МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………

1. Принципи та види планування…………………………

2. Стратегічне планування…………………………………

2.1. Структура стратегічного планування діяльності

закладу………………………………………………………

2.2. Особливості змісту стратегічного планування роботи

в умовах реформування освіти…………………………....

3. Річне планування………………………………………..

3.1. Зміст та види річного планування……………………

3.2. Структура річного плану роботи закладу……………

3.3. Технологія підготовки та схвалення річного плану…

4. Організаційно-педагогічні умови успішного

планування роботи закладу………………………………..

Рекомендована література…………………………………

Список використаних джерел……………………………..

ВСТУП

Планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу – це різнобічне узагальнене уявлення про головні пріоритети його розвитку. Планування дає можливість колективу закладу проаналізувати результати діяльності, визначити шляхи піднесення рівня організації навчально-виховного процесу, обґрунтувати та забезпечити хід безперервного розвитку закладу.

Актуальність проблеми оновлення систем внутрішньошкільного управління безпосередньо пов’язана з реаліями життя, серед яких головними є: необхідність закладу швидко пристосовуватись до зовнішніх змін, забезпечення оптимального функціонування соціально-педагогічної системи та всіх її підсистем, постійний пошук резервів для розвитку. Аби розв’язати ці та багато інших питань, управління повинно бути якісним. Проте реалії сьогодення свідчать, що система управління у значній частині загальноосвітніх навчальних закладів має серйозні недоліки:

-відсутня цільова основа системи;

-управління недостатньо орієнтоване на розвиток координаційних та комунікативних зв’язків;

-система управління не повною мірою враховує особливості та потреби шкільного середовища;

-ідеї гуманізації та демократизації мають переважно декларативний характер;

-про модернізацію управління більше розмовляють, ніж роблять, бо в більшості закладів не визначено технологій та методів якісних змін [7].

Однією з причин такого стану управлінської діяльності є недостатні вміння адміністрації організувати роботу колективу з планування своєї діяльності. У значної частини керівників навчальних закладів не сформовано на достатньому рівні розуміння ролі й місця органів громадського самоврядування: конференції (загальних зборів) колективу закладу, ради закладу, батьківського комітету, учнівського комітету (парламенту) в системі планування діяльності колективу, що призводить до недооцінювання зазначеної ланки роботи. У значній частині закладів перспективні плани роботи затверджені лише директором закладу та/або педагогічною радою. Структура перспективного плану не завжди співпадає зі структурою річного плану, що суттєво ускладнює й погіршує якість річного планування. Річні плани роботи також нерідко розроблені без належної участі таких учасників навчально-виховного процесу, як учні й батьки. Ця практика вступає в протиріччя з чинними статутами цих закладів, де чітко визначені учасники навчально-виховного процесу, їх права і обов’язки, а також порядок ухвалення стратегічних та поточних рішень.

Трапляються випадки, коли план роботи закладу й плани роботи педагогічної ради, методичної ради, методичних об’єднань педагогічних працівників, органів громадського самоврядування закладу між собою не узгоджені. Це дає підставу спрогнозувати, що діяльність зазначених органів через нескоординованість буде неефективною і малорезультативною.

Мають місце серйозні недоліки в розробленні стратегічного прогнозування розвитку закладу, складанні й виконанні перспективних і річних планів роботи:

-недостатнє розуміння частиною керівників закладів мети, принципів, методів і форм стратегічного планування розвитку закладу та його відмінностей від річного планування;

-недостатня сформованість у значної частини керівників закладів умінь підготовки й розроблення перспективного й річного планів, діагностування та аналізу стану діяльності закладу;

-брак ініціативи й наполегливості керівників закладів у пошуку оптимальних для даного закладу освітніх інновацій та шляхів їх впровадження;

- недостатнє у частині закладів, а іноді й незадовільне, виконання норм, передбачених Статутом, щодо залучення до участі у плануванні діяльності закладу органів громадського самоврядування й таких учасників навчально-виховного процесу, як учні та батьки.

Актуальність і важливість окресленого кола питань зумовили розроблення цих методичних рекомендацій, які адресовані директорам, заступникам директорів загальноосвітніх навчальних закладів, завідувачам і методистам районних (міських) методичних кабінетів.

1. Принципи та види планування

Основними принципамипланування роботи загальноосвітнього навчального закладу є такі: цілепокладання, науковості, системного підходу, доцільності, наступності, колегіальності, інноваційності (рис. 1). Це питання сьогодні ґрунтовно відображено в сучасній науковій літературі [5; 7; 10; 19; 20; 31; 34; 35 та ін.].

Принцип цілепокладання передбачає постановку мети діяльності загальноосвітнього навчального закладу у відповідності до Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі та ін. Мета повинна бути зорієнтована на досягнення конкретних результатів за показниками, які підлягають вимірюванню.

Принцип науковості повинен забезпечувати планове запровадження досягнень психолого-педагогічних та суміжних наук, використання результатів наукових досліджень у навчально-виховному процесі та управлінській діяльності.

Принцип системного підходу передбачає розгляд закладу як соціально-педагогічної системи, планування діяльності якої відбувається шляхом планування діяльності її підсистем. Він передбачає системне бачення керівником розвитку об’єкта управління, наявність у нього навичок щодо аналізу та декомпозиції соціально-педагогічної системи закладу.

Принцип доцільності дає змогу планувати роботу закладу на основі діагностичних даних з метою підвищення реальної результативності роботи закладу.

Принцип наступності забезпечує відображення у плані роботи закладу результатів роботи за попередній період, що призводить до коригування його діяльності на новому етапі.

Принцип колегіальності полягає у залученні до складання плану не лише педагогічного колективу, але й учнів, батьків, представників громадських організацій, тобто всіх учасників навчально-виховного процесу.

Принцип інноваційності передбачає істотну зміну завдань управлінської діяльності керівника, мети, змісту, форм та методів його роботи в умовах вимог держави й суспільства до освіти. Зокрема, метою управління загальноосвітнім навчальним закладом, що здійснює інноваційну діяльність, вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати; змістом – виконання керівником модернізованих управлінських функцій: прогнозування, політико-дипломатичної, консультативної, менеджерської, представницької, запровадження нових методів управління, колегіальних форм управління; техніко-технологічних та економічних методів управління тощо.

Сучасні вимоги до організації планування роботи загальноосвітнього навчального закладу відображені в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 23.06.2000 р. № 240 [13], та Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284 [27].

У п. 4 Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів до ділової документації віднесені:

1. План роботи на поточний навчальний рік.

2. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

3. Навчальні плани та програми.

4. Розклад уроків для учнів 1–4 класів та 5–11 класів.

5. Графік роботи гуртків, секцій, об'єднань тощо.

6. Графік проведення позакласних заходів.

У Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284, у п. 2.1 визначаються такі види планів закладу:

1. Перспективний план.

2. Річний план.

3. Робочий навчальний план.

4. Додатки до робочого навчального плану:

- розклад уроків (щоденний, тижневий);

- режим роботи (щоденний, річний).

2. Стратегічне планування

2.1. Структура стратегічного планування діяльності закладу

 

Сучасна нормативно-правова база містить два види документів щодо стратегічного планування діяльності навчального закладу (рис. 1):

1. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I–III ступенів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240, п. 4.32) [13].

2. Перспективний план (Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 № 284, п. 2.1) [27].

Можемо запропонувати такий варіант здійснення стратегічного планування.

Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу може здійснюватисякерівниками у формі програмирозвитку закладу. З досвіду роботи можемо констатувати, що доцільним є складання такої програми на десять років (на міжатестаційний період). Важливим при складанні програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу є бачення його керівником мети діяльності закладу на досить тривалий період. Таке планування повинно відображати віддалену перспективу розвитку кожної підсистеми діяльності закладу та його соціально-педагогічної системи в цілому відповідно до ієрархії цілей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структура стратегічного планування діяльності закладу

 

В процесі розробки програми розвитку закладу доцільно виділити шість етапів:

1. Організаційний аналіз стану закладу.

2. Визначення місії закладу.

3. Формування концепції розвитку закладу.

4. Розробка стратегії, основних напрямків і завдань переходу до нового закладу.

5. Формування перспективного плану роботи.

6. Експертиза програми.

Основними компонентами концепції розвитку закладу є:

1.Мета.

2.Завдання.

3.Гіпотеза.

4.Шляхи реалізації мети і завдань.

5.Ресурсне забезпечення діяльності закладу.

6.Очікувані результати.

Програма розвитку закладу повинна бути узгодженою із планами соціально-економічного розвитку відповідної території та довгостроковими освітніми програмами. До неї як додатки можуть входити довгострокові програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу за окремими напрямами.

Важливими є передбачення послідовності реалізації програми, обґрунтованість і доцільність можливих її коригувань.

Розглядаючи порядок ухвалення Програми розвитку закладу(перспективного прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення і навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу) та перспективного плану роботи закладу, слід звернутись до чинних нормативних документів. Відповідно до Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу розгляд та ухвалення стратегії розвитку закладу відноситься до компетенції вищого органу громадського самоврядування (п. 4.2), а затвердження планів роботи – до компетенції ради закладу (пп. 2.1, 4.3.6).

Тому програма розвитку закладу:

-розробляється адміністрацією спільно з радою закладу;

-погоджується з педагогічною радою, органами учнівського та батьківського самоврядування, профспілковим комітетом;

-схвалюється загальними зборами (конференцією)колективу закладу.

На основі програми розвитку закладу рада закладу після погодження з педагогічною радою затверджує перспективний план роботи закладу – письмовий документ, який визначає систему заходів щодо реалізації стратегії діяльності колективу на певний довгостроковий період. Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить місію, бачення майбутнього організації згідно з програмою розвитку закладу; включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними заходами з зазначенням термінів, відповідальних за їх виконання та виконавців. Як правило, перспективний план розробляється на п’ять років.

Структура перспективного плану повинна коригуватися із структурою річного плану роботи закладу. Це стосується і кількості розділів, і структури планування конкретних заходів. З досвіду роботи можемо запропонувати у цій структурі зазначати не лише назви заходів, терміни виконання та відповідальних за виконання, але ще й виконавців (з прізвищами або лише із зазначенням певного підрозділу організації, який виконуватиме завдання щодо реалізації даного заходу) – наскільки це можливо передбачити в перспективному плані (табл. 1).

Таблиця 1

Структура планування заходів

№ пор.	Назва заходу	Терміни виконання (навчальний рік або кілька навчальних років)	Відповідальний за виконання (як правило, із адміністрації закладу)	Виконавці (назва підрозділу або конкретні прізвища)	Примітка

До перспективного плану діяльності закладу як додатки можуть розроблятися цільові проекти [23].

Цільовий проект – це сукупність теоретичного обґрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку. Цільові проекти обов’язково створюються самими педагогічними колективами і сприймаються вчителями як власні колективні надбання. Контроль за ходом виконання цільових проектів покладається на адміністрацію школи, керівників методичних об’єднань або спеціально призначених осіб. Рішення про повне виконання цільового проекту або про припинення роботи над його реалізацією приймаються тими органами, які дали згоду на його здійснення, або директором школи. Інформація про хід виконання загальношкільних цільових проектів та результати роботи заслуховується на засіданнях методичної ради, педагогічної ради та узагальнюється адміністрацією та радою закладу.

Методика проектно-цільового планування діяльності закладу дає змогу кожній школі мати індивідуальний план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку окремим об’єднанням та групам педагогів, кожному вчителю, спрямовує їх зусилля на вирішення актуальних проблем шкільного життя [20; 23].

 

У деяких загальноосвітніх навчальних закладах складаєтьсяєдиний документ – «Перспективний план роботи (перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу)», у якому концепція і програма розвитку закладу містяться у вступі. Такий варіант також є можливим. У цьому разі цей єдиний документ має спочатку схвалюватися конференцією (загальними зборами) колективу, а потім – затверджуватися радою закладу.

 

Стосовно організації перспективного (стратегічного) планування – звертаємо увагу методичних служб і керівників навчальних закладів на те, що цей вид планування потребує тривалої підготовки. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (програму розвитку закладу) та перспективний план роботи неможливо розробити, провести експертизу, узгодити та затвердити за 1-2 місяці. Крім того, даними методичними рекомендаціями не пропонується негайного перегляду програм і перспективних планів в усіх загальноосвітніх навчальних закладах. Тут даються лише певні орієнтири для такої роботи тоді, коли буде завершуватися чинність нинішнього перспективного плану та постане питання про підготовку нового.

2.2. Особливості змісту перспективного планування роботи в умовах реформування освіти

 

Закон України від 6 липня 2010 року № 2442–VІ «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» вимагає перегляду підходів керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування змісту планів роботи. Це стосується і перспективного, і річного планів.

Зміни до нормативної бази галузі освіти вніс також Кабінет Міністрів України 27 серпня 2010 року. А саме:

1. Постанова № 777 "Про затвердження Положення про освітній округ". Визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу – добровільного об'єднання у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій. Освітній округ потребує іншої структури управління та іншої організації навчально-виховного процесу.

2. Постанова № 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад". Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності.

3. Постанова № 779 "Деякі питання організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у зв'язку з переходом на 11-річний строк навчання", яким визнано такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", крім пункту 2 зазначеної постанови; постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року № 620 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717".

4. Постанова № 784 "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням", якою відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" і статті 197 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України затвердив відповідний Порядок, який визначає механізм працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням.

5. Постанова № 785 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року". Метою цієї Програми є вдосконалення позашкільної освіти шляхом надання підтримки та забезпечення розвитку, створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку осіб, які бажають здобути позашкільну освіту.

6. Постанова № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", якою затвердив цей Перелік. При цьому Кабінет Міністрів України виділив із зазначеного Переліку окремі послуги, які надаються на безоплатній основі дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа.

7. Розпорядження № 1720-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року». Метою програми є розроблення механізму стійкого інноваційного розвитку природничо-математичної освіти та його застосування у шкільній практиці.

8. Розпорядження №1721-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року». Метою Програми є розроблення механізму розвитку дошкільної освіти та його впровадження в практику роботи; забезпечення захисту конституційних прав дітей дошкільного віку і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття такої освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, зокрема дітьми п'ятирічного віку.

9. Розпорядження № 1722-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій». Виконання програми сприятиме: поліпшенню якості шкільної освіти, створенню механізму її стійкого інноваційного розвитку, варіативності та індивідуалізації навчання; стовідсотковому підключенню загальноосвітніх навчальних закладів до глобальних інформаційних ресурсів з використанням 

        високошвидкісних каналів; стовідсотковому доступу учнів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до високоякісних локальних і мережних освітніх інформаційних ресурсів; створенню та використанню у навчальному процесі сучасних електронних навчальних матеріалів і організації ефективного доступу до них через Інтернет; створенню умов для отримання повноцінної освіти, соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні; формуванню дистанційної системи виявлення обдарованих учнів, налагодженню їх ефективного електронного зв'язку з провідними фахівцями та вченими; створенню мережі електронних бібліотек і ресурсних центрів, що забезпечать інформаційну та науково-методичну підтримку навчального процесу; розвитку інформаційної взаємодії та інтеграції загальноосвітніх навчальних закладів у світовий інформаційний освітній простір. 

10. Розпорядження № 1723-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки". Метою програми є створення умов для якісної підготовки робітничих кадрів згідно з пріоритетами державної соціально-економічної політики, орієнтованої на задоволення потреб особистості, суспільства і держави, а також забезпечення рівного доступу до професійно-технічної освіти [1].

Сьогодні актуальною стає модель громадсько-державного управління освітою, в основі якої знаходиться принцип поєднання діяльності державних та суспільних суб’єктів управління в інтересах людини, соціуму та влади засобами взаємоузгодження та спрямування дій різних за природою сил на розвиток освітньої системи [5]. Головною перевагою такого управління вважається оптимальне задоволення потреб та інтересів учасників освітнього процесу при зваженій взаємодії громадськості й владних структур. Важливо наголосити саме на гармонійному поєднанні у державно-громадському управлінні загальнодержавних регулювань та суспільних ініціатив і визначальній ролі останніх як чинника, що сприяє децентралізації управління освітою й автономізації діяльності навчальних закладів. Саме розвиток державно-громадського управління є запорукою демократизації системи освіти, захисту прав усіх учасників навчально-виховного процесу.

Зважаючи на нові тенденції розвитку загальної середньої освіти, можна запропонувати для занесення до перспективного плану теми для обговорення на засіданнях педагогічної ради, конференції (загальних зборів) колективу закладу та ради закладу протягом наступних років:

1.Удосконалення уроку як засіб творчого розвитку особистості учня в процесі допрофільної підготовки та профільного навчання.

2.Результати діяльності педагогічного колективу щодо реалізації методичної проблеми закладу на шляху його інноваційного розвитку.

3.Особистісно зорієнтована профорієнтаційна робота педагогічного колективу як основа соціалізації учнів.

4.Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу на уроках (з предмета або галузі).

5.Створення умов для розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників на основах систематичного моніторингу рівня їх професійної компетентності.

6.Результати моніторингу стану викладання (предмет) з урахуванням головних вимог діагностування (об’єктивності, надійності, статистичної обробки одержаних даних).

7.Забезпечення умов розкриття творчого потенціалу педагога, формування ціннісних орієнтацій, рефлексивного мислення, оволодіння тенденціями змін в освітньому просторі.

8.Творче використання різних шляхів удосконалення інноваційної діяльності для досягнення максимальної ефективності навчально-виховного процесу.

9.Використання інновацій як механізмів руху школи та отримання кращої якості освіти.

10. Перетворення найбільш ефективних інновацій на повсякденну практику роботи навчального закладу.

11. Діяльність педагогічного колективу щодо пошуку оптимальних шляхів і способів підвищення ефективності навчальної діяльності учнів.

12. Аналіз портфоліо педагога як форма оцінювання його професіоналізму та результативності роботи під час експертизи на відповідність заявленої кваліфікаційної категорії.

13. Презентація проектів, створених учителями та учнями.

14. Підготовка, організація, проведення та результати моніторингу навчальних досягнень учнів

15. Творчий розвиток учнівської молоді у позакласній роботі.

16. Стратегія переходу навчального закладу до моделі профільної школи:

-адаптування до умов профільної школи;

-завдання переходу до профільної моделі;

-поетапність дій; зміст діяльності на кожному етапі, наступність;

-очікуваний результат.

17. Проблема готовності педагогічного колективу до здійснення допрофільної та профільної підготовки:

-ознаки готовності педагогів до нового змісту діяльності;

-напрями і форми підвищення компетентності педагогів у питаннях допрофільної та профільної підготовки;

-вивчення наявного досвіду щодо запобігання типових утруднень.

18. Портфоліо досягнень учнів як засіб упорядкування профільного навчання:

-призначення портфоліо як компонента «профільного простору» школяра;

-технологія формування портфоліо і педагогічна підтримка цього процесу.

19. Метод проектів як важливий засіб розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи.

20. Проблеми дотримання принципу наступності у процесі формування й розвитку мотивації навчальної діяльності школярів у початковій школі, школі ІІ ступеня та старшій профільній школі.

 

3. Річне планування

3.1. Зміст та види річного планування

Основним документом планування роботи школи є річний план. Слід наголосити на тому, що в інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів підкреслюється доцільність приведення розділів річного плану у відповідність до структури Закону України "Про загальну середню освіту”. Його пропонується складати за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображуючи головні питання діяльності школи, і в обов’язковому порядку обговорювати на засіданні педагогічної ради. Зважаючи на те, що річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності педагогічного і учнівського колективів, орієнтувати їх на досягнення кінцевого результату у навчально-виховному процесі, є необхідним пов’язувати його створення з виробленням критеріїв ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу та його управлінської підсистеми зокрема.

Основою для створення річного плану є навчальний план– нормативний документ закладу, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін.

Типовий навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів відповідно до Концепціїпрофільного навчання у старшій школі (2009 р.) передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико-математичному).

2. Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які не є профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений – передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня. Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів - «Природознавство».

На основі Типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів.

Організації виконання річного плану слугує особисте тижневе планування роботи керівників школи. Директор школи, його заступники з навчально-виховної та виховної роботи відповідно до річного плану роботи школи складають тижневі плани довільної форми, які мають сприяти чіткій і цілеспрямованій їх діяльності. Тижневий план складається в кінці чи на початку тижня після аналізу роботи школи, обговорюється на засіданні ради при директорові або оперативній нараді.

Важливим розділом річного планування є проектування системи внутрішньошкільного контролю, яке має складатися з таких елементів:

-роль і місце цієї системи в соціально-педагогічній системі закладу;

-суб’єкти системи;

-функції системи;

-ціннісно-нормативний компонент системи: місія (система цінностей, принципів) та нормативна база діяльності;

-ресурсний компонент (власні ресурси, їх забезпечення та використання ресурсів інших навчальних закладів, установ освіти в дистанційному режимі);

-змістовий компонент (зміст діяльності);

-результативний компонент системи (очікувані результати діяльності);

-прогностичний компонент (процес управління, організаційні механізми);

-умови діяльності [7].

Адміністрація навчального закладу, плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішньошкільного контролю, особливу увагу має приділяти організації раціонального використання часу, що відводиться на відвідування уроків та інших заходів. Відомо, що для забезпечення належного рівня управління закладом слід приділяти увагу контролю за навчально-виховним процесом:

-директорові – 50% свого робочого часу;

-заступникові директора з навчально-виховної роботи – 75% [33].

Якісним планування діяльнісності закладу стане лише тоді, коли в керівників буде достатньо фактів для аналізу й відповідних висновків. Лише той керівник, який систематично відвідує уроки й аналізує їх, може робити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу. Окрім уроків, адміністрація повинна відвідувати факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні та позашкільні заходи, працювати зі шкільною документацією тощо. Тому рекомендується залучення до контрольно-аналітичної діяльності педагогічного активу (керівників методичних об’єднань, вчителів-методистів, старших учителів, членів методичної ради, вчителів-наставників, членів атестаційної комісії, профспілкового комітету тощо).

Директору закладу необхідно відвідувати щотижня не менше чотирьох, а його заступникам – п’яти-шести заходів (уроків, факультативних занять, виховних заходів або занять гуртків, груп продовженого дня тощо).

В основу планування внутрішньошкільного контролю за станом викладання предметів доцільно покласти графік атестації педагогічних працівників.

Для здійснення внутрішньошкільного контролю доцільно складати графік, який конкретизує відповідний розділ річного плану роботи. У графіку слід визначити об’єкти, напрямки діяльності, питання, які підлягають контролю, терміни здійснення перевірок, відповідальних осіб, вказати форму узагальнення результатів [20; 23; 33].

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо [13].

Плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо складаються на період, визначений педагогічним колективом, в довільній формі та узгоджуються з заступником директора з навчально-виховної роботи [13].

У процесі планування слід керуватися нормативними документами: «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 31.10.11 року № 1243); «Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» (лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2008 р. № 1/9-520) [28].

Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключає право керівників, педагогічного колективу на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов'язково мають бути виконаними і які можна контролювати [13].

Розклад уроків та позакласних занять. Навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі регламентується розкладом уроків та розкладом позакласних занять на півріччя, які мають забезпечити рівномірне навантаження учнів та раціональну організацію праці педагогічного колективу.

У 9–11 класах необхідно практикувати здвоєні уроки з предметів, у процесі викладання яких проводяться лекції, семінарські заняття, заліки, лабораторні та практичні роботи.

Факультативні заняття, роботу гуртків, секцій, позакласні заходи тощо слід планувати у дні з найменшою кількістю уроків з обов'язковою перервою після основних занять [13]. Комплектація груп факультативів, гуртків, секцій здійснюється відповідно до встановлених нормативними документами норм кількості учнів.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Сучасними науковими дослідженнями [3; 4] встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10.00 до 12.00. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2–3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 3–4 уроках. Неоднаковою є розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 уроках дня посеред тижня. Предмети, які вимагають значних витрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять. Необхідно проводити оцінювання розкладу уроків за критеріями складності [4]. Кожний предмет має різний бал складності (табл. 2).

 

 

 

Таблиця 2

Міра складності предметів

 

При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день за сумою усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу. Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (за сумою балів за день) припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем. Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8.00. При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 години, закінчення – не пізніше 19.00. Учні 1–2 класів, випускних та спеціальних класів навчаються лише у першу зміну. Учні 3–5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року. Навчання у гімназіях, ліцеях, колегіумах і спеціалізованих загальноосвітніх школах має організовуватися в одну (першу) зміну.

План роботи методичного об'єднання спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу. У ньому мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних до­сягнень учнів тощо. План має містити завдання методичного об'єднання на по­точний навчальний рік, основні напрями його роботи, що ви­пливають із завдань розбудови національної системи освіти, ана­лізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти в навчаль­ному закладі або регіоні, а також перелік засідань об'єднання, складений за такою формою [29]:

 

№ п/п

Тематика засідань

Форма прове-дення

Методи прове-дення

Дата прове-дення

Місце прове-дення

Відпові-дальний за проведення

При-мітка

 

План методичного об'єднання (кафедри) може бути складе­ний також за блочно-модульним принципом,що містить три на­прями (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та уза­гальнюючу [29].

У процесі планування роботи методичного об’єднання педагогічних працівників слід керуватися нормативним документом «Рекомендації щодо організації і проведення методичної ро­боти з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти» (лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 р. № 1/9-318), а також методичними рекомендаціями нашого інституту, розробленими, рецензованими та затвердженими в установленому порядку.

3.2. Структура річного плану роботи закладу

 

Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу повинен містити вступ, основну частину та додатки.

У вступі подається аналіз роботи навчального закладуза минулий навчальний рік. Зазначається, що у навчальному році робота школи була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства освіти і науки України, регіональної Програми розвитку системи освіти регіону, Програми інноваційного розвитку освіти району (міста) в галузі освіти, Перспективного плану роботи закладу, інших чинних законодавчих та нормативних документів. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту. Далі необхідно зробити короткий аналіз ро­боти навчального закладу за минулий навчальний рік і визначити завдання діяльності закладу на новий навчальний рік. Аналітична частина вступу може містити такі блоки:

1. Статистична інформація: кількісні та якісні показники набору учнів до школи; виконання Закону України «Про загальну середню освіту», працевлаштування випускників; кількісні та якісні показники успішності (за класами, пред­метами, вчителями у діаграмах різного виду), пояснення причини підвищення або зниження успішності школярів; дані про зайнятість учнів у позакласній діяльності, наявність правопорушень чи злочинів, їхні причини; відомості про здоров'я учнів.

2. Досягнення у виконанні протягом року програми розвитку закладу:результативність впровадження інновацій; результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; ефективність форм взаємодії з різними партнерами з числа державних чи громадських організацій; аналіз створення необхідних умов для реалізації програми розвитку навчального закладу.

3. Проблеми. Вказуються нерозв'язані завдання, труднощі й перешкоди на шляху реалізації програми розвитку навчального закладу. Правильно виділені та чітко сформульовані проблеми виступають основою визначення завдань, розв'язання яких необхідне та можливе у новому навчальному році.

4. Визначення завдань на новий навчальний рік. Слід врахувати:

- завдання, пов'язані з позитивними змінами у рівні успішності школярів, формуванні системи цінностей, заходами щодо зміцнення здоров'я, соціального захисту школярів;

- завдання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій;

- завдання, пов'язані з забезпеченням підвищення рівня професійної компетентності педагогів;

- завдання, пов'язані зі створенням системи взаємовідносин навчального закладу і зовнішнього середовища;

- завдання, пов'язані з удосконаленням системи управління закладом, забезпеченням необхідних організаційних, науково-методичних, морально-психологічних, матеріально-технічних, інформаційних умов реалізації плану роботи на навчальний рік.

Основна частина річного плану роботи навчального закладу – це структурований зміст діяльності закладу у наступному навчальному році. Слід зазначити, що єдиної, обов'язкової для усіх навчальних закладів структури плану роботи чинні нормативні документи не передбачають. Лише в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів зазначено, що «…розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту». Але, уважно ознайомившись зі структурою зазначеного Закону, кожен може зробити висновок, що здійснити це повністю неможливо, оскільки Закон містить такі, наприклад, розділи, як «Розділ II. Загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти», «Розділ X. Відповідальність у сфері загальної середньої освіти», «Розділ XI. Прикінцеві положення». До структури річного плану роботи закладу можна залучити лише вісім із одинадцяти розділів Закону, але до формулювань трьох із цих восьми розділів необхідно вносити певні зміни. 

Зважаючи на те, що річний план роботи навчального закладу – це основний документ, який регламентує і координує діяльність учасників навчально-виховного процесу, колегіальних органів та органів громадського самоврядування, доцільно подати в додатках таку інформацію: тематика засідань педагогічної ради; тематика наказів, що стосуються навчально-виховногопроцесу; - тематика засідань ради при директорові, піклувальної ради, методичної ради, методичних об’єднань; тематика семінарів з актуальних проблем дидактики, психології, виховної роботи; тематика занять школи молодого вчителя, школи молодого класного керівника; графік вивчення системи роботи вчителів, які атестуються; тематика батьківських зборів, занять «Батьківського університету»; тематика шкільних масових заходів; заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу; угоди про співпрацю закладу з вищими та іншими навчальними закладами, угоди про міжнародну співпрацю.

 Враховуючи те, що річний план роботи визначено «єдиним документом у плануванні роботи школи» [13], не можемо підтримати існуючу в значній частині закладів практику додаткового розроблення окремих планів (плану методичної роботи закладу, плану роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності, плану виховної роботи тощо). Це не лише протирічить чинній нормативній базі, але й є недоцільним і недоречним, оскільки вимагає від розробників додаткових зусиль, додаткових витрат часу та інших ресурсів, а створені в результаті такої діяльності документи містять ті ж самі заходи, що передбачає річний план, тобто фактично дублюють його. 

 

Пропонуємо орієнтовний варіант структури річного плану загальноосвітнього навчального закладу, розроблений на основі структури Закону України «Про загальну середню освіту».

ВСТУП

1.Аналіз виконання плану роботи закладу в минулому навчальному році

Аналіз здійснюється з урахуванням усіх розділів плану за основними напрямками роботи:

-загальні питання діяльності закладу, забезпечення виконання вимог законодавства про загальну середню освіту;

-навчання;

-виховання;

-безпека життєдіяльності;

-науково-методичне й організаційне забезпечення тощо.

Цей розділ має базуватися на педагогічному аналізі діяльності закладу за рік, що розглядався на підсумковому засіданні педагогічної ради, але не повинен дослівно повторювати його. Аналіз виконання плану має бути повним, але стислим. Обовя’зково слід зазначити причини невиконання конкретних запланованих заходів, невикористані резерви та нові ресурси, що з’явилися в закладі.

2.Завдання на новий навчальний рік (згідно з метою діяльності закладу та перспективним планом) за основними напрямками роботи та обґрунтуванням нових формулювань проблем, над якими працюватиме колектив закладу:

-дидактичної;

-виховної;

-методичної.

Якщо формулювання проблем не змінюються, слід обґрунтувати необхідність продовження роботи над минулорічними проблемами.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Забезпечення виконання законодавства про загальну середню освіту, яке складається з Закону України "Про освіту", Закону України "Про загальну середню освіту", інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (подається перелік чинних нормативних документів, виконання яких буде забезпечуватися протягом навчального року). 

1.2. Основні заходи щодо виконання законодавства України про загальну середню освіту:

- забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти, яка є основною складовою безперервної освіти;

- забезпечення закладом охоплення навчанням дітей та молоді шкільного віку, що проживають на його території обслуговування;

- забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку закладу;

- забезпечення нормативно-правової бази щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти та усіх сфер функціонування закладу (розробка та затвердження статуту, положень, інструкцій, правил, рекомендацій тощо).

1.3. Структура закладу в новому навчальному році.

 

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Термін навчання.

2.2. Форми навчання.

2.2.1. Групова форма (орієнтовна кількість та наповнюваність класів, груп продовженого дня із зазначенням класів і груп, де здійснюється інклюзивна освіта).

2.2.2. Індивідуальна форма (орієнтовна кількість учнів).

2.3. Навчальні плани та навантаження учнів.

2.3.1. Назва типового навчального плану, на основі якого закладом розроблено робочий навчальний план.

2.3.2. Короткий опис робочого навчального плану з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.

2.4. Структура навчального року та тривалість навчального тижня (встановлюються радою закладу у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою).

2.5. Режим роботи закладу (визначається радою закладу на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби; тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів).

2.6. Тривалість уроків у закладі (у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин, у п'ятих – одинадцятих класах – 45 хвилин). Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Різниця в часі навчальних годин перших – четвертих класів обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.

2.7. Виховний процес у закладі.

2.7.1. Основні напрямки виховання учнів у закладі.

2.7.2. Основні заходи виховання учнів у процесі урочної роботи.

2.7.3. Основні заходи виховання учнів у процесі позаурочної роботи.

2.7.4. Основні заходи виховання учнів у процесі позашкільної роботи.

2.7.5. Діяльність у закладі дитячих і юнацьких громадських організацій, що сприяють вихованню учнів.

 

Розділ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Загальні находи щодо забезпечення діяльності учасників навчально-виховного процесу, якими є:

- учні (вихованці);

- керівники;

- педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;

- інші спеціалісти;

- батьки або особи, які їх замінюють.

3.2. Соціальний захист учнів (вихованців).

3.2.1. Додаткова соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов'язкового навчання та за рахунок інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

3.2.2. Забезпечення права на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.2.3. Забезпечення дітей із вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату засобами індивідуальної корекції.

3.2.4. Забезпечення харчуванням, одягом та іншими послугами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3.2.5. Сприяння дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштуванню або продовженню навчання згідно з одержаною освітою.

3.3. Охорона та зміцнення здоров'я учнів (вихованців).

3.3.1. Забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання, режиму роботи.

3.3.2. Забезпечення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я.

3.3.3. Формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя учнів (вихованців).

3.3.4. Забезпечення учнів (вихованців) медичним обслуговуванням (заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів).

3.4. Організація харчування учнів (вихованців).

3.5. Заохочення учнів (вихованців).

3.6. Забезпечення діяльності педагогічних працівників.

3.6.1. Розподіл та затвердження педагогічного навантаження.

3.6.2. Визначення розмірів доплат за інші види педагогічної діяльності.

3.6.3. Проведення атестації педагогічних працівників протягом року (згідно з перспективним планом).

3.7. Забезпечення участі батьків або осіб, які їх замінюють, у життєдіяльності закладу.

3.7.1. Забезпечення прав батьків або осіб, які їх замінюють.

3.7.2. Контроль за виконанням батьками або особами, які їх замінюють, своїх обов’язків.

 

Розділ 4. УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ

4.1. Проведення засідань ради (наради) при директорові (кількість, дати проведення, орієнтовна тематика, визначення кола запрошених на засідання тощо).

4.2. Проведення оперативних нарад працівників (загальних або за підрозділами, фахами (кількість, дати проведення).

4.3. Проведення засідань педагогічної ради (кількість, дати проведення, орієнтовна тематика).

4.4. Забезпечення діяльності органів громадського самоврядування закладу.

4.4.1. Заходи щодо підготовки і проведення конференції колективу закладу (обрання делегатів від усіх учасників навчально-виховного процесу, порядок денний, дата проведення) або загальних зборів колективу закладу (порядок денний, дата проведення).

4.4.2. Проведення засідань ради закладу (кількість, дати проведення, орієнтовна тематика).

4.5. Забезпечення правильного ведення ділової документації.

4.6. Графік внутрішньошкільного контролю (за затвердженою педагогічною радою та радою закладу схемою).

4.7. Заходи щодо підготовки до атестації закладу.

4.8. Заходи щодо підготовки до ліцензування закладу (для закладів, заснованих на приватній формі власності).

Розділ 5. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ

5.1. Забезпечення умов для здійснення працівниками закладу наукової, науково-дослідної, науково-методичної, експериментальної роботи.

5.2. Координація діяльності методичних об'єднань педагогічних працівників.

5.3. Розроблення, рецензування, експертиза в установах і закладах системи післядипломної освіти, грифування в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України і наступне видання навчальних програм, навчально-методичних, навчально-наочних посібників для варіативної складової навчального плану.

5.4. Організація підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, закладу (згідно з перспективним планом).

5.5. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів, вироблення відповідних рекомендацій.

5.6. Організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації та методичними установами для підвищення ефективності навчально-методичного забезпечення діяльності закладу.

5.7. Висвітлення в засобах масової інформації досягнень працівників закладу у науковій, науково-методичній роботі та поширенні перспективного педагогічного досвіду.

5.8. Забезпечення роботи методичної ради закладу (графік та орієнтовна тематика засідань).

Розділ 6. ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

6.1. Заходи щодо забезпечення додержання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

6.1.1. Виконання інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

6.1.2. Визначення предметної спрямованості варіативної складової змісту загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і форм реалізації на кожному ступені загальної середньої освіти за погодженням з відповідними органами управління освітою.

6.1.3. Вибір і використання освітніх програм, навчальних курсів, посібників до варіативної складової змісту загальної середньої освіти у встановленому порядку.

6.2. Атестація та оцінювання знань учнів (вихованців).

6.2.1. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад I, II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти (форми і порядок проведення державної підсумкової атестації).

6.2.2. Визначення форм, змісту і способу проведення поточного та підсумкового оцінювання знань і вмінь учнів.

6.2.3. Забезпечення контролю за проведенням поточного та підсумкового оцінювання знань і вмінь учнів.

6.2.4. Забезпечення переведення учнів (вихованців) до наступного класу відповідно до вимог нормативних документів.

6.3. Забезпечення підготовки та видачі випускникам закладу документів про освіту.

Розділ 7. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ЗАКЛАДУ

7.1. Здійснення фінансово-господарської діяльності.

7.2. Заходи щодо забезпечення фінансування утримання та розвитку матеріально-технічної бази закладу.

7.3. Залучення додаткових ресурсів, позабюджетних коштів.

7.4. Заходи щодо утримання та розвитку матеріально-технічної бази закладу, яка включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, обладнання (в тому числі корекційне), навчально-методичні та навчально-наочні посібники, підручники та інші цінності.

7.4.1. Збереження та поповнення основних фондів.

7.4.2. Придбання та витрата матеріалів.

7.5. Підготовка та затвердження в установленому порядку штатного розпису закладу.

Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

8.1. Укладання угод про співробітництво, встановлення зв'язків з органами управління освітою та навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

8.2. Укладання угод про співробітництво, встановлення зв'язків з органами управління освітою та навчальними закладами регіону, інших регіонів; вітчизняними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

 

Адміністрація спільно з педагогічною радою і радою закладу може удосконалити зміст кожного з розділів плану, використовуючи традиції закладу, рекомендації районної (міської) методичної служби та перспективний досвід інших закладів.

3.3. Технологія підготовки та схвалення річного плану

Важливим аспектом, якому керівник повинен приділяти особливу увагу, є технологія створення річного плану роботи школи. У зв’язку з цим пропонується в кінці поточного навчального року (як варіант – у квітні) видавати наказ по школі щодо складання річного плану на наступний навчальний рік з чітким визначенням обов’язків посадових осіб. У травні проекти окремих розділів річного плану слід узгодити одне з одним та розпочати процес обговорення плану з різними категоріями педагогічних працівників, учнів, громадськими організаціями та ін. Доцільним є проведення ділової гри за даним напрямком. Під час планування особливу увагу слід приділяти тим аспектам роботи школи, які у попередньому навчальному році мали низькі показники.

Пропонуємо такий порядок розроблення і ухвалення плану.

1. Видання наказу про підготовку плану роботи на наступний навчальний рік (квітень).

2. Робота комісії з розроблення річного плану (квітень – травень). Підготовка методики діагностування учасників навчально-виховного процесу щодо оцінки роботи закладу за навчальний рік, що завершується, та прогнозування роботи на наступний навчальний рік (до 20 квітня). Здійснення діагностування (з 20 до 30 квітня). Підготовка аналітичних довідок щодо виконання плану роботи за минулий навчальний рік за розділами плану та відповідних пропозицій до плану роботи на наступний навчальний рік (до 10 травня). Збирання та аналіз матеріалів із різних джерел інформації для плану роботи на наступний навчальний рік (до 15 травня). Узагальнення пропозицій щодо змісту і структури плану роботи на наступний навчальний рік (до 15 травня). Забезпечення складання проекту плану роботи керівниками усіх підрозділів закладу (до 30 травня).

3. Обговорення й ухвалення першого варіанта плану роботи на засіданні ради при директорові (31 травня). Забезпечення ознайомлення з планом роботи всіх учасників навчально-виховного процесу та їх участі в його обговоренні (червень – серпень).

4. Погодження плану на засіданні шкільного парламенту (учнівського комітету) (червень).

5. Погодження плану на засіданні профкому (червень).

6. Погодження плану на засіданні батьківського комітету (червень).

7. Погодження плану на засіданні педагогічної ради (серпень).

8. Затвердження плану на засіданні ради закладу (серпень).

Наказ про організацію підготовки плану роботи школи на навчальний рік можна розробити за таким зразком:

НАКАЗ

 

02.04.2012 № _____

Про організацію підготовки

плану роботи школи

на 2012/2013 навчальний рік

 

Удосконалення управління сучасною школою пов’язане з поліпшенням планування роботи закладу, підвищенням дієвості планів, їх наукового обґрунтування, спрямованості на кінцеві результати.

Річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності колективу закладу, орієнтувати його на нові досягнення. Підготовка річного плану роботи – це процес моделювання оптимального варіанта управління закладом, визначення комплексу заходів щодо поліпшення результативності роботи, удосконалення організації діяльності.

Зважаючи на зазначене, з метою здійснення глибокого аналізу діяльності всіх структурних підрозділів закладу, якісної підготовки проекту плану роботи на наступний навчальний рік, залучення до процесу планування усіх учасників навчально-виховного процесу, визначення реальних термінів виконання заходів, відповідальних за їх виконання і конкретних виконавців

НАКАЗУЮ:

 

1. Створити комісію з розробки проекту плану роботи школи на новий навчальний рік в такому складі:

Голова комісії:

______________ ? директор (заступник директора з навчально-виховної роботи)

Члени комісії:

______________ ? заступник директора з навчально-виховної роботи;

______________ ? заступник директора з виховної роботи;

______________ - голова ради закладу;

______________ ? практичний психолог;

______________ ? соціальний педагог;

______________ ? заступник директора з господарчої роботи;

______________ , _____________ , _____________ - керівники методичних об’єднань педагогічних працівників;

______________ - завідувач бібліотеки;

2. Членам комісії:

2.1. Підготувати анкети, тести та інші діагностичні матеріали за зразками, рекомендованими міською (районною) методичною службою, погодити їх зміст із соціально-психологічною службою закладу (відповідальні – заступники директора, до 20.04.2012 р.).

2.2. Здійснити за підсумками роботи за минулий навчальний рік вихідне діагностування всіх учасників навчально-виховного процесу (відповідальні – заступники директора, 20–30.04.2012 р.).

2.3. Здійснити аналіз діагностичних матеріалів (відповідальні – члени робочої групи, до 05.05.2012 р.).

2.4. Підготувати аналітичні довідки щодо виконання плану роботи за минулий навчальний рік за конкретним розділом та відповідні пропозиції до плану роботи на наступний навчальний рік (відповідальні – члени робочої групи, до 10.05.2012 р.).

3. Голові комісії:

3.1. Узагальнити пропозиції, обговорити з членами робочої групи та погодити з директором зміст і структуру плану роботи на наступний навчальний рік (до 15.05.2012 р.).

3.2. Забезпечити складання проекту плану роботи керівниками усіх підрозділів закладу (до 30.05.2012 р.).

3.3. Ухвалити перший варіант плану роботи на наступний навчальний рік на засіданні ради при директорові (31.05.2012 р.).

3.4. Передати проект плану в бібліотеку для ознайомлення з ним учасниками навчально-виховного процесу, внесення пропозицій щодо змін і доповнень (до 03.06.2012 р.).

3.5. Забезпечити корегування проекту плану роботи та розроблення його остаточного варіанта (до 30.08.2012 р.).

4. Всім учасникам навчально-виховного процесу ознайомитися з планом роботи школи та взяти участь в його обговоренні на засіданнях органів громадського самоврядування, профспілкового комітету та педагогічної ради (до 30.08.2012 р.).

5. Погодити план роботи на засіданні педагогічної ради (30.08.2012 р.).

6. Затвердити план роботи на засіданні ради закладу (31.08.2012 р.).

7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

Директор (підпис) Ініціали, прізвище

 

З наказом ознайомлені: (дата і підпіс)

 

Для визначення процедури погодження та затвердження річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу слід звернутися до нормативних документів. Відповідно до Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу [27]:

- план роботи затверджується радою навчального закладу (п. 2.1);

- робочий навчальний план навчального закладу державної і комунальної форм власності погоджується радою навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою; робочий навчальний план приватного навчального закладу затверджується засновником (власником) та погоджується відповідним органом управління освітою. У вигляді додатків до робочого навчального плану додаються розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний) (п. 2.2);

- щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою навчального закладу і затверджується директором (п. 2.11);

- тижневий режим роботи навчального закладу затверджується у розкладі навчальних занять (п. 2.11).

Крім того, у пп. 4.8, 4.9 Типового статуту загальноосвітнього навчального закладу зазначено, що педагогічна рада, постійно діючий дорадчий колегіальний орган, також розглядає питання удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу, планування та режиму роботи навчального закладу. Тому план роботи слід обов’язково погоджувати з педагогічною радою.

Узагальнена схема усіх процедур погодження та затвердження річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу подається на рис. 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Порядок погодження та затвердження річного плану роботи

4. Організаційно-педагогічні умови успішного планування роботи закладу

 

Якісну зміну системи управління можна здійснити такими шляхами: впливом вищих органів; через розвиток власних традицій та практики; через упровадження перспективного управлінського досвіду; через тиск знизу, тобто через природний розвиток управління, що зумовлюється розвитком школи. Але є більш продуктивний шлях – проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні зміни. Воно не відкидає досвіду керівника й традицій закладу, а враховує наявні кращі управлінські взірці та технології, базується на глибокому науковому підґрунті. Проектувати можна: педагогічні системи (розвиток навчального закладу в цілому, діяльність окремих служб, види діяльності тощо); педагогічні процеси (освітні технології, режим діяльності, відносини між учасниками педагогічного процесу тощо); педагогічні ситуації (стан системи діяльності, відносин, зумовлених певними чинниками) [7; 23].

Проектування передбачає розробку основних напрямів, умов, концепцій, моделей, засобів, змісту діяльності. Як технологію проектної діяльності експериментально перевірено програмно-цільовий підхіддо управління навчальним закладом. Програмно-цільове управління можна подати як інтеграцію мети, завдань та відповідних кроків проектування. Використання програмно-цільового планування діяльності навчального закладу дає можливість соціально зорієнтувати навчально-виховний процес, а саме: задовольняти освітні потреби згідно з гуманістичними засадами суспільства; здійснювати постійний пошук нових способів задоволення освітніх потреб, ураховувати їх змінюваність, упроваджувати інновації; відмовитися від освітніх програм, які суперечать інтересам споживачів; розробляти та впроваджувати освітні програми, які враховують інтереси самого навчального закладу та є корисними для соціального розвитку регіону [7].

Отже, програмно-цільове планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу – це одна з технологій управління, яка враховує потреби та запити всіх учасників навчально-виховного процесу. Споживачам освітніх послуг – учням і батькам – воно потрібне для того, щоб: розширити можливості задоволення духовних, соціальних, особистісних потреб; отримати якісні освітні послуги, нові знання; свідомо здійснювати вибір навчального закладу. Педагогічним працівникам – для того, щоб: використати можливості для самореалізації; працювати з кращим результатом; мати можливість отримати додаткову оплату праці. Керівникам навчального закладу – для того, щоб: визначити стратегію розвитку школи в нових соціально-економічних умовах; забезпечити удосконалення педагогічної системи школи; ефективніше використовувати матеріальні, фінансові та людські ресурси.

Планування роботи закладу успішно відбувається за умов належної підготовки учасників навчально-виховного процесу до такого виду діяльності. Якщо керівник освітнього закладу, вчитель усвідомлюють власну непідготовленість до педагогічного експерименту, то проявлений інтерес до проблеми і практична діяльність швидко згасають [16]. Якщо люди в нас розглядаються як об’єкт, а не суб’єкт дій; якщо домінує маніпуляторський, а не мобілізуючийпогляд на них; якщо обирається стратегія адміністрування, а не провідництва та розвитку персоналу, – успіху не буде [6].

Керівнику закладу необхідно перш за все пам’ятати про те, чого він прагне, а не про те, що він робить зараз. Рутина повсякденних дріб’язкових проблем не повинна затьмарювати бачення перспективи. Керівнику потрібно вміти здійснювати вплив. Успіх у побудові сучасної моделі навчального закладу вимагає наявності такого комплексу рис, як здатність поставити себе на місце іншої людини, чуття нового, уміння йти на ризик тощо.

Головна задача керівника -визначення напрямку діяльності організації. Людей слід розглядати як ініціаторів власних дій, а не як одиниці планування [6]. Однією з найважливіших умов успіху планування є спроможність адміністрації мобілізувати учасників навчально-виховного процесу на творчий розвиток, високі досягнення у вибраному ними напрямку роботи.

Перспективне бачення є надзвичайно сильним інструментом у руках, а точніше – в голові керівника. На необхідності розвитку у керівника школи вміння перспективного бачення наголошував ще В.Сухомлинський. «Логіка педагогічного керівництва школою така, – писав він – що нам неможливо працювати, якщо ми не будемо постійно аналізувати зв’язки сучасного з минулим і з майбутнім. Уміння передбачати – це передусім уміння озирнутися на пройдений шлях, оглянути його, побачити в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і недоліків». Керівнику школи, на його думку, потрібно постійно свідомо розвивати в собі здатність бачити перспективу розвитку колективу та зв’язки між явищами, здатність узагальнювати [30].

Бачення перспективи дозволяє визначити правильний курс, воно дає напрямок організації, напрямок, який не виникає завдяки правилам та інструкціям, статуту чи структурі організації. Істинний напрямок народжується завдяки баченню перспективи. Спочатку керівник повинен побачити її сам. Коли він почне діяти в обраному напрямку, перспективу побачать інші. А коли в цьому напрямку почнуть діяти всі, можливість перетвориться на реальність. Немає більш могутньої сили, яка рухає організацію до досконалості й довгострокового успіху, ніж привабливе, достойне й досконале майбутнє, бачення якого розділяють усі.

Слід зазначити, що у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в цілому помітні позитивні тенденції, пов’язані зі змінами в змістовому і організаційному аспектах. Але, водночас, свої багаті потенційні можливості вони ще не реалізували у повному обсязі й цілісному вигляді. Існують об’єктивні і суб’єктивні фактори, які гальмують розвиток інноваційних процесів. Вважаємо, що глибокий аналіз їх як на рівні адміністрації, так і на рівні кожного вчителя дозволить активізувати інноваційну діяльність в цілому. Найголовніше у цій проблемі – це розумний підхід до її вирішення. Не слід ставити завищену мету, яка породжує нереальні завданння і в той же час не можна обмежуватись надто малими кроками, які мало що цікавого й корисного привнесуть у шкільне життя.

Під час підготовки до планування слід обов’язково враховувати умови конкретного закладу (зовнішні та внутрішні).

Пропонуємо сім рекомендацій, які були зібрані від експертів з різних країн [9; 18; 21]:

·Планування роботи – це спосіб мислення та процес, який відбувається постійно. План ніколи не буває досконалим або завершеним.

·Намагайтеся зробити процес планування простим і керованим.

·Залучайте до процесу планування усіх працівників адміністрації, керівників структурних підрозділів та персонал.

·Заохочуйте творчість, інноваційність, уяву радше ніж сліпе слідування традиційним етапам планування.

·Не ухвалюйте стратегію без вдумливого розгляду шляхів її реалізації.

·Створення плану роботи саме по собі не є результатом роботи; це засіб допомогти колективу закладу виконати свою місію.

·Суворо дотримуйтесь у процесі планування усіх вимог Статуту закладу та інших нормативних документів, виконуйте усі передбачені цими документами процедури погодження та затвердження плану роботи. Особливу увагу зверніть на ті з них, що вимагають погодження плану роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу (див. рис. 2).

Враховуючи ці рекомендації, команда з планування може здійснювати усі кроки процесу планування, адаптувати та пристосовувати його процедури до потреб колективу та замовлення держави й суспільства.

Творче використання в процесі планування діяльності закладу нормативних документів, наукової літератури та методичних рекомендацій допоможе створити необхідну базу для піднесення рівня навчально-виховного процесу та сприятиме успішному і результативному виконанню завдань, які постають сьогодні перед освітою.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Василенко Н.В. Організація профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі: навч.-метод. посіб. / Н.В.Василенко. – Вінниця : ВОІПОПП, 2010. – 171 с.

2.Галіцина Л.В. Керівник: мистецтво планування / Галіцина Л.В. – К. : Шк. світ, 2010. – 104 с.

3.Гуменна О.В. Проектування управління розвитком навчального закладу / Гуменна О.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .

4.Єльникова Г.В. Управлінська компетентність : методичні матеріали [Текст] / Г.В.Єльникова. – К. : Ред. загальнопед. газет, 2005. – 128 с.

5.Жосан О.Е. Планування інноваційної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі / Жосан О.Е. // Науково-методичний вісник КОІППО ім. В.Сухомлинського. – 2006. – № 1. – С. 208–217.

6.Лунячек В.Е. Система алгоритмізованого управління загальноосвітнім навчальним закладом в таблицях : науково-методичний посібник / Лунячек В.Е. – Х. : Гімназія, 2002. - 85 с.

7.Освітній менеджмент : навч. посіб. для післядипл. освіти / за ред. Даниленко Л., Карамушки Л. - К. : Шкільний світ, 2003.-394 с.

8.Пахолівецька М.В. Шляхи удосконалення професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Пахолівецька М.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:.

9.Терехов В.Ф. Перспективне та річне планування роботи навчального закладу / Терехов В.Ф., Усик І.В., Яременко Н.І. – К. : Шк. світ., 2011. – 128 с.

10.Ткаченко В.П. Стратегічне планування: управлінський аспект забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Ткаченко В.П. // Методичний вісник КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2006. – № 42. – С. 40–50.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Василенко Н.В. Організація профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі: навч.-метод. посіб. / Н.В.Василенко. – Вінниця : ВОІПОПП, 2010. – 171 с.

2.Галіцина Л.В. Керівник: мистецтво планування / Галіцина Л.В. – К. : Шк. світ, 2010. – 104 с.

3.Гребняк Н.П. Гигиеническая оценка и регламентация учебной нагрузки в средних классах гимназий / Н.П. Гребняк, Е.В. Верхабовская // Гигиена и санитария. – 1999. – №3. – С.40-42.

4.Гребняк Н.П. К оценке трудности учебных предметов в общеобразовательных лицеях и колледжах / Гребняк Н.П., Машинистов В.В. // Гигиена и санитария. – 1993. – № 6. – С. 36-37.

5.Гриневич Л. Розробка моделей організації управління освітою на місцевому рівні. Національний та зарубіжний досвід : [навч. посіб.]. – Гриневич Л., Хобзей П., Прошак О. – К. : Знання, 2006. – 285 с.

6.ГромовийВ.В. Лідери освіти ХХІ століття: ми йдемо! / ГромовийВ.В. – Кіровоград : Асоціація лідерів освіти, 2006. – 30 с.

7.Гуменна О.В. Проектування управління розвитком навчального закладу / Гуменна О.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: .

8.Дельфийский метод / ред. коллег. // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: .

9.Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент у системі освіти : навч. посіб. / Дмитренко Г.А. – К. : МАУП, 1999 – 176 с.

10.ЄльниковаГ.В. Управлінська компетентність : методичні матеріали [Текст] / Г.В.Єльникова. – К. : Ред. загальнопед. газет, 2005. – 128 с.

11.Жосан О.Е. Планування інноваційної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі // Науково-методичний вісник КОІППО імені Василя Сухомлинського. – 2006. – № 1. – С. 208–217.

12.Закон України "Про загальну середню освіту” / Верховна Рада України. – Закон вiд 13.05.1999 р. № 651-XIV із змінами і доповненнями станом на р. [Електронний ресурc]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=651-14/.

13.Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 2000. – № 17. – С. 3-13.

14.Калініченко Н.А. Творча спадщина В.О.Сухомлинського і шляхи удосконалення управління загальноосвітньою школою / Н.А.Калініченко // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського і розбудова національної освіти». – Кіровоград : КДПУ, 1999. – Ч. 3. – С. 59–61.

15.Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті / С.Ф.Клепко. – Полтава : ПОІППО, 2006. – 328 с.

16.Корецька Л.В. До питання про розробку концепції освітньої діяльності навчально-виховних закладів // Методичний вісник Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2001. – № 34 – С. 124-133.

17.Лавриченко Н. Прогностичні моделі школи: антипатія майбутнього чи "зони найближчого розвитку" / Н. Лавриченко // Шлях освіти. – 2008. – № 4. – С. 13 – 19.

18. / Том Лемберт. – К. : Наукова думка, 2001. – 303 с.

19.Лунячек В.Е. Система алгоритмізованого управління загальноосвітнім навчальним закладом в таблицях. Науково-методичний посібник – Х. : Гімназія, 2002. - 85 с.

20.Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальним закладом / О.І.Мармаза. – Х. : Основа, 2003.

21.Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. [пер. с англ.]. – М. : Дело ЛТД, 1994. – 702 с.

22.Набока Б.С. Розвиток сучасної школи в умовах інформаційного суспільства / Набока Б.С. // Технологія фахової майстерності: ІКТ-компетентність в освітніх процесах [матер. ІІІ обласних Хмурівських методичних читань, КОІППО ім. В.Сухомлинського, 23–24.01.2007 р.]. – Кіровоград, 2007. – С. 27–32.

23.Осадчий І.Г. Проектно-цільове управління: програма розвитку навчального закладу / Осадчий І.Г. //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2. – С. 104-110.

24. Освітній менеджмент : навч. посіб. для післядипл. освіти / за ред. Даниленко Л., Карамушки Л. - К. : Шкільний світ, 2003. - 394 с.

25.Пахолівецька М.В. Шляхи удосконалення професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Пахолівецька М.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .

26.Примірне положення про раду загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2001 р. № 159 [Електронний ресурc]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

27.Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284 [Електронний ресурc]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

28.Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти : лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2008 р. № 1/9-520 [Електронний ресурc]. – Режим доступу: .

29.Рекомендації щодо організації і проведення методичної ро­боти з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти : лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 р. № 1/9-318. – [Електронний ресурc]. – Режим доступу: .

30. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором / Сухомлинський В.О. // Вибрані твори в 5 томах. – Т. 4. – К. : Рад. шк., 1977. – С. 393–625.

31. Терехов В.Ф. Перспективне та річне планування роботи навчального закладу / Терехов В.Ф., Усик І.В., Яременко Н.І. – К. : Шк. світ, 2011. – 128 с.

32. Ткаченко В.П. Стратегічне планування: управлінський аспект забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Ткаченко В.П. // Методичний вісник КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2006. – № 42. – С. 40–50.

33. Ткаченко В.П. Сучасні тенденції в практиці управління закладами освіти / Ткаченко В.П. // Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник № 46. – Кіровоград : КОІППО, 2010. – С. 30–40.

34.Тураш М.М. Наукові основи планування роботи школи : навч. посіб. для керівників шкіл, працівників органів освіти та слухачів інститутів, факультетів післядипломної освіти / Тураш М.М., Гадецький М.В., Сидоренко О.Л. – Харків : ХДПУ, 1996. – 56 с.

35.Тягай Н.А. Вибір стратегії загальноосвітньої школи – вибір майбутнього / Н.А.Тягай // Постметодика. – 2010. – С. 41–46.