’єднання класних керівників.
• Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи.
• Складання плану роботи на канікули.
Один раз на рік:
• Аналіз та складання плану виховної роботи
• Оформлення особових справ учнів.
• Статистичні відомості про клас (на 5 вересня).
• Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання в бібліотеку наприкінці року).
• Написання характеристик (за необхідністю).
Робота з класними керівниками-початківцями

1. Проводити інструктивні наради-консультації з класними керівниками-
початківцями.
2. Закріпити за молодими педагогами вчителів-наставників.
3. Розробити перспективні плани самоосвіти з реалізації науково-
методичної проблем¬ної теми.
4. Забезпечити взаємовідвідування колективних творчих справ, годин
спілкування, бать¬ківських зборів з досвідченими класними керівниками.
5. Провести бесіди-консультації зі шкільним психологом з проблем
анкетування, діагнос¬тики, психолого-педагогічних спостережень та
написання ха¬рактеристики вихованців.
6. Заслухати звіти «Мої пер¬ші педагогічні знахідки».
7. Здійснити діагностику та відстеження готовності моло¬дих учителів до
здійснення ін¬новаційної діяльності в системі превентивного виховання.


Зміст, форми і структура плану виховної роботи класного керівника

Планування — справа творча, тому класний керівник має право вибра¬ти такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переко¬нанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.
Під час планування виховної роботи класному керівнику, крім визна¬чення цілей, форм і засобів виховання учнів, необхідно обрати оптималь¬ний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.
Робо¬чим планом класного керівника може бути календарний або перспективний план виховної роботи, який охоплює:
- тижневий,
- місячний
- або річний проміжок часу і містить таку інформацію:
- перелік запланованих заходів,
- терміни їх проведення,
- прізвища організаторів,
- примітка про виконання
Структура плану може включати такі розділи:
• Аналіз виховної роботи за минулий рік.
• Цілі та завдання виховної діяльності.
• Психолого-педагогічна характеристика класу.
• Основні напрями діяльності та справи класного колективу.
• Індивідуальна робота з учнями.
• Робота з батьками.
• Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

До розділу «Аналіз виховної роботи за минулий рік».
Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.
До розділу «Цілі та завдання виховної діяльності».
Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:
1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;
2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;
3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;
4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;
5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;
6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;
7) піддаватися діагностуванню.
У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.
До розділу «Психолого-педагогічна характеристика класу».
Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; роз¬виток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієн¬товні питання для складання характеристики класу.

До розділу «Основні напрями діяльності та справи класного колективу».
Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі.
Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набо¬ром випадково відібраних і не пов’язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.
Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що як¬найкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час ко¬лективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відпо¬відають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.
Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.
До розділу «Індивідуальна робота з учнями».
Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне про¬ектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, по¬шук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впли¬ву на кожного школяра.
Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з уч¬нями є:
вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і про¬цесу їх розвитку;
встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;
створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реаль¬них і потенційних можливостей учнів, задоволення соціальне цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;
вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та со¬ціального здоров’я учнів;
розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;
надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адап¬тації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;
профілактична робота з учнями «групи ризику» (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);
взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивіду¬альної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільне корис¬них ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їх особистості;
сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і та саморозвитку;
діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, ‘ облік їхніх особистих досягнень.

Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, скла¬дання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоп¬лень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих до¬сягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності тощо.
До розділу «Робота з батьками».
Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:
вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;
педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;
забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;
педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради клас: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;
індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;
інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.
До розділу «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».
Вивчення може проводитися за напрямами:
а) розвиток особистості учнів;
б) формування класного колективу;
в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному ке¬рівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колекти¬ву, як:
- організація соціально значущої спільної діяльності;
- наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;
- активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;
- стан емоційно-психологічних відносин;
- стан ділових відносин;
- наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;
- розвиток учнівського врядування.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різно¬манітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опи¬тування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педаго¬гічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і гру¬пового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.
Крім основних розділів, у план виховної роботи можуть бути вклю¬чені різноманітні додатки. Відповідно до традицій планування у конк¬ретному навчальному закладі цей документ може містити інформацію про батьків, їх участь у життєдіяльності класу, відвідування ними батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення ос¬танніх, їх зайнятість у позаурочний час, дані про результати педагогіч¬них спостережень та психолого-педагогічної діагностики, про учнівське самоврядування.