Самоаналіз уроку української мови,

Специфіка уроку полягає в нетрадиційному його проведенні. Тип уроку –
інформаційно – ігровий проект (урок формування практичних умінь і навичок).
Однотипність уроку знижує учнівську активність, притупляє увагу.
Нестандартна форма уроку передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню бази знань; формує навички самоконтролю, вміння висловлювати особисту думку і враховувати думки інших, почуття обов’язку і відповідальності за результати навчання.
Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.
Нестандартний урок є одним із останніх етапів навчального циклу, так би мовити верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

Тема уроку. Головні та другорядні члени речення
М е т а:
створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.
Навчальна: узагальнити й систематизувати основні відомості про головні і другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв’язному висловлюванні, сформувати цілісну систему особистісних знань п’ятикласників із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички, формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до головних та другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв’язному висловлюванні.
Розвивальна: розвивати мовленнєво – комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.
Виховна: виховувати любов до рідної природи, її краси, бережливе ставлення до неї; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, гуманність, старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.
Правопис: розділові знаки в реченнях.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових термінів, прислів’їв і приказок.
Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різними частинами мови.
Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях.
Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь поширювати думку за допомогою другорядних членів речення.
Міжпредметні зв’язки: література, народознавство.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Наочність: схеми, таблиці, словники, роздатковий матеріал, посібники «Просте речення», різнокольорові картки, ілюстративний матеріал, ІКТ.

Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам навчальної програми. Урок по вивченню даної теми є останнім.
На попередніх уроках і при виконанні домашнього завдання учні мали можливість поглиблювати свої знання з даної теми шляхом використання різних видів робіт.
При проведені уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог: намагалася визначити оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.
Для проведення цього уроку я обрала саме роботу в малих групах. На мою думку, обраний тип і структура уроку відповідають його цілям і завданням. Виходячи з психологічних основ навчання, прагнучи забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів на уроці використовувала різні методи, прийоми, добирала різноманітні завдання, вправи, текстовий матеріал, що становить певний інтерес для учнів.

На уроці були застосовані такі методи, форми і прийоми навчання:
1.Інформаційно – рецептивний: розповідь – пояснення, опис, бесіда, інстуктаж, повідомлення учнів, робота з ілюстраціями, демонстрація наочних посібників, ТЗН ( активізація уваги та мислення, прийоми запам’ятовування, одержання з тексту чи ілюстрації підручника нових знань, робота з додаткоаим матеріалом).
2. Репродуктивний – словесні, наочні і практичні методи, робота за зразком ( подання матеріалу в готовому викладі, контроль, самоконтроль, конкретизація і закріплення вже набутих знань).
3. Проблемно пошуковий – пошукова діяльність учнів ( постановка проблемного питання, розв’язання проблеми і проблемних завдань), евристична бесіда ( постановка взаємозв’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, різноманітна самостійна робота учнів).
4. Навчально – дослідницький – самостійна творча ( дослідницька ) робота учнів на здобуття та розширення знань (активізація уваги та мислення, формування висновків).
Вибір методів, прийомів і засобів навчання повною мірою відповідають змістові навчального матеріалу.
До уроку ввійшли такі завдання, за допомогою яких можна було перевірити теоретичні знання за темою ( «Незакінчені речення»), а також уміння застосувати їх у мовленні. Це такі види завдань:
1. «Біг із бар’єрами» (поділ тексту на речення).
2. «Сходження до мовного ідеалу» (виправлення випадків суржикового мовлення).
3. «Паремійна плутанина» (відновлення прислів’їв та приказок).
4. «Творче конструювання» (доповнення речень другорядними членами).
5. «Естафета» (зі слів зібрати речення).
6. «Мовні обрахунки» (обрахувати кількість простих речень).
7. «Графічний диктант» (складання речень за схемами).
8. «Цікавинка» (розповідь учнів про зимові місяці).
9. «Поетична синонімія» (колективне складання вірша)
10. «Угадай слово» (відгадування загадок – жартів ).
Урок повністю відповідає віковим особливостям учнів.
Найголовніше, на мою думку, те, що учні показали вміння та навички щодо визначення головних та другорядних членів речення, а також правильного з’ясовування їх.
Успіх залежав від підготовки та попередньої системної і кропіткої роботи вчителя й учнів, а також змістовної роботи над розвитком зв’язного мовлення учнів.
Структура уроку відповідала його типу – урок узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.
Саме така структура уроку була, на мою думку, раціональною для розв’язання цих завдань. Вдало організовано на уроці роботу з формування основних мовно – мовленнєвих умінь і навичок. Належна увага надавалась розвиткові мовленнєвої діяльності учнів ( читанню, говорінню, письму), а також збагаченню словникового запасу. Удосконалювався граматичний лад мовлення, проводилася робота над правильним інтонуванням і дотриманням орфоепічних норм. Зверталася увага на дотримання мовного режиму. Доцільно використано наочність і технічні засоби навчання, які знаходяться в кабінеті.
На уроці домінували індивідуальні, групові і масові форми навчання. Школярам була надана можливість порівняти й оцінити різні підходи до того, що вивчалося на уроці. Учні працювали творчо і тому досягли певних результатів. Школярі оволоділи такими способами особистісного розвитку: умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання та його виховання, рефлексії тощо. Настрій учнів на уроці був піднесений. Перевантаження учнів я не відчула. Діти достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху. На уроці виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів. Ефективно було організовано самостійну роботу учнів у поєднанні з елементами самоосвіти та самовиховання. Діти почувалися співавторами уроку, були активними й відповідальними, використовували можливість робити вибір і відстоювати власну позицію, складали власну оцінку виучуваним фактам і подіям, здійснювали пошукову діяльність, висловлювали повагу до чужих поглядів, виявляли взаєморозуміння й взаємопідтримку.
Об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання й мовно – мовленнєві вміння учнів. Правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо виконання домашнього завдання (диференційоване).
Відхилень від плану не було. Недоліків при проведенні уроку я не помітила. Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Вважаю, що мета уроку була досягнута і результати роботи учнів дають підстави це стверджувати.
У повній мірі реалізовані цілі. Раціонально використано час на уроці. Були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків учителя й учнів.
Доцільно й уміло поєднано фронтальну роботу з індивідуальною, колективну з самостійною. Вправно були заохочені індивідуальні здобутки в навчанні кожного учня.
Атмосфера уроку сприяла школярам повністю показати свої знання, вміння і навички при повторенні теми « Головні та другорядні члени речення».
Вважаю, що урок проведено методично правильно.
Урок сприяв здійсненню в процесі оволодіння знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.